Главная Обратная связь

Дисциплины:






Загальні властивості пластичних мас



Пластичні маси мають комплекс загальних властивостей, що відрізняють їх від багатьох традиційних матеріалів. Для більшості пластичних мас характерні легкість, розмаїтість фізико-механічних властивостей, хімічна стійкість, мала теплопровідність, високі діелектричні властивості, гарний зовнішній вигляд виробів. Деякі пластмаси мають високу прозорість.

Щільність пластмас у більшості випадків коливається в межах 0,9–1,5 г/см3, об'ємна маса спеціальних видів пластмас з пористою (піноподібною) мікро- і макроструктурою може досягати 0,1– 0,02 г/см3. Це дозволяє істотно знизити масу багатьох виробів і деталей, наприклад при заміні металів, скла і кераміки пластмасами. Пористі пластики мають низькі величини коефіцієнтів тепло- і звукопровідності, а тому застосовуються як тепло- і звукоізоляційні матеріали.

Фізико-механічні властивості пластмас різноманітні, тому з них можуть бути виготовлені як тверді, пружні, так і гнучкі, шкіроподібні і каучукоподібні матеріали. Тверді наповнені й особливо шаруваті пластики мають високу механічну міцність, що в сполученні з малою щільністю ставить їх до важливих і часто незамінних конструкційних матеріалів для багатьох непродовольчих товарів.

Істотною перевагою пластичних мас у порівнянні, наприклад, з металами є висока стійкість до дії води і багатьох хімічних реагентів (розчинів солей, кислот і лугів). Тому пластмаси широко застосовують для виробництва побутових виробів, а також у хімічному машинобудуванні як антикорозійний матеріал, що не вимагає спеціальних захисних покрить.

Високу хімічну стійкість мають фторопласти, поліетилен, поліпропілен, поліізобутилен, полістирол і полівінілхлорид. З них фторопласт-4 (політетрафторетилен) відрізняється винятково високою стійкістю до дії розчинників і хімічних реагентів: він не розчиняється і не набухає в жодному з відомих розчинників і витримує без зміни послідовну обробку в концентрованими кислотами – сірчаною (24 годин при 290°С), азотною (24 годин при 100°С) і суміші азотної і соляної кислот («царській горілці» – 24 годин при 100°С). Таку «тверду» обробку не можуть витримати навіть благородні метали.

Готові вироби з пластмас, як правило, не вимагають декоративних покрить, тому що мають звичайно гладку блискучу поверхню, що додає їм красивий зовнішній вигляд. Здатність багатьох пластичних мас офарблюватися практично в будь-який колір використовується як коштовний матеріал у будівництві, для художніх виробів, а також для імітації слонової кістки, дорогоцінних каменів, перламутру та ін. Коефіцієнт використання матеріалу під час переробки пластмас у вироби досягає 0,95-0,98, тоді як у металів під час механічної обробки – 0,2-0,6, під час лиття – 0,6-0,8. До того ж трудомісткість виготовлення навіть найскладніших деталей із пластмас дуже мала в порівнянні з трудомісткістю виготовлення виробів з інших матеріалів механічною обробкою.



Окремі пластики, наприклад, фторопласт-4, поліакрилати і кремнійорганічні смоли, мають високу теплостійкість (до 300°С і вище).

Маючи відмінні діелектричні властивості, пластмаси широко використовують як електроізоляційні матеріали. Такі пластики як поліетилен, полістирол і політетрафторетилен, є в сучасній техніці найкращими діелектриками. У природі аналогів немає. В той же час, входячи до складу пластмаси струмопровідні наповнювачі (графіт, сажа, металеві порошки й ін.), легко одержують струмопровідні і теплопровідні пластики.

Деякі пластики, наприклад поліметилметакрилат, полістирол, полікарбонати та інші, безбарвні і мають гарну прозорість. Тому їх часто називають органічним склом. За показником пропускання ультрафіолетової частини світлового спектра вони в десятки разів перевершують неорганічне (силікатне) скло.

Поряд з перевагами пластмаси мають і недоліки. Під час дії кисню повітря, вологи, світла (особливо ультрафіолетових променів), механічних і термічних впливів пластмаси старіють. У результаті чого поступово відбуваються процеси окислювання й інші хімічні зміни, пов'язаних з порушеннями структури полімеру, знижується еластичність, підвищуються твердість, крихкість і водопоглинання пластмас, з'являються тріщини, погіршується зовнішній вигляд виробів. Ці небажані явища частково або майже цілком можуть бути усунуті шляхом найбільш раціонального вибору складу пластмаси, видалення шкідливих домішок, уведення невеликих добавок стабілізаторів (інгібіторів).

Під час використання в умовах підвищеної температури окремі пластмаси виявляються недостатньо теплостійкими. Деякі з них довгостроково зберігають твердість і форму виробів лише при температурі нижче 100°С, хоча для більшості побутових виробів така теплостійкість цілком достатня. Недоліками пластмас є також великий коефіцієнт термічного розширення, висока електризуємість, у деяких – невисокі гігієнічні властивості, недостатня твердість, прояв холодотекучості, підвищена горючість. Ці особливості треба знати і враховувати під час вибору пластмаси для конкретних умов використання.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...