Главная Обратная связь

Дисциплины:






Сорян» – у кого-то на этом сайте я видел; означает извини или прошу прощение. 11 страница



229) Квітучого тобі дня ) Які квіти у тебе асоціюються з весною?‎ Lаna

— І тобі райського дня, Роксолано. З весною у мене асоціюються підсніжники.

230) Доброго дня)Чи дійсно потрiбно чекати "того кращого"?Ви вмієте чекати?‎ Соломія

— І вам, пані, чудового та ніжного дня! Знаєте, це питання особистого вибору... Хтось чекає, а хтось не чекає... Одні вважають, що не варті того кращого, тому хапають що є і задовольняються тим, що є. Інші йдуть трошки далі й просто чекають... А є ще треті, які чекають того кращого, але й самі не ликом шиті – стають кращими. Наскільки я зрозумів «того кращого» мова йдеться про людей? Чи не так, Соломіє?

Так на чому ми зупинилися? Ах так, на третіх... Є такий вислів: «Якщо хочете поруч із кращим бути, кращою станьте самі...»... На мою думку втілення цих слів у життя зробить чекання короткочасним... Треті цим саме і мотивуються. І ви й озирнутися не встигнете, як те краще постукає до вас у двері... Віддайте світу все те краще, що є у Вас, – і до Вас повернеться найкраще, що є у світі... Як Ви ставитеся до Життя, так і Воно ставиться до Вас. У народі з’являються на цю тему приказки і прислів’я... Що посієш, те й пожнеш. Від подібного народжується подібне; подібне притягується до подібного. Найкраще дістається найкращим.

А ось ще висловлювання Ґеґеля та Гомера... Ви не прости, Соломіє, якщо я вас трішки поспамлю цитатками? Хто розумно дивиться на світ, – на того і світ дивиться розумно. Яке слово ти скажеш, – таке у відповідь і почуєш...

Життя – це рух... Рух у бік розвитку... Зміни... Зміни на краще... Тому і треба прагнути до кращого... Чекати кращого... Ставати кращими... Якщо у Ви поки що сієте зернятка сумнівів у душі, буцімто, невже я вартий(-а) такого кращого, що є у світі, тоді я скажу вам, аби ви поступово змінювали свою зону комфорту, розширювали ці стіночки уздовж, у поперек, у висоту і, звичайно, у часі...

Змінюйтесь, ставайте кращими... Але я вас застерігаю... Шановні гості планети Земля, заходячи на планету, не змінюйте і не зраджуйте свою душу... Більшість починає ставати кращими, копіюючи інших, надягають маски, ліплять з себе янгол його знає що саме... Гадають, що так стануть кращими... Але це стає бутафорією... Шукайте свій шлях, свої нахили, свої властивості й реалізуйте їх на повну котушку... Так ви станете кращими... З кожним днем... З кожним світанком... Так раптово засинаючи вночі, прокидаючись іншою, оновленою людиною... Зміненою... Більш сяйливою, зрештою, проте СУТНІСТЬ душі не змінюється.

Чи вмію я чекати, Соломіє? Не знаю... Просто чекаю... А може і не чекаю... На всякий випадок я захопив із собою капелюха, аби на мене не напав сонячний удар щастя... Тому я своєчасно підготувався до виходу... Виходу із власного зони комфорту...



231) Доброго вечора,Їскело!Як вам весна?Чим вона пахне?‎ Самотня поетеса

— Мелодійного, гармонійного, ласкавого і надзвичайного (чи цікавого?) вам весняного вечору, Настю! Сяйливого настрою ваші душі. Хай ваші очі аж сіяють від такого настрою, наповнюючи серце щастям і умиротворенням. Весна чудова! Мені подобається... Вона навіть встигла у зими «трохи» днів забрати собі... Я нічого не маю проти – схвалюю її ініціативу... Молодець панянка! Люди хотіли весну, тепла. Так вона і прийшла серед зими... Мене все влаштовує у ній... Тому, як бачите, пані, я задоволений весною... Чим пахне весна? – запитав Їскело. – Знаєте... А це вже для кожного по-своєму... Кожен має свої особливості органів нюху. Мені весна пахне поривом вітру, що несе творчі думки, квітами, свіжістю, теплом, любов’ю, щастям... Начебто все, Настю...

А які у вас, дівчино, почуття до весни?

232) Доброї пори доби!) Сьогодні від мене ось таке питаннячко: а яка погода Вам більше подобається?) Ласкаве сонечко чи спокійний дощ?) Гарної Вам погоди та незабутньої весни!)‎ ★Мелодія душі★

— Чудесного часу, Яно, у вашому житті! Обидва варіанти мене задовольняють у житті... Обидві погоди гріють мою душу на свій лад. Але можна, будь ласка, Яно, їх роздільно подати, гаразд? Просто я хочу кожній погоді приділити своєї уваги... А якщо все буде укупі, тоді дисбаланс додасть у спілкування нам якоїсь жаги... Тому хай одного дня ласкаве сонечко загляне у віконечко... А через скільки-то днів, спокійний дощик почав над моїм краєм свій чарівний спів... Все стихло і зачароване співом... А я тим часом йду без парасольки і радісно відчуваю літній дощ усім своїм тілом... А потім знову виглянуло на небі ласкаве сонечко і піднялося вгору зіллячко. А потім знову дощик настав... Дивно, він раптом весною мене застав... Але я не один, тому тут вже не спасувати, треба потерпілих від дощу під прикриття сховати... Але дощик спокійний, я це знаю, тому прикривши потерпілих, я йому радісний привіт відправляю...

233) Доброго дня!Таке до вас питання:чи завжди мовчання-золото?Дякую одразу за відповідь.Спокою вам :)‎ Самотня поетеса

— Доброго дня, поетесо! Цікаве запитання, – мовчки продовжував відповідати я Насті, лише кидав погляд у бік дівчини, аби вона розуміла моє мовчання і слова, які відбивалися у моїх очах. – Дякую, Настю, за побажання! Творчого вам і піднесеного стану, а також світлого вам і взаємного почуття! Тепер переходимо до запитання, розклавши на складові ваше запитання... Мовчання – це золото, якщо людина у руках вправно тримає своє «долото»... Якщо вона у присутності свого мовчання сіє людям у душі світання... Без слів все проясняє... Кажуть, що так Природа вчиняє... А якщо вона своїми словами не може мир створити у ближньої людини в душі, тоді вже краще віддавати перевагу золотій словесній мовчазній тиші...

234) Я давно говорив: треба бути жорстоким, безжальним сучим сином, і тоді жити стане легше. Чарльз Буковскі. Погоджуєтеся? Обов'язково потрібно мати такі якості, щоб відчувати себе комфортно у теперішньому суспільстві? Як Ви вважаєте, добрій та м'якій за характером людині тяжко жити у цьому світі?‎ black tea.

— Привіт, Вікторіє... Якщо не вмієш контролювати свої думки і людину весь час заносить у темні хмарки, тоді, мабуть, це буде саме той оптимальний вибір, аби бути жорстоким так би мовити у міру. Інакше перейдеш межу і підійдеш до кінця... А якщо більш-менш контролюєш свої думки або ще краще береш їх під повний контроль, тоді частотою свого випромінювання думок людина буде менше у житті бачити жорстокості поруч із собою... Або ще краще взагалі їх не буде бачити... Але наші світи так тісно пов’язані між собою, що від засобів масової інформації (ЗМІ) не так просто відв’язатися... Тому якщо і не будеш учасником, то цілком ймовірно можеш стати глядачем. Навіть якщо викинути з балкону телевізор, жбурнути на підлогу «роутер», а своєму ґаджету надати можливість лагідно і раптово обійняти стіну, то все одно це не врятує від ЗМІ. Тому тут треба усвідомлено приймати у себе інформацію і ловити себе на тому, коли вас хочуть кудись затягнути, нав’язати або щось підсунути... А тепер перейдемо до маніпуляції свідомістю... Про способи прокинення від мари... Нашу увагу реклами чи ще різні джерела беруть і захоплюють.... Може бути навіть зараз... Але я таким не займаюсь, чи не так? Так от... Суть полягає у наступному....

тапьбвіат ьпоі7адл пожфлдв олдівао ждп іовж7лао ліаов віа лждлів ваі7ваіваі в в вв.ю.ю.

Скільки років ходи тайгою цієї сторінки, а розуміння приходить лише з першим покликом атмосферного тиску на дні сонячного Атлантичного Океану, що омиває береги України і впадає у протоку Дніпра, підсилюючи потоки вихрової уяви у тому руслі, захоплюючи вашу увагу, несучи її коридорами цієї сторінки, коли маячня сприймається за правду, а квиток до театру стає екзаменаційним білетом на перевірку контролю вашої уваги під керівництвом УНР і ще декількох слов’янських партій на чолі видатного святого неполітичного соціалістичного авторитета нашого часу – Дем’яна Многогрішного... А там вже вам видається диплом про захоплення вашої уваги цими рядочка... Але ви вчасно прокидаєтеся, читаючи цю маячню і ваш розум починає помічати, як його увага потрапила у петельку цієї відповіді... Але тільки після того, як ця маячня досягла такої степені блаженства, що вже так просто її ігнорувати і вважати нормальністю не вдається і ви хитаєте головою, спіймавши дивні мотиви Їскело... Ви справді розкрили мої мотиви? Чи я щиро відповідав, глибоко розкриваючи відповідь?

На мою думку не обов’язково мати такі гострі якості людям, аби жити комфортно... Головне свідомо жити... А там вже й комфорт віднайдеться... І це ще залежить від того наскільки людина знайшла свій внутрішній стержень у собі... Це теж впливатиме на те як вона тут приживеться...

______________________________________________________________________

— Як гадаєте, що краще: прожити своє життя монстром чи померти доброю людиною? – запитав анонім аноніма. Так і до сих пір він чекає відповіді... А кому потрібне паливо? Паливо знецінюється авторитетом. Тому ловіть час і встигніть купити вдосталь палива, поки курс світового авторитету ₴ ще не зніс євро, єну та долар...

235) Доброго дня.Сьогодні почула рекламу з таким змістом :"У кожного є речі цінніші за життя.Мобілізуйся-захисти найдорожче" Що для вас найдорожче?Чи таки життя?‎ Соломія

— Доброго дня, Соломіє! Життя? Можливо... Але не завжди у самому житті цінність... Інколи найдорожчою є ідея... Згадайте випадок, коли людина поклала на вівтар своє життя за ідею... Так і виникло християнство... Зараз для мене дорожчим є життя, а вже як ці цінності зміняться через день, два, тиждень, місяць, 3 місяці та 17 днів... Це вже не знаю... Цінності можуть змінюватися у житті певної конкретної людини... Спочатку для неї цінністю є, наприклад, ідеальне здоров'я... Але з часом, навіщо воно тоді людині, якщо людина не реалізує своє Покликання, а просто проживає своє життя...

 

236) Цікавих книжок так багато, вільного часу так мало.. Як ти вибираєш що нове прочитати, спонтанно-випадково чи маєш систему?

— Все залежить від певного моменту мого життя. Однієї миті я притримуюся певної системи, а деколи з неба або від людей приходить осяяння... Тоді я змінюю плани і ту книгу починаю читати позачергово або, принаймні, після поточної книги. Як ось зараз я дочитаю поточну книгу і буду приступати до тієї книги, що зруйнувала мою систему вщент своєю новизною, осяянням, радістю і щастям... Зрештою, у лютому 2015 році я почав робити собі помітки, які книги слід прочитати... Це вперше зі мною! До цього все відбувалося спонтанно-аморфно-випадково...

237) Натхненного тобі дня) Мабуть ніжність створена для того , щоб в ній тонути з головою) Її я шукаю у квітах , дотиках, у весні) А що для вас є джерелом ніжності?)‎ Lаna.

— І тобі, Роксолано, прекрасних днів та ночей, від яких бачиться щасливий відблиск твої очей. Ніжність... На мою думку, всі її потребують... Всі до неї прагнуть... А хтось або щось стає ніжністю і має її вдосталь... Це справді чудово тонути у ніжності з головою... Тонути в цьому приємному океані... Тонути і не бачити при цьому кінця... Тонути і при цьому відчувати радість...

Прийшла весна і джерел ніжності зросло... Ніжність вже стало легше знайти... Вона скрізь... Або майже скрізь... Ніжність... Щось до голови не приходять ніякі асоціації, окрім квітів, коли чую або бачу це слово...

Джерелами моєї ніжності є природа, душевні розмови, дотики (обійми, поцілунок, рука в руці...), творчість (коли щось робиш від душі, то така в серці з’являється ніжність й радість, Лано, але я це не висловлюю тобі словами, лише треба це відчути), приємні сюрпризи (наприклад, паперовий лист: прихід загадковий, атмосфера кольорова, зміст теплий і ніжний – принаймні, я не отримував холодних листів, тому паперові листи у мене асоціюються зі світлоносцями.), пізнання (коли відкриваєш для себе щось нове, то твоє серце огортає частинка якоїсь ніжності).

Постскриптум. Побільше тобі ніжності, дівчино! Хай буде так, що ти її не шукаєш, а вона сама до тебе приходить у гості у всьому, що тебе оточує... І прихід цей завжди бажаний...

238) Здравствуй. Все мы люди разные, со своими интересами. Собственно вопрос: На какие вопросы тебе нравится отвечать? Или же на какие хотелось бы отвечать?‎ ‎Red

— Здравствуй, Таня! Я вижу, что ты свое намерение обратила в другом направлении. Как будто бы следуешь принципу: «Откажись от намерения получить, замени его намерением дать – и ты получишь то, от чего отказался».

В основном человек направляет намерение на себя – «чего я хочу?», а не направляет на других – «чего хотят другие?». Один бизнесмен как-то сказал, мол, все мне хотят что-то предложить, но никто не спросил чего же я хочу...

Мне нравится отвечать на созидательные вопросы... На те вопросы, которые пробуждают человека к прекрасное, побуждающие просыпаться в уме зёрнышка мудрости, побуждающие человека мыслить, побуждающие человека жить, творить и радоваться жизни. Не так важны размер вопроса, орфографическая правильность (по всем канонам) вопроса, его оригинальность и изобретательность, как важна его суть... В общем ход моих мыслей тебе понятен.

239) Здравствуй. Сейчас многие девушки на Аск пишут, что им неприятно получать букет цветов, т.к. он уже мертв и завянет через пару дней, а вместо цветов им нужно внимание. А как ты думаешь, о каком внимании идет речь? ‎Red

— Всего наилучшего тебе, Таня! Чудесного времени суток! Больше в твоем окружении положительных эмоций и океан добра. Да... Вижу разные девушки есть... Одни любят цветы... Потом этот букет засушивают и хранят всю жизнь. Кто-то требует определенный тип цветов, а если не те цветы получили, то можно увидеть «фэ». Теперь вижу еще одних девушек, не требующих цветов... Я сам не являюсь сторонником букетов. Если уж и дарить цветы, тогда уж у вазонах. Так они хоть живут и ты даришь девушке жизнь. А уж как потом будет получатся дальнейшая судьба цветка зависит от ее признательности тебе. Отвлёкся немного... Перейду к вопросу...

Речь идёт об элементарном внимании. Процитирую слова одной девушки: «Неужели это так сложно?» Важен не подарок, а реакция на него. Так и с вниманием. Вниманием ты больше, чем подарками, доказываешь человеку, что он тебе небезразличен; доказываешь, что тебе с ним хорошо; доказываешь, что тебе не жалко потратить на него свой ценный ресурс – СВОЕ время; доказываешь то, что ты его внимательно слушаешь; доказываешь, что ты просто рад его видеть и счастлив быть с ним. Разве это не прекрасно? Тут тебя характеризуют взгляд, жесты, манера поведение, мимика лица... Всё...

На втором месте уже идут подарки. Но внимание за всю историю человечества будет занимать первое место в отношениях. Внимание – это некая точка опоры в людских отношения. Что-то вроде фундамента, на котором стоит весь дом...

240) "Великі книги, як і любов, змушують нас інакше дивитися на світ." (Фредерік Бегбедер). А які чинники змушують тебе змінювати своє бачення світу? Lаna.

— Я б навіть сказав, що не змушують, а спонукають змінювати своє бачення світу.. До цих чинників можна віднести певних людей, певні книги, певні події, певна атмосфера природи... У мене навіть язик повертається сказати, що навіть наші нічні подорожі (сни) теж можуть бути одним із чинником. Ах, так... Подорожі... Вони змінюють твоє бачення світу... Ти розширюєш свій кругозір, покидаєш свою зону комфорту і ймовірність зміни твого бачення світу різко наближається до 1.

241) Доброго вечора)...Як ви вважаєте,чи вдасться майбутнім поколінням зберегти дику природу?..Як саме? Натка©

— І вам доброго, Наталі! Так, вдасться... Вже зараз це практикується... Екологічні поселення. Пермакультура... Родові маєтки... І багато різних явищ і речей люди застосовують для збереження дикої природи... Навіть думки, і ті володіють певною силою.

242) Привіт)Чи часто ви їздете трамвайчиками?Вам подобається цей вид транспорту?‎ Соломія

— Привіт, Солю! Дуже рідно їжджу... Дуже давно їхав у трамваї. У моєму місті немає трамвайчиків, тому я до них не звик. І взагалі для мене це дивний вид транспорту... У Києві вони мені постають чимось буденним і малопомітним, а на заході України чимось загадковим і казковим. Може просто через те, що я ніколи не їздив у трамвайчиках на заході України? Чи просто перше враження не було надто яскравим, аби я відчував симпатію до цього виду транспорту?

243) - Невозможно. - Возможно, если ты в это веришь. © Алиса в стране чудес Есть ли у Вас какие-то неверочтные, причудливые мечты? Поделитесь о чем Вы мечтаете. •ніжний дотик минулого•

— Да, Ксюша. Есть таковые. О своих мечтах я не распространяюсь, и вам не советую всем рассказывать направо и налево, какие у вас мечты. Есть много причин, по которым лучше делать, чем говорить. Уже хотя бы по той причине, что могут «сглазить», в той или иной форме. Ваша мечта – это интимная тайна между вами и вашим внутренним миром.

Не следует делится своими мыслями с теми, кто вас не поймет, особенно по поводу своей мечты. Так вы обрекаете себя на борьбу не только со своими сомнениями, но и сомнениями окружающих. Сразу скажу, что мечта реализуется не сразу (а кто говорил, что все будет сразу?), возможно сначала будет более скромный подарок, потому что для шикарного подарка требуется время. Надо иметь терпение.

244) Привіт) Яке життя вам більше до вподоби: яскраве, запальне, повне розваг, чи спокійне, розмірене, повне гармонії та рівноваги ?( Радості вам у цей вечір)‎ Lаna.

— Привіт-привіт, Лано! Радість присутня у цей вечір, навіть посмішка взяла в облогу мої вуста. Тому дякую за справдженні побажання. Мені до вподоби яскраве, повне пригод, спокійне і повне гармонії та рівноваги життя. Можливо у попередньому реченні висловлювання буде якось коряво звучати, але це так. Часом мені хочеться спокійного, розміреного життя. Такої собі ідилії. А потім здобувши ці параметри життя, я знову поринаю у пригоди, мандри і тому подібне... Як то кажуть, Роксолано, всьому свій час. Так і в мене... Час на пригоди і час на відпочинок.

245) Здравствуй. На Аск.фм есть множество разных флешмобов и один из них называется ''лайкнувшим цвет''. Собственно, вопрос: Нравится ли тебе учавствовать в этом флешмобе? И в каких флешмобах хотелось бы учавствовать?‎ Red

— Добрый вечер, Таня! Флешмоб, как я понял с энциклопедии, это заранее спланированная массовая акция, в которой большая группа людей появляется в общественном месте, выполняет заранее оговоренные действия (сценарий) и затем расходится. Так у меня пропечаталось понимание флешмоба. А здесь все делается спонтанно. Не ты выбираешь право выбора в участии, а тебя выбирают и вешают на тебя табличку «участник». Все происходит случайно. Поэтому я не могу понять флешмоб ли это? Или это его новая форма в виртуальной сети? Что бы там ни было, перейду к ответам...

Мне не нравится участвовать в виртуальных флешмобах. Иногда ради вежливости подключаюсь... Вот если брать во внимание флешмоб в реальности, то, пожалуй, я бы захотел участвовать... Смотря, конечно, в каком... Но уверен, что найдется много интересных флешмобов в жизни, чтобы почувствовать себя командой и получить море позитива и бодрости духа, вкладывая часть себя в что-то общего...

Например, «остановка времени» «эко-флешмоб», «улыбка миру»...

246) Доброго ранку\дня\вечора\ночі)Лаконічне запитаннячко:коли поїде дах?)‎ Соломія

— Доброго вечору (3), Соломіє! Я спробую від вас не відставати і лаконічною відповіддю вашому запитаннячку руку подати. Дах [людини] поїде тоді, коли рухне одна, дві або три стіни [стереотипів і забобонів]. Якщо ж всі стіни рухнуть, тоді дах не поїде, а впаде. А до цього не треба приводити. Як на мене, то бажано щонайменше одну стіну прибрати, а в ідеалі – три стіни. Одна стіна потрібна, аби була якась точка опори. Це так звана стіна внутрішнього стержня людини, її кредо і все таке.

247) Доброго та кульбабового вечора Вам) яких якостей не вистачає людям?‎ *Кульбабове вино*

— Теплого, оригінального, ніжного і чарівно-весняного тобі, Катю, вечору! Люди різні, отже, різних якостей вони потребуватимуть. Одні бажають навчитися чудово говорити, але цю якість можна компенсувати своїм вмінням «слухати» співрозмовника. І так у всьому... Щось компенсується іншим... Але якщо прикласти зусилля і терпіння, тоді можна здобути ту чи іншу якість... А так, Катю, кожному своє... Комусь не вистачає крил, аби літати. Комусь не вистачає почуттів, аби кохати. Комусь не вистачає бадьорості духу, аби посмішку дарувати... Я не буду продовжувати цей список, оскільки так можна до Нового 2016 року дійти, відповідаючи на це запитання... Треба конкретика, тоді й відповідь буде по суті справи. А якщо брати у цілому, то більшості людям не вистачає людяності. Вони забули про те, хто вони, навіщо вони тут, що вони роблять і для чого власне вони тут живуть... І так шукають себе у всьому, що трапиться під поле зору... Але інколи потрібно взяти до рук дзеркало, аби зрозуміти і знайти себе...

Не загуби себе, Катю, у цьому світі. Не проміняй неповторне на швидкоплинне!

248) Усмішок тобі та щастя .Як гадаєш скільки різних почуттів можна передати за допомогою дотику? Lаna.

— Дякую, Росколано! Цього вечору я, як той Будда, буду посміхатися і сяяти щастям від таких побажань. Та ще й від таких запитань. А у мене, як мені люди казали, що у мене багата уява.

Почуттів можна передати багато і мало. Це вже як старатися... Індикаторами у передачі почуттів відіграють дотики (відчуття) і жести... Вони і показують скільки почуттів передалося певній людині... Уяви, що ось так просто торкаєшся рукою до лиця людини... А тепер уяви, як ти торкаєшся рукою до лиця людини і вона відчуває, як до неї торкається твоя душа. Це вже різні за контрастом почуття. А вже скільки, то я це не можу вичислити... А хіба треба?

 

249) Як сприймати світ, щоб навчитись жити в ньому,не збираючи душевних ран?Відповідь стати бездушною скотиною не підходить))‎ Чорна мальва

— Все дуже просто, Олено! Якщо вам не писати тут романи і дисертації, то відповідь криється у думках. Контролюйте свої думки і відношення до світу, не забуваючи такий принцип бумерангу в житті: «що віддав – твоє». Ще можна додати контроль за рівнем вашої усвідомленості життя та важливості. Особливо за почуттям власної важливості. Повірте, є чимало ситуацій і подій у вашому житті, коли можна знизити почуття власної важливості й при цьому все пройде файно... А деколи можна і сповна насолодитися цим почуттям. Але не привселюдно, аби не притягти проблеми. Як у тій грі:

— Гуси! Гуси!

— Ґа! Ґа! Ґа!

— Бажаєте чимось похвалитися?

— Так! Так! Так!

— Тоді хваліться!

— Ми не можемо! Нам не можна! Ловець нашої важливості стоїть біля парому і не пускає нас додому.

— Ну тоді хваліться подумки і додому летіть, тільки важливість свою у польоті на нулі бережіть.

До речі, ледь не забув, Олено, вам сказати, аби ви позбулися почуття провини... Воно нічого доброго вам не принесе, окрім душевних ран і страждань... Ось коротенько і все. Ви тепер все знаєте... Все просто! Тепер перед вами відкривається безліч стежок і кожна із них по-своєму прекрасна. Успіхів вам! Ось ви вже знаєте, але тепер вам у процесі практики залишається навчитися це «РОЗУМІТИ». Практикуйте і ви це зрозумієте... Якщо щось піде не так, то не опускайте руки. Пам’ятайте ще один секрет життя: справжній успіх виростає на руїнах невдач.

250) А ви маєте таку мрію, яка змушує вас прокидатися вранці? сяка така

— Так, Маріє! Є така мрія. Вона мене спонукає, прокидатися вранці й спочатку знаходити своє місце у «ранковій зарядці». А потім далі творити свій день

Якщо не має цілей, а тим паче мрій у людини, тоді життя людини легко може підійти до депресії та апатії. А такі стани явно будуть показувати людині, що треба щось змінювати у житті. Треба знайти собі цілі та мрії. Інакше жити так далі неможливо.

251) "Ви червонієте - це риса прекрасного серця." Достоєвський. Від чого Ви червонієте? І як часто? іf I S†ay♥

— Не дуже часто, але червонію. Знаєте, Катю, колір лиця ще може вказувати на стан здоров’я людини. Якщо щічки наповнені червоним рум’янцем, отже, людина здорова. А якщо біле обличчя, то це явно вказує, що з людиною щось не так. Особливо зі здоров’ям. Звичайно, може бути випадки, коли у людей біла пігментація шкіри від народження, але як там не крути, у 99 % випадках білий колір вказує на незадовільний стан здоров’я.

Можливо, Достоєвський ще хотів натякнути, що людина з прекрасним серцем ніколи не може бути нездоровою?

Я червонію між «часто» та «рідко». Якийсь середній пунктик, але я не знаю як він називається... Моє червоніння може спричинитися раптовими перепадами температури (наприклад, зайти у тепле приміщення з холодної вулиці), помадою, процесом того, коли я віддаюсь улюбленій справі, загораю на сонці чи просто душевно розмовляю, а від розмови віє такими емоціями, що щічки не можуть тримати у собі червоний колір, тому і показують свою небайдужість до того, що відбувається навкруги...

252) навіщо Ви так? російською?... :(( всі ж розуміють рідну... а вона у меншості...

— Яке запитання, так і відповідь... Все просто... На моїй сторінці не тільки бувають патріоти з великої літери «У», але й душевні іноземці приходять до мене у гості... Добре, що я і ви такі мудрі й просвітлені! Добре, що ми висококласні аси двох мов! А може ви знаєте більше мов? А дехто взагалі українську мову не знає. У такому разі іноземна мова – це єдина ниточка моєї комунікації з іноземцями на відстані. Що ж тоді у такому разі робити? Казати іноземцям: «чао, бамбіно, сорі!»? Вони теж люди... Лише наші смаки, висловлювання, зовнішність різняться. Але за сутністю вони теж є людьми... До речі, ми знаходимося на іноземному сайті...

А якщо я б жив у Росії, то мені так само вчиняти? Мені ставлять запитання українською мовою, а я відповідаю своєю мовою і хай українці беруть он-лайн перекладач і самі намагаються зрозуміти сенс моєї відповіді?

Не важливо якою мовою я тут буду писати. Важливо буде те, якою мовою ви будете це читати. Якою мовою ви будете обмірковувати мої слова.

До речі, мислення у мене сформувалося на сторінках України. Я і надалі мислю у цьому руслі, хоча і частенько пропускаю через себе російські та англійські слова. Я все одно читаю українською мовою. Так що не знаю як Вам до цього явища ставитися... Радіти чи тужити?

Беру, наприклад, книгу Лева Толстого «Війна і мир» (оригінал) і починаю читати. У думках у мене вже формуються речення українського походження. Моя точка опори – українська мова. А далі вже з цієї точки відбувається відгалуження до взаєморозуміння російської та англійської мови... Поки що три точки я пізнав у своєму житті. Може мені вистачить сил і тоді я розумітиму не тільки людей, що знають ці три мови разом або поодинці.

Постскриптум. А ви про латинську мову якої думки? Вона бідненька готує собі домовину... Ніхто нею не розмовляє. Вони лише формально на папері гуляє... Та й то гуляє в іноземних країнах. Але користі від цього ніякої. Всі її бачать, але ніхто не чує голос.

Пост постскриптум. Якщо ви і надалі у думках будете тримати такі думки про українську мову «вона у меншості», тоді саме так і буде. Не знаю чи взагалі так буде, але, принаймні, ви завжди будете перебувати у тому оточенні, де вона лише меншина. Які думки тримаємо, такі й втілення з часом здобуваємо...

Пост пост постскриптум. Якщо ви створите у моїх краях такі умови або зробите так, щоб я в реальності на теренах свого міста зустрічав лише україномовних людей чи іноземців, які спілкувалися б зі мною виключно українською мовою (без суржику), тоді я одного дня зберу всіх підписників (з України) цієї сторінки на майдані Незалежності й привселюдно поцілую вас. Ви навіть не уявляєте, які то будуть почуття вдячності, що я вам висловлю за мій край – скромне невеличке місто, в якому я народився і живу.

253) Що Ви порадите людям з низькою самооцінкою? Гарного вечора :* Львів'янка

— Доброго вечору, Галю! Спробую вам допомогти... Почну з ліричного вступу...

Все у світі прагне до рівноваги... Коли людина перебуває у гармонійній рівновазі з навколишнім світом, її життя протікає легко й приємно. Вона без особливих зусиль досягаєте своєї мети. Якщо ж вона порушує рівновагу, тоді її життя перетворюється на боротьбу з силами рівноваги. Зіткнувшись з проблемною ситуацією, постарайтеся визначити, де ви перегинати палицю, на чому зациклюєтесь, чому надаєте надлишкове значення. Там, де з'являється порушення рівноваги, виникають рівноважні сили, спрямовані на усунення цієї дисгармонії. Надаючи чому-небудь надмірно важливого значення, ви отримаєте результат, прямо протилежний вашому наміру. Наприклад, у разі невдоволення собою ви вступаєте у конфлікт зі своєю душею, рівноважні сили змушують вас боротися зі своїми недоліками і намагатися приховати їх, у результаті чого вони вилазять назовні ще краще. У разі невдоволення світом ви вступаєте у конфронтацію з великою кількістю істот (не тільки людей). Дія рівноважних сил буде спрямована на те, аби заспокоїти вас самих, засунути кудись подалі. Знижуючи свою важливість, так само не перегинайте палицю. Зниження зовнішньої важливості не має нічого спільного із зневагою і недооцінкою. До життя потрібно ставитися простіше. Не нехтувати ним, але й не прикрашати надмірно. Приймати світ таким, яким він є. Зниження внутрішньої важливості не має нічого спільного зі смиренням і самознищенням. Не звеличувати себе і не принижувати свої переваги та недоліки. Дозволити собі розкіш бути собою.

У чому секрет чарівних особистостей? Вони перемкнули свою увагу з негативних думок на позитивні. Чарівність – це взаємна любов мозку і серця. Мудрості з душевністю. Чарівна особистість перебуває у стані свята душі, насолоджується життям купається у своїй любові, без присмаку самозакоханості. Ось це відчуття свята і відчувають оточуючі. Таких людей небагато, але ви можете увійти до їх числа. Для цього необхідно повернутися до своєї душі, полюбити себе і вийти на свій шлях. При цьому не тільки зміняться особисті якості, але навіть тіло стане більш привабливим, обличчя – симпатичним, а посмішка – чарівною.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...