Главная Обратная связь

Дисциплины:






Опис навчального курсу



Напрям, спеціальність, Освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчального курсу
  Галузь знань: 0201 "Культура"   Напрям підготовки: 6.020101 "Культурологія"   Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр Кількість кредитів, відповідних ECTS: 6 кредитів Загальна кількість годин: 216 години Тип курсу: обов’язковий Рік підготовки: 1 Семестр: 2 Лекції: 52 годин Практичні заняття: 42 годин Індивідуальна робота 62 години Самостійна робота: 60 годин Модулів: 2 Змістових модулів: 2 Вид контролю: іспит.

2. Пояснювальна записка

Курс “Культура Античності” є одним з тематичних блоків загальної фахової підготовки спеціаліста-культуролога і викладається у ІІ-му семестрі. Курс являє собою логічне продовження вивчення курсів “Історія первісної культури” та “Культура Стародавнього Сходу” і є наступним після вивчення закономірностей та культурних явищ цивілізацій Месопотамії, Єгипту, Передньої Азії, Ірану, Індії і Китаю.

Курс має на меті ознайомити студентів з ходом розвитку духовної культури Античності, тобто зі становленням та розвитком культури стародавньої Греції і Риму, а також з розвитком культурних досягнень народів, дотичних до греко-римської (античної) цивілізації; з характерними особливостями античного способу духовного виробництва, з основами античної філософії, естетики, етики, міфології , релігії, науки , соціально-політичної думки .

Окремі блоки лекцій та семінарських занять спрямовані на поглиблене вивчення студентами закономірностей та змісту розвитку науки, філософії, мистецтва та релігії , як у загальноантичному масштабі, так і в рамках окремої держави, етносу, художніх та філософських напрямів, шкіл, релігійних та загальнокультурних рухів.

В курсі можна умовно виділити окремі підперіоди та напрямки: Егейська культура, культура Архаїчної Греції, Класична еллінська культура, елліністична культура, Римсько-елліністична культура – що полегшує, на наш погляд, розуміння студентами сутності та закономірностей розвитку античної культури як одного з етапів загальносвітового культурно-історичного процесу, в лоні якого відбувалося зародження і формування сучасної культури.

У процесі вивчення тем цього курсу студенти мають отримати стійкі навички та вміння аналізу філософських, естетичних, етичних та мистецько-літературних текстів античності, навчитися оцінювати явища античної духовної культури у контексті розвитку філософських, релігійних та художніх ідей і принципів.

Програма курсу містить структуру і загальний зміст курсу, тези лекційних тем, обсяг питань, винесених на семінарські заняття, загальний перелік літератури до семінарських занять (джерела, монографічні дослідження, довідкова література), перелік екзаменаційних питань, завдання для комплексної контрольної роботи.




 

 

3. Структура залікового кредиту курсу

 

№ п/п Назва теми Лекції Семінар-ські заняття Самостійна робота Індиві-дуальна робота  
Змістовний модуль 1. Культура Еллади          
Антична культура в її історичній специфіці -   ІНДЗ  
Егейська культура: етнічна історія, релігія, мистецтво.  
Релігія і міфологія Мікенської та Архаїчної Греції.  
Культурно-історичні аспекти Гомерівського епосу  
Філософська культура Архаїчної Греції: 1. Початок античної філософії. Іонійська школа 2. Італійська філософія 3. Розвиток філософської думки в Афінах         ‘2      
Філософія та естетика класичної Греції.  
Побут, заняття та звичаї Стародавньої Греції. -  
Література і мистецтво Еллади  
Змістовний модуль 2. Елліністично-римська культура          
Духовна культура еллінізму: філософія, релігія, соціально-політична думка   ІНДЗ  
Наука і мистецтво елліністичного світу: Культурні центри елліністичного Сходу  
Соціально-політична та правова культура Стародавнього Риму (VII-III ст. до н.е.). -  
Релігія і міфологія Римської Республіки.  
Римська філософія періоду Республіки.  
Наука і мистецтво Римської Республіки (VI- I ст. до н.е.)  
Філософія і етика Римської імперії  
Релігія, мистецтво та освіта періоду імперії  
  Всього:  
РАЗОМ:          
                             

 


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ.

 

Робоча програма, що пропонується нижче, призначена для організації самостійної роботи студентів за навчальним курсом “Історія культури античності” і присвячена вивченню другого періоду загального фахового блоку курсів з історії світової духовної культури. Передбачається, що курс історії античної культури студенти-культурологи 1 курсу Інституту соціальних наук ВДУ вивчатимуть протягом другого семестру.

Курс являє собою органічне продовження вивчення духовної культури стародавнього світу і є наступним після освоєння історії культури Стародавнього Сходу. І це закономірно, адже антична культура (культура Стародавньої Греції і Риму, середземноморська культура) постає як окремий культурно-історичний тип, що в своєму розвитку спирався на досягнення попередніх близькосхідних цивілізацій.

Навчальний курс розрахований на різні види роботи. Методичний комплекс включає в себе загальний зміст курсу, обсяг питань, винесених для лекційних занять, семінарських та індивідуальних занять, завдань для самостійної роботи, містить в собі перелік основної літератури до кожної теми семінарських та індивідуальних занять, основні поняття та античні терміни, що відображають зміст курсу, Тесатику індивідуальних навцально-дослідних завдань, нарешті, методичні поради щодо користування Робочою програмою. Ряд окремих тем може бути виокремлений для самостійного опрацювання (не більше 2/3 загального обсягу курсу) згідно з графіком навчальних занять Інституту соціальних наук ВДУ.

Як і в попередніх навчальних курсах, основним видом роботи залишається самостійне опрацювання джерельної літературипри допоміжному матеріалі лекцій та висвітленні найважливіших тем на семінарських заняттях. Самостійна робота передбачає ґрунтовне освоєння студентами передусім фрагментів античних текстів (літературних, філософських, релігійних чи соціально-політичних), які подані у списках літератури. Ґрунтовне опрацювання джерел є основною запорукою засвоєння курсу античної культури. Абсолютна більшість пропонованих джерел є наявними у бібліотеці ВДУ та науковій бібліотеці Луцька.

Студентам також пропонується необхідний мінімум монографічної та довідкової літератури, що сприяє поглибленій орієнтації у колі висвітлюваних проблем. Варто конспектувати основні джерела. Готуючись до виступів на семінарських заняттях, студент має можливість підкріплювати свою думку цитатами з творів античних авторів. Конспект ведеться у довільній формі, але бажаним є така прогресивна форма, як розгорнутий план-конспект, в якому поряд з розгорнутим планом відповіді на занятті містяться цитати, що ілюструють тези виступу.

На семінарських заняттях в основному розглядаються питання, які виходять з освоєної студентами літератури. Семінарські заняття мають на меті закріплення знань та їх систематизацію шляхом співбесіди з викладачем та обговорення проблемних питань теми. Існують різні форми проведення семінарських занять відповідно до ступеня готовності студентів. Це може бути фронтальне опитування – найменш доцільна, на наш погляд, форма організації заняття, яка застосовується у разі недостатньої готовності студентської групи до заняття або з метою міжсесійного контролю. Опитування може бути проведене у письмовій формі – у вигляді контрольної роботи чи невеличких тестів з теми, що вивчається. Більш якісною формою є активна співбесіда, в якій бере участь переважна більшість групи. Вона являє собою спільний аналіз тих чи інших проблемних питань, що складають план заняття, проводиться під активним керівництвом викладача, який має регулювати обговорення з метою якісного заглиблення у проблемне поле теми. Активність студентів виявляється у різноманітних формах, основними з яких є виступ, доповнення, уточнення, постановка проблемних питань, обговорення, рецензія виступу. Деякі теми можуть розглядатися шляхом заслуховування фіксованих невеличких доповідей студентів на заздалегідь підготовлені теми (з переліку питань або тематики рефератів) з їх подальшим обговоренням. Під час таких занять викладач оцінює роботу всіх присутніх згідно їх участі у співбесіді.

Найвищою формою організації семінарського заняття є конференція та колоквіум. Конференція являє собою розширене обговорення проблемних питань навчальної теми з елементами наукового пошуку. Колоквіум організовується як поєднання фронтального опитування викладачем студентів “з місць” з детальним спільним аналізом різних можливих точок зору з приводу питань, що розглядаються. Доцільним було б застосування викладачем таких нетрадиційних форм семінарської роботи, як конкурси та “брейн-ринги” навколо проблемних питань навчальної теми.

Лекціяє і залишається основною формою організації навчальної роботи студентів в аудиторії. Звичайно ж, вона не може замінити самостійного вивчення відповідної навчальної та джерельної літератури, але має на меті спрямування студента до пошуків останньої, повинна зорієнтувати його у колі питань тої чи іншої теми, допомогти розв’язати найбільш складні та проблемні питання теми. Лекції можуть бути інформаційно-оглядовими та проблемно-заглибленими. У першому випадку викладач знайомить студентів з бібліографією та історіографією питання, викладає зміст основних положень теми та спрямовує присутніх на підготовку до семінарського заняття. Слід зауважити, що конспект лекцій може бути лише допоміжним матеріалом при підготовці до семінарського заняття. Він аж ніяк не може замінити самостійну роботу з навчальною літературою.

Деякі теми, котрі вимагають інтелектуального зусилля (в основному з проблем античної філософської культури) викладаються лектором через проблемно-медитативне висвітлення, де особливу роль відіграє авторська позиція лектора та його зосередженість на постановці проблемних ситуацій. Взагалі неможливо “загнати” лекційний курс під якусь одну форму викладу: адже вона диктується темою, особою викладача, контингентом студентів. Але головна мета лекційного курсу – орієнтація студентів у колі проблем курсу, систематичне ознайомлення їх з загальним розвитком духовної культури античності та творчістю певних персоналій античного культурно-історичного процесу у галузях літератури, філософії, міфології, мистецтва, політико-правової культури.

Деякі питання розглядаються у процесі індивідуальних занять з студентами згідно графіків деканату Інституту соціальних наук. Індивідуальна навчально-наукова робота з студентами – вищий тип педагогічного співробітництва, який дозволяє повною мірою оцінити ступінь їх підготовки, а також ініціювати творчий потенціал. Під час проведення індивідуальних занять студент має змогу не лише розкривати основні питання курсу у безпосередньому спілкуванні з викладачем, але й здійснити свій вибір щодо тематики курсової роботи, яка передбачена з цього курсу навчальним планом підготовки культурологів, отримати консультації щодо літератури до курсу та курсової роботи, з’ясувати неясності та непорозуміння, котрі можуть виникнути в ході опрацювання навчальної літератури.

Важливою формою роботи постає написання індивідуальних навчально-дослідних завдань у формі рефератів та есе з історії античної культури. Ця форма роботи застосовується як важливий засіб укорінення знань студента, глибокого й ґрунтовного опрацювання ним окремих тем курсу, виявлення творчих засад та наукових здібностей. Реферування певної літератури за вільно обраною темою (вибір тем також оцінюється) є формою науково-дослідної, а не лише навчальної роботи. Тематика завдань пропонується до кожної теми, але за студентом залишається право вільного вибору теми, пропонування власної тематики при узгодженні з викладачем, який веде семінарські заняття, або ж з лектором.

Майже до кожної теми у Робочій програмі пропонується перелік основних понять і, у ряді випадків, загальних термінів. Річ у тім, що, як і будь-яка наука, культурологія має свій розроблений понятійний апарат, засвоєння якого є необхідною умовою успішного вивчення курсу. Зміст основних понять в цілому відображає систему знань, які повинні скласти основи фахової підготовки. Студенту варто було б завести спеціальний словник – зошит, у якому фіксувалися б означені поняття, а також їх значення, які містяться у довідниках, підручниках або в матеріалі лекцій. Поряд з цим вітається будь-яка спроба нетрадиційного висвітлення змісту основних понять античної культури, якщо вона ґрунтується на розумінні та знанні відповідної джерельної літератури.

Підсумки навчальної роботи по засвоєнню загального змісту курсу історії культури Античності підводяться на семестрових іспитах, під час яких враховується вся попередня робота студента. Екзамен – теж є формою навчання, а не лише контролю. Під час підготовки до іспитів студент має можливість систематизувати знання, закріпити вивчений матеріал та усвідомити його цілісно. Іспити проводяться як індивідуальна співбесіда викладача і студента щодо кола проблем, які висвітлювалися протягом вивчення навчального курсу. Орієнтовний перелік екзаменаційних питань входить до Робочої програми і складає основу екзаменаційних білетів.

Робочою програмою передбачено проведення комплексної контрольної роботиз означеного курсу з метою перевірки залишкових знань після складання іспитів. Це дозволяє ще раз перевірити якість своїх знань та закріпити їх.

Досягнення головної мети курсу історії культури Античності – глибокого системного освоєння характеру і змісту духовної культури цього періоду, – може відбутися у разі ретельно побудованої системи самостійної роботи, сумлінної роботи студентів під час аудиторних занять та активної інтелектуальної роботи.


Лекційний курс

Змістовний модуль 1. Культура Еллади.

 

Тема 1.Антична культура в її історичній специфіці.

Поняття античності, її історичні та географічні рамки.

Періодизація античної культури. Структура духовної культури періоду античності. Антична філософія та її специфіка. Особливості естетичної та релігійно-етичної думки античності. Феномен античного мистецтва. Розвиток географічних уявлень та космологічних знань. Антична література, лірика і епос. Політико-правові досягнення античної цивілізації, соціально-політичні ідеї. Освіта, побут, заняття людей періоду античності. Загальне значення античної культури в розвитку людства.

Передісторія античної цивілізації. Античний світ та Стародавній Схід. Проблема походження античної культури.

Етнічна різноманітність Середземномор’я. Специфіка Балканського півострова та Егейського басейну як території найдавніших мідно-кам’яних архаїчних культур.

Специфіка античного світовідчуття та її передумови. Поняття античного полісу та античного "способу виробництва". Античне рабство і проблема "пластичності" суспільної свідомості. Античний скепсис та античне громадянство. Формування вільної індивідуальності громадянина як характерна особливість античного способу життя. Формування державно-правових відносин: від варварства до цивілізації.

 

Тема 2.Егейська культура

(Культура Кріто-Мікенської доби)

Артур Еванс та його розкопки на Криті. Скарби Кносського палацу. Міста і пам’ятки Мінойської культури. Мінойський Кріт у легендах стародавніх греків та за свідченнями єгиптян, фінікійців та ассірійців. Мистецтво та естетичні принципи стародавніх критян. Культурні зв'язки Криту. Фестський диск – найстародавніша європейська писемність. Суспільний лад, релігійно-культові уявлення і традиції Мінойської доби. Мінойський Кріт та проблема Атлантиди. Легенди про Атлантиду в грецькій міфології і гіпотеза протоцивілізації в Малій Азії.

Санторинська катастрофа і загибель Мінойської культури. Заселення Балканського півострова та басейну Егейського моря індоєвропейськими племенами. Проблема етногенези індоєвропейців як проблема культурного розвитку середземноморського регіону. Суспільно-релігійні відносини найдавніших індоєвропейських народів Балкано-Егейського регіону. Ахейські князівства та їх соціальний устрій. "Героїчний період" воєнної демократії та його відображення в історичній пам’яті еллінів. Мікенська держава ахейців. Культура Мікен, Тірінфу, Ранніх Афін, Фів (Тебай) – центрів міської культури. Мікенська культура і Схід: культурна взаємодія та торгівля. Воєнне протистояння Егеїди та Хетської держави. Мистецтво Мікенської Греції та його зв'язок з мистецтвом Ближнього Сходу.

Нашестя на Передню Азію "народів моря" та його зв'язок з воєнною експансією ахейських держав. "Троянська війна" та її відображення в грецькому епосі. Вторгнення дорійців та кінець Мікенської Греції. Суспільно-політичний лад дорійських племен ("закони Лікурга"). Культура "темного періоду" (варварство ХІІ-VIII ст.).

Культура Архаїчної Греції. Організація еллінського полісу. Колонізація та розповсюдження архаїчної культури. Торгівля, піратство та розвиток мореплавства. Регіони античного світу в ХІІІ-VII ст. до н.е. та їх особливості. Архаїчна культура Греції та Схід. Взаємовплив культур в еллінських колоніях.

Загальне значення Егейської культури та культури архаїчної Еллади.

 

Тема 3.Антична міфологія. Епос Еллади

Поняття міфу та міфології в класичному античному суспільстві. Світоглядний зміст первинної міфології та її чуттєво-образна розробка в "героїчну добу". Поняття міфореальності. Психологія міфу.

Міф як символічно-чуттєво-образне відтворення культурної реальності відношення "людина-світ". Міф та ранні форми релігії. Історичні корені "героїчної міфології".

Міфологія як перша історична форма самосвідомості людини та гносеологія античного світу. Міфологія як протофілософія і передмистецтво. Сутність образів міфологічних божеств та напівбогів як першотворців та першобатьків світу. Узагальнення історичної практики у міфосвітогляді.

Структура класичної грецької міфології. Хтонічна міфологія первісної доби та її зв’язок з магізмом та первісною сакральністю. Залишки аграрних, ініціальних, промислових та еротичних культів в грецькій міфології. Хтонічна міфологія як зооморфне та фітоморфне одухотворення світу. Хтонізм як світобачення доби матріархату. Материнський культ та культ родючості в складі античного світобачення.

Міфологія класичної доби Еллади як епос. Епос як слово-діяння, слово-оповідь. Епічна картина світу. Епос як синкретичний твір художньо-історичного світоосмислення. Літературні варіанти найдавнішого еллінського епосу. Світоглядні основи гомерівського епосу.

Склад класичної грецької міфології. Космогонія. Теогонія та діяння богів і героїв як відображення ціннісно-смислового Космосу еллінського буття. Поняття Хаосу та Космосу. Інтелектуалізація міфу. Історичне та символічне трактування міфів в розвиненій античності. Логіка міфу в античному епосі.

Загальноіндоєвропейські корені античної міфології. Міфоісторія гомерівських поем. Сюжетна неодноманітність "Іліади" та "Одіссеї". "Гомерівське питання" та його сутність.

Два культурологічних шари у поемах. Відображення культури Егейської доби та культури архаїчної Еллади. Світ Гомера: теогонія, уявлення про світ, суспільство, людей та богів, історію.

"Іліада" та "Одіссея" як літературні пам’ятки. Образи богів та героїв в епосі. Характери головних діючих осіб. Естетика давньогрецького епосу. Філософські зерна гомерівських поем. Поняття прекрасного і благого. Поетика та гармонія епосу Гомера. Виховне значення поем Гомера в античній цивілізації.

Протофілософія та космогонія поем Гесіода "Труди та дні" і "Теогонія". Антропологія Гесіода. Уявлення про світ та людину.

Поступова алегоризація та раціоналізація класичної античної міфології. Її функції в класичній Елладі. Від міфу до епосу. Від епосу - до логосу.

Тема 4.Релігія Стародавньої Еллади. Свята та ритуальна культура.

Найдавніші релігійні культи Еллади. Залишки матріархальних культових відправ у міфології. Хтонічні корені олімпійського пантеону богів. Специфіка релігійної свідомості стародавніх греків. Поняття Логосу-долі як верховного судді світу.

Релігія як таїнство. Соціально-світоглядна сутність образів олімпійських богів.

Релігійний культ та обрядовість в Елладі. Жертвоприношення і молитви. Ритуальні піснеспіви та урочисті відправи. Значення релігійної обрядовості для розвитку музичного і театрального мистецтва. Релігійні свята і містерії. Світоглядний зміст Елевсінських містерій культу Деметри. Культ Діоніса та Свята Великих і Малих Діонісій. Панафінейські свята в Аттиці та культи інших богів.

Храми та жерці в Стародавній Елладі. Священні пагорби та гаї.. Дельфи, Ефес, Олімпія, Афіни як центри релігійного життя. Культ Аполлона у Дельфах. Загальногрецька роль Дельфійського оракула. Дельфи як духовний, географічний та інформаційний центр Еллади.

Змагальність в житті стародавніх еллінів як прояв релігійного життя. Поняття і сутність агони. Агональність (змагальність) як спосіб формування всебічно розвиненого громадянина полісу. Світоглядне значення та загальнокультурний зміст Олімпійських, Німейських та Істмійських ігор. Інші змагання та конкурси. Культові корені театру.

Уявлення про життя та смерть стародавніх греків. Погребальний та заупокійний культи. Поминальний ритуал.

Орфічна протофілософська міфологія та релігійні уявлення орфіків. Пантеїзм орфічного світогляду.

Розпад міфологічного світобачення і оформлення мистецтва, релігії та філософії.

 

Тема 5. Початок античної філософії

Передумови появи філософії як першої форми теоретичної самосвідомості та пізнання. Античне громадянство і антична свобода. Раціоналізація суспільного життя в міському способі життя еллінів. Античний скепсис та його світоглядне значення. Філософія як форма індивідуального вільнодумства та критичного осмислення дійсності.

Сім мудреців давнини та їх афоризми. Критичне відношення до традиції як необхідна передумова раціоналістичного світогляду. Ейдос, Логос і Етос - три кити античного класичного світогляду.

Іонійська філософія. Натурфілософія Мілетської школи. Проблема початку світобудови. Фалес та вчення про начала. Анаксимандр та поняття "апейрону". Вчення про "аерос" Анаксимена.

Геракліт Ефеський та вчення про вогонь як початок всього сущого. Стихійна діалектика Ефесця. Принцип "все тече". Війна як джерело руху. Вчення про боротьбу протилежностей. Душа як метаморфоз вогню.

Італійська філософія VII-VІ ст. до н.е. Піфагор, його життя та вчення. Вчення про число як початок всього і чисельну структуру світобудови. Магія і філософія - живі смисли та Логос. Піфагорійський союз та його роль в античній культурі. Філософія як споглядальний спосіб життя та спосіб думки. Математика, медицина, етика і астрономія піфагорійців.

Культура "Великої Греції". Елейська школа філософії. Антиміфологічний скепсис та іронічна філософія Ксенофана. Космогонія та космологія. Вчення про Бога і буття.

Парменід та початок метафізики. Вчення про буття і небуття. Буття і мислення, становлення "основного" питання філософії.

Єдність буття та проблема руху. Світоглядна сутність апорій Зенона. Усвідомлення антиномічності мислення - початок діалектики.

Чотири основи всезагального буття Емпедокла і поняття космічного круговороту. Етичний зміст джерел руху.

Переплетення містицизму та раціоналізму в філософських вченнях "Великої Греції". Загальне значення Італійської філософії.

Філософія в Афінах. Атеїзм та онтологія Анаксагора. Суд над філософом як проява взаємовідносин суспільства з філософією.

Сутність та зміст античної софістики. Від космосу до людини та суспільства. "Природа" і "мистецтво" у вченнях Протагора, Горгія, Продіка та Гіппаха. Людина як міра всіх речей. Критерій істини та потреба логіки чистого мислення. Софістичні концепції держави та людського пізнання. Формулювання проблеми понять.

Особа та життєвий подвиг Сократа. Діалектичний метод Сократа. Початок "Софіїної" традиції в філософії. Що є мудрість? Постановка проблеми понять у діалогіці Сократа. Етичні принципи філософії Сократа і сократиків. Естетичні цінності сократичного способу мислення та шляхи людської доброчинності.

 

Тема 6.Філософія та естетика класичної Греції

Поняття класичної еллінської культури. Висока класика та її соціально-політичні передумови. Розквіт всіх сторін духовної культури. Акцентація культурних пошуків на інтелектуальному та громадському житті. “Три покоління” “золотого віку” еллінської класики.

Філософія високої класики. Джерела та сенс античного атомізму. Умовність еллінського "матеріалізму". Поняття атому та його естетичний смисл. Поняття порожнини. Теорія пізнання і космологія Левкіппа і Демокрита. Концепція детермінізму та проблема випадковості. Ототожнення причинності з необхідністю та заперечення розумного начала. Вчення про душу в античному атомізмі. Мораль, суспільство, проблема релігії в філософії Абдерріта. Історико-культурне значення античного атомізму.

Творчість та життя Платона Арістокла. Вчення про ідеї та ейдос. Перше визначення понять. Суть "притчі про печеру". Критика чуттєвого знання та розробка методології раціонального мислення та пізнання. Космологія в теорії ідей Платона. Поняття "деміурга". "Нус", світова душа та світовий дух в філософії Платона. Душа та проблеми етики. Ерос та Краса в естетиці Платона. Концепція еротичного сходження душі, що пізнає. Соціальна філософія та вчення про ідеальну державу. Сутність та світоглядний зміст "утопії" Платона.

Платонівська Академія та її організація. Доля "лінії Платона" в історії філософії.

Життя та діяльність Аристотеля з Стагіри. Енциклопедичний характер інтересів та занять Стагірита. Логіка Аристотеля та визначення категорій мислення. Започаткування "епістемної" традиції філософії.

Вчення про причини та початки буття і людського пізнання. Матерія і форма в онтології. Форма як "перша сутність". Бог-творець як "форма всіх форм". Теорія пізнання Стагірита. Вчення про природу, життя та людину. Вчення про душу та її градації.

Етика Аристотеля та його соціально-політичні уявлення. Школа Аристотеля (Лікей) та ранні перипатетики. Доля арістотелізму в античній та світовій філософській культурі.

Загальне значення та всесвітній характер класичної еллінської філософії.

Тема 7.Побут, заняття та звичаї Еллади

Основні заняття класичних греків. Система освіти та виховання. Гімнастичне та мусічне виховання. Афінська освіта: приватне та загальноміське виховання. Школи в Елладі: риторики: філософії, поезії, танців. Ремесла в Афінах. Платон про ідеальну систему виховання та освіти.

Особливості спартанської системи виховання. Роль музичної культури в освіті. Фізична культура в Елладі. Спорт в житті греків. Спортивні змагання як елемент підготовки громадянина.

Сім’я та шлюб в Елладі. Місце жінки в суспільному та приватному житті в Аттиці та Лаконії. Вільний час та розваги в Елладі та елліністичних суспільствах.

Становлення загальнолюдських елементів в цивілізації класичної античності.

Тема 8.література і Мистецтво Еллади

(архаїчний та класичний періоди)

Естетичні поняття і цінності ранньої античності. Пластичність та чуттєвий характер античного відношення до дійсності. Сутність ейдетичного світобачення. Античний Космос в образно-чуттєвому світобаченні. Єдність та гармонія видів і жанрів еллінського мистецтва. Принцип утилітаризму та культовий характер мистецтва.

Антична література. Грецька писемність. Фольклор та принцип триєдиної хореї.

Антична лірика. Меліка, хорова лірика, елегії та ямби. Любовна лірика Алкея і Сафо. Лірика Анакреонта, Іовіка, Архілоха. Поезія Піндара. Гімнічна поезія. Пародійний епос архаїчної доби.

Еллінська музична культура. Міфи про великих музикантів давнини. Музична культура в епосі Гомера. Інструментальна музика та пісні. Багатожанровість побутових та ритуальних пісень. Аулодія та лірика. Хоровий спів та його види. Сколії, епінікії, партенії. Релігійні гімни та піснеспіви: оди, пеани, дифірамби.

Вчення про лади в теорії музики Еллади. Домон Афінський і Платон про виховне та гармонізуюче значення музики та співу. Піфагор та розробка античного музичного канону. Консонанси і дисонанси, каноніка Евкліда та її магічний зміст. Аристоксен та теорія гармоніки. Грецька ладова система (тетрахорд) та її роль у розвитку музичної творчості.

Традиційні музичні інструменти Еллади. Мистецтво танцю. Фригійські, іонійські, спартанські види танцю. Значення танцювального мистецтва в класичній Греції.

Грецький античний театр. Ритуальний характер театральних вистав. Основні театральні центри Еллади. Театр Діоніса в Афінах. Драматичне мистецтво та принцип триєдиної хореї. Сутність та походження трагедії. Есхіл, Софокл, Євріпід, їх життя та творчість. Сутність та соціальні функції аттичної комедії. Аристофан та його творчість.

Естетичні та моральні принципи побудови театрального дійства. Організація драматичної вистави. Структура драматичного твору. Виховне значення античного старогрецького театру.

Еллінське образотворче мистецтво. Пластика та скульптура. Мистецтво барельєфу та горельєфу. Антична фреска та мозаїка. Творчість Праксителя, Мирона, Атенора, Скопаса. Грецький портрет.

Життя та творчість Фідія. Створення архітектурного ансамблю Афінського Акрополя. Парфенон. Зевс Олімпійський - одне з чудес світу. Доля Фідія як відображення становища художника в античному суспільстві.

Храмова архітектура Еллади. Архітектурний канон та стилі архітектурного оформлення храмів. Храмовий ансамбль Афінського Акрополя. Храм Артеміди в Ефесі та його доля. Архітектурний комплекс в Олімпії, Дельфах.

Ейдетичне відношення до світу як феномен античної самосвідомості. Ейдос як явленна сутність світу та сокровенний образ Макрокосму. Естетичні принципи античного образотворчого мистецтва.

Всесвітньо-культурне значення розвитку мистецтва класичної Еллади.

Змістовний модуль 2. Елліністично-римська культура

Тема 9.Духовна культура періоду еллінізму: філософія, релігія, соціально-політична думка

Поняття та сутність еллінізму. Наслідки походу Олександра Македонського та експансія еллінської культури на схід. Специфіка взаємовпливу культур в елліністичних державах. Синкретичний та еклектичний характер елліністичної культури. Взаємопроникнення культур та розквіт філософсько-соціальної та естетичної думки.

Соціально-психологічний клімат еллінізму. Ідеологія демократизму та східні деспотії. Специфіка ідеології елліністичної монархії. Криза полісної самосвідомості та полісної ідеології. Відчуження особи від держави та політичного життя. Космополітизм як соціально-культурний феномен.

Елліністичний скепсис та інтерес до релігійно-філософської думки Сходу. Релігії елліністичного суспільства: розквіт нових культів та трансформації старих. Містика та магія в елліністичному світі. Месіанство та есхатологізм релігійної свідомості.

Сутність елліністичної філософії. Періодизація: ранньоелліністична та римсько-елліністична філософія. Повернення до досократичної натурфілософії, розвиток софійної та "епістемної" філософії (лінії Сократа та Аристотеля). Зростання уваги до внутрішнього світу людини та її життя. Філософсько-етична акцентація.

Життя та творчість Епікура. Каноніка та фізика епікуреїзму. Правила пізнання та критерій істини. Рух атомів та детермінізм. Етика епікуреїзму: проблема щастя, життя та смерті. Апатія та атараксія, відношення до релігії. Значення та доля епікуреїзму.

Філософія стоїцизму. Стародавня Стоя та її представники: Зенон з Кітіону, Клеанф та Хрісіпп. Логіка, фізика та етика стоїцизму. Вчення про душу та її безсмертя. Пантеїзм стоїків та його алегоричний характер. Проблема блага та злагоди з доброчинністю. Шляхи чесноти та проблема свободи й необхідності. Вчення про "грані добра й зла" та його світоглядне значення.

Античний скептицизм, його сутність та передумови. Шукання істини та неможливість пізнання. Софістика та скепсис. Відносність знання та суб’єктивізм як основа скептицизму, Піррон Елідський та ідея неосяжності та непередаваності сущого. Принцип відмови від судження та його культурологічне значення. Філософський плюралізм.

Філософія кінізму. Принцип самообмеження та "природності". Відмова від філософської онтології та логіки. Діоген Синопський: сутність та світоглядне значення. Поняття “кінічного способу життя” та його місце в історії культури.

 

Тема 10.Наука та мистецтво елліністичного світу. Культурні центри еЛліністичного Сходу

Бурхливий розвиток науки в Східному Середземномор’ї. Розповсюдження передової матеріальної культури: техніки, будівничої справи, фортифікації, воєнного мистецтва.

"Начала" Евкліда та завершення оформлення геометрії в науку. Звільнення математики від містики. Геліоцентрична космологія Аристарха Самоського та її критика в античній науці. Астрономічні знання еллінізму. Математична обробка геоцентричної системи Птоломея та її практичне значення.

Розширення географічних уявлень. Мандрівка Піфея та шлях Неарха. Ератосфен та розвиток картографії, розробка системи координат та ідея геоприродних зон.

Містобудівнича політика елліністичних правителів. Мистецтво фортифікації та архітектурні новації еллінізму. Маяк в Александрії. Колос Родоський. Суднобудівництво та вдосконалення облогово-бойовоїтехніки. Дороги та мости Східного Середземномор’я.

Література та книжкова справа доби еллінізму. Бібліотеки Пергаму та Александрії. Музейон Александрії як видатний науковий центр античності. Історична проза еллінізму. Нові жанри поезії. Метаморфози театру. Розповсюдження побутової комедії. Раціоналістичне відродження епосу.

Соціальні утопії в прозі Ямбула та Діодора. Загальний вплив східної літератури та створення псевдоісторичної прози.

Архітектура і скульптура еллінізму. Еклектизм стилів та монументалізм, створення архітектурних ансамблів. Характерні особливості елліністичних скульптурних композицій. Мавзолей в Галікарнасі.

Розвиток історичної науки: від Геродота до Каллісфена. Біографічний жанр історичної літератури. Історії окремих держав. Тімей, Берос, Манефон. Соціологічна думка еллінізму та теорія циклів державних форм.

Людські контакти еллінізму. Поштовий зв'язок та естафета. Розвиток основ міської цивілізації. Основні регіони елліністичного світу.

Поняття східного еллінізму. Особливості елліністичної культури Близького Сходу, Месопотамії, Парфії, Бактрії та Західної Індії. Особливості сплаву еллінської та східної духовних культур.

Релігія зороастризму в Персії. Мітраїзм та його розповсюдження в Середземномор'ї. Ідеологія та етика буддизму в Бактрії та Кушанській імперії. Розповсюдження буддизму в елліністичну добу.

Ірансько-грецьке мистецтво: переплетення сюжетів та стилів. Архітектура та скульптура Ніса, Каммаген, Німрут-Дагу. Мистецтво елліністичної Сірії та Вавілонії. Пальміра та Дура-Європос як культурні центри. Мистецтво Парфії та Кушанської імперії. Характерні особливості греко-бактрійського мистецтва. Грецькі поселення в Середній Азії та їх культура. Греко-індійське мистецтво.

Північне Причорномор'я в період еллінізму. Культурні центри Причорномор’я. Архітектура і скульптура Ольвії, Керкентіди, Херсонеса, Пантікапея та ін. Скіфо-грецьке мистецтво Причорномор'я. Пластичне мистецтво теракоти, гліптики, мозаїки.

Релігійні культи Північного Причорномор’я. Культ Богині-Діви та його еклектичний характер. Свята та ритуальні вистави в Ольвії та Боспорському царстві.

 

Тема 11.Соціально-політична та правова культура Римської республіки (VII-III ст. до н.е.).

Найдавніша римська община та її структура. Патриції та плебеї, клієнти та патрони, квірити та пролетарії. Принцип "цівітас" в суспільно-політичній свідомості. Феномен римського громадянства та його прояви в різні періоди римської історії.

Ідеологія римської общини. Поняття ригоризму. Демократизм і патріархальні відносини. Доброчинності та поняття суспільного блага. Суспільно-психилогічні риси римського громадянства та їх доля в історії культури. Специфіка римського поняття героїзму у порівнянні з еллінським.

Свобода як римська загальносоціальна цінність. Свобода як рівність перед законом. Зв’язок свободи з економічною незалежністю та майновою недоторканістю. Свобода і влада. Свобода римського народу як свобода від влади царів.

Поняття влади в Римі. Сутність та специфіка соціально-правового устрою Римської Республіки. Авторитаризм в Римі. Поєднання монархічної (консульської), аристократичної (сенат) та демократичної (народні збори) влади як особливість римського народовладдя.

Військова організація Римської держави та її значення для долі античної культури. Право і його статус в римському суспільстві. Формування політичної ідеології "республіки предків", величі Риму та богообраності Римського народу як джерело світових амбіцій Риму. Ригоризм.

Патріархальна община та патріархальна сім’я. Римська інтелігенція та її місце в суспільному житті.

Право як захист свобод римських громадян. Закони "ХІІ таблиць" як перший регулятор правових та майнових відносин. Заборона привілеїв та розкошів, рівність громадян перед законом.

Сімейне право та сімейне законодавство в Римі. Місце жінки в римському суспільстві. Права жінок та дітей в сімейному законодавстві.

Організація суду в Римі. Суд як орган держави.

Громадянське право в Римі та його зміна на протязі розвитку Республіки. Принципи класичного римського права. Закон та справедливість. Буква і дух закону. Судова змагальність як наслідок принципу справедливості та об’єктивності. Цицерон про переваги та проблеми римського права.

Проникнення елліністичної соціально-політичної культурив Рим та відношення до елліністичних законів і соціально-політичних ідей. Еллінізація та боротьба ригористів проти "філеллінства" як відображення ускладнення суспільних відносин.

Криза римського права в І ст. до н.е.

 

Тема 12.Релігія та міфологія Риму періоду Республіки

Періодизація розвитку римської релігії. Розвиток релігійних уявлень в контексті загальноіндоєвропейських міфів та специфіка міфології римлян. Історія міста як джерело міфів. Міфологізація історії як фактор ідеологізації суспільного життя. Найдавніші римські культи та божества та їх світоглядне значення. Пережитки тотемізму та анімізму в найдавнішій міфологічній свідомості. Сакралізація общинного та сімейного життя. Культ домашнього вогнища. Культ "фамілії". Священне вогнище Риму та його культ.

Храми та общинні святині Риму. Жерці та організація релігійно-політичного культу. Релігійні ритуали та свята.

Класичний пантеон римських богів та завершення формування класичної державної релігії Риму. Нові культи Риму.

Римська релігійна політика на завойованих територіях. Запозичення культів іноземних божеств та розбудова нових храмів.

Гадання в Римі та їх значення в суспільному житті. Вистави і видовища та їх роль в суспільному житті та масовій психології.

Філеллінізм і боротьба з сектами піфагорійців та орфіків. Криза ригоризму та виникнення світського суспільного життя як відображення загальної кризи пізньої Республіки. Енній, Луцилій, Цицерон та їх критика "народної релігії". Розповсюдження цікавості до еллінської філософії в римському суспільстві та перші тріщини в ідеології "цівітас".

Тема 13.Римська філософія періоду Республіки

Особливості філософської свідомості Риму. Пріоритет соціально-політичного консерватизму. Елліністична філософія в Римі та її специфіка. Філософська освіта в пізній Республіці. Перші римські філософи.

Епікуреїзм вРимі. Гедонізм та вульгаризація етики Епікура. Вчення Філодема. Тіт Лукрецій Кар та його філософська поема. Атеїзм та натурфілософія, етика і вчення про життя і смерть. Теорія прогресу природи і людства.

Стоїцизм Риму періоду Республіки. Ригоризм та його близькість стоїкам. Етика і філософія Панеція. Поєднання матеріалістичної натурфілософії і релігійної містики у вченні Посідонія. "Космічна симпатія" та історія. Еклектизм Середньої Стої в Римі.

Скептицизм у Римі. Енесідем Кносський та його школа. "Тропи відносності" та їх світоглядне значення. Філософська еклектика та її світоглядна характеристика. Марк Тулій Цицерон як перекладач, ритор, оратор і філософ. Цицерон про мету та призначення філософії. Етика Цицерона. Вчення про приватну власність та його значення. Піфагореїзм в Римі та боротьба з ним офіційної ідеології.

Розповсюдження елліністичної філософії як фактор краху Римської Республіки.

 

Тема 14.Наука і мистецтво Римської Республіки

(VI- I ст. до н.е.)

"Книжне" знання в Римі. Місце науки в системі культурних цінностей. Світоглядні особливості римської науки: пізнаючий суб’єкт у природній гармонії. Споглядальні та емпіричні знання. Фізика, етика і логіка як науки. Риторика і юриспруденція.

Медичні знання. Вплив елліністичних концепцій зцілення. Герофіл та Ерасістрат, школи лікарів-догматиків та емпіриків. Методики і пневматики. Хірургія в Римі.

Міське будівництво в Римі. Система комунікацій та розбудова доріг. Мости і акведуки. Військово-інженерне мистецтво.Механіка та математика в Римі.

Література Римської Республіки. Поезія у школах грецького зразка. Римський фольклор. Рання римська література. Аннали. Фабій Піктор. Грецька мова (койне) як основна мова ранньої римської словесності. Творчість Лівія Андроніка. Псевдоісторична проза: "Пунічна війна" Невія та "Літопис" Еннія. Панегірична поезія ІІ ст. до н.е. Політична епіграма Періоду Громадянських війн.

Драматичне мистецтво і його місце в суспільному житті. Функції театру в Римі. Грецька драма на римському ґрунті. Теренцій та Плавт.

Становище поета в римському суспільстві. Виникнення шару читацької публіки. Книжкові майстерні в Римі.

Розквіт латинської прози І ст. до н.е. Листи та промови Цицерона. Поява жанру описів. Пліній Старший.

Епічна поезія та сатира. Філософська поема "Про природу речей" Лукреція. "Записки про галльську війну" Цезаря.

Джерела та специфіка пластичного та архітектурного мистецтваРиму. Мистецтво етрусків. Становлення римської архітектури та скульптури. Римський форум та його архітектура. Храми Риму. Архітектура Помпеїв.

Портретна скульптура та живопис та їх естетичні канони.

 

Тема 15.Філософія та етика Римської імперії

Соціально-психологічний клімат імперії. Крах полісного ригоризму та становлення імперської ментальності. Від громадянина Риму до підданого імперії.

Особливості римського стоїцизму імперії. Люцій Анней Сенека та його філософська етика. Вчення про причини та першопочаток. Безсмертя душі та проблема смерті. Свобода та розумна необхідність. Свобода духу та проблема совісті.

Філософія та етика Епіктета. Віра та благоговіння як предмет логіки. Фізика як теологія. Свобода волі та проблема щастя. Свобода вибору та вибір свободи.

Марк Аврелій: філософ на троні. Проблеми сенсу людського життя. Філософія як втішення та заспокоєння душі. Мелос та божественність сущого. Неминуча доля та сліпий випадок.

Скептицизм імперії. Емпірична методологія у вченнях Менодота і Секста Емпірика. Еклектизм пізнього академічного скепсису.

Ідеологія іудаїзму в Римській імперії. Іудейські секти діаспори, Філон Александрійський та генезис філософії об'явлення. Елліністичний алегоризм у тлумаченні біблейських текстів.

Філософія неоплатонізму. Принцип тотожності буття та мислення в системі Плотіна. Поняття еманації. Вчення про Єдине та три субстанції. Етика Порфирія. Сірійська та Афінська школи неоплатонізму. Ямвліх і Прокл. Занепад філософствування та його причини.

 

Тема 16.Релігія, мистецтво та освіта періодУ імперії.

Релігійна політика римських Цезарів. Культ божественногоімператора та його соціально-психологічні наслідки. Посилення впливу східних культів. Культ Діоніса та мітраїзм в Римі. Культи Кібели та Аттіса. Культ Серапіса та Ізіди. Розповсюдження магії та астрології, спіритизму та чаклунства. Месіанські та есхатологічні настрої в римоелліністичному середовищі.

Архітектура Риму періоду імперії. Золотий палац Нерона. Амфітеатр Клавіїв (Колізей) як шедевр римської архітектури. Форум Траяна. Храми та мавзолеї епохи Адріана. Терми та їх місце в суспільному житті.

Містобудівнича та шляхобудівнича політика імператорів.

Система освіти в Римській імперії. Суспільне виховання та початкова освіта. Літературно-естетичний характер навчання в римських школах.

Риторика І-ІІ ст. н.е. Місце ораторів в суспільному житті. Публічні школи риторики та діяльність Марка Фабія Квінтіліана. Лукіан з Самосати та його сатиричні діалоги.

Розвиток історичної науки та географії. Прославлення цезарів. Веллей Патеркул та Курцій Руф. "Аннали" Тацита як історичний твір. Історіографія Светонія.

Біографічна творчість Плутарха та її культурно-світоглядне значення. Географія та історія в творчості Аппіана. Діоген Лаертський та поява історії філософії.

Розвиток романтичного жанру в літературі імперії. "Сатирикон" Петронія як пародія на грецьку літературу. Реалізм та гумор в творчості Люція Апулея ("Золотий віслюк").

Розповсюдження поезії в елітарному середовищі. Елітарний епос в творчості Лукана, Валерія Флакка, Стація. Сатира та байка в імперії. Побутова іронія Валерія Марціала. Соціальна сатира Доціма Юнія Ювенала.

Місце театру в імперському Римі. Трагедії Сенеки, Матерна. Розповсюдження комедійного жанру та міміків. Трагічна пантоміма.

Видовища та розваги, свята та їх роль в суспільному житті Римської імперії.

Римська провінційна культура та її специфіка. Основні культурні регіони імперії. Відмінності культури Західної та Східної імперій.

Римське провінційне місто та його ідеологія. "Ветеранські міста" в Дунайських провінціях. Міська автономія та питання громадянства. Колоніальні статути провінційних міст.

Культура Галлії. Духовна культура кельтів: релігія, міфологія, мистецтво. Романізація як переплетення кельтської та романської культур. Релігія друїдів та її світоглядне значення. Кельтська пластика та архітектура. Міста, дороги, акведуки в галло-римському суспільстві. Галло-римська поезія та література.

Духовна культура Малої Азії періоду імперії. Насадження культу божественного імператора та розповсюдження нетрадиційних культів. Регіональний патріотизм та общинна самосвідомість. Культи "богині під плащаницею" в Карії, Матері богів Кібели, Аттіса та їх світоглядний смисл.

Мистецтво Малої Азії періоду імперії. Бібліотека Пергаму. Освіта в малоазійських містах.

Єгипет часів імперії. Александрія Єгипетська як центр науки та культурної думки пізньої античності. Культурно-історичний зміст пізньої єгипетської релігії (культ Серапіса). Культура іудейської єгипетської общини та її значення. Мистецтво Єгипту. Фаюмські портретні фрески. Римо-Єгипетська архітектура.

Культура Іудеї періоду імперії. Монотеїзм іудаїзму та імперські державні культи. Біблія та її розповсюдження в римоелліністичному світі. Септуагінта та її світоглядне значення. Світоглядна суть пізніх біблейських пророцтв. Месіанство в іудейських сектах. Діяльність Філона Іудея.

Загальне значення розвитку духовної культури римських провінцій.

Заключення.

Антична спадщина і європейська культура. Загальне значення античної культури у розвитку європейської та світової цивілізації. Античні цінності та їх втілення в сучасній духовній культурі.


СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ,

індивідуальні завдання та завдання для самостійної роботи

Тема 1.Антична культура в її історичній специфіці.

 

Завдання для самостійної роботи.

Розкрити зміст наступних питань:

1. Поняття античності, її історичні та географічні рамки.

2. Періодизація античної культури.

3. Структура духовної культури періоду античності.

4. Передісторія античної цивілізації. Античний світ та Стародавній Схід.

5. Проблема походження античної культури.

6. Етнічна різноманітність Середземномор’я. Специфіка Балканського півострова та Егейського басейну як території найдавніших мідно-кам’яних архаїчних культур.

7. Специфіка античного світовідчуття та її передумови.

8. Поняття античного полісу та античного "способу виробництва".

9. Античне рабство і проблема "пластичності" суспільної свідомості.

10. Античний скепсис та античне громадянство.

11. Формування вільної індивідуальності громадянина як характерна особливість античного способу життя.

Література:

 

1. Боннер А. Греческая цивилизация. – М., 1993. – Т.1.

2. Винничук Л. Люди, нравы, обычаи Древней Греции и Рима. – М., 1988.

3. Замаровський В. Сім чудес світу. – К., 1979. – С. 133-136, 203-213.

4. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. – М., 1972.

5. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990. – С. 8-32.

6. Кун М.А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. – Тернопіль, 1993.

7. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994. – С. 105-108.

8. Ліндсей Дж. Коротка історія культури. – К., 1995. – С. 5-10.

9. Лосев А.Ф. Античная мифология в ее историческом развитии. – М., 1957.

10. Мень А. История религии. – Т.2. Магизм и единобожие. – М., 1991.

Тема 2. ЕГЕЙСЬКА КУЛЬТУРА: ЕТНІЧНА ІСТОРІЯ, РЕЛІГІЯ, МИСТЕЦТВО (4 год.)_

Заняття 1.

План.

1. Поняття античності, її історичні та географічні рамки.

2. Відкриття крито-мікенської цивілізації: історія дослідження та періодизація.

3. Крито-мінойська культура очима античної міфології та історіографії. Проблема "Егейської Атлантиди".

4. Релігійно-ритуальна культура мінойського Криту за даними архітектурних та міфологічних реконструкцій.

5. Мистецтво крито-мінойського періоду.

 

Заняття 2.

План.

1. Етнічна історія та соціальний устрій Ахейської Греції.

2. Писемність Мікенської Греції. Культурні центри Ахейського світу.

3. Образотворче мистецтво Мікенської Греції “героїчного періоду”.

4. Експансія ахейців та культурні контакти зі Сходом.

5. Переселення дорійських племен та їх соціально-культурне життя (закони Лікурга).

 

Література:

 

11. Антична література. Довідник. – К., 1993.

12. Боннер А. Греческая цивилизация. – М., 1993. – Т.1.

13. Винничук Л. Люди, нравы, обычаи Древней Греции и Рима. – М., 1988.

14. Гомер. Іліада. Одісея. (будь-яке видання).

15. Грейвс Р. Мифы древней Греции. – М., 1995.

16. Замаровський В. Сім чудес світу. – К., 1979. – С. 133-136, 203-213.

17. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. – М., 1972.

18. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990. – С. 8-32.

19. Кун М.А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. – Тернопіль, 1993.

20. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994. – С. 105-108.

21. Ліндсей Дж. Коротка історія культури. – К., 1995. – С. 5-10.

22. Лосев А.Ф. Античная мифология в ее историческом развитии. – М., 1957.

23. Мень А. История религии. – Т.2. Магизм и единобожие. – М., 1991.

24. Немировский А. Мифы древней Эллады. – М.

25. Підлісна Г.Н. Антична література. – К., 1992.

26. Словарь античности. – М., 1989.

27. Снисаренко А. Эвпатриды удачи. – Л., 1990.

28. Тахо-Годи А. Античная мифология. – М., 1973.

29. Теорія та історія світової та вітчизняної культури. Конспект лекцій. – К., 1994. – С. 54-58.

30. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. – С. 104-117.

Тема 3. РЕЛІГІЯ ТА МІФОЛОГІЯ МІКЕНСЬКОЇ ТА АХЕЙСЬКОЇ ГРЕЦІЇ.

План.

1. Загальна характеристика еллінської релігії. Архаїчний період становлення еллінської міфології та релігії. Світоглядний зміст хтонічних (матріархальних) божеств.

2. Специфіка класичної міфології та олімпійської релігії:

· утвердження раціоналістичного світосприйняття;

· теогонія та космогонія за Гесіодом;

· міфи про походження людей та “золоту добу”;

· розпад міфологічної свідомості.

3. Формування та світоглядна структура Олімпійського пантеону богів.

4. Місце людини в класичній релігії Греції. Герої та героїчні міфи.

5. Релігійні ритуали та відправи Архаїчної Греції.

а) Елевсінські містерії як вищий прояв еллінської релігійності

б) Культ та ритуали Діоніса

в) Змагальність та ігри (спортивні та мусічні) у житті стародавніх греків.

6. Храми і храмова архітектура Еллади.

 

Індивідуальні завдання. Міфологія Стародавньої Еллади.

 

1. Міфи про походження світу.

2. Міфи про стихійні лиха (Фаетон, титаномахія, потоп тощо).

3. Міфи про походження богів (теогонія). Покоління богів та їх світоглядна характеристика.

4. Міф про культурного героя (Прометей).

5. Міфи прор героїв та їх діяння (боротьба за впорядкування Космосу).

6. Епічні сказання у складі еллінської міфології.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Специфіка античного світовідчуття та його передумови.

2. Проблема походження античної культури. Античний світ і Стародавній Схід.

3. Історія археологічних досліджень Егейської культури.

4. Мистецтво Мінойського Криту.

5. Мистецтво Мікенської Греції.

 

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:

античність, міфологія, античний спосіб виробництва, хтонічна міфологія, матріархальні культи, оргіастичні культи, алфавіт, лабріс, оракул, сивілла, стиль “камарес”, лінійне письмо “А”, “Б”, амфора, кратер, кілик, піфос, фреска, тавромахія, античний храм, гімнастика, містерія, теогонія, антропогонія, Хаос, Космос, ефір, ереб, Нюкта, Ерос, талассократія, логос.

 

Література:

1. Антична література. Довідник. – К., 1993.

2. Винничук Л. Люди, нравы, обычаи Древней Греции и Рима. – М., 1988.

3. Геродот. Історії. – К., 1994.

4. Гесіод. Теогонія. Праці та дні. – К., 1995.

5. Гомер. Іліада. Одісея. (будь-яке видання).

6. Грейвс Р. Мифы древней Греции. – М., 1995.

7. Замаровський В. Сім чудес світу. – К., 1979. – С. 133-136, 203-213.

8. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. – М., 1972.

9. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990. – С. 8-32.

10. Кун М.А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. – Тернопіль, 1993.

11. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994. – С. 105-108.

12. Ліндсей Дж. Коротка історія культури. – К., 1995. – С. 5-10.

13. Лосев А.Ф. Античная мифология в ее историческом развитии. – М., 1957.

14. Мень А. История религии. – Т.2. Магизм и единобожие. – М., 1991.

15. Підлісна Г.Н. Антична література. – К., 1992.

16. Словарь античности. – М., 1989.

17. Тахо-Годи А. Античная мифология. – М., 1973.

18. Теорія та історія світової та вітчизняної культури. Конспект лекцій. – К., 1994. – С. 54-58.

19. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. – С. 104-117.

 


ТЕМА 4.КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ГОМЕРІВСЬКОГО ЕПОСУ

План

1. Сюжетний зміст та історичні реалії поем “Ілліада” та “Одіссея”.

2. Космогонія і теогонія в поемах Гомера. Образи та характеристики олімпійських богів в епосі.

3. Культурологічний зміст образів героїв в поемах Гомера:

а) Ахілл: герой в протистоянні долі;

б) Аякс: міжність опору і завзятості;

в) хоробрий Діомед;

г) суперечність образу Паріса;

д) краса і звабливість Єлени;

є) патріотизм, розум і мужність Гектора;

ж) образ хитромудрого Одіссея та його світоглядний зміст;

з) мотив вірності і чекання в образі Пенелопи.

4. Побут, звичаї та заняття древніх ахейців в поемах Гомера.

5. Культурологічний сенс образу міфічної країни феаків: перша Європейська утопія.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Сутність та зміст “Гомерівського питання”.

2. Міфологічні архетипи в поемах “Іліада” та “Одіссея”.

3. Чи була Троянська війна?

4. Людина та суспільство Стародавньої Греції за поемами Гомера.

 

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:

епос, міф, ойкумена, логос, доля, космогонія, теогонія, прекрасне, огидне, гармонія, героїзм, мандрівництво, етос.

Література:

1. Боннар А. Греческая цивилизация: В 3-х т. – М., 1993. – Ч.1.

2.Гесіод. Теогонія. Праці і дні. – К., 1995.

3. Гомер. “Иллиада” и “Одиссея” . – (будь-яке видання).

4. Грейвс Р. Мифы древней Греции. – М., 1995.

5. Куманецкий К. История культуры древней Греции и Рима. – М., 1990.

6. Лосев А.Ф. Античная мифология. – М., 1957. – С.7-16.

7. Лосев А.Ф. Гомер. – М., 1960.

8. Лосев А.Ф. Диалектика мифа. //Философия. Мифология. Культура. –М., 1991.

9. Лосев А.Ф. История античной эстетики (ранняя классика). – М., 1963.

10. Мень А. История религии. – Т.2. – М., 1992. – Т.4. – 1993.

11. Немировский А. Мифы древней Эллады. – М.

12. Підлісна Г.Н. Антична література. – К., 1992.

13.Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

ТЕМА 5.1.ПОЧАТОК АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ. ІОНІЙСЬКА ШКОЛА.

План

1. Культурно-історичні передумови виникнення філософії як форми теоретичного пізнання та індивідуального вільнодумства.

2. Орфічна передфілософія і вислови мудреців давнини: спроби раціоналістичної самосвідомості.

3. Натурфілософія Мілетської школи. Вчення Фалеса і Анаксимандра.

4. “Аерос” Анаксимена. Природа і душа як дихання.

5. Діалектика та детермінізм Геракліта Ефеського.

 

Індивідуальні завдання. Архаїчна культура Греції як передумова філософської культури.

 

1. Загальна характеристика архаїчної культури Греції.

2. Грецька колонізація Середземномор’я: причини, зміст, значення.

3. Полісна культура Архаїчної Греції. «Міська революція» та поява демократії. Вида демократичного устрою у складі політичної культури.

 

 

Завдання для самостійної роботи

1. Феномен античного громадянства і його роль в становленні філософського світогляду.

2. Вчення про душу в Іонійській філософії.

 

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:

Афоризм, філософія, Софія, фізіс, аеро, апейрон, пневма, першопочаток, душа, “все тече” (panta rei), боротьба, діалектика, псіхе, метаморфоз протилежностей, орфізм, гном, гілозоїзм.

 

Література:

 

1. Антология мировой философии. – Т.1. – Ч.1. – М., 1969.

2. Арцишевский Р.А. Мировоззрение: сущность, специфика, развитие. – Гл.4. – Львов, 1986.

3. Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1975.

4. Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985.

5. Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995. – С. 28-79.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...