Главная Обратная связь

Дисциплины:






Сорян» – у кого-то на этом сайте я видел; означает извини или прошу прощение. 2 страница



Спочатку прийміть її без ненависті... Прийміть той факт, що ця фобія сидить поруч з вами.

1. Почуваєте себе невпевнено? Дайте установку своєму мозку, мовляв, все що робитьcя – на краще. А далі починайте підмічати, як ця установка діє. З цього моменту будь-яка подія, що трапиться з вами, Аню, – це сприятливий перебіг подій... З часом ваш мозок побачить це... Побачить, що ця установка якось спрацьовує і ви будете менше почувати себе невпевнено. А ще можете про себе подумки, наприклад, зранку промовляти: "Мій світ дбає про мене".

2. Спробуйте промовляти таку мислеформу рано вранці (не думайте, що вона одразу ж подіє з першого дня; хоча, я не знаю, який рівень у вас енергії та сила вашого наміру) і подумки уявляти:

{Я дуже приваблива особистість. Від мене виходить внутрішнє світло чарівності та любові. Люди це відчувають і відчувають до мене симпатію. Їм приємно зі мною спілкуватися. Їм комфортно знаходитися у моєму оточенні. Люди тягнуться до мене. Я дівчина, яка приносить настрій і свято. Я випромінюю світло любові та радості. Я сіяюча істота...}

А потім помічайте з часом зміни...

___Люди чомусь справді відчувають до мене симпатію. Хоча, чому "чомусь" відчувають? Я ж знаю, у чому тут справа. Я постійно прокручую таку мислеформу в себе в голові, що я приваблива особистість й чарівна істота. А які думки я проганяю через мою голову, такою поступово стає моя дійсність. У результаті люди тягнуться до мене... І моєї соціофобії як і не було___

Коли людина усвідомлює, що не вписується у встановлені стандарти, вона відчуває почуття неповноцінності. У порівнянні з ким? Запитайте себе: ви хочете бути як всі або все ж таки бути собою? Намагаючись приховати свої недоліки, ви цього не доб'єтеся. Розвиваючи свої переваги, ви цього досягнете. Будь-яка неповноцінність врівноважується притаманними вам чеснотами. Відсутність краси можна компенсувати чарівністю. Фізичні недоліки компенсуються впевненістю у собі. Невміння вільно спілкуватися можна замінити умінням слухати. А сором'язливим людям можна порадити одне: бережіть цю свою якість, як скарб. Сором'язливість володіє прихованою чарівністю, якщо ви при цьому дозволяєте собі розкіш не бути "крутим".

Усунути комплекс можна лише одним способом: припинити порівнювати себе з оточуючими і зосередити свою уваги на своїх кращих якостях. І, звичайно, вживатися в {}.

61) Як почути голос душі?

Людина, якщо вона справді хоче рухатися вперед, повинна трудитися над собою перш за все. Піднявши у собі дух вище й чистіше, вона має новий запас сил, аби передати свою доброту зустрічним людям. Кожен із вас у цьому тихому й гармонійному кутку піднявся у своєму самовладанні. Побачив по-новому свої помилки і зрозумів, як він багато розтратив своїх сил у минулому на гальмування духу на страх, сумніви, біль й сльози, замість того аби відразу протягнути з себе у світ – як міст до перемоги – стрічку світла, миру й любові зі свого серця назустріч дню.



Не можна нічого досягти у житті, якщо не приготувати свій дух і, відповідно йому, організм до основної величі: приймай всі свої обставини, які квітучий день тобі несе, благословляючи їх. Велич духу людини починається з повного спокою та самовладання. Аби могла вся людина зазвучати як частка, що творить всесвіт, треба, щоб вона сама відчувала себе гармонійним цілим НЕ хвилинами, а щоб в її свідомості увійшли глибоко знання і досвід, що вся її творчість може рухатися у ньому і рухати її в усій творчості всесвіту тільки тоді, коли вона – гармонійне ціле. Шлях до цього вищого знання усього всесвіту в собі і себе у ній веде тільки через найпростіший день, через працю у ньому.

Радісно працюючи над вихованням себе, над своєю витримкою, кожна людина вирішує не тільки єдино своє завдання, але розв'язує або зав'язує, допомагає чи погіршує життя цілих кілець людей, хоча найчастіше вона їх не бачить і навіть не усвідомлює всієї тієї важливості сил, які вона виливає з себе кожного дня. Не можна жити і чекати, що забобонне уявлення про якісь провидіння саме подбає про вирішення долі людини і поверне кермо її життя у ту чи іншу сторону. А людина буде тільки підбирати зерна з неба милосердя, які падають звідти. Все милосердя, яке може увійти у долю людини, це праця її самої. Її праця у віках, праця в єднанні з великими і малими людьми, праця любові та благородства.

Честь людини, її чесність, доброта і краса, які вона пробудила і подала у серці зустрічних, а не чекала, щоб їх їй хтось приніс, – ось вікової праця людського шляху, шляху живого неба та живої землі. Не у далеке небо повинна відлітати людина, щоб там ковтнути краси й відпочити від бруду землі. Але на брудну, спітнілу та сумну землю вона повинна пролити краплю своєї творчої доброзичливості. І тоді в її праці землі неодмінно зійде Мудрість живого неба, і вона почує його заклик і голос. Голос душі.

— Вона завжди з вами! – відповів звичайний незнайомець. – Вона жива. Вона завжди поруч із вами. Скрізь... У будь-який момент вашого часу... Вона кохає вас, не дивлячись ні на що. Вона завжди висловлює вам свої почуття без слів крізь стіну ваших стереотипів і забобонів. А ви їх відчували(-єте)? Я не відчуваю... Але я вчуся відчувати... Вона мене вчить... Хто ж вона та панянка? Моя душа. Так само і у вас є душа. Дайте їй руку, трошки сонця, дайте води! Хоч трохи піднесіть їй любові. Збагніть її мотиви, зрозумійте її веління та знаки. Хто Я? Я – Розум. Житель матерії.

 

62) Що для тебе означає "жити"?/Что для тебя значит "жить"?‎ morphine.

— Доброї, прекрасної, загадкової, мелодійної, чарівної, натхненної світлої темряви вам цієї душевної ніченьки, Маріє! – промовив Їскело з такою інтонацієї, ніби збирався щось сказати надто важливе і таке, що не наважувався розповісти все своє життя. – Я розумію дієслово жити так... Ось є хлопець та дівчина. У них (у кожного окремо) знаходяться два склади у долонях. У лівій долоні кожен тримає склад "лю", а права долоня тримає склад "бов". Вони йдуть окремо по життю і за допомогою комбінації цього слова ТВОРЯТЬ ДИВА на цій Землі... А потім одного разу вони зустрічаються... Хлопець обережно передає дівчині склад "лю", а вона у свою чергу передає хлопцю склад "бов". Таким чином у дівчини виходить склад "ЛЮ" (помічаєш, як він виріс), який вона тримає у лівій руці, а правою рукою тримає ліву руку хлопця. А права рука хлопця тримає склад "БОВ". Так вони йдуть життя і ТВОРЯТЬ... Вони ж творці?

"ЛЮ" + "БОВ" = ..БОВ

Я поки що перший склад не вимовляю... Може з часом навчуся...

Ось що для мене означає "жити". На цьому слові, яке яке складається з двох складів і тримається весь світ...

 

63) Дурне питання психологічного характеру: Як полюбити себе і бути більш впевненим в собі? Відповідь: Ви прекрасні, будьте самі собою не проходить :) Буду рада отримати трохи ваших роздумів на цю тему і чарівного вам недільного вечора і вдалого завтрашнього ранку (ібо понеділок завтра :)

— Дурна відповідь психологічного характеру на актуальне запитання сьогодення, – почав писати Їскело, випрямившись, витягнув грудну клітку вперед, підвів голову, аби очі могли легко дивитися вперед, а потім опустив їх під кутом 45 градусів і почав продовжувати далі писати, тримаючи такий вигляд, ніби пише дисертацію про винайдення пеніциліну. – Справді, так просто не можна написати вам, мовляв, Ви є чарівною Богинею і купу приємних слів ще додати! Одна дівчина це сприйме зневажливо. Друга прийме мої слова за лестощі. Третя розквітне від цих слів. Четверта прийме мої слова за комплімент. А чому? Якби ж я знав! Напевно тому, що кожна із них має свою самооцінку і певні почуття. Почуття до себе, звичайно. Одна любить себе більше, інша – менше. Тому і мої слова будуть впливати на цих чотирьох дівчат по-різному. Треба бути як той гуру, аби підібрати для кожного учня відповідні слова, аби учень міг зрозуміти їх і отримати знання, засвоївши інформацію на практиці. Це, мабуть, ідеал? Використовуючи потрібні слова, можна з дівчиною перейти на новий рівень. Вже можна починати впроваджувати нові слова. І так далі. Тоді «перша» дівчина слова «Богиня» вже сприйматиме як комплімент, тобто те, що відповідає [її] дійсності... Це є чудовий розвиток подій!

Як полюбити себе? Хотілося б не писати тут купи мантрів типу «Ом...» на 300 000 000 000 символів, а просто сказати те, що ви квітка і прекрасні, але ви так просто не будете перетворювати мої слова у дійсність... Отож почну шукати альтернативні способи вирішення вашого завдання. Якщо ви поки що не здатні полюбити себе як є, тоді займіться собою, своїм «удосконаленням». Запишіться у фітнес-клуб. Почніть серйозно вивчати іноземну мову. Спробуйте одягатися по-новому, а не так, як ви це робите зазвичай. Зробіть собі магічну татуювання. Заведіть собі чарівний талісман – кулон або каблучку. Займаючись собою, ви знаходите новий сенс життя. Турбота про себе цілком може стати вашою метою життя, якщо інша мета поки що не знайдена. Це дійсно чудова мета, і вона притягне вам удачу та благополуччя. Ви варті всього самого кращого, пані.

Так улаштована людина, що задоволена собою вона буде лише за умови, що інші її цінують; а любить вона себе, знову ж таки, тільки тоді... Здогадайтесь коли? Коли люблять її. Але ж ми бачимо, що наші думки і вчинки повертаються до нас бумерангом. Світ – відображує ваші дії. Звідки там, у відображенні візьметься любов, якщо сам образ її не містить? Виходить якесь замкнуте дзеркальний коло. Як із нього вирватися? Дуже просто. По-перше, як відомо, ми завжди любимо тих, про кого дбаємо. Отже, потрібно більше приділяти собі увагу, піклуватися про себе, займатися собою. По-друге, любов подібна бумерангу: якщо посилаєш її в світ, вона до тебе повертається. Любов, у тому числі й до себе, можна знайти тоді, якщо замість побоювання, недовіри, несхвалення – світитися любов'ю. Відображення «у дзеркалі» рушить до вас назустріч тільки тоді, коли ви зробите перший крок.

 

64) Важна ли тебе эстетика в еде?‎ Alyonka ✔

— Так, дівчино, я схиляюся до естетики в їжі. Окрім сукупності поживних речовин, їжа має духовну й естетичну складові. Запахи та відтінки смаку самі по собі є їжею, не менш важливою, аніж поживні речовини. При бездумному харчуванні ми упускаємо ці цінні поживні елементи. У результаті дефіциту естетичної складової організм, якому не вистачає різноманітності смаків, спонукає нас їсти дедалі більше їжі з яскраво вираженим смаком. Простіше кажучи, якщо ми відчуваємо лише одну десяту смаку своєї їжі, нам треба з'їсти до десять разів більше або вибрати їжу, смак якої до десять разів яскравіший, аби вгамувати естетичний голод. Також залежить від того, як подається їжа на стіл... Сервірування столу... І багато деталей... Про це можна говорити багато. Мені подобається естетика у всьому. Але час від часу я "грішу" і їм їжу поспішаючи. Їм, а тим часом мої думки блукають далеко, а не вдумливе харчування. І буває ледь не на газетці влаштовую трапезу. Особливо тоді, коли їм наодинці... А так я за естетичність життя.

Ми міцно пов'язані з членами своєї сім'ї. У наших симфоніях вібрацій чимало спільних акордів. Час і сили, що витрачені на приготування їжі, насичують її вібраціями людей або машин, що виконують цю роботу. Тому їжа з рук близьких більш співзвучна нашим вібраціям, аніж їжа з рук чужих людей. Це можна визначити за смаком. Хоч би як ретельно не була приготована ресторанна їжа, смак у неї не такий, як у домашньої. Це смак ресторанної їжі. А у домашньої їжі смак рідного дому. Особливо смачна їжа, яка приготована матір'ю. Коли ми їмо домашні страви, ми вбираємо любов, відданість й піклування. Звичайно, у той день людина, котра приготувала їжу, може бути розлючена, роздратована, втомлена, але вібрації залежать не тільки від поверхневих емоцій: вони передають відчуття істинної близькості.

Душі необхідні вібрації любові. Зрозуміло, це стосується і їжі у колі друзів: загальні застілля – це одна із найдавніших форм зміцнення дружніх уз і прояви піклування; у деяких випадках під таке визначення підпадає навіть спільний похід у ресторан. Але якщо з дня на день їсти чужу їжу, вона виснажує і дух, і тіло. Така їжа асоціюється з почуттям відчуження, самотністю у натовпі, нікчемністю, холодним і знеособленим світом. Чим менш знайома нам людина, котра приготувала їжу, тим сильніше виснаження.

Якщо їжа – це найцінніший прояв щедрості Природи, то її приготування та частування нею інших людей – це прояв людського піклування. Приготування їжі для оточуючих – це не тільки прояв любові, але й священнодійство. У нашій культурі мистецтво куховарства століттями принижували, спочатку звели до рівня «жіночої роботи», а пізніше – до дрібної побутової незручності, якою можна уникнути завдяки досягненням цивілізації.

_______________________________________________________________________

— Якщо жінка побачить іскри, які злітають з кінчиків її пальців, коли вона куховарить, або сяйво, що походить з приготовленої нею їжі, вона здивується, розуміючи, яку велику частину себе вкладає в їжу, яку готує для рідних (друзів). © Маха Чохан

 

65) Деякі люди вважають, що зоопарки - це жорстокі установи, які мають бути зачинені. Висловіть свою думку щодо цього.

— Так. Або хай працівники зоопарку створять для тварин такі умови, аби вони, перебуваючи в зоопарку, відчували себе на природі...

 

66) Как вы относитесь к людям, которые завершают жизнь самоубийством?‎ кава з корицею

— Спокійно... Ці щасливчики просто не бачать іншого виходу. Вони ніби та муха, яка б'ється об скло і не бачить, що відкрите вікно знаходиться поруч. А шкода... Проте це їх вибір. Мені треба ще зі своїм життям опануватися, що вже говорити про інші життя. Навіщо туди влазити без потреби? Особливо тоді, якщо не просять... Я не можу знати, який там Всесвіт у людини! Які там планети... Які там астероїди падають на їхню "Землю". Але мабуть на тій "Землі" не з'явилась людина, яка змогла прийняти певні рішення і відвернути астероїди зі шляху...

— А якщо я б і міг їм допомогти, то порадив би певні книги... Хоча, Іванно, я б не порадив їх... Ті книги тебе самі обирають, якщо ти будеш готовий до пізнання... А якщо ні, то вони зроблять все, аби тебе відгородити від них. Зроблять все, навіть якщо вам подарують ті книги, аби ви їх не прочитали або не зрозуміли їх зміст. Книги теж бувають з характером...

А якщо вже все ж таки і порадив, то напевно книгу [К. Антаровой "Две жизни"]. Вона мені у свій час дуже допомогла розкласти все по полицям... Особливо у той час, коли у мене був безлад в голові від прочитаних книг... А вона все утихомирила... Спочатку вона мене хилила до сну з перших сторінок. Навіть я позіхав... Але потім цей стан пройшов і я вже не відчував часу, коли її читав. Мені тоді ледь співати хотілося, коли я читав ту книгу. Хоча вона і написана не рідною мовою, але все ж таки читається легко.... Цікаво, а як сприймуть ці книгу ті люди, які хочуть раніше свого часу здійснити перехід?

 

67) Как ты думаешь "Время лечит"? ))‎ кава з корицею

— Когось лічить, а когось навпаки... Все залежить від того, як людина ставиться до часу... Якщо вона вважає час другом, то так воно і є. Тоді час їй допомагає. Він розставляє всі крапки над " ї ", дає душі людині відчуття, коли треба діяти, а коли треба утриматися, аби перечекати той час, коли бездіяння буде доречним для життя людини. Кожен сам визначає, які він буде мати стосунки з часом... Скільки людей – стільки може бути й думок.

Постскриптум. Овва! Не можу повірити, що я написав коротеньку відповідь! З повагою людина, яка написала коротеньку відповідь...

 

68) Якби вам дали книгу, з вашою історією життя, ви б читали кінець?‎

кава з корицею

— Ні, Іванно, – спокійний і лагідним голосом сказав Їскело. – Цю книгу краще не читайте. Там я закінчую своє життя в Японії... Приємна і цікава історія, але там я знаходжусь далеко звідси і майже не знаю української мови... Давайте я вам покажу свої найкращі книги? Гаразд?.... Тоді ходімо....

Їскело провів Іванну до бібліотеки, де було багацько книг. Вони проходили довгими коридорами, а Їскело у цей час озвучував такі слова:

— США... Китай... Японія... Індія... Єгипет... Англія... Франція... Куба... Іспанія... Німеччина... Чехія... Люксембург... Ірландія... Польща... Латвія... Молдова... Білорусь... Туреччина... Казахстан... Австралія... Канада... Росія... Україна...

Він зупинився і промовив до дівчини, вказуючи рукою на одну поличку, де стояло 35 книг:

— Ми прийшли, Іванно! Ось перед вами саме та полиця книг, які я вам раджу прочитати, якщо вам, звісно, буде цікаво. Ось це мої найкращі книги, як на мене, коли я народився і прожив своє життя на Україні... А читати я їх не буду, часу немає... Знаєте чому? Я пишу ще одну книгу. Гадаю, що вона теж піде до тих 35...

— Бажаю і вам, пані, написати свої найкращі книги, – побажав Їскело Іванні, а вона тим часом задумливо дивилася на цілу купу книг і було таке враження, ніби вона ось-ось зробить якесь відкриття...

— Надто багато інформації, чи не так? – посміхнувся він. – Знаю, я теж був у такому стані, в якому ви зараз знаходитесь...

 

69) Что вы можете сказать о Павле Дурове? Он молодец, что создал такую популярную социальную сеть? Или он негодяй, ведь многие там сидят и бездельничают? 道德經‎ Celice

— Я могу о нем сказать только хорошее, Сергей. Здравствуйте! – подоровался я. – Знаете, если ты что-то создаешь (не важно что), то это не показатель, что ты плохой или хороший человек. Есть также Стив Джобс, который придумал "айфони"... А я вижу в айфонах угрозу для человечества. Челевок начинает день напролёт клацать и туда-сюда пальчиками передвигать... Но я уже привык к такому ходу вещей. Заметьте, Сергей, Стив Джобс не увлекался частым использованием своего изделия. Павел Дуров не часто сидит в социальной сети. Вот и делайте выводы. По мне, то он хороший человек. Он даже родился почти в тот же день, что и я. Но я не хвастаюсь... Это не главное, почему я его считаю хорошим человеком. Почитайте его анкету и вы поймете, почему я так считаю... А еще меня вдохновляет его статья.

— Те, кто ищет в моей жизни замки, стоянки спортивных автомобилей и флотилию боингов, – пишет Павел Дуров, – будут жестоко разочарованы. У меня нет самолетов, автомобилей и домов. Мой мир – это передвижение пешком и на метро, а также сон в съемной комнате размером 18-20 м2. Тем, кто хотел бы поменяться со мной местами, придется также полностью отказаться от алкоголя, мяса и дорогой одежды.

Уже более 10 лет – со времен, когда я был очень небогатым студентом, – я не устаю повторять: деньги переоценены, потому что созидание намного интереснее потребления, а внутреннее состояние несоизмеримо важнее внешнего. Как только вы делаете из денег культ и обмениваете «быть» на «казаться», вы отправляете себя в добровольное рабство. Долги из-за статусной мишуры, скучная работа с унылыми трусами, необходимость лгать и предавать свой мир – вот лишь часть той цены, которую вы заплатите за чрезмерное стремление к бумаге.

Мы отказываемся принимать мир, в котором люди могут драться и предавать свою человеческую суть из-за денег. Если существуют люди, которые идут на это, их поведение должно подвергаться жесткому остракизму, ни в коем случае не приниматься как логичное. Общество, в котором насилие ради денег приемлемо и понятно, не может долго существовать.

Наиболее страшный грех среди поклонников культа денег – выбросить деньги на ветер в прямом смысле.

Приверженцы золотого тельца с пониманием читают новости о покупке яхт стоимостью с небольшой город или автомобилей за 2 миллиона долларов. Но запуск в свободный полет в тысячу раз меньшей суммы разрушит их картину мира и размоет ценностный фундамент. Фундамент ложных ценностей, который предопределил нездоровые социальные нормы, оправдывающие истинную растрату и насилие ради бумаги.

Есть древнее изречение: «Раб не хочет обрести свободу; он хочет иметь собственных рабов». Человек не может стать по-настоящему свободным, пока существует в тупиковой парадигме «раб – хозяин». В этой системе любой хозяин – чей-то раб, и любой раб – чей-то хозяин. Оставаясь рабом денег, невозможно стать истинным хозяином собственной жизни.

— Вот так, – написал Йискело. – Может это им нужно сначала взглянуть на себе? Может им нужно дать волшебный «пинок» под зад (извините за такие слова), чтобы они «проснулись» и перестали бездельничать? А они от этого "пинка" изменятся и станут лучшими? Или они потом станут врагами с тем, кто сделал для них благородный поступок?

Я думаю, что не важно, кто создал что-то. Важно то, с какими намерениями что-то люди используют в жизни. Важное то, к чему человек стремится (даже если в душе его пока что пустота)... Если он стремится к Свету, значит, он рано или поздно будет совершать такие поступки. А «задурманенные» люди будут искать и находить подвох во всех его делах. Даже самое лучшее изобретение человечества можно исковеркать и найти в нем много плохого, если это очень захотеть. А потом его использовать в таковых целях...

Наведу самый грубый пример... Нации... Религия... Люди с разными религиями убивали/презирали/клеветали тех людей, кто был не на их стороне, а мыслил иначе... Они что, не понимают, что они за мир во всем мире? Так показывают свою любовь к Творцу? Действуют от имени Творца? Восстанавливают справедливость? Как знать, может они дальше отдаляются от него, даже дальше, чем ярые атеисты.

Социальная сеть тоже может быть разной для человека. Есть даже изречение: "Яд в маленьких дозах есть лекарством". Так что социальная сеть не такая уж и плохая. Так много можно найти чудесных людей... Много чего нового познать... Поделится радостью с людьми. Порадоваться за успехи других... Делится впечатлениями... Если заходить по делу, знать заранее зачем (поставить цель), ограничить время входа (чтобы не уплыть на своей оранжевой подводной лодке из Чёрного моря в Атлантический Океан). А как дальше добраться домой? И конечно, понимать, зачем ты там и что ты в ДАНЫЙ МОМЕНТ ВРЕМЕНИ там делаешь...

Одного просветленного человека как-то спросили, в чем заключается его отличие от других людей.

«В повседневной здравом смысле, – был его ответ. – Когда я голодный, ем, когда хочу спать – сплю».

— А разве не все люди делают то же самое?» – Удивились те, которые спрашивали просветленного человека.

— Нет, – ответил святой. – Большинство людей очень далеки от того, что они делают...

P. S. Давайте жить осознанно!

 

70) Мой годовасик - тугосеря. Что только не делала, но покаки получаются плохо. Кушает сисю, прикармливаю кашками и пюрешками. Регулярно пропукиваю ребеночка, пою фенхелем. Что сделать, чтобы ребёнок сделал среньк-среньк?

— А можно поконкретнее? Тогда я смогу, учитывая все нюансы, дать нужный и полезный ответ «в десятку».

А так, если сказать в общем, то может быть в организме маленького человечка не хватает воды... Гущи поступает больше, чем жидкости... Вот и пробки на дорогах могут возникать... Не забывайте, мы состоим около 80 % из ВОДЫ. Поэтому ЧИСТАЯ вода нужна нам... Любые напитки – это ЕДА. А организм молодец! Проворный. Придумывает хитрые методы, чтобы находить воду. Он приспосабливается и как-то выжымает с еды воду, чтобы потом использовать на свои нужды и кончено на очищение и выделение ненужного из него... В таком случае мне он напоминает человека в пустыне... Вот стоит тот человек у колодца с всякими хитромудрыми механизмами, штучками, дрючками... Человек еще молод, стойкий... Над ним в небе солнце в зените... А он решает головоломки, чтобы с помощью этого сложного механизма добыть немного воды себе... Вот таким я его [организм] и представляю, если он получает воду с помощью одних напитков, а не в чистом виде...

 

71) Якщо не давати волі своїм почуттям, то можна вбити все, що закладено всередині. (с) А Ви даєте волю своїм почуттям та емоціям? Чи замикаєте їх у клітці душі? Тепла Вам!‎ *Кульбабове вино*

— Світлої ночі, Катю! Я спочатку не давав волю почуттям. А потім з часом зрозумів, що погано ВСЕ тримати у собі. Тому тепер я даю волю почуттям. Я їх не замикаю у клітці душі. Ні, я не виплескую негативні емоції на людей. Я просто роблю якусь фізичну роботу або якісь рухи і вони розсіюються негативні емоції в процесі дії. А щодо світлих емоцій, коли їх не можна нікуди з себе діти, то я їх просто вкладаю у відповіді "ask" або, як мені порадили в минулому році, вкладаю їх у вірші... А ще непогано допомагає природа... Хоч 5 хвилин побути там... Вмить тобою опановує умиротворення. Або просто притулитися спиною до дерева. У моєму випадку це була сосна... Природа завжди казкова, загадкова і володіє лікувальними здібностями... Навіть зустрівши її уві сні, моя душа знаходить вірші та пісні... Непоганий, до речі, мотиватор натхнення... Всього прекрасного і ніжного вам, дівчино! Кольорових, творчих, прекрасних, омріяних і зцілювальних снів... А наступний день хай у вас асоціюється з "сонцем"...

72) Продолжи фразу: "Я чувствую себя счастливой, когда ......"‎ кава з корицею

— Я чувствую себя счастливой, когда ощущаю свою роль в этом мире быть женщиной. Понимаю какое значения играю в этой жизни наряду с мужчиной, моим мужчиной... Ощущаю свое счастье в том, когда делаю своего мужчину сильным, успешным и, конечно, счастливым... Принимаю его благодарность, любовь и помогаю ему создавать наше общее гнездышко... Разделяю с ним свои радости и печали... Чтобы не случилось, мы всегда держимся друг друга за руку. Он понимает мой внутренний мир, а я – его... И это нам помогает друг друга мгновенно понять и дать каждому то, в чем мы нуждаемся в каждый момент нашей жизни... Воплощаю мечты в реальность... Радуюсь этому с моим мужчиной. И вообще, я чувствую себя счастливой, когда понимаю что такое быть ЖЕНЩИНОЙ ......"

73) "Людям не можна довіряти. І в цьому весь жах." Рей Бредбері "451 градус за Фаренгейтом". А Ви довіряєте людям? Чи можливо Ви не маєте таких людей, яким могли б довіряти? Хороших вам книг та побільше вірних друзів!)‎ ★Мелодія душі★

— Так, Яно, я довіряю! На щастя знайшлися такі люди. Я дякую Всесвіту, що він допоміг нам зустрітися у життя... Спочатку Всесвіт якимось дивним чином допоміг мені змінити трохи думки в голові. Зробити прибирання у свідомості... Так там почали з’являтися позитивні думки... А від цього, знаєте, одні плюси. По-перше, корисно для здоров’я, навіть мають лікувальні здатність. А по-друге, легше стає жити... Менше перешкод у житті постає. По-третє, дозволяє людині віднайти здатність вміти посміятися над самим собою. По-четверте, якість життя покращується... Перед тобою відкриваються можливості. Ти бачиш не проблеми, а завдання... Ось бачите... Одні плюсики... Що таке позитивне мислення? Позитивне мислення – це коли ти впав зі сходів, а тим часом тобою опановують думки: «Це ж треба, як я швиденько спустився!»

З часом позитивні думки і легкість життя дозволили мені легко знайти таких людей. Це сталося у 2014 році. Першого друга випробував час. Все сталося автоматично... Ми познайомились у березні минулого року. Почали «скайпування» у символьній формі. А потім з часом наше спілкування, починаючи з початком літа зникло... Я вже думав, що все... Але восени людина мені написала. Ціле літо вона була заклопотана у справах... І вона продовжувала електронне листування так, ніби довгої паузи не було. Це було так зворушливо... З тих пір я маю вже точно 1 друга. З цією людиною можна говорити про що завгодно...

Як знайти таких людей? Спілкуйтесь... А потім спостерігайте, як виникають паузи під час вашого листування/розмов у часі... Не ігнорування, коли пишеш людині, а тобі не відповідають. А саме паузи... Після них ви знову продовжуєте спілкування через день, через тиждень, через рік і не треба нічого пояснювати, мовляв, чому ти довго не писав і так далі... Тебе зрозуміють і знайдуть тобі виправдання... Ось це і є друзі...

Підсумовуючи 2014 рік, я маю, принаймні, 4 людей, яких я можу впевнено назвати своїми друзями... І це прекрасно. Дякую за побажання... І вам бажаю, Яно, таких людей у житті, аби ви одне одного розуміли з півслова... І, звичайно, хай у ваше життя приходять ваші книги, які залишатимуть у вас після читання світлі спогади, мудрість, любов та інформацію, яка вмить перетвориться на знання...

 

74) як довіряти внутрішньому голосу, якщо вранці, коли тобі треба на роботу (навчання і т.п), він говорить, що тобі треба поспати?‎ кава з корицею

— А може він має рацію, Іванно? Які є причини йому не довіряти? Вас поки що тримає сила волі, чи не так? А надовго? Уявіть, а якби завтра ви раптом начисто позбулися сили волі? – запитував я. – Що було б далі?

Більшість людей визнають, що вони б проспали, не пішли б на роботу / навчання, гарненько поснідали, а потім віддалися б нескінченним задоволенням, неробству й апатії.

Покладатися на силу волі – означає демонструвати повному недовіру до самого себе. Схоже, ми переконані, що нам властиво бажати тільки шкідливого й потурати лише поганому, – отже, нам необхідна сила волі, щоб поводити себе краще. Життя перетворюється на нагромадження різноманітних «можна» і «не можна». А якщо ми даремно не віримо у себе? Спробуємо вдуматися: а якщо завтра ми справді втратимо всю силу волі? Так, можливо, проспимо весь день, але чому – від ліні або справжньої потреби у відпочинку? Можливо, не підемо на роботу – але хіба це не означає, що така робота вам не до душі і що раніше ви просто змушували себе нею займатися? Навіть якщо ви проваляєтеся до десяти або до дванадцяти годин, зрештою, у ліжку вам стане незатишно. Можливо, якийсь час ви просидите перед телевізором, поїдаючи шоколадні цукерки, але рано чи пізно вами опанує занепокоєння. Ескапізм втрачає свою привабливість при відсутності роботи та рутини. Можливо, ви відчуєте, що прийшов час приділити увагу тим бокам життя, якими ви раніше нехтували. Захочете провести цілий день з другом, побути на природі.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...