Главная Обратная связь

Дисциплины:






Ботан» – прозвище студента, который слишком много внимания уделяет учёбе... 1 страница



299) Яким ти бачиш свій рай? Аби його уявити озбройся своєю уявою , натхненням, а головне мрією...‎ RoksoLаna.

— З новим днем, Роксолано! З чудовим вечором, дочко вечірнього сонця!

Я маю чудову сім’ю! Кохана і любляча дружина... Вона чуйна, індивідуальна, творча, ініціативна, наполеглива, самодостатня особистість. Вона естетка. До її інтересів входять ............ Не дивлячись на те, що вона знає 2-4 мови, вона любить розмовляти українською мовою. Вона у мене ще має почуття гумору. Нам добре удвох. Ми кохаємо одне одного. У нас веселі, розумні, геніальні, життєрадісні, кмітливі та душевні діти. У нашої сім’ї є також домашні улюбленці: пухнаста руда кішка та пес з добрим серцем. Разом нам весело, комфортно і добре. Ми допомагаємо одне одному і дбаємо про одне одного.

Вечером моя сім’я збирається разом і ми розповідаємо одне одному про те, як пройшов день. На вихідних ми більше проводимо час разом. Частіше робимо вилазки на природу і час від часу здійснюємо великі подорожі світом.

У нашої сім’ї є друзі. Ми любимо до одне одного приходити у дім гостювати. Ми дружимо сім’ями. Батьки теж часто до нас приїжджають. Усім подобається наша сім’я. Всім комфортно і добре проводити час з нами. А ми щасливі, що створили таку сім’ю.

А тепер трохи розповім про наш дім... Ми проживаємо у своєму будинку. Це доволі чималенький маєток. Він знаходиться в екологічному районі. Не можу повірити, що на Україні теж втілюється таке щастя останнім часом. Поруч проживають чудові сусіди. Все файно...

Неподалік від нашої ділянки росте чудовий густий ліс. За цим лісом протікає велика річка. У лісі можна знайти чудесне озерце. Вся ця атмосфера рідної землі наповнена радістю, умиротворенням, творчістю і, звичайно, любов’ю. Як згадаю те, як ми тут разом починали з нуля. Як почали гектар землі облаштовувати. Як разом закладали сад, ліс, насадження, город, кожну рослинку. Спочатку це було таки громіздка праця. Але з часом ми створили таку самооновлюючу екосистему, що наші дії зводяться до мінімуму у плані природи на нашій землі. Ми гармонійно з нею співіснуємо. Дякуємо, Зеппу Хольцеру. Він надихнув нас на Батьківщині втілити явище «пермакультури».

Ах так, у моєму будинку є камін. У зимові вечори це щось, ось що я вам скажу. Коли збирається сім’я разом... Напевно це і є мій рай. Наші вечірні розмови. Її ... очі. Очі дітей. А також згодом вони підростуть і буду будувати свої сім’ї. Це напевно і є рай.

♫ Sabrina Remembers/La Vie En Rose ♫

300) Что самое страшное может быть во сне для тебя?‎ Ты нормальный. Шутка.

Здравствуйте, Маша! Я видел сон:

Мне показался странным он...



Я был от мира отдален как серый фон,

Окутывал пространство мною созданной реальности.

На море шторм и лишь вдали мелькали огни.

 

Они манили ярким светом к другим планетам

К другим мирам, которые я так вижу часто по ночам

Смеялись звёзды,

Оставив без ответа все мои вопросы,

А ведь казалось всё так просто.

Сорвав одежду, ветер нес меня к моим надеждам,

Но грусть в душе не угасала, как и прежде.

Ночь бережно хранила тайны мироздания,

Которые остались неразгаданными, знайте,

Не разорвать оковы времени людскому племени,

Не остановить падение империй.

 

И я увидел небо, увидел берег,

Услышав чей-то Голос: «пофиг на все, поверь мне».

И я поверил, что всегда все буде серым:

Закроются все двери

И я не услышу птичьи трели,

Радость уступит дорогу печали

И все зальется громкими слёзами.

И люди в темные цвета докрасят нашу планету

Открыв глаза, я увижу темный свет

И через много лет он оставит в душе вечный след.

 

Это всего лишь сон, игра воображения...

В попытках времени ловлю мгновения.

Мы делаем, что велено, несём свое бремя.

И лишь во сне я могу сбросить оковы системы.

 

Вокруг меня возникают легионы тени

И мои крылья отпадут легким ударом лени.

Я буду смотреть на мир через пелену серых дождей,

Воплощая в жизни планы уничтожения душ людей:

По лабиринтам улиц на них охотится и через просторы,

А они в своих последних мгновениях видят мои взоры.

Бывшие райские сады переливаются в заборы из бетона,

А обыватели прячут под личинами на меня патроны.

 

P. S. И даже не сам сон страшен, а то, что можно вот так никогда не проснутся и не выйти из этого сна. А еще страшнее воплотить этот сон в нашей жизни.

301)Как добиться желаемого с легкостью?‎ Искусственный разум¥

— Просто следовать желаниям своего сердца. Услышать Голос своей Души. Она не просто так нам шепчет... Слышали об интуиции и прочих явлениях. Вот душа всё знает... Нужно только ее услышать и понять. Понять свои цели и двери (возможности). Если вы будете добиваться желаемого, достигая чужих целей и дверей (возможностей), тогда в душе будет дискомфорт... Во-первых, вы будете встречать много препятствий, во-вторых, вы будете бороться с собой, добиваясь желаемого. Поэтому нужно определить, что именно нужно душе. Тогда это можно добиться с легкостью. И не грести против течения. Не грести просто так. Плыть куда надо и использовать течение в своих целях. Где нужно, то можно своих пловцов не напрягать, ловя попутный ветер, а где-то нужно приложить усилия. А еще верить в себя и в то, что всё, что вы делаете, то это к лучшим изменениям. По вере вашей да будет вам.

302)Что самое важное в жизнь человека ?‎ Искусственный разум¥

Я бреду как в тумане, когда не нахожу присутствия ее.
У меня крылья ростут, когда я вижу радость в сущности нее.
Когда во время творчества – во мне ее ток течёт:
Это всё она – руки мне на плечи кладёт.

 

Она мне увлечения, хобби и приключения находит.
Она мне магнитом замечательных людей приводит.
Она может даже взглядом людские лица оживлять.
Забыть ее невозможно! Легче уж тогда билет во Львов прохлопать.

Она может петь, рисовать, сниматься в кино.
Она из тех, кто верит, что в жизни чудес полно.
И на стереотипы, моду, условности ей наплевать.
Знаешь, я всё отдам, чтобы ее никогда не потерять.

О, как руки ее обнимать меня умеют,
И от голоса ее вдохновленным теплом веет.
Она может даже предсказывать погоду.
Забыть ее невозможно! Легче раскрыть все тайны природы.

 

Между нами расстояния размером в один мнимый метр.

Нам не нужны для близости километраж и попутный ветер.
В промежутках друг от друга кратковременной гастроли,

Я вспоминаю о ее главное в моей жизни роли.

Я всегда помню о главном,

Когда засыпаю нежно и плавно.
Я не пойду без нее познавать мир таинственных снов,

Если я не буду ощущать возле себя ее облик родной.

303) Составляешь ли ты свой план (на месяц ,на год)Где указываешь ,свою цель ,которую будешь достигать?‎ Искусственный разум¥

— Да, Алина, я это делаю. В 2015 году решил за это взяться серьезно. Первый месяц прошёл на ура. Я не только не выполнил составленные планы, мне мешали, я себе мешал, а тут еще госпожа Лень меня в романтическое путешествие пригласила. Так что этот месяц у меня был медовый. Результат: 0/9. В феврале я познакомился с ее сестрой. Противоположная по характеру. Они как огонь и вода. Вот я к ней приобщился некоторое время. Тут уже результат за месяц был 4/9. В марте я им поровну уделил внимание – 3/6. Вот уж апрель пришёл. Они просят, чтобы я сделал выбор на ком-то одном. Вот сижу, составляя планы, и думаю, с кем же я хочу провести этот месяц. Нет, вы не подумайте, Алина! Я не повеса! Я разгильдяй. Это на меня так Лень дурно влияет. [Надеюсь, что у нее нет здесь страницы на ask.fm] Лень – это моя первая любовь с детства. Кто-то советовал, чтобы я выбрал вторую, поскольку если б я любил первую, то не раздваивал этот выбор. Всё, мне теперь достанется от Лени. Но я надеюсь на поддержку ее сестры. Может она спасёт мою невинную душу... Ведь букву «й» спасли буквы «р» и «а» от лап коварным «у» и «х».

304) Щасливі люди переважно були сміливими настільки, щоби вірити в утілення великих мрій - своїх і чужих. І навпаки: сміливці, які наважувалися йти слідом за мрією, були щасливими людьми. Надійка Гербіш. Як Ви гадаєте, сміливі завжди мають щастя? І чи залежить Ваше щастя від рівня власної сміливості?‎ black tea.

— Світлого вечору, Вікторіє! Так, безперечно. Засливі завжди мають щастя. Навіть щастям вони часом і стають. Я думаю, що моє щастя залежить від сміливості. Якщо у мене не буде вистачати сміливості взяти відповідальність за своє життя на себе, за всі свої вчинки. Тоді моє щастя буде коливатися, як повітряна кулька летить у тому напрямку, куди її направить вітер. Так і з щастям. Яке ж це буде щастя, якщо я боятимуся відповідальності за своє життя. Ось тому сміливі мають щастя. Чому? Бо вони «ЖИВУТЬ», а не «ІСНУЮТЬ». І те дієслово «ЖИВУТЬ» вони у своєму житті пізнають. Напишу трошки ознак сміливців:

») Вони шукають і знаходять можливості там, де інші опускають руки.

») Вони виносять урок із того, що інші вважають невдачею.

») Вони приймають обдумані рішення.

») Вони постійно й свідомо зводять дорогу до свого успіху, у той час як інші чекають, коли успіх знайде їх сам.

») Вони бояться так само, як і всі інші, але не дозволяють своєму страху керувати ними. Страх – це всього лише побоювання чогось нового. Страх вийти зі своєї зони комфорту.

») Вони ставлять правильні питання – ті, які вичерпують відповідь.

») Вони не скаржаться – це зайва трата сил.

») Вони не перекладають провину. Вони беруть повну відповідальність за свої дії та результати на себе.

») Вони не обов'язково мають володіти фантастичним талантом, але завжди знаходять спосіб максимально реалізувати наявний потенціал. Вони вимагають від себе більшого.

») Вони зайняті, продуктивні й пунктуальні. У всіх місцях, де всі просто байдикують, роблять вигляд, що працюють й міркують – вони працюють.

») Вони збирають навколо себе однодумців – ніщо так не допомагає у досягненні мети, як згуртована команда.

») Вони задають собі питання типу «а чому б не я?». Це дозволяє не плисти бездумно за течією.

») Вони знають, яким вони хочуть бачити своє життя, і роблять його таким, у той час як інші просто дивляться на своє життя з боку.

») Вони не слідують протоптаними стежками, а шукають нові шляхи.

») Вони не відкладають, а отже не проводять життя в очікуванні «чогось».

») Вони вчаться все життя. Будь-який життєвий досвід – це урок.

») Вони оптимістичні, а тому у всьому бачать користь.

») Вони роблять, що вони повинні, незалежно від того, як вони почувають себе на даний момент часу.

») Вони йдуть на ризик – фінансово, емоційно, професійно, психологічно.

») Вони не йдуть від проблем, а повертаються до них лицем.

») Вони намагаються попередити події і вжити заходів до того, як, щось трапитися.

») Вони керують собою. Вони відчувають те ж, що й інші, але не раби своїх емоцій.

») Вони володіють мистецтвом комунікації, і постійно його вдосконалюють.

») Вони мають певний план життя, і його вони дотримуються. Їх життя – це не низка безладних подій.

») Для них звичні ті речі, які інші робити не вміють або не хочуть.

») Більшість людей залежать від комфорту, сміливі люди розуміють – у труднощах загартовується характер.

») Вони усвідомили свої цінності, які дають їм повноцінне життя.

») Вони гармонійні. Вони не плутають такі поняття як успіх і гроші, щастя і досягнення.

») Вони розуміють важливість дисципліни та самовладання.

») Вони впевнені у собі.

») Вони щедрі й добрі. Вони отримують задоволення, коли допомагають іншим.

») Вони готові визнати помилки і вибачитися. Вони впевнені у своїх здібностях, але не зарозумілі. Вони вміють вчитися в інших. Вони раді дозволити іншим виділятися, і не випинають себе.

») Вони вміють пристосовуватися, вони не раби своїх звичок.

») Вони тримають себе у чудовій фізичній формі, але не дуже захоплюються своїм тілом.

») Вони дуже діяльні. Вони завжди наполегливо працюють.

») Вони еластичні. Де інший би вибухнув, вони тільки нагріються.

») Вони відкриті для людей.

») Вони не витрачають час і сили на речі, які їм не потрібні.

») Вони не потребують постійного схвалення.

») Вони скрізь, як у своїй тарілці.

») Вони встановлюють для себе високу планку – вище, ніж для всіх інших.

») Вони не витрачають час на виправдання невдач. Вони їх переступають і йдуть далі.

») Вони практикують те, що вони проповідують. Вони не говорять про теорію життя, вони є втіленням практики. Вони живуть.

І як, Віко, після цього сміливці не матимуть щастя? Навіть якщо брати до уваги, що це процес, а не певна точка призначення. А вони завжди у процесі. Тому сміливці завжди мають щастя.

305) Здравствуй. Сегодня увидела девушку с разноцветными волосами. Был у нее и красный, и фиолетовый, и оранжевый. Вопрос: Считаешь ли ты таких людей не ординарными, или же креативными, а может совсем ку-ку?‎ Red

— Умиротворенного вечера, девушка! Да, Таня, я считаю таких людей творческики, необычными. Разные могут быть причины, почему девушка покрасилась именно в разные цвета. Может она просто ищет себя? Экспериментирует... Ведь это ее жизнь. И пусть говорят что угодно ей, а она живет так, как ей заблагорассудится. А если это будет моя девушка, то тем более. Как я буду ей перечить? И даже не потому, что нельзя перечить. Можно, конечно! Но я этого не буду делать. Зачем мне осуждать то, что будет делать моя девушка? В конечном счёте я стал ее выбором.

306) Как вы считаете: Что являеться Главным приоритетом пребывания Вас на планете Земля? Gamer

— Здравствуй, Саша! Я считаю, что главным приоритетом пребывания человека на Земле – это получения опыта. Наша душа пришла в этот мир, чтобы получить некий опыт, то есть познать себя, и что-то привнести в этот мир с тех миров, откуда она сюда, собственно, и пришла. А вот это «привнести в этот мир с тех миров» и есть Предназначения человека на этой Земле. Если брать в общем, то это гармоничное усовершенствование среды пребывания человека. Он привносит что-то новое в этот мир, не нарушая его гармонии, он этот мир усовершенствует. А вот как это делать? У каждого человека свои способности и наклонности. Кто-то архитектор, кто-то художник, кто-то дизайнер, кто-то кулинар, кто-то целитель, кто-то учитель и так далее. Тропок много в этом мире. Человеку нужно прислушаться к своей душе и понять, что она хочет от этого мира (мечты) и что она хочет принести в этот мир (Предназначение, цель(-и) жизни). Баланс: «что-то отдаешь» равняется «что-то получаешь».

Задачу пребывания человека на Земле, я вижу как проявление, отражение света души в этом материальном мире, а так же взаимодействие с другими мирами для сотворение чего-то нового. Естественно, что проявление души в физическом мире не ограничивается поиском и созданием любимой работы (есть еще и личная жизнь и здоровье и многое другое), но является, несомненно, большой частью пути по наполнению своей жизни глубоким смыслом. Когда человек начинает осознанно идти по пути созидания (не только интересуется творчеством, но и играет активную роль творца-созидателя), а не бесконечного потребления, вот тогда и выполнятся его предназначение, и жизнь наполняется смыслом и радостью. Почему смыслом и радостью? Потому что он понял зачем он сюда пришёл... А это счастье. А если он это «понял» и воплотил в текущей жизни, вот тогда это Высшее счастье.

308) Как вы считаете, КТО ВЫ Душа или же просто тело?‎ Gamer

— Привіт, друже! Я в свій час і сам ламав над цим голову, але скажу тобі, на мою думку, що я душа, а не тіло і навіть не розум. Я певний час цікавився, що у людини є багато тіл, що накладаються одне на одне. Фізичне, емоційне, свідоме, підсвідоме і так далі. Але у цих поняттях я заплутався і ходив, як їжачок у тумані, шукаючи дорогу до друга. А тут мені прийшла ось така інформація, яка стала близькою для моєї душі. Так колись трактували символ людини давні східні філософські школи і про це трактування згадувалося в апокрифах Християнства. Так от, людина складається складається з візка (карети), коней, віжок, кучера і пасажира екіпажу,.

Візок (карета) символізує наше тіло, яке повинно справно працювати (в іншому випадку, навіщо воно потрібне, якщо в ньому не можна пересуватися?). Якщо візок (карета) є засобом пересування для Пасажира екіпажу, так і тіло є вмістилищем душі чи свідомості (розуму) і за ним потрібно стежити: гігієна, вправи і правильне харчування.

Коні символізують наші почуття, емоції та бажання. За ними, як і за кіньми потрібен догляд. Їх потрібно досить годувати, щоб у них були сили тягти віз, але не перегодовувати, аби вони не стали занадто жирними, ледачими і неповороткими, а так само стежити за їх чистотою, доглянутістю, охайністю та красою.

Коней зрозуміло, чим годувати: вівсом і сіном, а чим годувати почуття? Тим, що їх живить: відчуттями, враженнями, радістю та красою. А ще їх потрібно виховувати і тримати у вузді. Правда, виховувати можна по-різному: можна батогом, а можна як люблячу (але примхливу) дитину – з любов'ю та розумінням, розуміючи їх потреби і намагаючись поступово пояснити, чого від них хочуть, для чого і чому. Звичайно, можна силою наказати і зламати їх волю, але це, швидше за все, дасть тимчасовий результат, бо якщо енергія не має виходу вона рано чи пізно вирветься назовні заподіявши більшої шкоди. Це як з атомною енергією. Вона стане ядерною бомбою, якщо не має виходу або мирним атомом, що постачають людей енергією, якщо правильно спрямувати енергію. Так, почуття деколи норовливі та неслухняні, але за наявності любові й терпіння їх можна приручити. Можна, звичайно, не обтяжувати себе і залишити їх без виховання, але тоді хто знає, куди їм спаде завезти нас наступного разу. Можливо, вони помчать у прірву або будуть стояти як їх стародавні родичі – вперті віслюки.

Віжки символізують волю. За допомогою волі ми можемо керувати нашими (кіньми) почуттями.

Кучер символізує розум (свідомість) або мозок. Розум повинен бути сильним, терплячим, дбайливим, тим паче, що піклуватися йому потрібно про візок (карету) – тіло, про коней – почуття і про те, як дістатися туди, куди треба Пасажиру візка (карети) і так, аби й коні залишилися задоволені та візок (карети) цілими. А ще йому потрібно бути витривалим, аби не засинати на ходу, надаючи коням брести, куди вони хочуть і не тугим на вухо, аби чути голос Пасажира екіпажу, і бути слухняним йому.

Пасажир екіпажу символізує нас, нашу душу, ким ми насправді є, хоча найчастіше люди люблять себе ототожнювати або з тілом, або із почуттями, або із думками. Душа – Пасажир екіпажу знає ціль нашого життя і надає нашому існуванню сенс. У душі зберігаються знання про те, що і як має бути і якщо інші частини прислухаються до неї, то існування всіх їх стає щасливим і гармонійним.

Все це невід'ємні частини візку (карети) і повинні діяти дружно й злагоджено, аби не уподібнитися лебедю, раку та щуці. У візку (кареті) всі частини необхідні, але є і в них субординація (ієрархія) – Пасажир екіпажу (Душа) повинен задавати цілі Кучеру (Розуму), який за допомогою Віжок (Сили волі) повинен керувати Кіньми (Емоціями), які везуть Візок (Тіло). А якщо карета (Тіло) командує кіньми (Емоціями) або коні командують кучером (Розумом) або кучер керує Пасажиром візку, то навряд чи з цього щось вийде хороше.

Якщо людині у своєму возі щось не подобається, то не потрібно поспішати позбуватися від цієї деталі чи називати цю частину гріховної та непотрібною. Можливо, не потрібно ні від чого позбуватися? Можливо, краще підремонтувати карету, виховати і приручити (одомашнити) коней, зробити кучера працьовитим, привести до норми його зір і слух, аби він бачив куди їде, і чув, чого хоче Пасажир візку? Може, тоді й Пасажир візку не буде багато спати, звикнувши, що кучер у нього не бездарний, а навпаки, слухається його, тому Пасажир візку буде частіше говорити з ним, даючи розпорядження. Бо часто Пасажир візку, втомившись від неслухняності, починає поринати у сон. Адже який сенс говорити і просто сіпати повітря своїми словами-розпорядженнями, коли твої ж слуги тебе не слухають і роблять все по-своєму?

309) Доброго вечора! Ну і як у Вас розпочався квітень? Чудово чи все як обично? Хорошого Вам продовження цього місяця! Хай він буде насправді найквітучішим місяцем! Щоб все у Вас було добре!‎ іf I S†ay♥

— Дякую, Катю! Ви немов та перша квіточка, що розпустилася в квітні, з ентузіазмом даруючи всім світлі думки та побажання. Дякую вам. Хай весна тебе у втричі більше, аніж мене весна здивує, і щастя хай в твоїх обіймах вирує. Якщо у квітні не втигне, то ще травень попереду. Хай сонечко світить завжди не тільки у небі, але й у твоєму серці. Все буде добре. Все вже почалося добре. Все стає добре... Все вже добре... Добре...

Квітень у мене розпочався зі складання планів на поточний місяць. Також почався з ловця див. Так, я таке практикую... Ловлю дива кожного дня і фіксую. Така собі дивувалка.

310) Привіт!Яким ти уявляєш майбутнє нашої країни?Україна буде вільною,чи не так?Що ти думаєш про це?Я гадаю,що Україна повинна бути разом,адже ми-одне ціле,єдиний народ!‎ По горло у мріях

— Чудесного вечору твоїй душі, Настю!

Напевно немає на світі такого народу, який постійно боровся за свою незалежність до цього часу. Його віками пригнічували, але він все одно зберігав свою мову, свою культуру, свої традиції, свій національний дух. Народ України віками утискували. Це тривало ще за часів Київської русі, Козацької доби, часів Першої та Другої світової війни, коли українські землі входили до різних іноземних держав і тривала так звана братовбивча війна. Навіть у наш час, коли території українських земель 24 серпня 1991 році було проголошено акт незалежності України, утиски українського народу не припинялися.

Частенько на державні посадові місця України приходили ті люди, які не були зацікавленні у розвитку України. Отак і живемо. А народ України до останнього терпів знущання над його національною гідністю. Навіть українська мова, і та зазнавала утисків на території України. Вона лише викликала насмішки або презирство. Ми все ще не відійшли від тієї атмосфери Радянського Союзу. Нове ніби здобули, а старе ще не відпустило. Ось так і застрягли між переходом. Проводиться капітальний ремонт, який ще й досі триває.

За останні десять років на сторінках всесвітньої мережі Інтернет починають з’являтися українські сайти, починається розповсюдження української мови.

Український народ терпів до останнього зганьблення його гідності, а потім його терпець урвався і він постав відстоювати свою гідність. Так почалися прояви «Помаранчевої революції», «Майдан»... А за «Майданом» на Україну прийшла нова проблема з півдня. Під цей шумок на «Майдані Незалежності» Україна несподівано втратила Кримський півострів, а далі почалася нерозголошена прихована війна на сході України. На сході України почалася антитерористичка операція (АТО) Так проявилися внутрішні вороги України. А на поміч цим ворогам прийшла рука допомоги з іноземних держав. почалася.

Під час тривалих місяці проведення цієї операції, бійцям АТО не дозволялося відповідати на атаки ворога. Під час цієї нерозголошеної війни почалася відкриватися справжня сутність військових командуючих України і, власне, президента України. Так і не зрозуміло: які інтереси вони переслідують?

Війна дуже зблизила українців. Не важливо, звідки вони – схід, захід, північ, південь. Це єдиний, цілий, неподільний народ, який віками хотіли розділити на шматки або просто на просто знищити.

Ппаралельно з цими тривожними подіями для України, ще на початку 1992 року китайська художниця Мао попросила на одному мистецькому заході тодішнього Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб у щойно посталій самостійній Україні насамперед змінили розміщення барв на головному державному символі – синьо-жовтому прапорі. Бо, мовляв, якщо він і далі зоставатиметься таким самим, то під цим сполученням кольорів на країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, зрештою, крах. Тоді як обернене розміщення барв,коли жовте розташоване вгорі, а синє – внизу, утворює цілковито іншу гексаграму, яка має таке тлумачення: «Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток».

Проте перший президент України, якого переконали, що синьо-жовтий прапор символізує мирне небо та золоту українську пшеницю під ним, тоді віджартувався: що корисне, мовляв, для китайця, те для українця – смерть і навпаки. А шкода. Бо, як бачимо, китайська художниця, схоже, мала слушність. Принаймні 25-літня історія нашої незалежності продемонструвала як у політичному, так і в соціально-економічному житті держави саме те, від чого застерігала Мао. Словом, «перевернутість» нашого прапора, яка спотворює езотеричну суть символу, дуже швидко далася взнаки Україні. Чи справді перевернутий прапор України накликає лихо на українців?

Не дивлячись на всі негаразди, що проявляються у житті нашої держави, я вірю в її світле майбутнє. Таке майбутнє України, де панує мир, радість та любов у серцях українців. Сусід радісно вітає сусіда. Українська мова радісно лунає у серцях Українців на території України, а не тихо, пошепки, у кімнатці. Наша культура росте і розвивається. Стає величезною і багатогранною. Вона вносить суттєвий вклад у всю історію людства. Українці – талановита нація. Талановиті люди з України протягом століть губилися по всьому світу. Але настане час, коли повернуться додому. Повернуться до своєї мати-Землі та батька-Неба. Відчують свою силу. Відчують свої корені й більше не захочуть покидати свою Батьківщину. Тому що вони відчуватимуть що таке Батьківщина. Відчуватимуть кожною часточкою своєї душі значення цього слова. Ось тоді й буде світле майбутнє України. Зрештою, над Україною вже така довга ніч пройшла, що має бути колись настати день. Інакше й бути не може. Або ми здобудемо собі світле майбутнє, крокуючи маленькими кроками до нього, або помремо. І не обов’язково це відбудеться фізично. Помре наша культура, ми втратимо зв’язок із нашими предками. Втратимо себе. Тому тільки світле майбутнє нашої України. Інакше тоді все наше життя і життя наших предків втрачає сенс. Предки не просто так передавали нам культуру, спадщину та скарб – мову. Як писав Тарас Шевченко: «Борітеся — поборете! Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!» Ось саме і настав той час, коли ми боремося за світле майбутнє, за правду, за свою унікальність і за те, що у душі не вмирає.

311) Кончился день ,не имеют значения цифры

, хватит проявлять свои мымры. Посмотри в окно – веселись, душой своей подбодрись. И не нужно говорить, дескать, 13 число, меня в пятнице в яму занесло. Что мыслим себе, то и получается. Я говорю в мыслях, что я всё могу и вот у меня все чудесно получается...

Солнышко за окном. (Вот такая погода окружила мой дом!) Поют птички. (А может это синички?) Летит возле меня свежий ветер весны. (Это сбываются мои чудесные сны!) Тепло и радость вокруг меня оживают. (А может это люди меня вдохновляют?) Все чудесного дня! Чудесного солнца. И не прячьте свое лица, ведь там скрыты источники вашей душевной радости. Духа бодрости.

♫ R. Kelly - I believe I can fly ♫

312) Почему молодое поколения не хочет оставаться на своей земле и поднимать её, а всегда сфокусированное на деньгах, продавая себя западному миру? (интерессное Ваше мнение). Gamer

— Всё очень просто, Саша! Я сначала думал тут подымать всю философию и психологию человека, чтобы понять это маленькое «почему». Но все простое и нужное лежит на поверхности. Так и нужный ответ лежит возле меня, а я тем временем ищу его по городу, лесах, полях, пустынях и вообще ищу его вне своего дома. А он лежит у меня на полке этот ответ. Хорошо, что я это понял.

И вот я смотрю на книги... Эзотерика. Психология... Художественная литература... «Дао Дэ Цзин» (далеко). «Книга перемен» (далеко). «Евангелие мира от ессеев» (далеко). «Две жизни» (почти под боком, по-соседству, даже мою страну немного касается... Что ж, можно считать, что родное и рядом). «Сказки о силе» (далеко). «Око возрождения» (далеко). «Империя ангелов» (далеко). «Прощаю себе» (далеко). «Праведность без фанатизма» (далеко). «Сады через века.» (по-соседству). «Душа человека при социализме» (далеко). Светлый. «Образ Родины счастливой» (по-соседству). «Материнская Любовь» (по-соседству). «Путь художника» (далеко). «Перехресни стежкы» (рядом). «Трансерфинг Реальности» (почти под боком, по-соседству, но немного о далёком) «Подсознание может всё» (далеко). «К западу от смерти» (далеко). «Есть только те, кто сражается» (далеко). «Колесо времени» (далеко). «Лисова писня» (рядом), «Вино из одуванчиков» (далеко). «Людына» (рядом).

Дело в том, что в моем окружении были книги Востока и Запада... Китай. Индия... Америка... Европа... Россия. И наконец фрагментно встречалась Украина. Я учился многому чужого, а на свое не обращал внимание. А если обращал, то капельку. Нас окружают тысячи источником. Как говорил Тарас Григорьевич Шевченко: «И чужому учитесь и СВОЕГО не отрекайтесь». Вот потому молодое поколение устремляет свой вектор на запад. Откуда веет мода и реклама, туда несется душа нашего СНГ лагеря. Мы не учим (и не знаем) свою историю. Мы с детства не читаем (а если читаем, то зарубежные как «Отче Наш») книги. А зарубежные книги написаны для зарубежного народа в первую очередь. Для его образа жизни, для его мышления, для укрепления его корней на той земле. Вот я и укреплял свои корни в Индии, Китае, Германии, США и, конечно, в России. И лишь последнее время возросло укрепление моих корней на Родине, то есть Украине с 10 % до более значительных и выдающихся результатов. Я стал отдавать привилегию, пусть даже и смотрю западные фильмы, тогда я их смотрю на украинском языке. За последние 5 лет я так привык к украинской озвучке фильмов, что когда смотрю фильм на русском языке, то чувствую себя иностранцем, хотя и прекрасно с юности помню этот язык. А до этого, понимаешь, Саша, я укреплял свои позиции за пределами Украины. Думаю, что это успешно делали многие украинцы. А потом даже кто-то и уплыл, куда его ветром понесло. А особенно уплывают те, кто не чувствует свою связь с предками на этой Земле. Не чувствует связь с Землей. Не чувствует места этой силы. Силы матери...





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...