Главная Обратная связь

Дисциплины:






Політика як соціальний правовий феномен



Політикою зазвичай називають все те що має за мету і все що передбачає діяльність по її досягненню.Підходи до визначення: діяльнісний підхід дозволяє визначити найважливіші змістовні стадії її здійснення: визначення цілей політики, організацію соціальних ресурсів,регулювання політ діяльності визначення цілей політики.Теологічна інтерпретація політики містить у собі дві невід’ємні засади політики-колективність як основну ознаку політ діяльності й цілеспрямованість як панівний соціальний орієнтир політики.Вияви політики множинні і багато аспектні.Загальноприйнятим є розмежування в ній форми змісту і прцесу.Форма політики втілюється в її організаційних структурах-політичних інституціях та в системі правових і організаційних норм.Зміст політики визначається її цільовими і ціннісними настановами,актуальною соціальною проблематикою,розміщенням політичних сил мотивацією і механізмами прийняття політичних рішень.У політичному процесі концентрується комплексний конфліктний характер політичної діяльності,у ній виявляються взаємини різних соціальних груп організацій та індивідів у формі сутичок чи співпраці.У політології вирізняють три рівні існування політики:мегарівень,макрорівень і мікроріень.Магорівень охоплює світовий політ процес у всіх його взаємозв’язках,та міжнародну політ проблематику.Макрорівень характеризує функціонування політики в національно-державному чи регіональному масштабі.Мікрорівень охоплює окремі організації-парьії профспілки корпорації тощо.Суб’єкт політики-джерело активно цілеспрямованої і предметно-практичної діяльності спрямованої на об’єкт.Суб’єкт не просто активний за своєю природою,він завжди діяльний і є ініціатором взаємодії з об’єктом.Об’єкт політики-предмет,залучений до сфери діяльності соціальних спільнотта індивідів як суб’єктів політики.

2.Аналітична модель „поле політики”: соціально-економічні та правові засади політики. Розглядання феномена політики на рівні багатьох соціальних Дефініцій свідчить про її обумовленість сукупністю соціальних чинників. Польський політолог А. Боднар запропонував схему-модель, яка дає візуально-логічне уявлення про творчі чинникиполітики як їх комплексне похідне.

Поле політики являє собою сукупність соціальних відносин, через які і на основі яких виникає сфера політичного життя суспільства; воно визначає конструктивні (творчі) чинники політики і суспільний простір дії політики.

Політика (Р) реалізує потреби соціальних груп у зв'язках і є результатом впливу:

- суспільних структур, що породжують системи цінностей Р2 - РЗ;

- суспільно-економічної ситуації та її відображення в буденно­му сприйнятті умов життя Р1 - Р2;



- суспільної свідомості та її впливу на сприйняття ідеологічних структур Р4 - РЗ;

- суспільної свідомості та її впливу на сприйняття економіч­них структур Р4 - Р1;

- суспільних позаекономічних структур на економічні Р2 - Р1.

Політика як сфера діяльності, що організаційно «планує» життєдіяльність соціальних мас, справляє зворотний вплив на середовище, яке її обумовлює:

Р1 - політика є виразом економічних інтересів різних соціальних груп;

Р2 - політика виражає потреби соціальних груп у зв'язках і інтересах та їх усвідомлення елементами соціальної структури (класами, соціальними верствами тощо);

РЗ - критерії оцінки цих потреб визначаються через ідеологічні цінності соціальних груп;

Р4 - політика зумовлює і сама зумовлена сукупним змістом суспільної свідомості.

Прикладом цього може стати епохп Петра1. Сутність петровських перетворен («розвиток навздогін» шля­хом подолання патріархальних підвалин) полягає в тому, що вони стали класичним прикладом радикальних реформ без участі і навіть за опору широких верств населення. Регламентація всіх сторін суспільного буття - суть цієї епохи, вона накладала відбиток на відносини між соціальними групами, верствами і станами. Правління Петра І стало предтечею тоталітарного упорядкування соціального життя з усіма його складовими: відчуженням мас від політики, «одержавленням» свідомості населення, посиленням органів і засобів державного контролю, адмініструванням в усіх сферах суспільства.

Цей приклад ілюструє взаємозв'язок економічного, соціального і духовно-морального чинників у створенні політичних форм та інститутів, регулюючих життєдіяльність суспільства.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...