Главная Обратная связь

Дисциплины:






Сорян» – у кого-то на этом сайте я видел; означает извини или прошу прощение. 12 страница



Як вже ви помітили, секрет привабливості полягає в єдності душі й розуму. Коли людина задоволена собою, любить себе, займається улюбленою справою, тоді з неї ніби виходить внутрішнє світло – вона живе згідно зі своїм кредо. Це саме те, чого не вистачає людям, тому вони тягнуться до такої особистості, як метелики до світла.

Якщо вам поки важко полюбити себе без всіляких умов, тоді займіться енергетичної гімнастикою, стверджуючи при цьому мислеформу: «Я переповнююсь енергією через край. Моя енергоємність зростає. У мене потужна енергетика, і з кожним днем дедалі потужніша. Я сяю енергією чарівності та любові. Я чисте енергетичне джерело. Люди відчувають мою енергетику і відчувають до мене симпатію.» Коли побачите, що люди справді до вас переймаються симпатією, не забувайте про себе стверджувати, що техніка справді працює. Така констатація необхідна вашому мозку, оскільки він вічно сумнівається: «невже я на таке здатний?»

Якщо людина себе не любить, то і її не полюблять. Більше того, вона ніколи не буде щаслива. Будь-який конфлікт її серця та мозку негативно відбивається на зовнішності та її характері. Відповідно і шар її світу (у кожної людини є свій шар світу, ці шари у житті накладаються одне на одного і ми бачимо спільну реальність) набуває дедалі більш похмурі відтінки. Насамперед, потрібно любити себе, а вже потім звертати увагу на переваги інших. Вам потрібно зрозуміти і відчути такий факт: система змушує вас зрадити себе – відвернутися від своєї душі та виконувати правило: «Вони краще за тебе, тому роби як вони, стань схожим на них, сиди у матриці, будь гвинтиком.» Насправді, ви унікальні. Поверніться до себе, прийміть себе як є, дозвольте собі бути собою, візьміть своє право бути першою. Тоді вам буде чим пишатися і за що себе поважати.

Якщо людина зайшла далеко у біганині за чужими стандартами, їй буде важко ось так просто взяти і полюбити себе. «Як я можу полюбити себе, – говорить людина, – якщо я собі не подобаюся! Як?» Це найчистіший прояв порушення рівноваги, що народжений завищеною внутрішньої та зовнішньої важливістю людини. Зовнішня важливість полягає у тому, що встановлений кимось еталон видається їй верхом довершеності. Чи не занадто людина високо ціную чужі гідності? Внутрішня важливість ховається у тому, що людина змушую себе слідувати чужим стандартам. А хто сказав, що людина гірше їх? Чи не занадто занижена її самооцінка? Аби полюбити себе, людині слід зіткнути з п'єдесталу зовнішню важливість й припинити поклонятися ідолам. Хто їй заважає створити свої власні стандарти? Нехай краще інші ганяються за її стандартами. Скиньте, дівчино, свою внутрішню важливість й відпустіть себе. Дозвольте собі мати недоліки, перемкніть фокус вашої уваги на свої уподобання та переваги. Хтось казав, мовляв, якщо рибу змусити забратися на дерево, то вона так і проживе невдахою... У неї свої нахили і здібності. Не можна всіх по чомусь одному рівняти. Так і у вас можливо така ситуація виникла, коли ви потрапили у таке середовище (певно не ваше), що відчуваєте себе, як риба на суші.



Якщо вам, пані, поки що важко полюбити себе, тоді займіться собою, своїм саморозвитком. Наприклад... Запишіться у фітнес-клуб. Почніть серйозно вивчати іноземну мову. Спробуйте одягатися по-новому, не так, як це робите зазвичай. Зробіть собі магічне татуювання. Заведіть собі чарівний талісман (кулон або кільце). Займаючись собою, ви знаходите новий сенс життя. Турбота про себе цілком може стати вашою метою життя, поки інша [ваша сокровенна] мета не знайдена. Це справді гідна мета, і вона притягне до вас удачу та благополуччя. Ви варті всього найкращого, Галю.

Так улаштована людина, що задоволена собою буде лише за умови, що інші її цінують; а любить вона себе, знову ж таки, тільки якщо люблять її. Вона відчує себе потрібною, якщо зроблять потрібно... А тут виникає невеличка проблемка... Наш світ схожий на дзеркало... Звідки у світі [у відображенні дзеркала] візьметься любов до себе, якщо сам образ її не містить? Виходить замкнуте дзеркальне коло. Як із нього вирватися? Дуже просто. По-перше, як відомо, ми завжди любимо тих, про кого дбаємо. Отже, потрібно більше приділяти собі уваги, піклуватися, займатися собою. По-друге, любов подібна бумерангу: якщо посилаєш її у світ, вона до тебе повертається. Любов, у тому числі й до себе, можна знайти, якщо замість побоювання, недовіри, несхвалення – світитися любов'ю. Світ рушить до вас назустріч тільки тоді, коли ви зробите перший крок. Виходить ланцюжок зворотного зв'язку: я посилаю у світ любов – вона, відбиваючись, повертається до мене – світ відповідає мені взаємністю – мене люблять – отже, я теж задоволена собою і починаю любити себе.

254) Привіт)Ти романтична людина?Як це проявляється? Соломія

— Привіт, Солю! Я думаю, що у мене трошки того є. Я зараз висвітлю тобі свою відповідь, а ти вже за цими словами спробуй визначити... Це, звичайно, не доказ істини в останній інстанції, проте це трішечки розкриє мою сутність... Ти б краще запитала людей, які зі мною спілкуються або по тому чим я цікавлюся, що читаю, що роблю і все таке... Люди тобі дадуть таку цікаву відповідь, що навіть і мені цікаво буде почути думку про те, яким я постав у цьому світі в їх очах... Починай з найвіддаленіших країн Європи та Азії і так наближайся до України до родини... Але не навпаки... Інакше потім я вже не матиму часу швидко виправитися і поправити свій авторитет. Отож почну...

Я відкрию штори похмурих небес

Я тобі відкрию двері незнаних чудес

Ти скажи мені, людинко: де ти?

Де ти є, скажи мені, людино, де ти?

 

Така маленька вулиця!

Як же двоє людей тут зіткнулися?

А тепер у світі десь губляться...

Хай залишать гордість і не показують ікла-зуби!

Просто хай цілують оті неповторні губи...

 

Перед нами є сотні миль, немає кінця...

Перед нами широкий світ, у ньому наші серця.

І нехай це далекий шлях, мене серце веде.

Білий птах нас під крилами у світ Кохання (ой, мрій) донесе.

 

І тут мене хап!

І тут мене хоп!

А там би ще такт,

А тут би ще… Стоп!

Я думав ніч,

Я думав день:

«Боже, за що мені стільки в уяві постає дівочих очей?»

 

Мій світ на Землі – це мій таємний лист.

Тут немає нічого поганого: бід і сліз.

Тут трави живі та чарівний ліс

Тут мене теплі подорожні завжди знайдуть...

 

Тендітними колінами впершись об пісок,

Повільно виводить сонце біля моря свій танок.

Ловлю оком, а точніше його Бердянським краєм

Твій безтілесний схід нарікаю просто раєм.

З твоїх рук проростають жовті квіти,

Я їх зриваю і плету-вплітаю у вінки.

 

Твої почуття... Що ж тут дивно?

По очам твоїм все видно.

Романи несуть маршрутки -

На долонях ваші стосунки.

 

А ти співай зі мною, дівчино, співай!

Хвиля в нас одна, чи не так? Серцем відчувай!

 

Сьогодні небо таке раптове,

Трохи романтичне і на голову казкове.

Дощ ллє на мене із відра, але я не піду, трохи постою.

Поки гроза не мине і дощ не вщухне, я побуду з тобою.

 

Краще падай і повзи на чотири метри від мене,

Раптом що, я не Тесла, удар прийму на себе.

Коли блискавка результати конкурсу підведе,

Вона спочатку на мене свою увагу зверне.

 

Р. S. Відповідь мою тримай: «♫ Лама – Тримай ♫»

 

 

255) Уяви ситуцію: тебе кличе гуляти твоя найкраща подруга, з якою ви надзвичайно рідко бачитесь, але через лічані хвилини хлопець, який тобі подобається, пише, що хоче зустрітись. Які твої дії, з ким ти підеш гуляти? З подругою, чи з хлопцем?‎ іf I S†ay♥

 

— Катю, Катю! Я довго думав над цим складним запитанням. Адже на кону стоїть моя орієнтація, чи не так? Ех, – махнув рукою Їскело. – Так вже й бути... Рано чи пізно селянське вершкове масло випливає на поверхню води. А ти скільки його не топи, а воно не тоне... Якесь безсмертне воно... Як казала знаменита жінка України, мовляв, я маю у серці те, що не вмирає. Так і масло, мабуть, має щось всередині таке, що не тоне... Чи варто тоді витрачати зусилля на боротьбу з приховуванням правди? Я думаю, що ні...

А тепер перейдемо до подробиць... Мої дії? Хм... Я не Ніцше (я ще не вивчився і не закрив кваліфікацію на Їскело), але мене все одно чекатиме серйозна філософська розмова з подругою.

По-перше, мене будуть переповнювати емоції... Більше за все не кохання і навіть не тієї ж пристрасті, про яку згадує Бернард Шоу, а здивування. Так-так. Саме воно... Я тривалий час буду з широко відкритими очима та вустами оцінювати свою ситуацію... Погляну на себе в дзеркало... Чи не стали біленькими мої щічки... Чи не занадто я почервонів, як вишня на черешні. Огляну своє тіло. Огляну свою струнку фігуру. Погляну на груди...

Чому в житті постала така дилема? Яка подія для мене найцінніша? І тут я закриваю очі, жену від себе юрбу порадників, знаходжу усамітнене місце й кладу руку на своє серце... Що ж ти, душенько, порадиш? А?

— Що ж тобі радити, Їскело? Йди з подругою. Ти не замислювався над тим, чому вона НАЙКРАЩА для тебе? Чому тобі з нею так легко? Чому у вас здіймається настрій казковий до небес, коли ви навіть згадуєте про одне одного на відстані? Чому ви розумієте одне одного з півслова? Чому ви можете одне одному довірити найсокровенні таємниці всесвіту? Чому ви можете, потрапивши в облогу, стати до одне одного спиною і відчувати підтримку, силу, любов, натхнення і тепло позаду себе, хоч ви у поточний момент часу не бачите одне одного, а лише відчуваєте спиною сутність одне одного? Чому ви одне одному пишете листи частенько, а від твого хлопця до тебе ледь sms-ки приходять давненько? Що тобі ближче, Їскело: тимчасова пристрасть чи споконвічне світле почуття прекрасного? Давай, роби вибір... Пам’ятай, все що робиться, те робиться на краще. Зробив?

— Так, я зробив вибір на користь найкращої і не відчуваю якось при цьому дискомфорту... Знаєш, душенько, нехай мій хлопець собі гуляє... Хай знайде собі іншу людинку... Нашим почуттям треба підрости до такого рівня стосунків, як у мене з найкращою подругою... І рости ген-ген як треба високо, плідно працювати і підкидати дрова у вогнище... Мій вибір і надалі залишається на своїй найкращій подругою... Я хочу бути і побути з нею...

Постскриптум. Знайомий незнайомець не поїде до Ле́мберґа ;-)

256) Я бажаю тобі щастя, того самого щастя, яке змушує вранці підніматися з ліжка, того щастя, коли ти знаєш, що ти потрібен у цьому світі, коли ти знаєш, що тебе чекають.‎ іf I S†ay♥

 

— Дякую, Катю! Останнім часом з’являється щось таке, що спонукає мене підніматися з ліжка... Навіть буває так часом спонукає, що я навіть ночі сну пропускаю і бадьоро при цьому себе почуваю... Щодо потрібності у світі цього я не знаю, але те що мене огорнув стан щастя це я і досі відчуваю. Хай твої слова і по відношенню до тебе справдяться. Справдяться у семеро разів більшою силою... Хай дива огорнуть тебе кожного дня і посмішка твоя буде зустрічати скрізь появу сонця. Навіть у хмарні години ти посміхаєшся у реальній світлині. Весняний вітер теплом тебе огортає і ніжність твоїй душі навіває. А ще серце так співає, що навколо тебе природа щастя має... Швидше росте і набирає сил: і квітка, і трава, даруючи тобі казкові дива... Зустрічають люди у реальності з відтінками справжності. Ти розкриваєш свій талант і згадуєш своє втілення, коли панував народ Атлант. Ти життя наповнюєшся кожен день і натхнення твоє не має меж і проходить через Відень.... І звичайно почуття, кохання, зустрічає тебе з настанням світання... У тебе від цього слова світлі асоціації виникають і твою душевну жіночність проявляють... Ось такі у тебе відчуття, коли ти чуєш слова, що мають світлі почуття... Взаємність тебе у всьому обіймає і дедалі щасливішими навколо тебе стають ті люди, котрі поруч перебувають...

 

257) Мрійливої тобі ночі) Що тебе вабить більше: життя у затишних передмістях чи у яскравих мегаполісах ?‎ Lаna.

 

— Дякую, Росолано! Творчої тобі п’ятниці! Адже сьогодні день творчості! Мене вабить життя поза межами затишних передміст побільше до дикої природи у загадкових поселеннях, де люди ведуть здоровий спосіб житті й мають високі стосунки з природою, а також реалізують себе на повну котушку.

258) Приветствую вас !Если бы у вас была машина времени, в каком времени вы хотели бы оказаться? Почему? Януария † Вербер

— Чудесного времени суток, Янира! Машина времени? Хм, – задумался я, отойдя от времени «здесь и сейчас». – Знаете, я бы хотел оказаться во времени здесь и сейчас... Да. Вы правильно прочитали мои слова! Я не всегда бываю в этом времени... А мне хочется быть в этом времени сейчас! Если я буду в этом времени всегда, тогда я удивлюсь насколько я могу чудесного познавать этот мир и сделать в этом времени много всего... Я смогу увидеть много чудес в своей жизни. Я смогу видеть много прекрасного во всем... Я смогу сделать много прекрасного и чудесного в этом времени во всей своей жизни... И это привнесет во Вселенную гармонию... А разве это не прекрасно, когда ты несешь в мир мир и гармонию, чувствуя при этом вполне хорошо, даже счастливым.

259) Здравствуй. Как думаешь, в чем измеряется богатство человека?‎ Red

— Приятного вечера, Таня! Богатство человека измеряется в силе его душе. В том, как он раскрывает себя. Какой он открыл для себя внутренний мир. Какие у него мечты: созидательные или разрушительные? Насколько светлым, добрым и чистым он может поделится... В общем, Таня, насколько человек является Богом. Не случайно ведь слово богатство имеет корень «БОГ». Вот мои мысли по этому поводу...

260) Мої вітання) Як ви думаєте, випадковості випадкові? Якщо можна, дайте поширену відповідь.‎ Ledі D

— Теплого та умиротвореного вечору, Іванно! Випадковості не випадкові... Всьому є причина... Навіть дива – це теж певна ступінь знань. Закономірність появи яких ми поки що не у змозі пояснити. Але я цим не переймаюся і насолоджуюся буцімто випадковими дивами... Випадковості мають на те причину, не дивлячись на те, що люди надають їм статусу «ймовірність». Ось коротенько все, що я можу розповісти про випадковості. Вони не випадкові! Так само і можна розповісти про випадковість всього іншого у нашому житті...

261) Казкової тобі ночі, повної мрій та натхнення ) Що створює затишок у домі особливі для тебе люди, чи особливі речі? Lаna.

— Радісної і надихаючої твоє серце ночі тобі, Роксолано! Затишок у моєму домі створюють особливі речі... Особливі люди знаходяться на відстані, але вони, дівчино, на відстані теж впливають гармонійно на мене... Хоч вони і не телепати, але своїми душевними подарунками зміцнюють у моїй душі атмосферу затишку, а я під цим впливом створюю затишок у себе вдома... Або навіть якесь їхнє слово і те чинить на мене вплив, спонукаючи мене до затишної атмосфери у моєму домі.

262) Доброго дня :) Самозакоханість - що воно таке? Захисна маска від невпевненості чи звичайний нарцисизм? Вона більшою мірою допомагає чи шкодить?‎ Яся Злюка

— Чудесного і мелодійного вам дня, Ярино! [Сподіваюсь, що не прогадаю час і ви саме у цей час прочитаєте мою відповідь.] Хай весна вас надихає і серце звеселяє. Хай радість у серці стане вашим невичерпним джерелом...

Самозакоханість – це закоханість у самого себе, дуже великий гонор упевненість у своїй надзвичайній вроді, у виняткових розумових здібностях, тощо. Навіть доходять випадки до того, що людина ставить себе на п'єдестал. Вона головна на цій Землі, а всі інші мають їй догоджати і поклонятися або у кращому випадку прислужувати. Закоханість у самого себе, але не любов... Коли віднаходиш любов до себе або так зване кохання, ти починаєш любити автоматично оточення... Адже це в твоїх інтересах, який тебе світ оточує! Якщо любиш себе, то хіба будеш себе мучити тією популярністю і вимогою до оточуючих, мовляв, поправте корону і все таке. Ні! Любляча по-справжньому себе людина не буде нічого собі робити на шкоду, а тим паче іншим... Вона пам'ятає про закон віддачі. Що віддав – твоє. Тому вона відправляє у світ любов. Вона купається у своєму безумовному кохання до себе. Купається без присмаку САМОЗАКОХАНОСТІ. Ось це і відрізняє самозакоханість від любові до себе... Любов (кохання) та закоханість – це різні речі. У першому випадку це рівноважний стан, а в іншому – це хиткий нерівноважний стан. Стан пристрасті... А тут вже легко впасти у крайнощі й порушити при цьому рівновагу. Думаю, Ясю, що ви зрозуміли, що таке самозакоханість. Можливо, навіть зустрічали таких людей!

Не думаю, Ярино, що самозакоханість є маскою від невпевненості. Це просто чистісінький найзвичайнісінький нарцисизм. Захисна маска від невпевненості проявляється в інших ознаках людини... А тут просто закоханість у себе... А закоханість у себе шкодить людині... Дуже багато прикладів цього явище з таким результатом. Зрештою, це не любов до себе! Яка ж тут тоді користі й допомога собі цією пристрастю?

263) Доброї пори доби) Скажіть чи відбувалось колись з вами щось таке містичне,що не можливо пояснити?Можливо бачили духів чи привидів,які наче ходили по вашому дому вночі? Чи ви в таке не вірите?)‎ іf I S†ay♥

— Прекрасної вам ночі, Катерино! Зі мною відбувалося багато містичного у життя. Але це було в іншому руслі... Інші явища. Духів і привидів я не бачив. Лише з оповідок моїх рідних і родичів (я писав про це тут)... А на власні очі не бачив. Ніхто не ходив по моєму домі вночі. Ніхто не сідав на моє ліжко, коли я сплю чи засинаю. Я така тиха людина, що привиди та духи не приходять до мене вночі. Мені вони не зустрічалися. Я вірю, а точніше припускаю можливість існування такої сили...

264) Здравствуй. Как поведешь себя, если тебе вдруг подарят гербарий ? )‎ Red

— Всего светлого тебе, Таня, в темное время суток! – поздоровался я глубоким весенним вечером, зайдя в помещение с улицы. – Рад тебя видеть! Как я поведу? Я уже попал в такую ситуацию недавно... Мне прислали 2 маленьких цветочка... Эти два засушенные цветка преодолели чуть больше 400 километров, чтобы встретить меня. Мне прислала их одна девушка. От чистого сердца она отправила мне последний свой запас цветов. Это так мило, искреннее и тепло с ее стороны. Как я повёл себя а этой ситуации? Я просто тихо ликовал в душе, читая приложенное к гербарию письмо... И то и другое грело мою душу ярким невидимым пламенем.

Вот я на днях дочитаю одну книгу и настанет черёд книги Рэя Брэдбери... Кстати, книга тоже связанная с цветами. Так что чудеса и неслучайные совпадения вошли прочно в мою жизни этой весной 2015 года.

265) ... навіщо думати про тих, хто не думає про мене? Стефан Цвейг "Захід одного серця"‎ Welcome to my crasy reality

— Це така гра, пане, – відповіла Евеліна Айзенбергер. – Знаєте, мені теж цікаво... З якого дива їм думати про вас... Ви мені, Стефане, повністю не розкрили думку, аби я зрозуміла чому ви так сумніваєтеся чи думати про тих, хто не думає про вас. Ось взяти, наприклад, мого земляка Альберта Ейнштейна... Про нього говорили і думали багато людей, а він про них і гадки не мав або взагалі не думав. У кожної людини є право вибору. Хоче – думає про вас, пане... Або не думає... А вже чи думати вам про тих людей чи ні – це слово вже залишається за вами. Можливо ви виконуєте принцип: якщо вони так, тоді я так? Якщо ви думаєте про людей, то велика ймовірність, що вони будуть думати про вас. А якщо вони про вас не думають, отже, вони обговорюють події або ідеї. "Схід другого серця"

266) Здравствуй. Сегодня вспомнился мультик про Чебурашку и возник вопрос: имя Чебурашка произошло от '' чебурек ''? Каково твое мнение? Знаешь ли ты происхождение этого имени? Red

— Согласно предисловию к книге «Крокодил Гена и его друзья», Чебурашкой называлась бывшая в детстве у автора книги бракованная игрушка, изображавшая странного зверя: не то медвежонок, не то заяц с большими ушами. Глаза у него были большие и жёлтые, как у филина, голова круглая, заячья, а хвост коротенький и пушистый, такой, какой бывает обычно у маленьких медвежат. По книге, родители автора утверждали, что это — неизвестный науке зверь, который живёт в жарких тропических лесах. Поэтому в основном тексте, героями которого выступают, как утверждает писатель, детские игрушки самого Эдуарда Успенского, Чебурашка действительно является неизвестным тропическим зверьком, который забрался в ящик с апельсинами, уснул там и в результате вместе с ящиком попал в большой город. Директор магазина, в котором открыли ящик, назвал его «Чебурашкой», так как объевшийся апельсинами зверёк постоянно падал (чебурахался):

Он сидел, сидел, смотрел по сторонам, а потом взял да и чебурахнулся со стола на стул. Но и на стуле он долго не усидел – чебурахнулся снова. На пол.

— Фу ты, Чебурашка какой! – сказал про него директор магазина, – Совсем не может сидеть на месте!

Так наш зверёк и узнал, что его имя – Чебурашка…

267) Чудового вечора тобі, вечора у променях щастя ) Тобі знайома справжня ,міцна дружба, дружба, котру ніщо не зламає ?‎ Lаna.

— Дякую, Ланочко! Хай саме щастя цілує твої вуста й обіймає ніжністю все твоє життя. Мені знайома справжня, міцна дружба, котру ніщо не зламає. Я побачив її на горизонті. Залишилося їй дати часу, аби зміцніти, пройшовши тест на випробування...

Постскриптум. Мрійливої і щасливої тобі ночі, Роксолано! Хай у твоїй душі завжди буде квітуче й сонячно!

268) Есть такое понятие "метромузей". На лампах вокруг эскалатора публикуют картины. Я обратила внимание на одну картину, называлась "представьте мир, в котором остановились конфликты" и нарисован яркий позитив. Представила мир без конфликтов - это мертвый мир, ведь в нем нет развития. А вы как думаете?‎ Jelen - Jesen

— Приятного вечера вам, Лена. Что-то знакомое... Я два года назад проезжал транзитные зоны станций метро «Шулявская» и «Политехнический институт». Пролетал эскалаторами и видел картины разных художников на лампах.

Мир без конфликтов это не мертвый мир, а прекрасный мир. В нем есть развитие... Вот если в нем нет соревнований и эволюции, тогда в нем нет развития. А конфликты – это темная сторона соревнований. Темной она становится тогда, когда соревнования превращаются в битву. А битва порождает насилие. Насилие не обернётся миром, пока не встретил встречное насилие.

269) Добрий ранок! Бажаю вам сьогодні відчути себе самими коханими та щасливими ❤ Цінуйте кожну хвилину вашого життя Welcome to my crasy reality

— Ніжної, життєрадісної та романтичної вам, Машо, неділі! Дякую вам за побажання. Ці слова повернуться до вас бумерангом і привнесуть у ваше життя незліченну кількість осяянь і відкриттів. Всього вам чудесного і світлого у житті. Чекайте все це у гості, якщо воно ще у вас не гостює...

Постскриптум. Будь щасливі люди! Будьте взаємно люблячими. Будьте у своїх стосунках частиною команди, а не певною фракцією, яка бореться за почуття. У коханні немає місця боротьбі... Ще раз напишу, зазначивши, будьте щасливі люди. У вас все є для цього... Якщо ви розкладете по складам мої слова і переглянете себе, свій внутрішній світ і тому подібне, може навіть вас потягне побути трошки на природі. Ви сядете у тиші, поглянете на себе і ви кивнете мені...

270) Власна думка є від сили у 10% людей. Решта просто повторюють те, що десь прочитали / Чи є в тебе власна думка? кава з корицею

Коли додому несла мене маршрутка,

У голові промайнула чудернацька думка:

Живіть, любіть, творіть й споглядайте,

А зло байдужістю чи любов'ю обіймайте.

 

— Я довго думав чи справді це моя думка... У світі безліч інформації. Можна заплутатися у цьому де своє, а де чуже... Буває навіть що люди з різних куточків Землі, не знаючи про одне одного, пишуть книги з дуже схожими думками. Чи справді то їхні думки? Чи вони повторюють думки, як це робили генії? Якимось чином встановлювали зв'язок між собою і тим простором інформації (це не Інтернет, а щось більше!), черпаючи звідти ідеї, натхнення і думки. Чи справді то були їхні думки? На мою думку, то власної думки немає ні в кого... Навіть у тих 10 % людей, про які ви згадуєте з фактів.

Згадайте слова Пабло Пікассо: "Чудовий художник копіює, а геніальна особистість краде!" Якщо люди просто повторюють те, що десь прочитали слово в слово, тоді вони просто хороші. А якщо вони крадуть це у Природи, людей або з того ПРОСТОРУ ІНФОРМАЦІЇ (я так пишу з повагою до того Простору, оскільки відчуваю, ніби цю відповідь він мені нашіптує на вухо, показує мені перед очима образи і дає мені трішки більше сил, аби я написав цю відповідь, ця відповідь не моя, хоча і під впливом того Простору через мене до вас, Іванно, прийшла у гості, 22 березня), а потім майстерно додають трошки (або принаймні 50 %) чогось буцімто "свого". Тому у мене немає власної думки. Від початку мого народження на цій землі. Я щось імітую, копіюю або останнім часом навіть краду.

А якщо ви все ж думаєте, що ця крадіжка і створення свого є власною думкою, якщо вважаєте, якщо людина обирає у світі ті думки або десь почула і вони їй "муркочуть" у душі є власною думкою, тоді відповідь моя буде наступною... Моя думка народилася десь у 2013 році... Вона поки що маленька дівчинка... Якщо це справді так, якщо справді у мене є моя власна думка, тоді я волію, аби ця дівчинка виросла, стала дівчиною, далі жінкою і стала ще більш прекрасною і самодостатньою... Подібно до того, як розкриваються жовті квіти, наприклад кульбабки, з кожним сходом сонця...

271) Ніжної весняної ночі тобі. У моє вікно постукала ніч . Разом із нею до мене часто прокрадається безсоння. Віктор Гюго казав: «Безсоння - це знущання ночі над людиною ». А от мені безсоння дарує час на роздуми, натхнення. А у тебе часто воно буває? Відбираючи у тебе сон, що дає тобі ніч взамін?‎ Lаna.

— Безсоння? Навпаки, воно саме дивується з мене. Я люблю спати. Зі сном у мене проблем не має. Навпаки, я іноді не сплю, аби щось ще зробити... Довершити те, що не довершив за день... Творчість захоплює мене... Душа стрепенулася натхненно і бадьорить тіло. Звеселяє розум. І як після цього можна спати, коли тебе душа кличе на Землі літати? Тому інколи взагалі не сплю (після тієї ночі й почуваю себе на всі 100 % бадьорим) або вистачає десь 4-5 годин сну, які вже я переношу на наступну ніч. А в мене взагалі якось по-своєму... Думки приходять цілодобово. Немає пріоритету десь краще, а десь погано... Головне ловити ці ідеї, а не відганяти від себе. Якщо не впевнений у пам'яті, то краще їх занотувати. Нанести на розумову карту... Зафіксувати їх. Покласти до конверту, аби у доречний час їх реалізувати, поділитися з кимось, аби він реалізував або просто випустити у світ і хай летять до інших творців. Інакше вони просто пройдуть повз тебе, як перехожі, пройдуть повз тебе на вулиці, якщо ти не промовиш до них слова або не заведеш з ними цікаву розмову.

Я все якось роблю не так. Ось на днях я вичитав таку фразу: "Вранці думай, днем роби, ввечері читай, а вночі спи!". Мені вона сподобалася... Здається у групі ВК "Шелест хвиль моря" я її відкопав. Спробую перейти на цей режим. Напевно на те й дана нам ніч, аби відпочивати, а день для того, аби мрії у житті зустрічати й втілювати...

Як розумію я ту фразу? Вранці думай, тобто будуй плани на день, займайся ранковою зарядкою, медитація і тому подібними речами у підготовці себе до дня. Підготуй свій гарний настрій до зустрічі зі світом.

Днем роби – дій, втілюй свої плани, здійснюй вчинки, які хоче здійснити твоя душа і будь активним учасником у побудові земного буття...

Ввечері читай – читай книги, переглядай фільми, спілкуйся з людьми і тому подібне. Іншими словами - розвивайся, відштовхуючись від попереднього досвіду. Вечірній час – це час проаналізувати свої думки і всі свої дії за день. Розкласти все по полицям і підвести результати дня... Порадіти за успіхи!

Вночі спи. Тут навіть користувачу цієї сторінки це зрозуміло... Тіло потрібен відпочинок... Розуму спокій... А душі тим часом, аби вона не нудьгувала, потрібні враження. Ось тому вона і літає у снах. Тобто у тих місцях, які колись були, будуть або за все життя людини залишатимуться фантастичними і недосяжними...

272) Яким чином можна поліпшити літературний раціон сьогоднішніх школярів?‎ їжачок.

— Доброго дня, Іро! Я поки що бачу два способи... Один, як на мене, дуже простий, але потрібно докласти трошки зусиль, а інший, на мою думку, вимагає конкретних поглиблених і цілеспрямованих зусиль...

@) Діти беруть приклад з батьків. Тому батькам слід читати книги... І не просто читати все поспіль, а цілком конкретні книги, які формують особистість людини, дають розуму людині їжу для роздумів, душі осяяння і мотивують людину розвиватися, а не деградувати. Навіть якщо навколо себе не бачиш інтенсивної тенденції розвитку. Тому в першому способі відповідальність покладається на батьків. Хай вони читають книги. Не просто читають, а ще й обмірковують їх, втілюють прекрасні ідеї книги у житті, а також свої ідеї, що відкрилися їм при читанні книги... Інакше читання книги буде схоже на наступне... Садівник захоплюється іншими квітами, але нічого не робиш для того, аби його квіти у саду ставали кращими, жвавішими і радісними... Він спрямував увагу на старання і труд інших садівників, захоплюючись результатами їх праці. А тим часом настав час (або настане), коли потрібна буде невідкладна допомога і підтримка квіточкам його саду.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...