ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

Ця область є історичним районом Північної Буковини. Утворена 7 серпня 1940 з північної, заселеної переважно українцями, частини Буковини і сусідньої частини Бесарабії (з м.Хотином), знаходиться у межах Карпат, Передкарпаття та Покутсько-Бесарабської височини.

На території Чернівецької області розташовано: 836 пам’яток археології (з них — 18 національного значення), 586 пам’яток історії (з них — 2 національного значення), 779 пам’яток архітектури та містобудування (з них — 112 національного значення), 42 пам’ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 11 населених місць Чернівецької області: Вижниця, Герца, Глибока, Кельменці, Кіцмань, Лужани, Новоселиця, Путила, Сторожинець, Хотин, Чернівці.

ХОТИН

Місто розташоване на правому березі Дністра, за 74 км від Чернівців. З кінця ХІ ст. Хотин входив до складу Теребовельського, 40-х років ХІІ ст. — Галицького, 1199 р. — Галицько-Волинського князівств. Місто розташоване на схилах високого правого берега Дністра і було важливим оборонним пунктом Придністров’я. Протягом ХІІІ—XVIII ст. воно відігравало значну роль в обороні слов’янських земель від турецьких і татарських завойовників. Перша писемна згадка зустрічається в ХІV ст. У 40-х роках XIV ст. Хотин потрапив до складу Угорського королівства, в 1359 р. — Молдавського князівства. З 1538 р. Хотин перебував під владою Польщі, потім знову Молдавського князівства (у васальній залежності від турків). У 1621 р. тут відбулася Хотинська битва. Польсько-литовське козацьке військо гетьмана Яна Кароля Ходкевича та Запорозьке військо гетьмана Петра Сагайдачного перемогло турецько-татарську армію. Султан Сулейман ІІ був змушений укласти з представниками Речі Посполитої Хотинський мир. За його умовами, Польща передала Хотин Туреччині. У 1650 і 1653 рр. козацькі загони під керівництвом Б. Хмельницького оволодівали Хотином. 1673 р. коронний гетьман Ян Собєський розгромив у Хотині турків. Протягом кількох наступних десятиріч (з перервами) у Хотинському замку перебувала польська залога. За умовами Карловицького миру 1699 р. Річ Посполита передала Хотин Молдавському князівству. В 1711 р. Туреччина знову відвоювала у Польщі Хотин. У замку був розташований турецький гарнізон. У XVIII ст. Хотинська округа була включена до складу Османської імперії. Під час російсько-турецьких війн ХVІІІ—ХІХ ст. Хотин не раз здобували російські війська. За умовами Бухарестського миру 1812 р. місто перейшло під володіння Росії.

ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК „ХОТИНСЬКА ФОРТЕЦЯ”

Чернівецька область,

м. Хотин, вул. Свято-Покровська, 40a.

тел.: (803731) 22932

Створений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 р. за № 1539 на базі фортифікаційних споруд Хотинської фортеці.

Офіційно датою спорудження Хотинської фортеці вважається кінець Х — початок XI ст., коли князь Володимир Великий підкорив східних хорватів і тиверців та включив території між Карпатами і Дністром до складу свого Київського князівства. Перші згадки про Хотин у документальних джерелах існують у “Списку руських градів далеких і близьких”, що складений наприкінці XIV століття.

З Х по ХVIII ст. фортеця зазнавала частих руйнацій і переходила від одних завойовників до інших. В Х ст. нею володіла Київська Русь, у 40-х рр. ХIV ст. — Угорське королівство, з 1359 р. перебувала під владою Молдавського князівства, з 1476 р. — під владою турків, а з ХVІІІ ст. — австрійців і росіян. Статус Хотинської фортеці як військового об’єкту було скасовано у 1856 р.

На цей час комплекс оборонних споруд Хотина складається з Хотинського замку (цитаделі) і залишків “Нової фортеці”. До фортифікацій замку входять п’ять веж (Надбрамна, Східна, Комендантська, найбільші — Північна і Південно-західна). Вежі з’єднані стінами висотою 40 м і товщиною 5 м з бойовим майданчиком по периметру. На внутрішньому подвір’ї знаходяться: комендантський будинок, залишки князівського палацу, стародавній колодязь, інші господарські будівлі. Зберігся також потайний хід з двору до зовнішнього рову.

“Нова фортеця” складається з валу, кам’яної стіни, південної Стамбульської вежі. Збереглися залишки бастіонів, веж, руїни мечеті та інших споруд.

Перед входом до фортеці розташований пам’ятник гетьману Сагайдачному, збудований у 1991 р.