Главная Обратная связь

Дисциплины:






Втрата будь-якого органа (або частини тіла) чи втрата органом його функції (зору, слуху, мовлення, функції кінцівки, статевої репродуктивної здатності). 9 страница



Особливістю проведення подібної експертизи є і те, що на відміну від інших її об’єктів (труп, живі особи, речові докази) в цих випадках об’єктом дослідження є матеріали кримінальної справи, які охоплюють оригінали всіх медичних документів, що належать до факту розслідування, карту амбулаторного і стаціонарного хворого (історію хвороби), акт судово-медичного дослідження або протокол патологоанатомічного розтину трупа, показання лікарів, медичних працівників та інших свідків у справі, які містять відомості медичного характеру. У матеріалах справи має також бути характеристика на лікаря або медичного пра­цівника, який притягується до відповідальності.

Від якості цих матеріалів, повноти викладених фактів багато в чому залежать висновки судово-медичної експер­т­ної комісії. Іноді виникає необхідність в допиті лікаря на експертній комісії в присутності слідчого, який оформляє при цьому протокол допиту.

Висновки судово-медичних експертних комісій повинні бути абсолютно об’єктивними і науково обгрунтованими; базуватися на даних всіх медичних докумен­тів.

Значення карти стаціонарного хворого (історії хвороби) в експертній та слідчій практиці для визначення наявності тілесних пошкоджень, їх характеру і ступеня тяжкості стану здоров’я особи, що підлягає обстеженню, якості і повноти наданої медичної допомоги та з’ясування інших питань дуже велике, історія хвороби повно і чітко відображає дійсний стан справи (стан здоров’я), допомагає вирішити наведені питання. В деяких випадках медичні документи є єдиним і основним джерелом доказів, тому ставлення до їх оформлення повинне бути дуже ретельним.

Немає потреби підкреслювати, наскільки важливим є акуратне і правильне ведення історії хвороби. Проте факти свідчать, що недбале, неуважне ставлення до цього документа спостерігається досить часто. Для того щоб уникнути відповідальності, деякі лікарі роблять підчистки, вносять поправки, доповнення, а іноді навіть переписують історію хвороби повністю, що органами слідства може розглядатись як фальсифікація.

При розслідуванні справ, пов’язаних з обвинуваченням лікарів у правопорушеннях, судово-медичним експертам часто доводиться з’ясовувати такі питання:

1) чи правильно і своєчасно був встановлений ді­агноз хвороби або пошкодження;

2) чи правильно, своєчасно і ефективно проводилось лікування хворого або потерпілого;

3) чи є зв’язок між тяжким розладом здоров’я або смертю і характером хвороби або лікування;

4) яким міг бути наслідок при правильній і своєчасній діагностиці хвороби (пошкодження), а також повноцінному лікуванні;

5) якщо є недоліки в обстеженні, діагностиці і лікуванні хворого або потерпілого, то в чому вони полягають і як вони вплинули на стан па­цієнта або яка їх роль у настанні смертельного кін­­ця.



В кожній конкретній ситуації перед експертною комісією можуть бути поставлені й інші питання, пов’язані з особливостями випадку. Кваліфікація правопорушень є компетенцією судово-слідчих органів і в завдання судо­во-медичних комісій не входить.

Причини виникнення кримінальних справ, пов’язані з обвинуваченням медичних працівників в правопорушенні, зумовлені насамперед тим, що смерть близької людини є тяжкою травмою для родичів, особливо при раптовому настанні смерті в лікарні після оперативного втручання, а іноді і без цього. В таких випадках у близьких або родичів виникають сумніви щодо своєчасності, правильності і повноти медичної допомоги хворому, і вони звинувачують лікаря в упущеннях, недогляді, неуважності, які з їхньої точки зору, стали причиною смерті.

Недостатня обізнаність людей у межах можливостей медицини певною мірою пов’язана з необгрунтова­но широкою популяризацією не зовсім перевірених на практиці нових методів лікування, нових препаратів то­що. Внаслідок цього лікарям часто пред’являють несп­раведливі вимоги в цілком безнадійних випадках хворо­би.

Однією з причин виникнення кримінальних справ, пов’язаних з обвинуваченням лікарів, є різні упущення і по­­милки внаслідок низького рівня їх професійної підго­товки або відсутності технічної можливості надання необхідної медичної допомоги на потрібному рівні. Іноді лікарі допускають грубі порушення правил і методів діагностики і лікування, а в окремих випадках учиняють і явно злочинні кримінальні дії, про що уже було сказано.

Причиною виникнення кримінальних справ, пов’язаних з правопорушенням професійних обов’язків лікарями є грубе, формальне, бездушне ставлення до хворих, їх близьких.

Таким чином, у випадках відсутності у лікарів профе­сійних знань, порушення морально-етичних норм поведін­ки медичних працівників створюються всі умови для виникнення скарг і кримінальних справ щодо звинувачення їх у правопорушеннях. На жаль, таких справ ще бага­­­то.

За даними літератури, за професійні правопорушення серед лікарів найчастіше притягуються до відповідальності хірурги, акушери-гінекологи і лікарі терапевтичного профілю.

На превеликий жаль, не всі хвороби, навіть при правильній організації надання кваліфікованої медичної допомоги, закінчуються добре.

В ряді випадків несприятливі наслідки зумовлені різними чинниками — несвоєчасним зверненням хворого по медичну допомогу, атиповим перебігом хвороби, а в зв’язку з цим і неправильно встановленим діагнозом і відповід­ним лікуванням, недосконалістю методів лікування, а також індивідуальними особливостями організму хворого, які не можуть бути передбачені лікарем.

Це так звана категорія лікарських помилок і нещасних випадків в медичній практиці, за які лікарі та інші медичні працівники не несуть кримінальної відпові­дальнос­ті.

Лікарська помилка. Під лікарською помилкою розуміють помилку при виключенні наміру, необережності або недобросовісності. Воно не належить до юридичних понять і не підлягає кримінальній відповідальнос­ті.

Існує кілька класифікацій лікарських помилок. Одні автори класифікують їх за нозологічним принципом (наприклад, при інфаркті міокарда, гіпертонічному кризі, отруєнні тощо), інші — за етапами роботи. З нашої точки зору, найдоцільнішою є така класифікація лікарських помилок:

1) діагностичні;

2) лікувальні;

3) організаційні.

В кожній з них можуть бути тактичні і технічні помилки, які мають об’єктивний і суб’єктивний характер.

Якщо лікар не несе за помилку кримінальної відповідальності, то це ще не означає, що вона повинна залишитись непоміченою. Аналіз таких помилок, з’ясування і усунення причин їх виникнення є надто важливим елементом роботи всіх лікувальних закладів. Велику допомогу в цьому надають клініко-патоморфологічні конферен­ції.

Найважливішими умовами, які сприяють усуненню недоліків у діяльності лікаря, є чітка організація роботи лікувального закладу, постійне удосконалення професійних знань, критична оцінка помилок, виховання високих моральних принципів і почуття відповідальності за виконання своїх службових обов’язків.

Під нещасним випадком розуміють такий, коли несприятливий наслідок при медичних втручаннях настає за непередбачених обставин. Іноді навіть під час надання найбільш кваліфікованої медичної допомоги спостерігаються тяжкі наслідки, які кваліфікуються як нещасний випадок у медицині.

Лікарські помилки і нещасні випадки потрібно диференціювати з недосвідченими діями, які свідчать про відсутність у лікаря елементарних, обов’язкових для нього знань.

Недосвідченість— це невміння у випадках типової хвороби і за звичайних обставин зробити на підставі існуючих наукових даних правильний висновок, тобто встановити відповідний, правильний діагноз. Недосвідченість часто виходить за межі лікарської помилки і кваліфікується за певних умов як професійний злочин.

Підбиваючи підсумки викладеному у даному розділі матеріалу слід наголосити, що заходами запобігання виникненню скарг і кримінальних “лікарських справ” є висока професійна підготовка спеціалістів, добра організація і чітка робота всіх підрозділів медичної служби при достатньому матеріально-технічному їх забезпеченні, систематичний контроль за якістю роботи на всіх етапах надання медичної допомоги, висока трудова дисципліна, чітке виконання службових обов’язків кожним працівником і дотримання ним норм лікарської етики і деон­тології.

Від якості виконання усіх цих положень багато в чому залежить ефективність роботи лікувально-профілактичного закладу, а також кожного медичного працівника.


Література

1. Авдеев М.И. Судебно-медицинская экспертиза трупов. // М.: Медицина, 1976. — 440 С.

2. Акопов В.И. Судебно-медицинская экспертиза по документам. // Р.- на Дону, 1989. — 38 С.

3. Барсегянц Л.О., Левченков Б.Д. Судебно-медицинская экспертиза выделений организма. // М., 1978. — 144 С.

4. Барсегянц Л.О., Верещака М.Ф. Морфологические особенности волос человека в аспекте судебно-медицинской экспертизы. // М., 1982. — 215 С.

5. Бедрин Л.М., Загрядская А.П., Кедров В.С., Уткина Т.М. Судебно-медицинская диагностика скоропостижной смерти от ишемической болезни сердца. // Горький, 1975. — 160 С.

6. Бедрин Л.М., Загрядская А.П. Судебно-медицинские возможности исследования эксгумированного трупа. // Горький, 1978. — 52 С.

7. Бердичевский Ф.Ю. Уголовная ответственность медицинского персонала за нарушение профессиональных обязанностей. // М.: Юридическая литература, 1970. — 128 С.

8. Бережной Р.В. Судебно-медицинская экспертиза отравлений техническими жидкостями. // М., 1977. — 207 С.

9. Богуславский А.П. Судебно-медицинская экспертиза трупов неизвестных лиц. // К.: Здоровья, 1964. — 143 С.

10. Ботезату Г.А., Мутой Г.Л. Асфиксия. // Кишинев, 1983. — 85 С.

11. Ботезату Г.А., Тетерчев В.В., Унгурян С.В. Диагностика давности смерти в судебной медицине. // Кишинев, 1987. — 134 С.

12. Вермель М.Г. Вопросы теории судебно-медицинского заключения. // М., 1979. — 112 С.

13. Глушков В.А. Ответственность за преступления в области здравоохранения. // К.: Вища школа, 1987. — 199 С.

14. Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине. // М., 1970. — 312 С.

15. Громов А.П. Биомеханика травмы. // М.: Медицина, 1979. — 275 С.

16. Дерябин И.И., Насонкин О.С. Травматическая болезнь. // Л.: Медицина, 1987. — 304 С.

17. Десятов В.П. Смерть от переохлаждения организма. // Томск: ТГУ, 1977. — 127 С.

18. Дидковская С.П., Фесенко Е.В., Гарницкий С.П. Наркомания: уголовно-правовые и медицинские проблемы. // К.: Вища школа, 1989. — 156 С.

19. Завальнюк Д.Х. Краткий словарь судебно-медицинских терминов. // К.: Вища школа, 1982. — 200 С.

20. Загрядская А.П. Определение орудия травмы при судебно-медицинском исследовании колото-резаного ранения. // М., 1968. — 151 С.

21. Загрядская А.П., Федоровцев А.Л., Королева Е.И. Судебно-медицинское исследование клеток и тканей. // М.: Медицина, 1984. — 104 С.

22. Калитиевский М.Ф. Макроскопическая дифференциальная диагностика патологических процессов. // М., 1987. — 400 С.

23. Кононенко В.И., Крапивкин Ю.А. Огнестрельная и взрывная травма. // Харьков, 1991. — 52 С.

24. Концевич И.А. Экспертиза странгуляций. // К: Здоровья, 1968. — 154 С.

25. Концевич И.А. Судебно-медицинские аспекты врачебной практики. // К.: Здоровья, 1974. — 127 С.

26. Концевич И.А. Долг и ответственность врача. // К.: Вища школа, 1983. — 112 С.

27. Костылев В.И. Идентификация острых травмирующих предметов по следам-повреждениям на теле. // К., 1983. — 72 С.

28. Крюков В.Н. Механика и морфология переломов. // М., 1986. — 160 С.

29. Курако Ю.П., Букина В.В. Легкая закрытая черепно-мозговая травма. // К.: Здоровья, 1989. — 160 С.

30. Кустанович С.Д. Исследование повреждений одежды в судебно-медицинской практике. // М., 1965. — 217 С.

31. Лабораторные и специальные методы исследования в судебной медицине. // В.И. Пашкова, В.В. Томилин (ред.). // Л.: Медицина, 1975. — 454 С.

32. Лисицын А.Ф. Судебно-медицинская экспертиза при повреждениях из охотничьего гладкоствольного оружия. // М., 1968.

33. Марчук А.І. Судова медицина. Курс лекцій: Нав­чальний посібник. // К.: Генеза, 1997. — 144 С.

34. Матышев А.А. Распознавание основных видов автомобильной травмы. // М.: Медицина, 1969. — 128 С.

35. Матышев А.А. (ред.) Осмотр трупа на месте его обнаружения. // М., 1989. — 263 С.

36. Мельников Ю.Л., Жаров В.В. Судебно-медицинское определение времени наступления смерти. // М., 1978. — 168 С.

37. Молчанов В.И., Попов В.Л., Калмыков К.Н. Огнестрельные повреждения и их судебно-медицинская экспертиза. // М.: Медицина, 1990. — 270 С.

38. Муханов А.И. Атлас-руководство по судебной медицине. // К., 1988. — 232 С.

39. Назаров Г.Н. Судебно-медицинская экспертиза расчлененных трупов. Учебное пособие. // М., 1988. — 26 С.

40. Назаров Г.Н., Николенко Л.П. Судебно-медицинское исследование электротравмы. // М., 1992. — 144 С.

41. Назаров Г.Н., Макаренко Т.Ф. Методы спектрального анализа в судебной медицине. // М.: МНПП "ЭСИ", 1994. — 360 С.

42. Наказ МОЗ України №6 "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України", 1995 р.

43. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України. // К.: Юрінком, 1997. — 960 С.

44. Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України. // К.: Юрінком, 1997. — 624 С.

45. Науменко В.Г., Грехов В.В. Церебральные кровоизлияния при травме. // М.: Медицина, 1975. — 198 С.

46. Науменко В.Г., Митяева Н.А. Гистологический и цитологический методы исследования в судебной медицине. // М.: Медицина, 1980. — 304 С.

47. Поліщук М.Є., Верхоглядова Т.П., Лісовий А.С., Шевчук В.А. Клініка та судово-медична експертиза черепно-мозкових ушкоджень. // К., 1996. — 118 С.

48. Попов В.А. Судебная медицина. // Л.: ВОЛМА, 1985. — 314 С.

49. Попов В.Л. Черепно-мозговая травма. // М., 1988. — 240 С.

50. Попов В.Л. Судебно-медицинская казуистика. // Л.: Медицина, 1991. — 304 С.

51. Поркшеян Д.Х. Судебно-медицинская экспертиза при железнодорожных происшествиях. // М.: Медицина, 1965. — 152 С.

52. Поттер С. Патологическая анатомия плодов новорожденных и детей раннего возраста. // М.: Медицина, 1971. — 216 С.

53. Правила медичного розслідування авіаційних подій. Державний департамент авіаційного транспорту України. // К., 1995. — 124 С.

54. Прокоп О., Геллер В. Группы крови человека. // М.: Медицина, 1991. — 511 С.

55. Ромоданов А.П., Педаченко Г.А., Полищук Н.Е. Черепно-мозговая травма при алкогольной интоксикации. // К.: Здоровья, 1982. — 160 С.

56. Рубежанский А.Ф. Определение по костным останкам давности захоронения трупа. // М.: Медицина, 1978. — 120 С.

57. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине. Концевич И.А. (ред.) // К.: Вища школа, 1988. — 328 С.

58. Сапожников Ю.С. Судова медицина. // К.: Вища школа, 1970. — 262 С.

59. Сапожников Ю.С., Гамбург А.М. Судебная медицина. // К.: Вища школа, 1976. — 315 С.

60. Сапожников Ю.С., Гамбург А.М. Судебная медицина. // К.: Вища школа, 1980. — 328 С.

61. Сапожникова М.Л. Морфология закрытой травмы груди и живота. // М.: Медицина, 1980. — 160 С.

62. Сергеев Ю.Д. Профессия врача. // К.: Вища школа, 1988.

63. Сердюков М.Г. Судебная гинекология и судебное акушерство. // М., 1965.

64. Сингур Н.А. Ушибы мозга. // М.: Медицина, 1970. — 223 С.

65. Солохин А.А. Судебно-медицинская экспертиза в случаях автомобильной травмы. // М., 1969. — 234 С.

66. Струков А.И. Общая патология человека. // М.: Медицина, 1990. — т. 1, 448 С. — т. 2, 416 С.

67. Судебная медицина. Крюков В.Н. (ред.) // М.: Медицина, 1990. — 448 С.

68. Судебная медицина (руководство для врачей). Матышев А.А., Деньковский А.С. (ред.) // М., 1985. — 488 С.

69. Судебная медицина. Томилин В.В. (ред.) // М.: Инфра-М-Норма, 1996. — 370 С.

70. Судебно-медицинское исследование трупа. Громов А.П., Капустин А.В. (ред.). // М.: Медицина, 1991. — 320 С.

71. Судебно-медицинская травматология (руководство). Громов А.П., Науменко В.Г. (ред.) // М., 1977. — 367 С.

72. Томилин В.В., Барсегянц Л.О., Гладких А.С. Судебно-медицинское исследование вещественных доказательств. // М.: Медицина, 1989. — 304 С.

73. Хельмут Альтхофф. Синдром внезапной смерти у детей. // М., 1983. — 144 С.

74. Хижнякова К.И. Динамика патоморфологии черепно-мозговой травмы. // М., 1983. — 184 С.

75. Хрущелевски Э. Шперль-Зейфридова. Секция трупов плодов и новорожденных. // М., 1962. — 224 С.

76. Шершавкин С.В. История отечественной судебно-медицинской службы. // М.: Медицина, 1968. — 183 С.

 


Зміст

Передмова................................................................... 3

Розділ I

Судова медицина, її визначення, зміст, завдання, значення. Історія розвитку судової медицини та відповідних
кафедр медичних вузів України...................... 7
Професор Концевич І.О.

1. Визначення, зміст, завдання і значення
судової медицини..................................................... 7

2. Стисла історія розвитку судової медицини.......... 10

3. Розвиток кафедр судової медицини
медичних вузів України......................................... 20

Розділ II

Процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи 38
Доктор медичних наук Михайличенко Б.В.

1. Роль і місце судово-медичної експертизи
в діяльності органів правосуддя та
охорони здоров’я................................................... 38

2. Судові експерти та їх участь в експертизі............ 41

3. Роль судово-медичного експерта у
попередньому слідстві та дізнанні........................ 47

4. Роль судово-медичного експерта
у судовому засіданні.............................................. 48

5. Судово-медична документація.............................. 49

6. Структура судово-медичної експертизи............... 52

Розділ III

Судово-медичне вчення про смерть
(судово-медична танатологія)..................... 56
Професор Концевич І.О.,
доктор медичних наук Михайличенко Б.В.

1. Умирання і смерть................................................. 56

2. Судово-медичні аспекти пересадження
органів і тканин...................................................... 64

3. Ранні абсолютні ознаки смерті.............................. 67

4. Пізні абсолютні ознаки смерті.............................. 82

5. Визначення давності настання смерті................... 92

Розділ IV

Судово-медична експертиза трупа............. 96
Доктор медичних наук Михайличенко Б.В.

1. Загальні положення................................................ 96

2. Порядок проведення судово-медичної
експертизи трупа.................................................... 97

3. Зовнішнє дослідження трупа................................. 99

4. Внутрішнє дослідження трупа............................ 104

5. Особливості дослідження трупів невідомих осіб 109

6. Вилучення матеріалу для
лабораторного дослідження................................ 111

7. Оформлення результатів судово-медичної
експертизи трупа.................................................. 118

8. Судово-медична класифікація смерті................. 120

Розділ V

Огляд трупа на
місці його виявлення...................................... 125
Професор Концевич І.О.

1. Загальні положення.............................................. 125

2. Завдання лікаря під час огляду трупа
на місці події......................................................... 130

3. Особливості огляду місця виявлення
розчленованих і скелетованих трупів................. 135

4. Виявлення, фіксація, вилучення речових
доказів із місця події............................................ 139

5. Вилучення інших біологічних об’єктів............... 142

Розділ VI

Судово-медична експертиза
при раптовій смерті........................................... 146
Доктор медичних наук Михайличенко Б.В.

1. Загальні положення.............................................. 146

2. Значення раптової смерті.................................... 148

3. Вплив чинників ризику на настання
раптової смерті..................................................... 149

4. Причини і генез раптової смерті
від хвороб органів кровообігу............................. 152

5. Раптова смерть від хвороб органів дихання....... 159

6. Раптова смерть від хвороб органів травлення.... 160

7. Раптова смерть від хвороб центральної нервової системи, сечостатевих органів, інфекційних
хвороб та під час вагітності................................. 161

8. Раптова смерть у дитячому віці.......................... 163

9. Раптова смерть за особливих обставин.............. 166

Розділ VII

Судово-медична експертиза
трупів новонароджених................................. 168
Доцент Шевчук В.А.

1. Особливості дослідження трупів
новонароджених................................................... 168

2. Встановлення новонародженості........................ 172

3. Встановлення доношеності і зрілості плода...... 175

4. Встановлення життєздатності новонародженого 177

5. Встановлення живонародженості........................ 181

6. Причини смерті новонароджених....................... 188

Розділ VIII

Судово-медична травматологія................ 194
Доцент Шевчук В.А.

1. Класифікація пошкоджень................................... 194

2. Травматизм та його види..................................... 195

3. Пошкодження тупими предметами..................... 198

4. Транспортний травматизм................................... 218

5. Автомобільна травма........................................... 219

6. Мотоциклетна травма.......................................... 231

7. Залізнична травма................................................ 232

8. Травма на водному транспорті........................... 236

9. Авіаційна травма.................................................. 237

10. Сільськогосподарська травма........................... 241

11. Шахтна травма................................................... 243

12. Пошкодження гострими предметами............... 244

13. Пошкодження одягу при травмі тупими
і гострими предметами........................................ 254

14. Причини смерті при механічній травмі............ 258

15. Встановлення зажиттєвості і
давності пошкоджень........................................... 266

Розділ IX

Судово-медична експертиза
вогнепальних пошкоджень......................... 271
Професор Концевич І.О.

1. Вогнепальна зброя та її класифікація.................. 272

2. Пошкодження при пострілі впритул................... 280

3. Пошкодження при пострілі з близької відстані.. 284

4. Пошкодження при пострілі з неблизької відстані 288

5. Пошкодження при пострілах
із мисливської та іншої зброї............................... 291

6. Особливості вогнепального ранового каналу.... 296

7. Вогнепальні пошкодження одягу........................ 299

8. Встановлення послідовності
вогнепальних пошкоджень.................................. 303

9. Визначення можливості смертельно
поранених до самостійних доцільних дій........... 304

10. Методи дослідження вогнепальних
пошкоджень.......................................................... 306

11. Вибухова травма................................................ 307

12. Рід насильної смерті.......................................... 310

Розділ X

Судово-медична експертиза при
смерті від механічної асфіксії..................... 312
Професор Концевич І.О.

1. Функціональні розлади та морфологічні
зміни при асфіксії................................................. 312

2. Повішення............................................................ 319

3. Задушення петлею............................................... 328

4. Задушення руками............................................... 331

5. Закриття отворів рота і носа............................... 333

6. Закриття дихальних шляхів
сторонніми тілами................................................ 335

7. Стискання грудної клітки і живота...................... 337

8. Утоплення............................................................ 339

Розділ XI

Пошкодження від дії
високої та низької температури................ 348
Доцент Федотова І.А.

1. Пошкодження від дії високої
температури......................................................... 348

2. Місцева дія високої температури........................ 349

3. Загальна дія високої температури (перегрівання) 356

4. Пошкодження від дії низької температури......... 358

5. Місцева дія низької температури
(відмороження)..................................................... 359

6. Загальна дія низької температури
(переохолодження)............................................... 361

Розділ XII

Пошкодження і смерть від змін атмосферного тиску 367
Доцент Федотова І.А.

1. Загальна дія на організм підвищеного
атмосферного тиску............................................. 367

2. Загальна дія на організм зниженого
атмосферного тиску............................................. 369

Розділ XIII

Судово-медична експертиза
при електротравмі
Доктор медичних наук Михайличенко Б.В............... 371

1. Загальні положення.............................................. 371

2. Особливості дії електричного струму................ 374

3. Діагностика смерті від дії технічної електрики 376

4. Пошкодження від дії атмосферної електрики.... 380

Розділ XIV

Судово-медична експертиза при ура-
женні іонізуючим випромінюванням..... 382
Доктор медичних наук Михайличенко Б.В.

1. Загальна дія іонізуючого випромінювання......... 382

2. Особливості проведення
судово-медичної експертизи............................... 385

3. Гостре місцеве променеве ураження.................. 387

4. Гостра променева хвороба.................................. 390

5. Хронічне променеве ураження............................ 393

6. Дія малих доз іонізуючого випромінювання...... 394

Розділ XV

Судово-медична токсикологія................... 397
Професор Концевич І.О.

1. Загальні положення.............................................. 397

2. Умови дії отрут.................................................... 400

3. Діагностика отруєння........................................... 409

4. Класифікація отрут.............................................. 413

5. Отрути з переважно місцевою дією (корозійні).. 413

6. Деструктивні отрути............................................ 417

7. Кров’яні отрути.................................................... 424

8. Нервово-функціональні отрути........................... 428

9. Пестициди (отрутохімікати)................................ 448

10. Харчові токсини (харчові отрути).................... 451

Розділ XVI

Судово-медична експертиза потерпілих, звинувачуваних та інших осіб 456
Доцент Бондар С.С.

1. Приводи і порядок проведення експертизи........ 456

2. Судово-медична експертиза з встановлення
ступеня тяжкості тілесних пошкоджень............. 460

3. Судово-медична експертиза працездатності...... 474

4. Судово-медична експертиза стану здоров’я,
симуляції, агравації, штучних хвороб і самопошкодження 475

5. Визначення віку.................................................... 484

Розділ XVII

Судово-медична експертиза
при спірних статевих станах
і статевих злочинах......................................... 491
Доцент Бондар С.С.

1. Особливості проведення експертизи
з приводу статевих станів.................................... 491

2. Визначення статі.................................................. 494

3. Встановлення статевої зрілості........................... 496

4. Встановлення порушення цілості дівочої пліви. 499

5. Встановлення статевої
репродуктивної здатності.................................... 504

6. Встановлення минулих пологів........................... 505

7. Встановлення минулого викидня (аборту)......... 507

8. Судово-медична експертиза статевих злочинів. 510

Розділ XVIII

Судово-медична
експертиза речових доказів......................... 518
Доцент Шевчук В.А.

1. Загальні положення.............................................. 518





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...