Главная Обратная связь

Дисциплины:






Пам'ятки архітектури та містобудування



[складено на основі Державного реєстру, 1,6]

Адміністративна одиниця Історико-архітектурні пам’ятки Історико-архітектурні та культурні заповідники і музеї Історичні міста та селища
Разом (ново виявлені) в т.ч. загально державного значення з них у списку всесвітньої спадщини
АР Крим 992 (50) -
Вінницька 511 (160) - -
Волинська 468 (180) -
Дніпропетровська 318 (200) - -
Донецька 76 (140) -
Житомирська 210 (300) - -
Закарпатська 152 (250) - -
Запорізька 25 (600) -
Івано-Франківська 1359 (-) -
Київська 211 (120) -
Кіровоградська 392 (170) -
Луганська 341 (100) - -
Львівська 3659 (-)
Миколаївська 143 (460) -
Одеська 1440 (-) - -
Полтавська 199 (300) -
Рівненська 338 (300) -
Сумська 473 (200) -
Тернопільська 1178 (140) -
Харківська 653 (300) - -
Херсонська 143 (87) - -
Хмельницька 387 (160)
Черкаська 312 (380) -
Чернівецька 738 (300) - -
Чернігівська 230 (160) -
м. Київ 675 (1000)
м. Севастополь 95 (150) -

 

Найдавніші в Україні пам'ятки архітектури і містобудування зосередже­ні в Північному Причорномор'ї. Це давньогрецькі поліси Херсонес (Севасто­поль), Пантікапей (Керч), Ольвія (Очаків), Керкінітида (Євпаторія), Тіра (Білгород-Дністровський), Неаполь Скіфський (Сімферополь) та ін. В Криму, в Бахчисарайському районі, виявлені також найдавніші з відомих печерних міст - Ескі-Кермен (V-VІ), Мангуп-Кале (VІ-ХV), Чуфут-Кале (Х-ХVІІІ) - і Ус­пенський печерний монастир (VІІІ-ХІХ). Серед подібного роду пам'яток представляють інтерес ранньослов'янські печерні храми в с. Міжгір'я Тер­нопільщині («Святиня язичницька») та в с.Бокота на Хмельниччині.

Архітектурна спадщина періоду Київської Русі (ІХ-ХІІІ) в її первісному вигляді збереглася лише частково. Це Софійський собор, Золоті ворота, церква Спаса на Берестові, Успенський собор і Троїцька надбрамна цер­ква в Києво-Печерській Лаврі, Михайлівський собор Видубицького мона­стиря, Михайлівський Золотоверхий монастир, церкви Богородиці Пирогощі та Кирилівська в Києві, Спаський собор, Борисоглібський собор, Іллінська церква, Єлецький Успенський монастир, П'ятницька церква в Чернігові, церква Василя в Овручі, Спасо-Преображенський собор у Новгород-Сіверському, Юріївська (Успенська) церква в Каневі, Успенський со­бор У Володимир Волинському, церква Св. Пантелеймона в с. Шевченкове Івано-Франківської області, церква Св. Миколи у Львові, «Горянська ротонда» в Ужгороді, церква Іоанна Предтечі в Керчі та ін.



Серед найкращих зразків дерев'яного зодчества, яких особливо бага­то на Поліссі і в Карпатах - церкви Св. Дмитрія (XV, с. Гішин Волинської обл.), Св. Параскеви (XV - XVIII, с. Олександрівка, Закарпатської обл.), Спасо-Преображенська (XVI, с. Нуйно Волинської обл.), Вознесіння Господнього «Струківська» (XVI, смт. Ясиня Закарпатської обл.),Благовіщення Бого­родиці (XVI, Коломия Івано-Франківської обл.), Миколаївська (XVII, с.Гусний Закарпатської обл.), Св. Михайла (XVII, с Ісаїв Львівської обл.), Св.Юра (XVII, Дрогобич), Різдва Богородиці (ХУН-ХУІІІ, с. Жубровичі Житомир­ської обл.), Хрестовоздвиженська (XVIII, Кам'янець-Подільський), Св. Миколи(XVIII, Вінниця), Троїцький собор (XVIII, Новомосковськ; найбільша дерев'яна сакральна споруда в Україні), Троїцька (XVIII, с. Троковичі Житомирської обл.), Св. Миколи (XVIII, с. Данилове Закарпатської обл.), Троїцька (XVIII, с. Бушеве Київської обл.), Св. Юрія (XVIII, с. Батетичі Львів­ської обл.), Св. Трійці (XVIII, с. Коротичі Рівненської обл.), Св. Трійці (XVIII, смт. Степань Рівненської обл.), Вознесіння Господнього (XVIII, Чортків Тер­нопільської обл.), Пресвятої Богородиці (XVIII, Берислав Херсонської обл.), Св. Іоанна Сучавського (XVIII, с. Виженка Чернівецької обл.), Різдва Бого­родиці (XIX, с. Матків Львівської обл.), Воздвиження Чесного Хреста (XIX, с Опірець Львівської обл.), Св. Іллі (XIX, с. Шепіт Чернівецької обл.) та ін.

Серед кам'яних культових споруд виділяються:

· церкви - Різдва Христового (XIII- XIV, Галич), Різдва Богородиці (ХІV-ХV, Рогатин Івано-Франківської обл.), Миколаївська (ХV-ХVІІ, Кілія Одеської обл.), Миколаївська (XVI, Олевськ), Успенська (XVI, с Крилос Івано-Франківської обл.), Воздвиження (XVI, Дрогобич Львівської обл.), Воздвиженська (XVI, Тернопіль), Успенська (ансамбль ХУІ-ХУІІ, Львів), Іллінська (XVII, Суботів), Михайлівська (XVII, Переяслав-Хмельницький Київської обл.), Успіння Богороди­ці (XVII, с. Низкиничі Волинської обл.), Іллінська (XVII, Київ), Миколи Притиска (XVII, Київ), Спасо-Преображенська (XVIII, Великі Сорочинці Полтавської обл.), Св. Іллі (XVIII, Новомирґород Полтавської обл.), Андріївська (XVIII, Київ), Покрова Богородиці (XVIII, Київ), Миколаївська з дзвіницею (ХVІП-ХІХ, Диканька), Запорізь­ка (XVIII, Берислав), Греко-Софіївська (XVIII, Хересон), Воскресіння Христового (XVIII, Суми), Троїцька (XIX, Приморськ), Трьох-Анастасїївська (XIX, Глухів Сумської обл.), Воскресіння (XIX, Форос АР Крим), Свято-Миколаївська (XIX, Миколаїв), Покрова Богородиці (XX, с. Пархомівка Київської обл.), церква-меморіал «Козаць­кі могили» (XX, с. Пляшева Рівненської обл.);

· собори – Різдва Богородиці (ХІV-ХV, Козелець), Вірменський (ХІV-ХХ, Львів), Латинський кафедральний собор Вознесіння Пресвятої Діви Марії (ХІV-ХVІІІ, Львів), Миколаївський (XVII, Ні­жин Чернігівської обл.), Вознесенський (XVII, Переяслав-Хмельницький Київської обл.), Велика Лаврська дзвіниця (XVII, Київ) Троїцький (XVII, Чернігів), Покровський (XVII, Харків) Спасо-Преображенський (XVII, Ізюм Харківської обл.), Преображенський (XVIII, Дніпропетровськ), Св. Антонія і Феодосія (XVIII, Ва­сильків Київської обл.), Троїцький (XVIII, Новомосковськ Дніпропетровської обл.), Св. Юра (XVIII, Львів), Святодухівський (XVIII, Ромни Сумської обл.), Покровський (XVIII, Київ), Різдва Богородиці (XVIII, Козелець), Володимирський (XIX, Київ), Свято-Пантелеймонівський (XIX, Одеса), Св. Варвари (XIX, Бердичів Житомирської обл.), Спасо-Преображенський (XIX, Житомир), Покрова Богородиці (XIX, Ізмаїл Одеської обл.), Св. Володими­ра (ХІХ-ХХ, Севастополь), Миколаївський кафедральний (XX, Чернівці);

· костели - Св. Варфоломія (ХІІ-ХVІІ, Дрогобич Львівської обл.), Св. Єлизавети (ХІІІ-ХV, Хуст Закарпатської обл.), Домініканський (ХV-ХVІІ, Кам'янець-Подільський Хмельницької обл.), Пресвятої Діви Марії, колегіата (ХVІІ-ХVIIІ, Івано-Франківськ), єзуїтів (XVII, Луцьк), єзуїтів (XVII, Львів), Св. Лаврентія (XVII, Жовква Львівської обл.), бернардинців. (XVIII, Луцьк), Домініканський (XVIII, Тернопіль), Миколаївський (XVIII, Мукачеве Закарпатської обл.), Миколаївський (XIX, Київ), Св. Олександра (XIX, Київ);

· монастирі і лаври — Сурб-Хач (вірменський) (ХІV-ХVІІІ, Старий Крим), Унівський монастир-фортеця (ХІV-ХVІІІ, с. Унів Львівської обл.), Домініканський (ХІV-ХVІІІ, Львів), Троїцький (XV, с. Тригір'я Житомирської обл.), Святогірський (Успенський) монастир-фортеця (XV, с. Зимне Волинської обл.), Почаївська Свято-Успенська лавра (ХVІ-ХVІІІ, Тернопільської обл.). Троїцький монастир-фортеця (ХVІ-ХVІІ, с. Межиріч Рівненської обл.), Мовчанський (ХVІ-ХІХ, Путивль Сумської обл.), Густинський (XVII, Чернігівська область), Манявський скит (XVIII, с. Манява Івано-Франківської обл.), Бернардинський (XVII, Львів), Мгарський (ХVII-ХVІІІ, Полтавська область), Хрестовоздвиженський (ХVІІ-ХVIII, Полтава), Святогірська Успенська лавра (ХVІІ-ХІХ, Святогірськ Донецької обл.); Флорівський (ХVІІ-ХІХ, Київ), Крехівський (ХVІІ-ХХ, Львівська обл.), Бернардинський (ХVІІІ-ХІХ, Луцьк);

· караїмські кенаси в Києві та Євпаторії; мечеті в Євпаторії (Джума-Джамі), Феодосії, Сімферополі; синагоги в Києві, Сатанові, Луцьку, Чернівцях, Гусятині, Умані, Дрогобичі (найбільша хоральна); кірхи в Києві, Луцьку та ін.

Серед фортифікаційних споруд, що збереглись на території України слід відзначити генуезькі фортеці в Судаку і Феодосії (ХІV-ХV), фортеці і оборонні замки в Кам’янець-Подільському (ХІ-ХVШ), Кременці (ХІІ-ХІV), Білгород-Дністровському (ХІІІ-ХV), Ужгороді (ХІІІ-ХVІ), Луцьку (ХІІІ-ХV), Невицьке Закарпатської обл. (ХІІІ-ХVІІ), Мукачевому (ХІV-ХVІІ), Бучачі (ХІV-ХVІІ), Острозі Рівненської обл. (ХІV-ХVІ), Сутківцях (ХІV-ХVII), Свіржі (ХVI-ХVII), Дубно (ХV-ХVII), Корці (ХV-ХVШ), Меджибожі (ХV-ХVIIІ), Жовкві (ХVI), Бережанах Тернопільської обл. (XVI), Скалі-Подільській (ХVІ), Олесько (ХVІ-ХVІІ), Збаражі Тернопільської обл. (XVII), Києві (XVII-XIX), Кіровограді та Керчі (обидві - XVIII) та ін. Територіально фортифі­каційні споруди сконцентровані в Тернопільській. Львівській. Рівненській областях, тим часом у Лівобережній Україні вони взагалі не збереглися.

Серед світських споруд вирізняються своєю архітектурою Бахчисарайський ханський палац (ХVI-ХVIІI), палац Вишневецьких (ХVIІ-ХVIІI, Тер­нопільська обл.), будинок полкової канцелярії (ХVІІ-ХХ, Чернігів), Марі­йський палац (XVIII, Київ), Олександрійський палац (XVIII, Луганська обл.), палац Кирила Розумовського (ХVІІІ-ХІХ, Батурин Чернігівської обл.), палац Г. Потьомкіна (XVIII, Дніпропетровськ), палац Потоцьких (ХІХ-ХХ, Львів), палац Комарів-Чихачових (XIX, Муровані Курилівці Вінницької обл.), садиба Тарнавського (XIX, Качанівка Чернігівської обл.), 17 палаців цукропромисловців В.Ф. Симиренка, Б.І. Ханенка, Терещенків, бродських, М.Р. Закса та ін. у Києві (ХІХ-ХХ), палац Воронцова (XIX, Одеса), дача «Ластівчине гніздо» (XX, Місхор), палацові комплекси в Підгірцях Львівської обл. (XVII), Тульчині (XVIII), Алупці (XIX), Масандрі (XIX), Шарівці (XIX), Кореїзі (XIX), Лівадії (ХХ), а також поміщицькі ма­єтки — переважно в лісостеповій частині України; університет (колишня резиденція митрополита Буковини і Далмації) (XVIII, Чернівці), Червоний корпус національного університету імені Тараса Шевченка (XIX, Київ), Львівський Університет (будинок Головного крайового сейму) (XIX), ліцей князя І.Безбородька (XIX, Ніжин Чернігівської обл.); театри опери і ба­лету в Одесі (XIX), Львові (XIX), Києві (XX) Донецьку (XX); контрактовий дім (ХІХ, Київ), нова біржа (ХІХ, Одеса), будинок губернського земства (XX, Полтава), будинок Державного банку (XX, Київ), «Будинок з химерами»» (XX, Київ), палац Праці (XX, Дніпропетровськ), будинок художни­ка (XX, Луцьк); залізничну вокзали Києва, Чернівців, Жмеринки, Львова, Дніпропетровська; Дніпрогес (Запоріжжя); астрономічна обсерваторія (ХІХ, Миколаїв) та ін.

Історико-художню цінність мають архітектурні ансамблі Хрещатика і Подолу (Київ), Круглої площі (Полтава), Приморського бульвару і Думсь­кої площі (Одеса), площі Свободи (Харків), площі Ринок (Львів), міської ратуші (Івано-Франківськ) та ін.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...