Главная Обратная связь

Дисциплины:






Класифікація пластичних мас



За складомпластмаси поділяють на прості і композиційні.

За природою сполучної речовинипластмаси можна розділити на два класи: пластичні маси на основі синтетичних смол; пластичні маси на основі видозмінених природних полімерів (головним чином ефірів целюлози). Сучасні найбільш коштовні пластмаси відносяться до першого класу, і значення їх з кожним роком зростає. Навпаки, пластмаси, що відносяться до другого класу, менш перспективні і значення їх знижується. Поступово їх витісняють пластмаси на основі синтетичних смол, кількість яких продовжує зростати. Однак в останні роки різноманіття видів і властивостей пластмас і виробів з них забезпечується в основному не відкриттям нових, а хімічною і структурною модифікацією вже відомих полімерів (сополімеризацією різних мономерів, сполученням декількох полімерів, зміною складу).

За фізико-механічними властивостями(при температурі 20 °С) пластичні маси умовно підрозділяють на тверді, напівтверді і м'які пластики.

Тверді пластики це тверді пружні матеріали (фенопласти, амінопласти, полістирол і ін.) з переважно аморфною структурою, з високим модулем пружності і малим видовженням під час дослідження зразків на розтягування. Під дією зовнішніх навантажень, нижче руйнуючих, вони довгостроково зберігають свою форму при нормальній і підвищеній (до визначеної межі) температурах.

Напівтверді пластики – це тверді пружні матеріали (поліетилен і ін.), що мають в основному кристалічну структуру, середні величини модуля пружності і характеризуються відносно високим загальним і залишковим видовженням під час розтягування. Однак залишкове видовження цих пластиків оборотне і, як правило, під час нагрівання зникає.

М'які пластики– це м'які й еластичні матеріали (полівінілхлоридний пластикат, поліізобутилен, пінополіуретан та ін.) з переважно аморфною структурою і низьким модулем пружності. Вони характеризуються відносно високим загальним і малим залишковим видовженням. Розвиток і зникнення оборотної частини їх деформації при нормальній температурі відбуваються з уповільненою швидкістю. У цьому їх істотна відмінність від еластиків, теж м'яких і еластичних матеріалів, оборотна деформація яких розвивається і зникає з більшою швидкістю (практично миттєво).

Затермічними властивостямипластичні маси поділяють на термопластичні і термореактивні. Такий розподіл підкреслює принципове розходження у властивостях пластмас, їх поводженні в процесі технологічної переробки у вироби і під час експлуатації останніх.

Термопластичними пластмасами (термопластами)називають такі пластики, що під час нагрівання розм'якшуються і легко формуються у вироби, а під час охолодження (після формування) – тверднуть. Лише під час тривалих термічних впливів можливі і необоротні зміни. До термопластів відносяться поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, полістирол, поліамідні, поліакрилові і деякі інші пластики. Термопластичними є також ефіроцелюлозні пластмаси (нітроцелюлоза, ацетилцелюлоза й ін.).



Термореактивними пластмасами (реактопластами) називають пластики, що розм'якшуються лише в момент формування виробу (під час нагрівання і дії тиску) і швидко втрачають цю здатність (затвердівають) у результаті хімічних реакцій, призведених термічним впливом. При цьому відбувається зшивання полімерних ланцюгів і пластмаса невідновлювально переходить у неплавкий і нерозчинний стан. До таких пластмас відносять пластмаси на основі фенолоальдегідних, аміноальдегідних і деяких інших смол. Різке розходження в поведінці термопластичних і термореактивних пластмас обумовлено розходженням у хімічній будові смол, що входять до їх складу. Ланки і термопластичних смол складаються з малореакційноздатних атомних груп, тоді як ланцюги термореактивних смол містять велику кількість реакційноздатних полярних груп, легко взаємодіючих під час нагрівання один з одним і з молекулами інших речовин з утворенням міцних поперечних зв'язків, що невідновлювально змінює їх властивості.

За типом хімічних реакцій, що лежать в основі синтезу синтетичних смол,пластмаси на їх основі поділяють на дві групи: пластмаси на основі полімеризаційних смол, отриманих в результаті реакції полімеризації; пластмаси на основі поліконденсаційних смол, отриманих у результаті реакції поліконденсації.

До найважливіших пластмас, отриманих на основі полімеризаційних смол, відносяться: поліолефіни (поліетилен, поліпропілен, поліізобутилен), вініпласти (пластики на основі полівінілхлориду, полівінілового спирту і полівінілацетату), полістироли зичний і удароміцний, сополімери стиролу з іншими мономерами), фторопласти, поліакрилати, поліформальдегід. Найбільш розповсюдженими пластмасами на основі поліконденсаційних смол є: фенопласти, амінопласти, поліаміди, поліефіри (головним разом поліетилентерефталат і полікарбонати), поліепоксиди, поліуретани і кремнійорганічні пластики.

За характером мікро- і макроструктурипластичні маси можна підрозділити на однорідні (ненаповнені) і неоднорідні (наповнені, з наповнювачами). Так, неоднорідні за мікроструктурою фенопласти й амінопласти. До цієї ж підгрупи відносять шаруваті і газонаповнені (пористі) пластмаси, що входять у групу виробних матеріалів.

Виробні пластмасові матеріали випускають у вигляді аркушів, пластин, плит, труб, шлангів, стрижнів та інших профілів. Вони призначені для переробки в готові вироби і деталі виробів штампуванням (гарячим і вирубним), видуванням (роздуванням) та іншими методами.

Плівкові матеріали (плівки) об'єднані в особливу групу матеріалів із пластмас (термопластичних) і відрізняються високим ступенем орієнтації структурних елементів полімеру. Плівкові листові матеріали мають товщину не більш 0,5 мм.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...