Главная Обратная связь

Дисциплины:






Сорян» – у кого-то на этом сайте я видел; означает извини или прошу прощение. 4 страница



А ще є одна, як то кажуть, (не)звичайна та (не)повсякденна дівчинка... Звати її Ілоною К________ . Можливо, дівчино, ти її знаєш краще за мене... Я не знаю, якою вона себе вважає, проте ця непримітна (на перший погляд) дівчинка володіє унікальним даром ясновидінням. Вона має чудову здатність... Вона бачить у людях прекрасне... Вона бачить у людях світло... Навіть вночі... Вона все ж таки бачить ту свічу, яка горить у кожній людині вночі, коли люди її прикривають руками, аби часом не подув вітер... І якщо людина все ж таки не буде чинити опір її словам, то сама у собі це відкриє (якщо ще не відкрила)...

Постскриптум. Давайте допоможемо їй знайти у світі багато таких іскорок у кожній зустрічній людині..

 

85) Життя, як коробка шоколадних цукерок - ніколи не знаєш, яка начинка тобі попадеться ....а я бажаю солодких снів тобі і гарненько виспатись))^^‎ кава з корицею

— А ще, Іванно, життя – це ДИВО! – Їскело радісно по літерах промовив останнє слово, а далі зробив паузу. – Диво... ДИво... ДИВо... ДИВО? У тебе може не знайтися часу на відповіді й виникне пауза... Проте є люди, які далі будуть залишатися з тобою і бажати тобі всього найкращого... А ті, хто «відписалися» від тебе, раптом знову підписуються. І я їх розумію, оскільки вони відлучалися по своїх справах: напевно ходили до магазину, відвідували курси підвищення кваліфікації, подорожували світом, робили відкриття, брали участь у громадській діяльності поліпшення життя на краще і так далі...

Дякую, дівчино, за побажання! Знаєш, минулої ночі мені було так солодко спати... Навіть якщо взяти той факт, що я ліг «трішечки» пізно вночі, коли сови вже як годину мають відкриті очі... Проте мені було так добре і солодко спати... Та ще й снилися якій казкові й умиротворенні сни... А на ранок я прокинувся у гарному настрої... Я інтуїтивно відчував, що у цілому світі є чимало людей, які можуть внести лепту своїх чудодійств у моє життя... Але я хотів знати, хто ж та незнайома чарівниця, яка внесла лепту своїх чудодійств у моє життя минулої ночі... Я побажав їй безмежного щастя, не знаючи хто ж це був. А ось зараз бачу перед собою уособлення тієї чарівниці... Тепер мої думки не розсіюються у просторі... Не шукають напомацки фею Див, аби повернутися до неї потрійним дивом. Тепер вони мають чітку траєкторію польоту... Є вектор напрямку! Вони спрямовано рухаються в одну скромну область на заході України... Несучись у повітрі небом твоєї Батьківщини і даруючи під час маршруту сніг гарного настрою подорожнім, вони, нарешті, досягнуть і тебе пані... І... Дивовижної, Іванно, ночі! Хай твої очі сяють від щастя щоночі. Після ночі прийде ніжний добридень... І принесе наповнення сенсом кожен твій день... У твоїх планах є помітні реалізаційні штрихочки, а тим часом у твоєму саду душі з кожним днем виростають прекрасні нові дерева, кущі та квіточки...



 

86) Як ти вважаєш? Тварини можуть любити один одного або у тварин всі зв'язки засновані на інстинктах? ____________________________________ Как ты считаешь? Животные могут любить друг друга или у животных все связи основаны на инстинктах?‎ Alyonka ✔

— Цікаве запитання, Альоно! Особливо цікаве у тому плані, аби глибше зрозуміти філософію тварин. Як не як спільно живемо на планеті, але їх не знаємо. Мені навіть здається, що вони нас краще знають, аніж ми їх...

На жаль, я не можу на твоє запитання відповідати так, ніби знаю абсолютну істину... Я буду лише висувати якісь припущення, оскільки я не можу відчувати так, як відчувають вони. Я не бував ними і не буваю в їхній подобі (я маю на увазі шкіри, лапи, мозок серце тварин і все таке) і не споглядаю на світ їхніми очима... Тому і не знаю, що вони відчувають.

Траплялися випадки, коли кішка врятувала своїх котенят, коли у будинку здійнялася пожежа. Сама обгоріла трошки, але їх усіх врятувала. Що це? Інстинкт або почуття? Я стою на роздоріжжі.

Але я певен, що у них, тварин, мають бути почуття. Як тоді пояснити ті моменти, коли коти товаришують з собаками... Вони ж не бездушно товаришують, а з емоціями... Почуттями. Не знаю правда як справи заходять у тому плані, коли зустрічаються дві протилежності одного виду тварини. Що вони відчувають? Прискорюється пульс? Чи сняться тваринам у снах їх протилежності? Чи вони просто керуються інстинктами... Не знаю, що б там не було, але в них є душа. Отже, повинні бути якісь почуття... Правда не знаю на якому рівні ті почуття...

А ще під кінець відповіді назріває запитання... А як там з рибками? Як з жабками? Як з гадюками? Як з мурахами? Які у них почуття?

Я трішечки заплутався, Альоно... Але певен, що якісь є почуття. І не обов’язково вони стосуються тієї любові, що мається на думці, при зустрічі чоловіка та жінки... Щось але відчувають... Є почуття... А щодо ось "тієї" любові, то даруйте, пані. Якщо я колись стану якоюсь тваринкою і знайду якусь панянку тваринку, то переверніть землю і знайдіть мене. Я буду знати, чи я маю почуття або ні. Може ви зрозумієте мене... Хоча, вам тоді буде не до відповіді... У вас, мабуть, будуть інші інтереси... І взагалі, інше життя... А якщо я буду вужиком чи ще якоюсь цікавою сутністю, то ви будете тримати дистанцію і вам уже точно не буде до цікавинок... Якщо, звичайно, у вас не буде боязні або неприязні до цих плазунів...

— Я не розумію, Альоно! Як плазунів можна шарахатися... Обходити десятою дорогою! – сказав Їскело і побачив пістряву стрічку... Він не довго думаючи обійшов ту сутність одинадцятою дорогою...

— І вам спокійніше, істото! – звернувся на горизонті Їскело до плазуна, ніби той мав його почути і розмовляв українською мовою. — І мені тепліше... Не відчуваю себе морозом.

 

87) "Ми не можемо спланувати життя. Все, що ми можемо, так це бути відкритими до нього..." А які у тебе плани на вихідні???‎ кава з корицею

— Привіт, Іванно! Так, справді... Можна все наперед запланувати, ретельно розпланувати, але не завжди ті плани справдяться на 100 %. Особливо якщо їх скласти на все життя одного дня... А ще особливіше, коли розповісти їх оточуючим і отримати кумедні відгуки... У нашому житті надто багато невідомих нюансів, що формують ту чи іншу подію. Мозок просто не встигає все обрахувати... Завжди буває якесь відхилення від плану... Але це не означає, що не треба будувати плани у своєму житті. Планування не зашкодить... Якщо ми хочемо «жити» у всіх значеннях цього слова, то слід складати плани... Інакше без планів, а тим паче без цілей (мрій) у житті людини може настати сіре існування, а там вже до депресії недалеко можна дійти.

А планування буде трохи виставляти вітрила корабля людини у потрібному напрямку. А там вже як подує вітер, то буде людина імпровізувати, дозволяючи відхилення від плану. Часом слід взяти під контроль весла і гребти, а часом можна дозволити собі відпочити і ловити нагоду, коли тебе течія і вітер несе у потрібному напрямку. Також дозволяти у своєму життю місце тому, що плани можуть піти не так... Тримаючи у голові таку установку: «Мій світ дбає про мене». Якщо ти цією установкою переймешся не тільки мозком, але й серцем, то частенько будеш спостерігати, як можуть плани суттєво змінюватися і це гратиме вам на руку...

Це щось схоже на те, як дитину ведуть до магазина купити іграшку... Дитина впевнена, що саме цією дорогою треба йти. Але дорослий веде її іншою дорогою... Раптом дитина дивним чином погодилась... Так вони зайшли до парку, покаталися на гойдалках, поласували смачним морозивом, зайшли до цирку, а потім прийшли магазину і купили омріяну іграшку. А що б було, якби дитина влаштувала істерику, що все йде не так, як планувалося? Тоді, можливо, і до магазину дитина може не дістатися. Принаймні сьогодні...

Плани на вихідні: зробити прибирання вдома; дочитати те, що [відкладав і] не дочитав; побути трохи на природі; [можлива] розмова з бабусею і дідусем; дописати те, що [відкладав і] не дописав; скласти плани на лютий; і взагалі, почати робити те, що так довго відкладав...

 

88) Харукі Муракамі писав: " Человеку, который говорит, что он обычный, верить нельзя." А Ви погоджуєтесь із цим виразом? Чудового Вам настрою і побільше обіймів^_^‎ •ніжний дотик минулого•

— Вечору доброго, Оксано! Ні. У моєму житті зустрічались люди, які казали, що вони звичайні. Навіть найзвичайнісінькі траплялися. Так. можливо, це не відповідає дійсності. Вони просто мають трішки занижену самооцінку. Але під час розмов і вчинків я не відчував і не бачив, аби вони творили кривду. Навпаки, вони душевні, відкриті, щирі, можливо трішки ранимі, люди. Тому не завжди у таких випадках людині слід не довіряти. Може просто вона прикривається щитом, аби захиститися від впливу світу. Хтозна, як світ може зустріти тих людей, які незвичайні... А якщо прикидаєшся звичайним, то на тебе, як то кажуть, не так вже й обіймають надлишковою увагою. А та надлишкова увага, знаєте, пані Оксано, не завжди може бути теплою і дружелюбною. Тому людина інколи користується такою особливість приховувати свою незвичайність... Але це не означає, що їй не можна вірити ані слову. Ви поспілкуйтесь з багатьма людьми... Певен, що ви теж знайдете таких, які не підпадають під цю цитату...

Постскриптум. Казкового вам, дівчино, життя! Хай радість заповнить ваше буття.... І ваше душевне тепло розквітає... І застосування на практиці присутність має... Хай горить вогонь у душі, але не палить вас. Хай розділиться взаємно з Тим, хто прийде/прийшов у потрібний час... І хай душа все ще на Землі літає, а вас бажання творити і жити навіть у глибокій старості не покидає...

 

89) Привіт! Якою Ви бачите ідеальну дружбу? яку роль у Вашому житті відіграють друзі? і чи погоджуєтеся з думкою, що друзі - це крадії часу? Гарного вечора)‎ *Кульбабове вино*

— Щасливих вечорів, Катю! Хоч я і не складав ідеалів дружби, але спробую побачити, як я бачу їх своїми очима...

Повне взаєморозуміння одне одного: знаємо коли другу слід побути наодинці, а коли необхідне спілкування... Час не грає значення у спілкуванні... Може пройти година, день, місяць, рік, 10 років, а ми так випадково зустрінемося і продовжимо говорити, ніби пройшла ледь 1 секунда нашого життя... Ми підтримуємо одне одного... При нагоді допомагаємо одне одному... Приходимо у потрібну годину... Зайвого не спитаємо в одне одного... І взагалі, ідеальний друг -- це щось ніби схоже на люблячого брата або люблячу сестру... Хоч вони і не входять у коло вашої родини, але вони мають подібні теплі відносини до вас, ніби вони ваші брати чи сестри...

Звичайно, що кожна людина витрачає свій час і забирає чужий час. Але це приємні крадії часу. Це час не такий вже й змарнований. Під час бесіди можуть з'явитися оригінальні ідеї, піднесений настрій, посмішки, приємне здивування і багато інших моментів.

У моєму житті вони значну роль відіграють. Друзі, це ніби ще одна родина... Але більш душевніша... Люди по крові не завжди можуть бути з тобою близькі душевно. Не дивлячись на те, що вони можуть бути твоїми батьками, дідусями, бабусями, сестрами, братами, тітками, дядьками... А ось друзі є близькими по духу... Інакше це не друзі, а просто [добрі] знайомі.

Я не можу ще описати цієї ролі у моєму житті, але відчуваю, що грають велику... Може у мене через 5 років стане більш чітке уявлення про роль друзів... Я зараз лише рік як пізнаю це поняття... До речі, друзі є мотиваторами... Вони не тебе всіляко будуть підтримувати, аби ти рухався вперед... А це дуже стає необхідним у наш час, коли у сім'ї іноді можна не знайти мотивації...

Постскриптум. Бережіть друзів і будьте друзями... Це ніби ваше друге "Я". Не протилежне "Я", а саме друге...

 

90) Якщо вже щось і рухається з «черепашачою швидкістю», то це останній день перед вихідними!!! Гарного тобі закінчення тижня і приємних вихідних з чашкою гарячого напою,або ж активних і насичених барвистими подіями днів))‎ кава з корицею

— Привіт, Іванно! Хм, – задумався Їскело. – А може навпаки? Ось вже трішки до вихідних! Людину переповнюють гарні емоції. У голові купа творчих думок і планів на вихідні... Настрій зростає і людина час не помічає... Також має місце у житті й твій варіант розвитку подій у п'ятницю...

Я для себе визначив п'ятницю найбільш активним творчим днем тижня... Творчість... Пишу це слово і згадую один день... Наступної неділі у суботу 14 числа я святкую день Творчості... Вже років 5 тому назад у мене виникла ідея цього дня відзначати день Творчості... І все ж таки ці нововведенні традиції я ще плекаю...

Напевно на честь цього свята я влаштую конкурс... Кругленька дата свята все ж таки! Треба її особливо відсвяткувати у цьому році. Деталі конкурсу розповім у понеділок.

Постскриптум. Дякую за побажання, Іванно! Виконай те щось душевне на цих вихідних, що так хотіла зробити, проте чомусь часу не вистачало і відкладання на допомогу прибувало... Побільше посмішок тобі... Дивись, Іванно, щоб при переході у понеділок у тебе було не менше 15 посмішок! Не менше семи завтра і не менше восьми у неділю.

 

91) Доброго часу доби)) У мене сьогодні такі питання,ти любиш дітей??І розкажи про своє дитинство,чим воно тобі запам'яталося? Хорошого тобі вечора і класно провести час^^‎ кава з корицею

— Доброго, Іванно! Доброго, чудового, натхненного і вже не мною визначеного часу доби, який сьогодні звуть вечором. Ще трохи і нічка загляне цього дня...

Дітей я люблю... У мене ще у тому дитячому віці, коли я вже починав ходити до школи, з'явився братик. Таким чином у мене були певні доручення з питань доглядання за ним... Але це не було для мене тягарем... Мені подобаються діти, Іванно! Я не можу представити, як їх можна не любити. Вони немов ті янголи, що приходять у цей світ... Повні енергії... Сповнені щирістю, пізнанням, радістю... Хоч мені через відносно невеличкий час перевалить третій десяток літ, але у душі я все ж таки залишаюся дитиною. Може це теж якось впливає на любов до дітей?

Дитинство мені запам'яталося фрагментами... Спогади про те, як я ще до школи частенько бував у бабусі й дідуся по материній лінії в селі... Дуже активний був... Трохи шкоди робив... Дідусь мені якось казав, мовляв, будеш себе так "чемно" вести, батькам в місто "У долонях двох замріяних річок" відправлю... Так пролітав мій дошкільний час...

Коли я почав ходити до школи, то рідко бував у селі... Лише іноді влітку... А так коли наступала ця літня пора, я з дідусем по батьковій лінії вирушали на луги з пасікою і сторожували пасіку два тижні. Далі після нас йшла черга іншого бджоляра. Так бджолярів було десь 5 людей. Вуликів близько півсотні... Це були найяскравіші спогади мого дитинства...

Проходив час... Я перейшов у 6 клас і вилазки на природу з бджолами порідшали... Напевно це і настав перехідний процес між дитинством і подорослішанням...

 

92) оброго утра и благословенного дня, мои хорошие! "Если душачеловекажаждетчуда-сделайемуэточудо. Новая душабудет уНего, и новая у тебя." (А.Грин) А что для Вас значит чудо? Верите ли Вы в них, ждете ли? Или, возможно, сами их творите? Поведайте мне, пожалуйста, об этом. С любовью, Наташа. ♡‎ Всегда люблю

— Здравствуйте, Наташа! Здравствуйте сияющая девушка с ореолом вечной любви! У меня уже вечер, но думаю, что вы не будете против вашего доброго вечера, наполненного вдохновением, радостью и счастьем, не так ли? – писал дальше я и принялся отвечать оживленно на интересный вопрос. – Какие замечательные слова написал/сказал Александр Грин! Душа – это праздник... А праздник должен быть чудесным!

Для меня есть чудом приятные события каждого мгновения моей жизни! Тот момент, когда душа находится в порыве творчества... Интересно, а любовь причисляется к чуду? И вообще, двумя словами, Наташа, толкование чуда с моей точки зрения можно описать как «радость души». Все те приятные моменты жизни, особенно те, что случаются внезапно. Это так здорово. Мне кажется, что лучше вообще держать в голове такую мысль, мол, жизнь – это ЧУДЕСА. Ведь так человек настроится на это. А потом и чудес становится будет больше в его жизни. По себе знаю. С этих слов, Наташа, вы увидели, что я верю в чудеса... В душе я все еще ребёнок, верующий в чудеса. И как ни странно, чудеса тоже в меня веруют и показывают свое существование в моей жизни... Я верю в чудеса и невозмутимо ожидаю, не пытаясь насилу их тащить в свою жизнь. И они время от времени приходят ко мне в гости... Также нашлись люди, мотивировавшие меня тоже творить чудеса. Поэтому я и сам иногда становлюсь крайним, когда в жизни случаются чудеса...

Постскриптум. Спасибо, Наташа, за вопросы, наполненные светом и любовью. Благо дарю! Пускай ангел Любви всегда будет с вами. И самое главное... Пусть радость в сердце не заканчивается... Не забывайте это прекрасное состояние - СЧАСТЬЯ! Чудесно проживайте каждое мгновение вашей жизни. С душевным ответом и уважением, знакомый незнакомец.

 

93) у мене безсоння. прям як у Петрика П"яточкіна. музика/фільми/книги/пілюлі не допомагають. рахувала слоненят, мухи, блохи, лохів, сепаратистів... теж не допомагає. може ти знаєш спосіб як заснути тоді, коли абсолютно не хочеться спати? рятуй, бо з таким режимом дня я точно скоро чокнуся...‎ згадай Майдан

— Чудового вечору, Юль! Хай твоя душа віднайде спокій і мир у твоїй душі й довірить твоє тіло янголу-охоронцю, а тим часом полине у світ снів, аби відпочити і повернутися бадьорою. Сподіваюсь, Нотко Свободи, що я встиг... Рахування кого завгодно не допоможе. Навіть якщо будеш рахувати потенційних хлопців, які можуть стати твоїм чоловіком. Думки будуть забиті чимось, але не сном. Часом тривожні думки не дають нам спати. Треба навчитися відпускати думки. Не думати на ніч... І підготувати себе до сну... Можна прослухати спокійну музику, яка заспокоїть думки, аби ти могла віднайти нічну любов до сну... Гадаю, що вступної лірики вже багато написав тобі. А тепер перейду до дії... Поради:

" Зроби перед сном гімнастику... Можна навіть дихальну...

" Провітри свою кімнату для сну;

" Зроби свою кімнату максимально темною вночі й такою, аби найменше шуму було. Все ж таки сон є спокоєм, а не метушнею. Тому світло і шум будуть на це впливати. Особливо тоді, коли не можеш заснути...

" Прогуляйся перед сном на вулиці... Подихай свіжим повітрям... Якщо є можливість, то побудь трохи на природі... Парк? Торкнися дерева... Стань спиною до його стовбура і відчуй дерево наповнює тебе енергією і умиротворення..

" Не приймай гострої їжі, стимуляторів (чай, кава), принаймні за 3 години до сну... Можеш спробувати зробити виключення - зелений чай. Але я не знаю, як він взагалі діє на тебе. Чи бадьорить чи в сон клонить...

" Якщо є вдома мед, то спробуй перед сном прийняти 1 чайну ложку меду... Повільно обгорни його слиною в роті й дозволь йому там розтанути, а потім вже остаточно відправ його вглиб себе...

" Подумай про щось приємне перед сном... Можливо у тебе кожного вечору перед очима стоїть образ України? Тоді уявляй, як наша країна процвітає. Як східна і західна частина єднаються... Не тільки територіально, але й душевно. Як запановує взаєморозуміння між людьми... Як життя покращується з кожним днем... Просто подумай перед сном про щось приємне. Думка не горобець, вилетить - не спіймаєш. А далі вона тишком нишком буде знаходити спроби і матеріалізуватися...

" Послухай спокійну музику перед сном... Наприклад музику без слів... Музику природи... Шум моря, атмосфера лісу, спів лісових пташок, звуки літнього дощу...

" І коронна порада. Не можеш спати? Присідай так нескінченно разів, поки знесилишся повністю. Тоді ти з кожним присіданням будеш наближатися до жадання сну... Присідай... Присідай... Присідай...

" Прочитай віршик вголос перед сном:

 

Баю-баю-баю-баю!

Юлю у сон кидаю...

Баю-баю-баю-бай!

Юля спати? тУ стЕнд бАЙ!

 

Лети, стрибай, роби що хочеш,

Днем це роби коли завгодно.

Але коли вже ніч прийти вже хоче,

То завжди в ночі спати буде модно.

 

Баю-баю-баю-бай!

Що ж ти, дівчино, не спиш?

Чому думками ти кипиш?

Юль, запам'ятай!

Ти зараз спиш,

І в ліжечку лежиш.

 

Тебе хилить до сну і на ранок

Ти прокидаєшся і зустрічаєш світанок...

 

Баю-баю-баю-бай!

Юль, давай вже лягай!

тУ стЕнд бАЙ! тУ стЕнд бАЙ!

Баю-баю-баю-бай!

 

Примітка. Якщо ще щось згадаю – допишу.

 

94) Приветствую! "Непрочитанные книги умеют мстить". © Рэй Брэдбери. Мне вот, знаете, стало интересно, а что же имеет в виду Брэдбери, говоря о "мести" непрочитанных книг? Что это значит? Какая она, эта месть? Может, непрочитанные книги каким-то образом мстили Вам? Благодарю за рассуждения.‎ ~ Мечтательница ~

— Приятной, очаровательной, мечтательной, вдохновляющей, желанной и самой светлой ночи, Крис! Книги мстят? Может быть... Возражать не стану... Говорят же, что книга – это живая сущность... Когда держишь ее в руках, то она разговаривает с тобой... Так что все вполне возможно...

Книге, знаете, тоже обидно, когда ее не дочитывают... Так что лучше раньше ее закройте, чем бросить ее на полпути. В начале она вас простит и поймёт. А уже в полном разгаре чтения может не забыть вашу оплошность и что-то задумать о вас... Мне кажется, что книга начинает мстить в том случае, когда она недочитанная, а в человека в мыслях крутится эта книга, мол, надо прочитать, но времени нет. Так это откладывается, а этот процесс может быть до бесконечности. Кроме откладывания у человека впустую тратится энергия на незавершенное дело и это его начинает тяготить со временем... Если он не забудет и не поставит точку в плане того, что «надо» прочитать книгу или вообще не вычеркнет с планов вообще прочитать эту книгу, то так и дальше будет тянутся с него энергия...

А еще я считаю, что не всегда нужно читать книгу до конца. Нужно уметь закрывать скучную книгу... Особенно с первых страниц, когда вы чувствуете неприятное чувство отталкивания внутри себя. Если она вам не идёт, значит, это не ваша книга... Может быть просто не настало время вам ее читать... А может быть она вообще ничего не может дать вам полезного и нет вам смысла в ее чтении... Ваша душа знает это и подсказывает ощущениями...

Вот такие у меня, Крис, рассуждения по поводу мести книг...

 

95) Як Ви ставитеся до тиранії?‎ Божевільні..

— Я завжди, Софі, не схвалював всі прояви тиранії. Тому ви вже, напевно, здогадалися, яке у мене відношення до тиранії, чи не так?

96) Якби тебе попросили намалювати свою душу, щоб це було?‎ dreaming girl ﺕ

— Доброї ночі, Мрійлива дівчинко! Ліс і тільки він, Ілоно! Літній ранковий зелений ліс... Вічне літо... Вічний ліс... Вічні дерева, вічна зелень у тому лісі...

97) Вітаю знову) Ось ви питали про допомогу іншим. А самі ви станете пропонувати свою поміч, якщо вас про це не просять? А якщо й попросять, ви докладатимете максимум зусиль, аби допомогти?‎ Рочестер

— Привіт, Олю! Я вже надопомагався так одного разу... І своїми діями лише приніс протилежне тій людині. Ні, я не лихословив і не робив зла тій людині. Просто моя допомога стала марною і в порожнечу... Так справедливість перетворилася на підступність, добро – на зло, любов – на ненависть, знання – на оману, радість – на смуток... Що ж тут ще можна додати, – замислився Їскело. – якщо ще не додав. Тому після цієї кардинальної чудової події я більше не пропоную і не допомагаю людям у тому випадку, коли мене не просять. З мене поганий добродійник у такому разі виходить. І це я лише зрозумів зовсім недавно за майже 25 років свого життя. Я стану допомагати людині тільки у тому випадку, Олю, якщо вона попросить у мене допомоги або я побачу прохання допомогти в її очах і буду в цьому переконаний на 100 %... Дев'яносто дев'ять відсотків тепер уже не пройде... В іншому разі я нейтральна сутність по відношенню до тієї людини... А якщо попросять у мене допомоги, то я допоможу, чим я на даний момент зможу допомогти і чи буде це у моїх силах...

______________________________________________________________________

Мудрий не шукає добра, тому є доброчесним. Розумник прагне зробити добро людям і забуває про людей. Мудрий не чинить діяння. Розумник робить тисячі справ, і справи його нарочиті. Доброчесність твориться у тому випадку, коли не докладаються зусилля. Доброта без меж схожа на байдужість.Чиста правда гірчить, як брехня. Справедливість силкується запанувати і при цьому збуджує бажання бути відкинутою.

98) "Кохання не плямують дружбою. Кінець є кінець."(Еріх Марія Ремарк) А ви підтримуєте стосунки з колишніми?Це ж боляче спілкуватися з тим з ким були стосунки.‎ Зорина

— Доброго вечору, Зоріно! Знаєте, я ще не був у такому випадку. Тому не знаю, як це буває, коли кохана людина твоїм другом бути бажає. У мене немає таких друзів... Тому я не буду нічого гадати, як так сумісні переходи з кохання на дружбу. Можливо, на це впливає і рівень стосунків, і час, і, звісно, кульмінаційна подія розставання. Тоді вже якщо спогади дах зривають, тоді вже на перших порах (якщо люди, звичайно, захочуть дружити після їхніх стосунків) не слід зустрічатися, поки почуття посвітлішають або не стануть нейтральними. Інакше їхня дружба може похитнутися у бік темряви... Але якщо Ремарк виступає за крапку в стосунках, то, мабуть, покладався на власний досвід. І, я певен, що він так і не зміг залишитися другом для Юти. А я сказати не можу, тому що для мене це просто інформація, хай навіть чужий досвід...

Підтримувати стосунки з колишніми? Хм... Не знаю навіть, чи взагалі у мене були колишні... Якщо я ще навіть до поцілунків не доходив у своїх стосунках.

P.S. Бажаю Вам, Зоріно, від щирого серця, аби у Вас не були перехідні процеси у стосунках. Якщо вже хтось і стає другом/подругою, то тільки так. А якщо хтось стає коханим, то далі взаємність і ніяких переходів... Кохання є коханням, а дружба є дружбою. Покладемося на слова Ремарка... Перше не може стати другим, а друге може перетворитися на перше... Але аж ніяк не навпаки..

 

99) Тобтолюдина просила допомоги і не прислухалась, однак, до ваших порад? Зрештою, ви їй аж ніяк не нашкодили, я думаю.‎ Рочестер

— Трохи інакше, Олю! Тобто я знав, як їй допомогти і навіть був таким впевненим, що їй від цього стане краще... На перших порах намагався запитувати у неї дозволу допомогти. Далі бачив, як людині часом стає зле, але вона не просить допомоги і поглиблюється у себе...

— Треба їй допомогти! - думав я. - І допоміг протилежним чином...Вона мене не просила допомагати... Мені треба було бути пасивним у той момент... А я став активним і почав їй допомагати і не допоміг... Який сенс допомагати людині, якщо допомогу вона не приймає? Який сенс давати людині знання, якщо це для неї буде порожнім звуком? Якого янгола це не зрозуміти на початку свого життя? Тоді б менше було помилок. Але якщо сталися помилки, отже, так треба...

 

100) Як часто у тебе бувають душевні розмови,такі щоб про все можна було б поговорити?‎ кава з корицею

— Дуже рідко, Іванно! Я маю на увазі живі розмови... Але коли вже вони тривають, то могли б тривати нескінченно, аби час не нагадував душам, що треба комусь кудись йти/їхати/летіти/пливти по справах...

101) Ну звідки така впевненість, що ви допомогли їй протилежним чином? Хіба вона не мала нагоди почерпнути щось для себе? Але все ж ви праві в тому, що не варто нав'язувати людині свої пропозиції, якщо вона того не хоче, не цінує. І в тому немає нічого егоїстичного!‎ Рочестер

— Насправді є, Олю. Егоїзм - це коли ти бажаєш і нав'язуєш іншим те, аби вони жили так, як живеш ти. Або мислили так, як мислиш ти... А я ж хотів втілити один із цих пунктиків... Хотів перевести людину на певну сторону думок, аби вона стала частіше бачити дива у своєму житті, зрозуміла, що не тільки слово, але й думка не ворон... А вже як вилетить... То таких пташенят приведе і повернеться до хати, що потім вже може бути пізно пускати у світ ластівку...

Але я наполягав на своєму... Я не дозволяв людині бути собою... Я немов той хрестоносець здійснював свої походи на Єрусалим заради миру в усьому світі... Але чомусь я не бачив того миру... Дивно... Я ж роблю добро! Я несу допомогу... У мене ось нашивка на спині у вигляді червоного хреста... Невже ніхто не бачить? Я бачив як моя допомога йде у безодню, тоді я мало сам не провалився на той бік думок... А потім я згадав, що років 5-10 тому назад я був у такому ж самому становищі, як та людина, лише менше було зовнішніх факторів, що впливали на мене... І певен, що ніщо б мене не зсунуло з моєї зони комфорту, аби я зробив якісь зміни у своєму житті. Та б людина тоді робила б мені зло, хоч і мала б протилежні наміри. Поки я сам би цього не захотів - все було б даремним... А тут ще й на людину зовнішні обставини в країні вливають, її оточення, її внутрішній світ... Знаєте, там теж якісь конфлікти... А тут ще й армія хрестоносців хоче допомогти королю та королеві відновити гармонію в Єрусалимі... Хто я? Блазень? Пройдисвіт? Завойовник? Їскело? Останній варіант мене влаштовує...

Тому я змінив тактику. З часом треба бути готовим до змін... Все змінюється. Треба навчитися приймати зміни, навіть у самому собі... Адже наше життя, власне, і побудоване на змінах. Все змінюється... Щось швидше, а щось повільніше...

 

102) оце сиділа і думала - чи може бути виправдана брехня "в ім'я добра"? спочтаку подумала, що так. але потім вирішила, що брехня виправдана лише у тому випадку,якщо вона рятує життя людині. . в інших випадках людина нагло бреше,і лише виправдовується, що хотіла як краще. як вважаєте Ви?‎ їжачок.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...