Главная Обратная связь

Дисциплины:






Основні стадії (фазова динаміка) процесу логічного та творчого мислення



Мислення є психічним процесом і тому, як і кожен процес, має свою фазову динаміку Вона виражається у стадіях процесу мислення. Для різних видів мислення ці стадії можуть відрізнятися.

Для мислення, яке підвладне законам логіки (наприклад, для дискурсивного та конвергентного), характерні наступні стадії:

^ виникнення проблемної ситуації та формулювання задачі;

^ висунення та перевірка гіпотез;

^ прийняття рішення;

^ зі співставлення прийнятого рішення з вхідними умовами задачі.

Початковим етапом мислення є проблемна ситуація (ПС) — конфлікт між тим, що дано суб'єкту, і тим, що він повинен досягти. Саме вона включає особистість в активний мисленнєвий процес. Проблемна ситуація виникає лише в тих випадках, коли стандартні способи розв'язання недостатні, хоча і необхідні для досягнення мети. Характерними ознаками її наявності є дефіцит інформації, тобто відсутність чіткого поділу умов на відоме і невідоме, і відсутність чітко сформульованого питання (незрозуміло, що треба знайти чи довести). Прикладом проблемної ситуації є екологічна проблема.

У результаті аналізу проблемної ситуації формулюється задача, тобто мета діяльності, задана в певних умовах. На відміну від про-блемної ситуації, в задачі можна чітко виділити відоме і невідоме, а також є чітко сформульоване питання. Наприклад, задачею психолога може бути виявити обсяг пам'яті людини, тип темпераменту тощо; задачею хіміка — синтезувати відомий хімічний елемент. 

На основі аналізу проблемної ситуації, задачі та її умов формулюється гіпотеза, тобто припущення. Гіпотеза може бути науковою та робочою. Наукова гіпотеза передбачає явища, а робоча гіпотеза — їхні причини. Гіпотеза є дуже важливою ланкою у фазовій динаміці процесу мислення, бо саме вона скеровує думку у певному напрямку. У формулюванні гіпотези, як правило, виявляються творчі можливості особистості. Прикладом наукової гіпотези було припущення відомого психолога А, Адлера про існування комплексу неповноцінності в людини; робочої гіпотези — припущення про те, що причиною цього комплексу є недоліки у функціонуванні механізму психічної компенсації.

Перш ніж прийняти рішення, гіпотезу перевіряють. Психологічні дослідження показали, що перевірка гіпотез ніколи не відбувається механічно. Людина завжди прогнозує, яку саме властивість об'єкта слід проаналізувати насамперед у процесі перевірки гіпотези. Від решти властивостей вона тимчасово абстрагується. З'ясувати, як саме відбувається цей прогноз — одна з центральних проблем психології мислення.

На основі перевіреної та підтвердженої гіпотези приймається рішення. Прийняття рішення (ПР) — це вольовий акт, пов'язаний з вибором мети та засобу дії. Прийняття рішення набуває одну з логічних форм мислення: поняття, судження або умовиводу, — і обов'язково повинно зіставитись із вхідними умовами задачі. Якщо результат узгоджується із вхідними умовами, процес мислення вважається завершеним, якщо ні, то продовжується до того часу, поки цього не відбувається.



Грехем Уоллас у книзі «Мистецтво думки» (1926) запропонував такі чотири стадії розв'язання творчих завдань: підготовчу, інкубаційну, осяяння І перевірки. На підготовчій стадії людина знайомиться з проблемою і долучається до свідомої, напруженої, систематичної і, зазвичай, безрезультатної роботи над розв'язанням. Хоча ця стадія не веде до розв'язку, вона надзвичайно важлива, оскільки впливає на вірогідність успішного завершення наступних стадій. По суті, це є попередня підготовча робота. Підготовча стадія у майбутньому забезпечує людині натхнення. Відомий винахідник Едісон з цього приводу говорив: «Натхнення не буває, якщо піт не заливає». 

Під час інкубаційної стадії завдання відкладається вбік. Свідома робота над проблемою на цій стадії не ведеться. Натомість працює несвідома сфера. Можливо, це є просто періодом необхідного відпочинку, який дає можливість потім свідомо й продуктивно працювати довгий час без перерви. На цій стадії корисною є легка робота або виконання дрібних обов'язків. Ще краще — повний розумовий відпочинок у поєднанні з легкими фізичними вправами. Звичка заповнювати кожну вільну хвилину читанням, на думку Г. Уолласа, є особливо шкідливою.

Стадія осяяння — це раптове знаходження принципу розв'язку Це, зазвичай, ще не повне рішення проблеми, а, швидше, напрям, в якому може бути знайдене досконале розв'язання. Цій фазі передує непевне відчуття присутності рішення, близькості його розв'язання. Коли творець розпізнає це відчуття, він повинен одразу розслабитися, виключити можливі відволікаючі моменти і дати змогу осяянню відбутися. Якщо відчуття близькості не буде розпізнане, тоді, вважає Г. Уоллас, о сяяння може бути втраченим унаслідок руйнівних зовнішніх стимулів.

Остання стадія — це стадія перевірки. На ній людина свідомо розвиває і перевіряє результат стадії осяяння.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...