Главная Обратная связь

Дисциплины:






ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ 4 страница



РОЗДІЛ VIII «ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК»
Стаття 243. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення 243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:
Назва забруднюючої речовини Ставка податку, гривень за тонну
Азоту оксиди 1434,71
Аміак 269,08
Ангідрид сірчистий 1434,71
Ацетон 538,16
Бенз (о) пірен 1826401,21
Бутилацетат 323,14
Ванадію п`ятиокис 5381,64
Водень хлористий 54,05
Вуглецю окис 54,05
Вуглеводні 81,08
Газоподібні фтористі сполуки 352,12
Тверді речовини 54,05
Кадмію сполуки 11355,50
Марганець та його сполуки 11355,50
Нікель та його сполуки 57856,1
Озон 1434,71
Ртуть та її сполуки 60816,08
Свинець та його сполуки 60816,08
Сірководень 4610,83
Сірковуглець 2996,33
Спирт н-бутиловий 1434,71
Стиол 10476,57
Фенол 6512,02
Формальдегід 3552,12
Хром та його сполуки 38516,34

243.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 та на які встановлено клас небезпечності:

Клас небезпечності Ставка податку, гривень за тонну
I 10261,55
II 2350,06
III 350,16
IV 81,08

 

243.3. Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовнобезпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) у атмосферному повітрі населених пунктів:

Орієнтовнобезпечний рівень впливу речовин (сполук) (міліграмів на куб. метр) Ставка податк, гривень за тонну
Менше 0,0001 431955,50
0,0001 – 0,001 (включно) 37009,95
0,001 – 0,01 (включно) 5112,56
0,01 – 0,1 (включно) 1434,71
0,1 – більше 10 54,05

243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,24 гривні за 1 тонну.

Стаття 243. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення 243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:
Назва забрунюючої речовини Ставка податку, гривень за тонну
Азоту оксиди 1553,79
Аміак 291,41
Ангідрид сірчистий 1553,79
Ацетон 582,83
Бенз (о) пірен 1977992,51
Бутилацетат 349,96
Ванадію п`ятиокис 5828,32
Водень хлористий 58,54
Вуглецю окис 58,54
Вглеводні 87,81
Газоподібні фтористі сполуки 3846,95
Тверді речовини 58,54
Кадмію сполуки 12298,01
Марганець та його сполуки 12298,01
Нікель та його сполуки 62658,23
Озон 1553,79
Ртуть та її сполуки 65863,81
Свинець та його сполуки 65863,81
Сірководеь 4993,53
Срковуглець 3245,03
Спирт н-бутиловий 1553,79
Стирол 11346,13
Фенол 7052,52
Формальдегід 3846,95
Хром та його сполуки 41713,20

243.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 та на які встановлено клас небезпечності:



Клас небезпечності Ставка податку, гривень за тонну
I 11113,26
II 2545,11
III 379,22
IV 87,81

 

243.3. Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовнобезпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) у атмосферному повітрі населених пунктів:

Орієнтовнобезпечний рівень впливу речовин (сполук) (міліграмів на куб. метр) Ставка податку, гривень за тонну
Менше 0,0001 467807,81
0,0001 – 0,001 (включно) 40081,78
0,001 – 0,01 (включно) 5536,90
0,01 – 0,1 (включно) 1553,79
0,1 – більше 10 58,54

243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,26 гривні за 1 тонну.

Стаття 244. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення 244.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва:
Вид палива Ставка податку, гривень за тонну
Бензин неетилований 79,90
Бензин сумішевий 65,80
Зріджений нафтовий газ 108,10
Дизельне біопаливо 68,15
Дизелне пальне із вмістом сірки:  
- більш як 0,2 мас. % 79,90
- більш як 0,035 мас. %, але не більше як 0,2 мас. % 61,10
- більш як 0,005 мас. %, але не більше як 0,035 мас. % 55,22
- не більше як 0,005 мас. % 35,25
Мазут 79,90
Стиснений приодний газ 54,05
Бензин авіаційний 55,22
Гас 68,15

244.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі ввезення палива на митну територію України:

Вид палива Код товару згідно з УКТ ЗЕД Опис товару згідно з УКТ ЗД Ставка податку, гривень за тонну
Бензин неетилований 2710 11 41 19 2710 11 41 39 2710 11 41 99 2710 11 45 99 2710 11 49 99 Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше   79,90
Бензин сумішевий 2710 11 41 11 2710 11 41 31 2710 11 41 91 2710 11 45 11 2710 11 49 11 2710 11 41 19 2710 11 41 39 2710 11 41 99 2710 11 45 99 2710 11 49 99 Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші   Бензини моторні з вістом свинцю 0,013 г/л або менше, із вмістом менш як 5 мас. % біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші 65,80
Зріджений нафтовий газ 2711 11 00 00     2711 12 11 00   2711 14 00 00   2711 19 00 00 газ природний скраплений (зріджений)   пропан скраплений (зріджений), для використання як паливо   етилен, пропілен, бутилен і бутадієн скраплені (зріджені)   інші гази нафтові скраплені (зріджені) 108,10
Дизельне біопаливо   3824 90 98 00 біодизель 68,15
Дизельне пальне з вмістом сірки   важкідистиляти (газойлі) із вмістом сірки:  
  2710 19 49 00 більш як 0,2 мас. % 79,90
  2710 19 41 30 2710 19 45 00 більш як 0,035 мас.%, але не більш як 0,2 мас.% 61,10
  2710 19 41 20 більш як 0,005 мас.%, але не більш як 0,035 мас.% 55,2
  2710 19 41 10 не більш як 0,005 мас.% 35,25
    паливо рідке (мазут)  
  2710 19 61 00 не більш як 1 мас.% 35,25
  2710 19 63 00   більш як 1 мас.%, але не більш як 2 мас.% 55,22
  2710 19 65 00   більш як 2 мас.%, але не більш як 2,8 мас.% 61,10
  2710 1969 00 більш як 2,8 мас.% 79,90
Бензин авіаційний 2710 11 31 00 бензини авіаційні 55,22
Гас 2710 19 21 00     2710 19 25 00 гас, що використовується як паливо для реактивних двигунів   гас, що використовується як паливо для інших видів двигунів, крім реактивних двигунів"; 6,15

 

Стаття 244. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення 244.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва:
Вид палива Ставка податку, гривень за тонну
Бензин неетилований 86,53
Бензин сумішевий 71,26
Зріджений нафтовий газ 117,07
Дизельне біопаливо 73,81
Дизельне пальне із вмістом сірки:  
- більш як 0,2 мас.% 86,53
- більш як 0,035 мас. %, але не більше як 0,2 мас. % 66,17
- більш як 0,005 мас. %, але не більше як 0,035 мас. % 59,80
- не більше як 0,005 мас. % 38,18
Мазут 86,53
Стиснений природний газ 58,54
Бензин авіаційний 9,80
Гас 73,81

244.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі ввезення палива на митну територію України:

Вид палива Код товару згідно з УКТ ЗЕД Опис товару згідно з УКТ ЗЕД Ставка податку, гриень за тонну
Бензин неетилований 2710 11 41 19 2710 11 41 39 2710 11 41 99 2710 11 45 99 2710 11 49 99 Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше   86,53
Бензин сумішевий 2710 11 41 11 2710 11 41 31 2710 11 41 91 2710 11 45 11 2710 11 49 11 2710 11 41 19 2710 11 41 39 2710 11 41 99 2710 11 45 99 2710 11 49 99 Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші   Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, із вмістом меншя 5 мас. % біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші 71,26
Зріджений нафтовий газ 2711 11 00 00     2711 12 11 00   2711 14 00 00   2711 19 00 00 газ природний скраплений (зріджений)   пропан скраплений (зріджений), для використання як паливо   етилен, пропілен, бутилен і бутадієн скраплені (зріджені)   інші гази нафтові скраплені (зріджені) 117,07
Дизельне біопаливо   3824 90 98 00 біодизель 73,81
Дизельне пальне з вмістом сірки   важкі дистиляти (газойлі) із вмістом сірки:  
  2710 19 49 00 більш як 0,2 мас. % 86,53
  2710 19 41 30 2710 19 45 00 більш як 0,035 мас.%, але не більш як 0,2 мас.% 66,17
  2710 19 41 20 більш як 0,005 мас.%, але не більш як 0,035 мас.% 59,80
  2710 19 41 10 не більш як 0,005 мас.% 38,18
    паливо рідке (мазут  
  2710 19 61 00 не більш як 1 мас.% 38,18
  2710 19 63 00   більш як 1 мас.%, але не більш як 2 мас.% 59,80
  2710 19 65 00   більш як 2 мас.%, але не більш як 2,8 мас.% 66,17
  2710 19 69 00 більш як 2,8 мас.% 86,53
Бензин авіаційний 2710 11 3 00 бензини авіаційні 59,80
Гас 2710 19 21 00     2710 19 25 00 гас, що використовується як паливо для реактивних двигунів   гас, що використовується як паливо для інших видів двигунів, крім реактивних двигунів"; 73,81

 

Стаття 245. Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти 245.1. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти:
Назва забруднюючої речовини Ставка податку, гривень за тонну
Азот амонійний 942,37
Органічні речовини (за показниками БСК 5) 377,19
Завислі речвини 27,03
Нафтопродукти 5543,80
Нітрати 81,08
Нітрити 4628,45
Сульфати 27,03
Фосфати 753,20
Хлориди 27,03

 

Стаття 245. Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти 245.1. Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти:
Назва забруднюючої речовини Ставка податку, гривень за тонну
Азот амонійний 1020,60
Органічні речовини (за показниками БСК 5) 408,50
Завислі речовини 29,27
Нафтопродукти 6003,94
Нітрати 87,81
Нітрити 5012,61
Сульфати 29,27
Фосфати 815,72
Хлориди 29,27

 

245.2. Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 245.1 цієї статті та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу:
Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовнобезпечний рівень впливу (міліграмів на літр) Ставка податку, гривень за тонну
до 0,001 (включно) 98741,38
0,001 – 0,1 (включно) 71592,29
0,1 – 1 (включно) 12342,53
1 – 10 (включно) 1256,11
понад 10 251,46

 

245.2. Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до пункту 245.1 цієї статті та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу:
Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовнобезпечний рівень впливу (міліграмів на літр) Ставка податку, гривень за тонну
до 0,001 (включно) 106936,91
0,001 – 0,1 (включно) 77534,45
0,1 – 1 (включно) 13366,96
1 – 10 (включно) 1360,37
понад 10 272,33

 

Стаття 246. Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах 246.1. Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів: 246.1.1. обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, - 506,44гривня за одиницю; 246.1.2. люмінесцентних ламп – 8,81 гривні за одиницю. 246.2. Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:
Клас небезпеки відходів Рівнь небезпечності відходів Ставка податку, гривень за тонну
I надзвичайно небезпечні 822,52
II високонебезпечні 29,96
III помірно небезпечні 7,52
IV малонебезпечні 2,93
  малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості 0,29

 

Стаття 246. Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах 246.1. Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів: 246.1.1. обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, - 548,47 гривня за одиницю; 246.1.2. люмінесцентних ламп – 9,54 гривні за одиницю. 246.2. Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:
Клас небезпеки відходів Рівень ебезпечності відходів Ставка податку, гривень за тонну
I надзвичайно небезпечні 890,79
II високонебезпечні 32,45
III помірно небезпечні 8,14
IV малонебезпечні 3,17
  малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості 0,31

 

Стаття 247. Ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) 247.1. Ставка податку за утворення радіоактивних відходів виробниками електричної енергії - експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій), включаючи вже накопичені, становить 0,0074 гривні у розрахунку на 1 кВт-год виробленої електричної енергії. Стаття 247. Ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) 247.1. Ставка податку за утворення радіоактивних відходів виробниками електричної енергії - експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій), включаючи вже накопичені, становить 0,008 гривні у розрахунку на 1 кВт-год виробленої електричної енергії.
Стаття 248. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк 248.1. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк:
Категорія відходів Ставка податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів (крім відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання), гривень за куб. метр Ставка податку за тимчаове зберігання радіоативних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання, гривень за куб. сантиметр
Високоактивні 352509,30 11750,31
Середньоактивні та низькоактивні 6580,17 2350,06

 

Стаття 248. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк 248.1. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк:
Категорія вдходів Ставка податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів (крім відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінювання), гривень за куб. метр Ставка податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів, представлених у вигляді джерел іонізуючого випромінюваня, гривень за куб. сантиметр
Високоактивні 381767,57 12725,59
Середньоактивні та низькоктивні 7126,32 2545,11

 

 

РОЗДІЛ XI. ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ
Стаття 263. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин Стаття 263. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин
263.1. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - платники) 263.1. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - платники)
263.1.4. Платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), та за умови, що один з учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи має відповідний спеціальний дозвіл. виключити
  263.1.5. Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
  263.1.6. Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми передбачені статтею 121 Земельного кодексу України, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників).”;
263.2. Об’єкт оподаткування 263.2. Об’єкт оподаткування
263.2.1. Об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин. 263.2.1. Об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведена у відповідність до стандарту, встановленого галузевим законодавством.
263.2.2. До об’єкта оподаткування належать: 263.2.2. До об’єкта оподаткування належать:
а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; а) обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл; б) обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого підприємства, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;
в) обсяг погашених запасів корисних копалин. виключити
263.4. Види погашених запасів корисних копалин визначаються платником на підставі висновків державної експертизи запасів корисних копалин відповідної ділянки надр, що виконана не раніше ніж за десять років до дати списання запасів корисних копалин з балансу гірничодобувного підприємства. виключити
263.5. База оподаткування 263.5. База оподаткування
263.5.3. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті затверджено абсолютні ставки плати (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, база оподаткування тотожна об'єкту оподаткування. виключити
263.6. Визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) 263.6. Визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)
відсутня 263.6.2. …….. Фактична ціна реалізації для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за податковий (звітний) період як середня ціна однієї тонни відповідного виду товарної продукції (залізорудного концентрату, ільменітового та рутилового концентратів, урановмісних руд), перерахованої у гривні за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за звітним періодом, визначена виходячи з цін опублікованих в щомісячному світовому комерційному інформаційному огляді протягом поточного звітного (податкового) періоду, за методикою визначеною Кабінетом Міністрів України. У разі якщо у податковому (звітному) періоді фактичну ціну реалізації для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, не визначено, фактичною ціною вважається ціна реалізації відповідного виду руди, що не може бути нижче ціни визначеної центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, у попередньому звітному (податковому) періоді.
263.6.9. Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою: 263.6.9. Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:
де Вмп – витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 цього пункту (у гривнях); де Вмп – витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 цього пункту (у гривнях);
Крмпе – коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб); Крмпе – коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов’язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України;
Vмп – обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період. Vмп – обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства – видобутихкорисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період.
263.7. Порядок обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин 263.7. Обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою: Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп, де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму); Вкк - вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктом 263.6 цієї статті; Свнз - величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у відсотках), встановлена у пункті 263.9 цієї статті; Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 цієї статті.
263.7.1. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті ставки плати (Свнз) встановлено у відносних показниках (відсотках), податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою: Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп, де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму); Вкк - вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктом 263.6 цієї статті; Свнз - величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у відсотках), встановлена у пункті 263.9 цієї статті; Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 цієї статті. виключити
263.7.2. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті встановлено абсолютні ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, податкові зобов'язання з плати (Пзн) для відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою: Пзн = Vф х Сазн х Кпп, де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин у межах однієї ділянки надр у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму); Сазн - величина визначеної в абсолютних значеннях ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлена у пункті 263.9 цієї статті; Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 цієї статті. виключити
263.8. Порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин 263.8. Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції та нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі. Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об'єму.
263.8.1. Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції та нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі. Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об'єму. виключити
263.8.2. Обсяг (кількість) погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно з дотриманням вимог актів законодавства з питань гірничого нагляду за раціональним використанням надр. Залежно від відповідного виду погашених запасів корисних копалин їх кількість визначається в одиницях маси або об'єму. виключити
263.9. Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин 263.9. Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах:
263.9.1. Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у таких розмірах: виключити
Назва корисної копалини Одиниця виміру За одиницю видобутих корисних копалин, гривень Від вартості видобутих корисних копалин
відсотків але не менше ніж гривень за одиницю видобутих корисних копалин
Корисні копалини загальнодержавного значення
Антрацит тонн   0,5 5,33
Вугілля буре - " -   0,57
Вугілля кам’яне:
вугілля енергетичне, окиснене; - " -   0,4 3,51
вугілля коксівне - " -   0,4 3,51
Торф, сапропель - " -   0,59
Металічні руди:
залізна руда для збагачення - " -   2,7 3,64
залізна руда для збагачення з вмістом магнетитового заліза менше 20 відсотків - " -   1,5 0,89
залізна багата - " -   3,5 11,45
марганцева - " -   21,70
титанова (розсипних родовищ) - " -   3,99
титано-цирконієва (розсипних родовищ) - " -   7,40
нікелева (силікатна) - " -   3,5 9,72
хромова - " -   3,5 10,98
ртутна - " -   3,5 0,59
уранова - " -   3,5 3,19
золота - " -   15,98
ванадію - " -   3,5 6,12
гафнію - " -   3,5 9,46
бариту - " -   3,5 6,45
Горючі корисні копалини:
нафта, конденсат:
- з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів тонн   39*  
- з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів - " -   17*  
Газ природний:
газ природний, у тому числі газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід:
- природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, видобутий з покладів до 5000 метрів тис. куб. метрів    
- природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, видобутий з покладів понад 5000 метрів - " -    
- з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України - " -   11**  
- з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів - " -   25**  
- з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів - " -   14**  
Глинисті породи:
глина тугоплавка тонн    
каолін первинний - " -    
глина вогнетривка - " -    
каолін вторинний - " -    
сировина керамзитова - " -    
Сировина формувальна та для огрудкування залізорудних концентратів - глина бентонітова - " -   3,59
Сировина вогнетривка:
доломіт - " -   7,5 11,30
кварцит та пісок кварцовий для металургії - " -   7,5  
пісок формувальний - " -   7,5 25,24
кварцит для виробництва кремнію - " -   2,64
сировина високоглиноземна, крім глин (кіаніт (дистен), силіманіт, ставроліт) куб. метрів   3,5 1,23
Сировина флюсова - вапняк (флюсовий) тонн   11,30
Сировина хімічна:
сірчана руда - " -   6,50
сіль кам’яна (галіт) - " -   2,5 5,85
сіль кам’яна (галіт) для харчової промисловості - " -   2,5 5,85
сіль калійно-магнієва - " -    
крейда для виробництва соди - " -   7,5 25,78
вапняк для цукрової промисловості - " -   7,5 25,51
крейда для хімічної промисловості - " -   7,5 25,67
Сировина агрохімічна - фосфорити (агроруди) - " -   2,30
Сировина для мінеральних пігментів - " -   5,5 6,07
Електро- та радіотехнічна сировина:
графітова руда тонн   3,87
пірофіліт - " -   34,08
озокерит - " -   34,51
Сировина оптична та п’єзооптична кілограмів   13,62
Сировина адсорбційна - бентоніт, палигорскіт, цеоліт, сапоніт тонн   3,66
Сировина абразивна - " -   2,09
Сировина ювелірна (дорогоцінне каміння) - бурштин, топаз, моріон, берил тощо кілограмів, грамів, каратів    
Сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння) кілограмів    
Сировина виробна тонн, куб. метрів    
Сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння) куб. метрів    
Сировина скляна та фарфоро-фаянсова:
польовий шпат (пегматит) тонн    
пісок для виробництва скла - " -   7,5  
Сировина цементна - " -   16,99
Сировина для пиляних стінових матеріалів куб. метрів    
Сировина петрургійна та для легких заповнювачів бетону:
перліт тонн   5,5 3,53
сировина для виробництва мінеральної вати (андезит, андезито-базальт, базальт) - " -   7,5  
Сировина для покриття доріг - бітуми - " -   8,44
Підземні води:
мінеральні для промислового розливу куб. метрів 39,30    
мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання лікувальними закладами - " - 14,18    
мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання лікувальними закладами - " - 9,47    
промислові (розсіл) - " - 0,92    
теплоенергетичні (термальні) - " - 0,77    
прісні підземні води 100 куб. метрів 8,95    
Поверхневі води - ропа (лікувальна, промислова) куб. метрів 0,86    
Грязі лікувальні - " - 10,24    
Корисні копалини місцевого значення
Сировина для будівельного вапна та гіпсу:
крейда і вапняк на вапно, крейда будівельна тонн   7,5 25,24
гіпс - " -   7,5 25,73
Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів - вапняк - " -   7,5 16,73
Сировина для бутового (будівельного) каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції) - " -   7,5  
Сировина піщано-гравійна:
сировина піщано-гравійна тонн    
сировина піщано-глиниста для закладки вироблених просторів, будівництва дорожніх насипів, дамб тощо куб. метрів   1,37
Сировина цегельно-черепична тонн    
           

 

Назва груп корисних копалин, що надана у користування надрами гірничому підприємству Ставка, відсоток від вартості товарної продукції гірничого підприємства
рудні (металовмісні (металічні), у тому числі руди) корисні копалини:  
чорних, кольорових та легувальних металів 5,00
урановмісні (в технологічному розчині) 5,00
інші, ніж урановмісні, чорних, кольорових та легувальних металів 5,00
енергетичні корисні копалини:  
вугілля:  
коксівне 1,50
енергетичне 0,75
антрацит 1,00
буре 1,00
торф 1,00
вуглеводні 1), 2):  
нафта, конденсат:  
з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів 42,00
з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів 18,00
газ природний (будь-якого походженя):  
природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, видобутий з покладів до 5000 метрів 20,00
природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, видобутий з покладів понад 5000 метрів 14,00
з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України 11,00
з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів 28,00
з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів 15,00
неенергетичні, нерудні (неметаловмісні (неметалічні)) корисні копалини, води підземні3), води поверхневі, грязі лікувальні (пелоїди) 5,00

 

* В умовах дії угоди про розподіл продукції для нафти та конденсату, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 2 відсотки від вартості видобутих корисних копалин. 1) В умовах дії угоди про розподіл продукції для нафти та конденсату, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 2 відсотки від вартості товарної продукції гірничого підприємства;
** В умовах дії угоди про розподіл продукції для газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 1,25 відсотка від вартості видобутих відповідних корисних копалин. 2) В умовах дії угоди про розподіл продукції для газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 1,25 відсотка від вартості товарної продукції гірничого підприємства;
  3) Плата за користування надрами для видобування прісних підземних вод, які видобуваються платниками зазначеними у підпункті 263.1.6 пункту 263.1 цієї статті, застосовується за ставками визначеними у пункті 325.2 статті 325 цього Кодексу.
263.9.2. Додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок виконання діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, оподатковуються за ставкою 2 відсотки від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини. виключити
Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок контролю за виконанням таких інвестиційних проектів (програм), визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку. виключити
Перелік ділянок надр та/або об’єктів ділянок надр, на яких реалізуються нові інвестиційні проекти (програми, договори), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі. виключити
Норми цього підпункту поширюються на: виключити
підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше; виключити
господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава; виключити
дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств; виключити
учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність. виключити
263.10. Коригуючі коефіцієнти До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування: ……. * За умови, що запаси корисних копалин віднесено до такої категорії за результатами геолого-економічної оцінки, проведеної не раніш як за 10 років до виникнення податкових зобов'язань. 263.10. Коригуючі коефіцієнти До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування: ……. * За умови, що запаси корисних копалин віднесено до такої категорії за результатами геолого-економічної оцінки, проведеної не раніш як за 10 років до виникнення податкових зобов'язань. До визначених у пункті 263.9 статті 263 цього Кодексу ставок плати за користування надрами для руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд у кожному податковому (звітному) періоді застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики, для кожного звітного (податкового) періоду шляхом ділення середньої ціни однієї тонни відповідного виду товарної продукції (залізорудного концентрату, ільменітового та рутилового концентратів, урановмісних руд), перерахованої у гривні за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за звітним періодом, визначена виходячи з цін опублікованих в щомісячному світовому комерційному інформаційному огляді протягом поточного звітного (податкового) періоду, на базову ціну відповідного виду товарної продукції, за методикою визначеною Кабінетом Міністрів України. Під базовою ціною розуміється середня ціна, обчислена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики, визначена виходячи з цін опублікованих в щомісячному світовому комерційному інформаційному огляді, станом на 1 квітня 2014 року і офіційно оприлюднена. Величина коригуючого коефіцієнта обчислюється десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків відповідно до актів законодавства з питань проведення статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін. Якщо величина коригуючого коефіцієнта, яка застосовується до ставок руд чорних, кольорових та легувальних металів, урановмісних руд менше одиниці, такий коригуючий коефіцієнт застосовується із значенням 1 (одиниця). Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики, щомісяця до 10 числа наступного звітного (податкового) періоду розміщує визначену величину коригуючого коефіцієнта на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію Міністерству фінансів України та центральному органу державної податкової служби.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...