Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема 1. Предмет і методи економічної теорії



1. Предмет економічної теорії.

2. Функції і методи економічної теорії.

3. Економічні закони і категорії.

4. Зародження і розвиток економічних вчень.

5. Основні напрями і школи світової економічної думки.

 

1. Економіка - це найважливіша сфера суспільного життя, що включає виробництво, обмін, розподіл і споживання продуктів людської праці.

Економіка - це також і система економічних наук, теоретичною основою яких є економічна теорія. Економічна теорія є системою наукових поглядів на господарське життя суспільства, які дають всебічне уявлення про закономірності його розвитку. Вона не лише пояснює як відтворюється суспільство, а й сприяє запобіганню повторення деяких негативних економічних явищ, дає можливість прогнозувати майбутній розвиток.

Економічна теорія це наука про:

- багатство;

- відносини при виробництві ,обміні, розподілі та споживанні матеріальних благ;

- використання обмежених ресурсів для виробництва товарів.

Відтворення економічного життя відбувається на суспільному та індивідуальному рівні. Через це структурно економічна теорія включає в себе макроекономіку та мікроекономіку.

Макроекономіка вивчає функціонування економіки в цілому в центрі її аналізу - національний продукт, загальний рівень цін, інфляція, безробіття. Вона з’ясовує, скільки має бути грошей у каналах обігу країни, чому окремі країни знаходяться у кризовому стані, а інші – динамічно розвиваються.

Мікроекономікадосліджує поведінку окремих суб’єктів економіки. Вона аналізує ціни окремих товарів, витрати на виготовлення певного товару, з’ясовує, як діють фірма та механізм мотивації праці.

Економічна наука допомагає раціонально використати ресурси для найбільш повного задоволення потреб людей.

Від економічного устрою суспільства в значній мірі залежить повсякденне щастя людей: якщо цей устрій розумний, то люди вільні і багаті, а їх праця високоефективна . Якщо ж економічний устрій нерозумний то люди бідні і залежні бо підневільна праця завжди малопродуктивна .

Отже, економічна наука допомагає розв’язати проблеми бідності, безробіття, інфляції, бюджетного дефіциту. Вона сприяє вдосконаленню суспільного життя .

Економічні знання є зайвими у відсталих недемократичних суспільствах, що тримаються на економічній неосвіченості своїх громадян.

Знання економічних законів сприяють раціональній поведінці у сфері споживання, доцільному використанню заощаджень.

Економічні знання дають змогу орієнтуватися у сфері бізнесу .Вони також допомагають прийняти правильне рішення при виборі роботи .

 

2. Сучасна економічна теорія виконує такі основні функції: по-перше, практичну, яка полягає у розробці наукових основ управління господарською практикою, обґрунтуванні наукових організаційно – господарських форм. Це дасть можливість підвищити ефективність виробництва та забезпечити зростання життєвого рівня населення.



По-друге, економічна теорія виконує пізнавальну функцію, яка полягає в тому, щоб розкрити сутність економічних законів і категорій.

По-третє, економічна теорія покликана виробляти новий тип економічного мислення і таким чином формувати сучасний світогляд людини.

Якщо предмет науки з’ясовує, ”що” пізнається, то метод – „як” пізнається. Метод не може бути довільним, він має бути адекватним особливостям даної науки.

Економічні явища не можна зважити на терезах чи покласти під мікроскоп. Тому основним методом їх пізнання є абстракція.

Вивчаючи дійсність, економічна думка іде від фактів їх накопичення, систематизації і узагальнення до формулювання теоретичних положень і принципів. Це і є метод індукції – виведення теоретичних положень із фактів, рух думки від конкретного до загального.

Ще одним методом є дедукція, коли пізнання іде від теорії до фактів, від загального до конкретного.

Для пізнання економічних процесів широко використовується метод моделювання.

 

3. Економічні закони відображають постійні суттєві причинно-наслідкові зв’язки. Форми вияву економічного закону – це результат дії її причинно-наслідкового зв’язку. Це те, що можна спостерігати на поверхні розвитку економічних явищ. Зміст економічного закону містить його кількісне вираження, або інакше кажучи, математичну модель закону.

Процес пізнання економічних законів - це виявлення механізму його дії. Є два шляхи пізнання економічних законів: через виявлення нових законів і через поглиблення розкриття змісту, механізму дії та взаємодії законів. Спираючись на знання економічних законів держава формує економічну політику, а підприємці підвищують ефективність господарської діяльності. Економічні категорії - це узагальнюючі поняття, які виражають суттєві сторони економічних явищ і процесів.

 

4. Сучасна економічна наука є результатом тривалого історичного розвитку. Перша спроба вирішення економічних проблем зафіксована в писемних джерелах Стародавнього Сходу. Тут ставилися питання пов’язані з організацією державного господарства і управління ним. Звідси беруть початок статистика, облік, аграрно-економічна наука.

Помітний слід в історії економічних знань залишила античність. Тут досліджувалися засади натурального господарства. Римське право приватної власності стало класичним і відіграло видатну роль в прогресивному розвитку економічних відносин. Справжня історія економічної науки почалася з часу формування капіталістичних відносин.

Першим напрямком в історії економічної науки був меркантилізм. Представники меркантилізму вважали торгівлю джерелом багатства. Їхній принцип – «багато продавати, мало купувати».

Фізіократи джерелом багатства вважали сільськогосподарське виробництво.

Представники класичної школи економіки пов’язували джерело багатства з виробництвом взагалі. Батьком економіки вважають Адама Сміта. згідно з його висновками ринок є саморегульованою системою, що найбільш ефективно «невидимою рукою» розподіляє ресурси. Своє вчення Сміт виклав у праці «Дослідження про природу і причини багатства народів».

Принципова відмінність економічної теорії Маркса від попередніх в тому, що капіталізм в ній розглядається з класової позиції пролетаріату. Він доводив, що капіталізм загине через притаманні йому суперечності, які не можна вирішити не змінивши суспільний устрій. Обґрунтуванню цього положення присвячені по суті всі книги К.Маркса і перш за все знаменита книга «Капітал». Марксизм послужив теоретичною основою соціальних перетворень у багатьох країнах, зокрема в Росії. Але експеримент виявився невдалим і привів до багатьох негативних наслідків. Разом з тим окремі положення марксизму залишаються важливою віхою в розвитку економічної науки.

В ХХ ст. економічна наука знала два тріумфи. Перший був пов’язаний з теорією Джона Кейнса, який запровадив державне регулювання економіки і допоміг подолати світову економічну кризу 1929 – 1933рр.

Адміністративні методи державного регулювання економіки породили проблеми, які успішно вирішувалися за допомогою монетаризму. Батьком сучасного монетаризму вважається Мілтон Фрідмен. Його концепція допомогла оздоровити економіку західних країн в другій половині 70-х. – на початку 80-х рр..

 

5. Західна економічна теорія являє собою не цілісне єдине вчення, а сукупність різних течій , шкіл. Їх можна згрупувати в такі три основні напрями:

1) Неокласична економічна теорія.

2) Інституціоналізм.

3) Кейнсіанство.

4) Ліворадикальна політична економія.

 

Ці напрямки склалися в кінці ХІХ на поч. ХХ ст.

1) Прибічників неокласичного напрямку об’єднує уявлення про те, що ринкова економіка буде функціонувати найкращим чином в умовах максимальної економічної свободи, тобто при відсутності державного регулювання. В центрі уваги неокласиків окремо фірма, окремий споживач, проблеми максимізації прибутку і мінімізації затрат, тобто те що називають „мікроекономікою”. Основною категорією аналізу прихильники даної теорії вважають граничну корисність.

У рамках „неокласичного відродження” важливу роль відіграє теорія монетаризму. Його теоретиком є М.Фрідмен. Він виходить з того, що кількість грошей в обігу має вирішальний вплив на економічну ситуацію в країні.

2) Засновниками інституціоналізму були американські науковці Т.Веблен, Д.Коммонс та ін. Вони вважали, що в процесі розвитку суспільства відбувається процес природного відбору інститутів. Інститути є особливими формами життя (в тому числі господарського), людських зв’язків і відносин. Ключовим економічним інститутом на їх думку є держава, яка проводить активну соціальну політику та регулювання господарського життя. Іншими інститутами є ринок і корпорація. Ідеалом вважається держава соціального благоденства.

Теорія колективного капіталізму набула завершення і вченні ДЖ. Гелбрейта про „техноструктуру”, де управління здійснюють професійні менеджери.Заслуговують на увагу також їхні думки про еколого-економічне виживання людства.

3) Кейнсіанство – один із провідних напрямів сучасної економічної теорії. Всесвітньо відомий економіст Дж. Кейнс. усвідомлював, що без активного втручання держави в розвиток соціально – економічних процесів, без істотного розширення функцій держави капіталізму неспроможний надалі існувати. Прихильники Кейнса виступали за активізацію процесів перерозподілу національного доходу, збільшення соціальних виплат, за антикризове та антициклічне регулювання. Всі ці заходи дали позитивний ефект у подоланні соціальної напруженості, проте економіка була надмірно зарегульованою, що привело до нових проблем.

Посткейнсіанство – один із напрямків економічної науки, що розглядає теорію Кейнса лише як один із елементів нової системи економічних поглядів. Чимало посткейнсіанців виступають за розробку довгострокової стратегії регулювання та планування економіки.

Неокласичний синтез – узагальнююча економічна концепція, в якій поєднуються раціональні елементи неокласичного напрямку з положеннями кейнсіанського напрямку.

4) Однією з течій сучасної економічної думки є ліворадикальна політична економія, що відображає інтереси проміжних верств розвинутих країн, насамперед інтелігенції. Місцем зародження цієї течії були університети розвинутих країн світу, передусім США. Вони виступають проти засилля монополій і крупної капіталістичної власності, надмірних військових витрат, за подолання нерівності при розподілі доходів, проти експлуатації. Вищим критерієм суспільного прогресу вони вважають всебічний розвиток особи.

 

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...