Синонімія числівників

1. Синонімічні відношення існують між кількісними і збірними числівниками: два хлопці — двоє хлопців, два відра — двое відер. Вибираючи грама­тичний синонім, треба зважати на семантичні, функціональностилістичні особливості двох розрядів числівників.

Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як о.піс ціле: трос синів, п'ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри: сто зошитів, сорок метрів, дев'ять ділиться на три. Збірні чи­слівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє— двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників. отже, такі словосполучення як сто п'ятеро учнів, сорок двоє студентці і порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять.

Збірні числівники широко використовуються в розмовній мові та мові художніх творів. Науковому й офіційно-діловому стилям вони не властиві. Кількісні числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і вони використовуються у будь-якому стилі.

Розрізняються числівники двох розрядів і характером сполучуваності. Так, збірні числівники вживаються:

а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметника­ми, що називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду: трос сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п'ятеро відпочи­ваючих, четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого сус­пільного становища. З такими іменниками вживаються кількісні числівники: три генерали, два президенти, три академіки;

б) з іменниками, що мають лише форму множини: двоє вил, троє окуля­рів, двоє санчат, двоє дитячих ясел;

в) з іменниками діти, малята, хлоп'ята, дівчата, особи: двоє хлоп'ят, п'ятеро осіб, трос дівчат, четверо малят;

г) з особовими займенниками: нас сьогодні четверо, їх було шестеро;

ґ) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предме­тів: четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо вікон, троє відер;

д) з назвами парних предметів (при цьому вказується кількість пар): трос черевиків, четверо рукавиць, двоє шкарпеток;

е) у субстантивованому значенні: двоє прийшли, трос працювали. Певна обмеженість у сполучуваності властива і кількісним числівникам:

вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються у субстантивованому значенні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати збірні у констру­кціях: двоє саней, троє ягнят, троє відповідачів. При іменниках жіночого ро­ду— назвах осіб жіночої статі та іменниках чоловічого і жіночого роду — назвах неживих предметів використовуються лише кількісні числівники: дві доярки, три столи, дві ночі і под.

2. Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пестливі форми: двійко, трійко, четвірко, п'ятірко, шестірко, семірко, восьмірко; двоєчко, троєчко. Такі форми є приналежністю розмовного мовлення.

3. Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням: десять, десятеро — десяток; дванадцять, дванадцятеро— дюжина; сто — сотня; одна друга — половина, одна третя — третина, одна четверта — чверть. Іменники десяток, дюжини, сотня властиві розмов­ному мовленню.

4. Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим виразам: «і цей і той», «і один і другий», «і ця і та», «і одна і друга».

Синтаксичні норми