Главная Обратная связь

Дисциплины:






Розробка системи керування технологічним процесом



2.3.1. Призначення, цілі та автоматизовані функції системи керування

Автоматизована система керування процесом призначена для здійснення таких задач, як автоматична стабілізація та ведення технологічного процесу у заданому режимі, збільшення оперативності керування.

Призначення АСКТП полягає у цілеспрямованому веденні технологічного процесу та забезпеченні інформацією сумісних та вищестоячих органів та систем керування.

Основними цілями створення АСКТП є:

- зниження собівартості виготовлення продукції;

- зменшення зносу та підвищення надійності роботи основного технологічного обладнання;

- скорочення затрат ручної праці у керуванні та контролі технологічним процесом;

- покрашення умов праці операторів та обслуговуючого персоналу;

- забезпечення безпеки функціонування об'єкта.

Практично ціль керування реалізується шляхом стабілізації параметрів процесу на вході та заданих параметрів готової продукції, узгодження режимів роботи установки.

Функції АСКТП направлені на виконання поставлених цілей керування реалізуються комплексом технічних засобів (КТЗ) та персоналом. Вони розділяються на інформаційні та керуючі функції.

Інформаційні функції забезпечують контроль основних параметрів процесу та сигналізацію про відхилення від цих параметрів, вимір та реєстрацію за викликом; запит оператора; обчислення техніко-економічних показників; показників якості продукції та процесу; періодичну реєстрацію та інше. Сукупність інформаційних функцій складає інформаційну підсистему АСКТП.

Керуючі функції забезпечують вироблення та реалізацію керуючих впливів на об'єкт керування, стабілізацію параметрів, розподілення навантажень між агрегатами, керування пускачами та ін. Сукупність керуючих функцій складає керуючу підсистему АСКТП.

 

2.3.2. Вибір і обґрунтування методів автоматичного контролю технологічних параметрів

Вибір того або іншого методу вимірювання обумовлено наступними факторами:

- діапазоном вимірювання технологічного параметра;

- чутливістю вимірювання;

- лінійністю градуювальної характеристики;

- похибка вимірювання.

Необхідно вибрати найбільш ефективний метод вимірювання, що покладений в основу побудови Державної системи контролю. Для цих цілей доцільно використовувати наступну формулу:

 

(2.1)

 

де припустиме відносне відхилення N-го первинного перетворювача;

допустиме відхилення технологічного параметра;

номінальне значення технологічного параметра.

Дані за розрахунком похибки кожного вимірювального перетворювача доцільно представити у вигляді таблиці.

Приклад.

Процес пастеризації у консервному виробництві здійснюється при температурі 90 ± 5°С. Припустиме відносне відхилення складе



%= 100 % = 5,56 %

Прилад для вимірювання цієї температури повинен мати похибку у 3-5 разів менше, ніж припустиме відносне відхилення, тобто = 1,11 ... 1,85%. Таку точність вимірювання можливо досягти шляхом застосування термоелектричного методу вимірювання. Для цієї мети варто використовувати термоелектричний перетворювач опору типу ТСМ, що має похибку вимірювання не більше 0,5%. Також при виборі методу вимірювання необхідно врахувати той факт, що робота датчику при граничних температурах може привести до передчасного зносу термоелектричного перетворювача. Тому, найбільш доцільно застосовувати термоелектричний перетворювач типу ТСМ, для якого температура 90°С знаходиться в середній частині діапазону вимірювання. Градуювальна характеристика даного термоелектричного перетворювача в діапазоні температур -50 …+150 °С лінійна.

 

Таблиця 2.3.

Похибка вимірювання технологічних параметрів

 

Назва технологічних параметрів Припустиме відносне відхилення Похибка методу вимірювання
температура у I зоні пастеризації 5,56 0,5
температура у II зоні 5,56 0,5
температура у III зоні 5,56 0,5
температура у зоні охолодження ± 2
тиск пари, що подається у зони І - ІІІ 0,25 ± 0,02
тиск пари 0,25 ± 0,02
витрата пари ± 2
тиск середовища (охолоджуючої води) у лінії нагнітання 0,2 ± 0,05

2.3.3. Вибір комплексу технічних засобів

Ціль розділу – обґрунтування і вибір технічних засобів, що входять до складу каналів контролю і регулювання технологічних змінних.

Обґрунтування і вибір технічних засобів, що належать до складу каналів контролю і регулювання проводиться згідно функціональної схеми за кожним технологічним параметром, а також згідно номінальних значень вимірюваних параметрів.

Обґрунтування і вибір технічних засобів включає:

- вибір первиних перетворювачів (датчиків);

- вибір перетворювачів сигналів;

- вибір мікропроцесорного контролеру (МПК);

- вибір засобів відображення і представлення інформації;

- вибір засобів введення оперативної та керуючої інформації;

- вибір виконуючих пристроїв (виконуючі механізми та регулюючі органи).

Для вибору мікропроцесорного контролера (МПК) використовують наступні вихідні дані:

- характеристики розв'язуваних задач (обсяг вхідної та вихідної інформації, коефіцієнти складності обробки вхідної інформації і т.д.);

- вимоги до швидкодії і надійності роботи МПК;

- перелік моделей, що серійно випускаються, МПК, що можуть бути використані;

- технічні й експлуатаційні характеристики МПК.

При виборі проміжних перетворювачів (при необхідності) необхідно вирішити наступні задачі:

- вибір нормуючого перетворювача;

- вибір електропневматичного перетворювача (ЕПП);

- вибір пневмоелектричного перетворювача (ППЕ).

При виборі виконавчого пристрою необхідно враховувати відповідність вхідного сигналу виконавчого пристрою і вихідного сигналу попереднього технічного засобу. Обираючи регулюючий орган виконуючого пристрою необхідно враховувати наступні фактори:

- діаметр трубопроводу, на якому буде встановлено відповідний регулюючий орган;

- характеристики середовища у трубопроводі (температура, тиск, вид середовища);

- категорія виробництва за вибухо- та пожежонебезпекою.

Також у системі має бути передбачено дистанційне керування, яке передбачає вибір органів ручного включення (кнопка, ключ управління). За виконанням канал дистанційного управління аналогічний каналу регулювання автоматичної системи. Відзнака складається у тім, що у автоматичній системі регулювання командна дія на виконуючий механізм потрапляє від МПК, а в системі дистанційного управління – при вмиканні органа ручного управління оператором. Прилади ручного дистанційного керування обираються з пневматичної чи електричної гілок ДСП.

Для зв'язку МПК з датчиками і виконавчими пристроями об'єкта керування використовуються пристрої зв'язку з об'єктом (ПЗО). В якості ПЗО в системах АСК ТП звичайно виступає електронний блок, що працює автономно або у складі промислового комп'ютера, призначений для перетворення в цифрову форму первинних електричних сигналів від датчиків і перетворювачів, безпосередньо зв'язаних з об'єктом керування.

Для представлення інформації технологічному персоналу використовуються пристрої зв’язку з оперативним персоналом (ПЗОП). Вони дозволяють оперативно здійснювати контроль та керування технологічним процесом.

Вибір технічних засобів здійснюється за довідниками та каталогами [4 -10]. При виборі технічних засобів перевага надається уніфікованій апаратурі виробництва України, що входить до Державної системи приладів (ДСП). У харчовій промисловості найбільш поширеними є електрична та пневматична гілки ДСП.

При виборі засобів одержання інформації про стан об'єкта слід врахувати ряд факторів метрологічного та режимного характерів, найбільш істотні з яких наступні:

- допустима для АСКТП похибка, яка визначає клас точності датчика;

- границі вимірювання з гарантованою точністю;

- вплив фізичних параметрів контрольованого та навколишнього середовища (температури, тиску, густини, вологості) на нормальну роботу датчика;

- можливість застосування датчика з точки зору вимог пожежо- та вибухонебезпеки;

- відстань, на яку може бути передана інформація;

- граничні значення вимірюваної величини та інших параметрів середовища.

Приклад.

З урахуванням функцій, які реалізує АСК відділення пастеризації, та апаратних засобів, що реалізують ці функції, АСКТП можна розбити на наступні рівні:

- рівень датчиків і виконавчих механізмів (нижній рівень);

- рівень програмованих логічних контролерів (рівень управління процесом);

- рівень взаємодії системи з операторами (інтерфейсний рівень).

Рівень управління процесом представлений мікропроцесорним контролером SIMATIC S7-300, що призначений для побудови систем автоматичного керування з підвищеними вимогами до надійності їх функціонування.

Структура інформаційних каналів складається з:

- каналів мікропроцесорного контролера SIMATIC S7-300;

- каналів обміну даними по шині PROFIBUS DP між контролером і операторськими станціями;

- каналів операторського інтерфейсу (робочого місця оператора-технолога).

Після незалежного перетворення і обробки за ідентичними алгоритмами в контролері SIMATIC S7-300 вхідні аналогові сигнали циклічно передаються по шині PROFIBUS DP в операторську станцію.

Підсистема керування на базі мікропроцесорного контролера SIMATIC S7-300 представлена функціональними модулями FM 355 з ПІД-регуляторами; підсистема контролю, сигналізації та логічного керування - модулями аналогових входів SM331.

В якості пристрою зв'язку з оператором використовується панель оператора SIMATIC МР 270В.

Для зв’язку контролера зі станцією оператора з боку SIMATIC S7-300 використовують інтерфейс PROFIBUS DP S7-300, що працює у відповідності з протоколом PROFIBUS EN 501070. Швидкість передачі інформації – 1,5 Мбіт/с.

Для сигналізації оператору про місце виникнення порушення на технологічній клавіатурі передбачено світлодіодне підсвічування об’єкта, в якому виникло порушення.

Передача команд оператора-технолога відбувається за допомогою технологічної клавіатури, яка допускає набір і передачу в ПЕОМ наступних команд:

- вибір об’єкта;

- вибір функції (мнемосхем, груп, таблиць, огляд);

- зміна завдання регулятору;

- зміна режиму контуру керування;

- зміна виходу;

- ручне дистанційне керування регулюючими органами, іншим обладнанням (насосами, мішалками, конвеєрами та ін.).

Нижній рівень АСКТП представлений датчиками з уніфікованим вихідним сигналом та виконавчими пристроями з пневмоприводом. Перевага при виборі датчиків надавалась тим первинним вимірювальним перетворювачам, що мають вихідний струмовий сигнал 4-20 мА, оскільки це дає змогу не використовувати всілякі проміжні перетворювачі з метою узгодження вихідного сигналу датчику з вхідним сигналом МПК.

Оскільки термоелектричний метод вимірювання можна використовувати для вимірювання температури газоподібних, рідких, та сипучих речовин, то в якості датчика для контролю температури води у ваннах пастеризатору обрано термоперетворювач опору мідний типу ТСМУ/1-1088-420, що має вихідний сигнал 4-20 мА [8].

Витрата пари та води вимірюється методом змінного перепаду тиску за допомогою комплекта приладів, до складу якого входить стандартний звужуючий пристрій – діафрагма камерна типу ДКС-0,6 та інтелектуальний датчик різниці тиску типу Метран-100-ДД 1420.

Контроль тиску пари та води здійснюється інтелектуальним датчиком надлишкового тиску типу Метран-100-ДИ 1152. [4]

Для регулювання параметрів в процесі пастеризації в якості регулюючих органів виконавчих пристроїв використовуються регулюючі односідельні клапани типу Fisher GХ. Клапан має вбудований пневматичний мембранний привід. Клапан GХ оснащений контролером FIELDVUE серії DVС 2000 фірми Fisher, який перетворює вихідний сигнал контролера (4 – 20 мА) в стандартний пневматичний сигнал 20-100 кПа, що подається на вхід клапана з метою внесення керуючої дії. Виконавчі механізми пневматичної гілки ДСП характеризуються безпекою застосування у вибухонебезпечних середовищах, високою надійністю у важких умовах праці.

Керування електроприводом конвеєрів (завантаження та розвантаження), транспортуючої стрічки здійснюється за допомогою перетворювача частоти MІCROMASTER 440 виробництва фірми SІEMENS, що забезпечує високу точність керування електроприводом за допомогою вбудованої мікропроцесорної системи керування. У системі реалізований захист перетворювача і двигуна від перевантажень. Перетворювач частоти серії MICROMASTER зв’язаний з контролером за протоколом FIELDBUS.

Комутацію електричних кіл керування будемо здійснювати за допомогою пускачів типу ПБР-3А для електричного технологічного обладнання (насос, вентилятор). Для переходу з автоматичного режиму роботи на ручний та у зворотному напрямку у цьому випадку оберемо блок ручного дистанційного керування типу БРУ-22.

Обрані прилади та засоби автоматизації занесені до замовної специфікації, що наведена у додатку.

 

2.3.4. Опис функціональної схеми автоматизації

Функціональна схема автоматизації (ФСА) є основним технічним документом, який відображає суть усіх основних рішень з керування технологічним процесом. Тут повинні бути подані основи технологічного процесу: технологічні апарати та зв'язки між ними, вимірювальні та регульовані величини технологічного процесу і засоби організації керуючих дій.

При описі функціональної схеми потрібно розкрити всі основні рішення з автоматичного контролю та керування технологічним процесом, показати як і за допомогою яких технічних засобів реалізуються окремі функції системи керування. При описі складних контурів керування необхідно показати послідовність перетворення інформації у ньому, починаючи від датчиків інформації та закінчуючи виконавчими пристроями, вказавши на якому матеріальному або енергетичному потоці вони встановлені. Прості контури регулювання та вимірювання можна тільки зазначити без докладного опису.

На схемі автоматизації умовними зображеннями показують устаткування і комунікації, що входять до складу технологічного об'єкта (процесу), пристрої контролю і керування, умовні лінії зв'язку між технологічним устаткуванням і пристроями контролю і керування.

Технологічне устаткування і комунікації зображуються спрощено, але у відповідності зі схемою, прийнятою в технологічній частині проекту. Допускається зображення окремих вузлів технологічних об'єктів у виді прямокутників з відповідними найменуваннями (ГОСТ 2.793-79).

Товщина ліній позначень машин апаратів 0,5 – 1 мм. Біля кожного апарата необхідно вказати найменування або позиційне позначення. Найменування може бути вписане всередині умовного графічного зображення апарата (машини).

При позначенні апаратів на вільному місці схеми повинна бути приведена таблиця з переліком устаткування (додаток 3, рис. Д1).

Лінії трубопроводів зображуються суцільною лінією. Для вказівки найменування середовища в трубопроводі виконується розрив лінії трубопроводу. Умовні позначення трубопроводів відповідно до ГОСТ 21.206-93 приведені в додатку 3, табл. Д4. На позначеннях трубопроводів проставляють стрілки, що вказують напрямок руху в трубопроводі. Стрілка зображується як рівносторонній трикутник зі стороною 6 мм. У випадку газоподібних середовищ трикутник незафарбований, коли мова йде про рідину або порошкоподібне середовище – зафарбований.

Інформацію про використані в системі матеріальні потоки приводять у виді таблиці на вільному полі креслення (додаток 3, рис. Д2).

На технологічних комунікаціях показують клапани, засувки, вентилі та інші запірні та регулюючі органи, що використовуються в системі контролю і керування процесами.

Зображення приладів та засобів автоматизації на кресленні виконується у відповідності до ГОСТ 21.404-85 (додаток 3, табл. Д1)

Комплексні пристрої (контролери) позначаються прямокутником довільного розміру (товщина ліній 0,5 – 1 мм). У кожному прямокутнику позначають апаратуру, встановлену на щиті.

Прилади і засоби автоматизації, що розташовані поза щитами і конструктивно не зв'язані безпосередньо з технологічним устаткуванням, показують у прямокутнику «Прилади місцеві».

Допоміжну апаратуру і пристрої, що не впливають на функціональну структуру автоматичної системи, на схемі автоматизації не показують.

Лінії зв'язку зображуються між приладами і засобами автоматизації однолінійно (товщина ліній 0,2 – 0,3 мм) незалежно від реальної кількості проводів і труб. Ці лінії виконують за можливістю по менш короткому напрямку з мінімальною кількістю вигинів і перетинань, допускається перетинання ліній зв'язку з технологічним устаткуванням і комунікаціями.

Умовні позначення вимірюваних параметрів у відповідності до ГОСТ 21.404-85 наведені у додатку 3, табл. Д3.

Нумерація текстових і графічних матеріалів повинна виконуватися у відповідності з наступною структурою.

 

1 2 . 3 4 . 5 6 . 7 8 . 9 10

У графах 1, 2 записується буква – умовне позначення групи і рік випуску: ТЖ 10;

3, 4 – номер проекту за списком групи;

5 … 8 – специфічні характеристики, що студент не формує, тому вказуються нульові позиції;

9, 10 – місце для індексації конструкторського документа у відповідності з ГОСТ 2.701-84.

Наприклад, для студента, що виконує в 2010 році дипломний проект за обліковим номером 15 замовна специфікація на прилади та засоби автоматизації буде мати таку нумерацію: ТЖ 10.150.00.00. ЗС.

Приклад виконання ФСА наведено у додатку 1.

 

Приклад.

Функціональна схема автоматизації відділення пастеризації розроблена у відповідності до ГОСТ 21.404-85. Обрані технічні засоби автоматизації згруповані на полі креслення за призначенням та метою функціонування. Контури контролю та керування побудовані так, щоб реалізувати задачі АСКТП, наведені у підрозділі 2.1.3.3.

Система керування функціонує у такій спосіб.

Температура по зонах пастеризатора вимірюється термометром опору типу ТСМУ/1-1088-420 (поз. 1-1 … 3-1, 7-1, 17-1). Стабілізація температури в зонах нагрівання продукту відбувається наступним чином. Уніфікований вихідний сигнал 4-20 мА перетворювача надходить на модулі ПЗО контролера типу SM 331, де перетворюється у цифрову форму та передається в МПК. При виникненні розузгодження між поточним та заданим значенням температури контролер формує командний сигнал, що надходить у цифровій формі на модулі зв’язку з об’єктом типу SM 332, де відбувається перетворення в уніфікований електричний сигнал постійного струму. Цей сигнал надходить на контролер виконавчого механізму типу DVC-2000, який пов’язаний з регулюючим органом типу GX (поз. 1-2, 2-2, 3-2), що змінюють підведення пари до апарата.

За аналогічним алгоритмом відбувається підтримка температурного режиму у зоні охолодження водою. Для цього на трубопроводах подачі холодоносія встановлені виконавчі механізми типу DVC-2000, що пов’язані з регулюючими органами типу GX (поз. 17-2, 17-3).

Система автоматизації передбачає автоматичний контроль тиску пари, що надходить у пастеризатор, а також тиску середовища у лінії нагнітання насосу охолодження з використанням датчиків надлишкового тиску типу Метран-100-ДИ 1152 (поз. 4-1, 9-1 … 12-1). Уніфікований вихідний сигнал 4-20 мА перетворювачів надходить на модулі ПЗО контролера типу SM 331, де перетворюється у цифрову форму та передається в МПК для подальшої обробки. Схемою передбачено аварійний зупинник насосу подачі охолоджуючої води при збільшенні тиску води вище 0,2 МПа.

Логічне керування роботою електроприводів насосу та вентиляторів здійснюється за допомогою блоку ручного керування типу БРУ-22 (поз. 5-1, 6-1, 8-1) та безконтактного пускача типу ПБР-3А (поз. 5-2, 6-2, 8-2). Схемою передбачено пуск конвейєра пастеризатора при досягненні температури води у ванні 90 0С. Після запуску конвейєра пастеризатора можливим є пуск завантажувального конвейєра.

Для управління роботою електроприводів конвеєрів (завантаження та розвантаження) використовується перетворювач частоти серії MICROMASTER 440, зв’язаний з контролером по протоколу FIELDBUS (поз. 14-1 … 16-1).

Також передбачена сигналізація роботи приводів електричного обладнання.

Загальна витрата гріючої пари вимірюється комплектом приладів, до складу якого входить діафрагма камерна типу ДКС-0,6 (поз. 13-1) та вимірювальний перетворювач різниці тисків типу Метран-100-ДД 1420 (поз. 13-2). Вихідний сигнал від перетворювача 4 – 20 мА надходить на контролер, де відбувається індикація та реєстрація поточних значень технологічного параметра.

 

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...