Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема 2. Особливості особистості школяра, його права і обов'язки



Майбутньому вчителеві вже з перших днів навчання у вищому педагогіч­ному закладі освіти доведеться контактувати зі школярами під час проходження неперервної педагогічної практики в школі, тому йому слід знати характерні психологічні особливості учнів молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

Головна особливість розвитку особистості молодшого школяра —зміна його соціальної позиції: дитина приступає до систематичного учіння, стає членом класного колективу; змінюються стосунки з дорослими, головним авторитетом стає вчитель. Завдання дорослих щодо молодшого школяра в цей період полягає в тому, щоб сформувати у нього позицію учня, підвести його до розуміння ним своїх обов'язків.

Цей вік сприятливий для розвитку фізичних та розумових сил дитини. Збільшення росту і ваги тіла проходить достатньо пропорційно. Формуються функції мозку, значно посилюється процес диференціації між збудженням та гальмуванням. Інтенсивно розвивається руховий аналізатор, підвищується точність диференціації рухів. Разом з тим скелет молодшого школяра ще не пройшов стадії окостеніння, недостатньо розвинута серцево-судинна система. Все це вимагає від педагогів і батьків правильної організації режиму дитини в сім'ї і школі.

Успішному навчанню молодших школярів сприяють відповідні мотиви навчання. У 1-2 класах провідним мотивом є пізнавальні інтереси, які дифе­ренціюються за видами діяльності, — любить читати чи рахувати. У 3 класі

1 Див.: Положення про загальноосвітній навчальний заклад. — К., 2000 — С. 9-10.

2 Див.: Бех І. Наукове розуміння особистості як основа ефективності виховного процесу // Початкова школа. — 1998. — №1. — С. 4.

з'являється прагнення зайняти гідне місце в колективі, захоплює зміст знань (дізнатися про життя інших народів, навчитися пояснювати явища природи). Пам'ять у молодших школярів переважно наочно-образна. Вони легко запам'ятовують конкретні предмети навіть з багатьма деталями, але їм важко запам'ятати абстрактний матеріал, який розкриває зв'язки і відносини між

явищами.

Недостатньо критично сформоване уявлення школяра. Інколи брехня дитини є виразом її фантазії: вона прагне всупереч правді розповісти щось цікаве і сама вірить у те, що придумала.

Від класу до класу удосконалюється логічне мислення. Якщо учні першого класу звертають увагу на зовнішні ознаки, то третьокласники вже виділяють родові поняття. Мова і мислення дітей яскраво та емоційно забарвлені.

Це одночасно допомагає процесу їх навчання і виховання і ускладнює його. Учителю доводиться долати окремі недоліки в усному мовленні дітей — поспішність, неуважність, перескакування з одного на інше.



У процесі навчання в дітей формуються загальнотрудовіуміння: плану­вати, організовувати роботу свою і товаришів, здійснювати самооцінку і са­моконтроль. Діти особливо цікавляться оцінкою, яку дають їм однокласники, і гостро переживають, якщо ця оцінка не співпадає з очікуваною.

Ставлення дітей до довколишньої дійсності на ранніх ступенях розвитку будується на наслідуванні дорослих. Діти повторюють оцінки старших, інколи навіть копіюють їхні почуття, але за цими зовнішніми проявами осуду чи схвалення чогось часто надовго зберігається спокій почуттів. Нерідко причиною такого бездумного ставлення до чогось буває стиль роботи вихо­вателя. Розповідаючи про якісь події, людські вчинки, вчитель, наприклад, аналізує їх у чисто пізнавальному плані. Але цього явно недостатньо для пробудження почуттів у дітей.

Середній шкільний вік (підлітковий) характеризується бурхливим під­несенням життєдіяльності і глибокою перебудовою організму: відбувається не тільки фізичне дозрівання, але й інтенсивне формування особистості, ріст моральних та інтелектуальних сил.

Підлітковий вік — це період переходу від дитинства до отроцтва, у процесі якого розпочинається фізіологічна перебудова організму, яка певною мірою впливає на поведінку підлітка. Підлітковий вік можна назвати віком дисгармонії, яка спостерігається в усьому. Так, інтенсивний ріст підлітка призводить до Дисгармонії між ростом тіла і розвитком легеневого апарату та серцево-судинної системи, що позначається на працездатності учнів у цьому віці.

Розпочате статеве дозрівання, яке завершується в юнацькому віці, збільшує Дисгармонію в розвитку підлітків. Оскільки підліток практично не може36

реалізувати зовні свої значні енергетичні можливості, його "прихована" енергія переходить в упертість і непослушність, а то й у грубість, неадекватні вчинки та хуліганство.'

Сприймання підлітка знаходяться на стадії становлення, тому якість їх різна. Інколи вони вирізняються тонкістю і глибиною, а часом вражають своєю поверховістю. Характерною особливістю спостережень у дітей цього віку є невміння поєднати сприйняття довколишнього життя з навчальним матеріалом. У житті підлітка важливу роль відіграє мимовільна увага. Цікаві уроки або цікаві справи дуже захоплюють підлітка, і його увага може надовго зо­середжуватись на одному матеріалі або явищі. Та легка збудливість, інтерес до незвичайного часто переключають його увагу на інші об'єкти. Нерідко це стає причиною неуважності школяра на уроці.

Істотні зрушення у дітей в цей період спостерігаються і в розвитку їх мислительної діяльності. Мислення підлітка розвивається від наочно-образного до абстрактного (з його переважанням), але розвиток абстрактного мислення ще не спричиняється до зникнення конкретно-образного. Воно продовжує займати істотне місце в структурі психіки підлітка.

Підлітковий вік — період формування пізнавальних, суспільно-політичних і культурних інтересів. За характером інтересів Г.І. Щукіна виділяє у підлітків чотири групи. До першої відносяться учні з аморфними інтересами, з нечіткою вибірковою спрямованістю. До другої — учні, в яких під впливом цікавого навчання, колективного настрою з'являються елементи ситуативного, нестійкого епізодичного інтересу, який гасне разом із ситуацією, що його спричинила. Учні, які відносяться до третьої групи, відзначаються широкими багатосторонніми інтересами і пізнавальною активністю. У представників четвертої групи інтереси займають стрижневе становище в розвитку особистості, стають мотивами навчальної діяльності, впливають на вибір професії, сприяють виробленню життєвої позиції і найважливіших рис характеру.

Підлітків відзначає і захопленість різними видами спорту. Основним мотивом цього у молодших підлітків є усвідомлення ними ролі фізкультури в розвитку сили і спритності. У старших підлітків спорт виховує витривалість, силу волі, поставу.

У підлітковому віці усвідомлюється потреба в самовихованні, оскільки саме цьому віку притаманне формування життєвих ідеалів, прагнення до само­ствердження і самостійності. У зв'язку з цим у старших підлітків змінюється самооцінка якостей власної особи, ставлення до своїх обов'язків, взаємо-

1 Див.: Петрунек В.П., Таран Л.Н. Возраст тревог. — Москва: Знание, 1973. — С. 7.

відносин між людьми. Разом з тим, самовихованням займається порівняно невелика група учнів, здатних адекватно оцінити власну особу і намітити шляхи

її вдосконалення.

У підлітків особливо розвинене почуття власної гідності, самолюбство. Зауваження дорослого, зроблене у зневажливій формі, викликає у відповідь грубість і навіть образу. "Нотації", "моралізування" практично не сприй­маються або викликають різку реакцію. Водночас підлітки дуже відгукуються на доброту, сердечність. Вони готові допомогти людині, яка потрапила в біду і потребує допомоги. В роботі з цією категорією учнів можна домогтися більших успіхів, якщо орієнтуватися на добре слово, ласку, переконання.

Характерною особливістю підлітків є пошуки друзів. Ними можуть стати ровесники і старші учні, які проживають в одному дворі, кварталі. Нерідко підлітки групуються в малі колективи, т. зв. неформальні групи. Мета об'єднання в групу — спільне проведення дозвілля, заняття спортом. Такі групи за несприятливих умов можуть перетворитися в групи правопорушників.

До кінця підліткового періоду перед учнями реально постає питання вибору професії. Вирішуючи питання, продовжувати навчання в школі чи поступати у професійно-технічне училище, дев'ятикласники, природно, задумуються над тим, який навчальний предмет їм дається легше, і, відповідно до цього, намагаються визначити "свою" професію. При цьому підлітку ще важко актуалізувати знання, отримані в школі, для вирішення професійних завдань, тому школа у процесі профорієнтаційної роботи повинна надати підлітку відповідну допомогу у виборі його життєвого шляху.

Старший шкільний вік (період ранньої юності) за своїм фізичним розвитком наближається до дорослого. Завершується ріст і формування організму. Юнак і дівчина дозрівають у статевому плані. Остаточно формуються нервові клітини головного мозку. Рівень розумових здібностей достатній для вирішення різних соціальних завдань.

До завершення цього періоду відбувається життєве визначення молодої людини, вона досягає необхідного рівня соціальної, психологічної і громадян­ської зрілості, яка робить її здатною до самостійного трудового життя і до продовження навчання.

У ранній юності істотно перебудовується емоційна сфера. У житті старшокласників значне місце займають почуття, пов'язані зі стосунками з товаришами, з появою почуття першого кохання, потребою розібратися У своїх переживаннях. Ідеали старших школярів хоча й близькі до ідеалів підлітків, але набувають більш узагальненого характеру.

У цьому віці відбувається ще більш посилена робота особистості щодо самовиховання. Старшокласник усвідомлює свої якості і можливості в сис­темі тих перспективних цілей, які перед собою ставить, — стати громадянином38

і громадським діячем. Школа повинна спрямувати і пришвидшити формування правильної позиції учня.

Юність — це період розквіту розумової діяльності. Старші школярі цікавляться відкриттями і винаходами в галузі техніки, природознавства, суспільного життя, прагнуть до знань у багатьох напрямках.

Пам'ять старшокласників вирізняється зрілістю. Вони, порівняно з підлітками, значно рідше користуються механічним запам'ятовуванням. Під час підготовки до уроків звертають увагу на основні думки в тексті, намічають опорні пункти матеріалу, пов'язують новий матеріал з попередньо засвоєним. У старшокласників переважає логічна пам'ять.

В юнацькому віці інтенсивно формується уява. Старшокласники більшою мірою, ніж підлітки, порівнюють свої мрії з дійсністю. В усіх видах творчості юнаків і дівчат бере участь їх уява.

Мислення старшокласників відзначається здатністю абстрагувати і узагальнювати навчальний матеріал. Поряд з категоричними судженнями значне місце у мисленні юнацтва займають судження гіпотетичні. Старшокласникам притаманний розвиток мислення від формально-логічного до діалектичного.

У нерозривному зв'язку з мисленням розвивається мова старшокласників. Юнацький вік—це період роботи над словом, над усним і писемним мовленням. Воно збагачується науковими термінами, стає більш виразним і точним.

За характером навчальної діяльності старшокласників можна умовно по­ділити на чотири групи: перша — учні, основою навчальної діяльності яких слугує пам'ять; друга — учні, що вивчають навчальний матеріал з точки зору його користі для практичної діяльності; третя — учні, які виявляють чітку схильність до теоретизування; четверта — учні, які поєднують у своєму навчанні теорію і практику.

За рівнем відповідальності щодо навчання теж вирізняють чотири типи ставлень: 1 — сумлінно виконують навчальні завдання; 2 — вибірково ставляться до навчання; 3 — вчаться нижче своїх можливостей; 4 — відзначаються слабкою успішністю.

Знання педагогами навчальних можливостей старшокласників та їхнього ставлення до навчання дозволяє організувати диференційований підхід до їх навчально-пізнавальної діяльності.

У старшому шкільному віці юнаки і дівчата вперше переживають почуття любові. Інтерес до протилежної статі в цьому віці є природним явищем. Педагог повинен оберігати це почуття і з повагою ставитись до своїх вихованців, пам'ятаючи про те, що любов викликає у юнацтва прагнення до морального самовдосконалення.

Вікові особливості молодшого, середнього та старшого школяра ви­значають специфіку педагогічного підходу до цих категорій учнів. Процес спілкування вчителя з учнями повинен будуватися на основі великої поваги до особистості школяра, його позиції, інтересів, переживань.

Майбутньому вчителеві важливо знати, якими правами користуються учні загальноосвітнього навчального закладу, які у них обов'язки. Згідно з "Положенням про загальноосвітній навчальний заклад" учні мають право на:

— доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти у державному та комунальному загальноосвітньому навчальному закладах;

— вибір певного загальноосвітнього навчального закладу, форми навчання, предметів варіативної частини навчального плану, факультативів, спецкурсів, позакласних занять;

— переатестацію з навчальних предметів;

— безпечні та нешкідливі умови навчання і праці;

— користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною, корекційно-відновлювальною та лікувально-оздоровчою базою загальноосвітнього навчального закладу;

— участь у різних видах навчальної, науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;

— участь в органах громадського самоврядування загальноосвітнього

навчального закладу;

— вільне вираження поглядів, переконань;

—участь у добровільних самодіяльних об' єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;

—захист від будь-яких форм експлуатації, психічного та фізичного насилля, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують їх права, принижують честь і гідність, та ряд інших прав.

Разом з тим учні зобов'язані:

— оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками в обсязі не меншому, ніж визначено "Державним стандартом загальної середньої освіти";

— підвищувати загальний культурний рівень;

— дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;

— брати посильну участь у різних видах трудової діяльності;

— бережно ставитись до державного, громадського і особистого майна;

— дотримуватись вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку за­гальноосвітнього навчального закладу;

— дотримуватись правил особистої гігієни.'

Див.: Положення про загальноосвітній навчальний заклад. — К., 2000 — С. 8.

Запитання і завдання.

1. Охарактеризуйте основні типи середньої загальноосвітньої школи.

2. Назвіть права та обов'язки вчителя загальноосвітньої школи.

3. Охарактеризуйте молодшого школяра.

4. Дайте коротку характеристику учня підліткового віку.

5. Складіть коротку характеристику старшокласника.

6. Розкрийте зміст основних прав та обов'язків учнів загальноосвітньої школи.

7. З метою ознайомлення зі змістом і методикою діяльності середнього загальноосвітнього закладу освіти уважно прочитайте Закон України "Про загальну середню освіту", "Національну доктрину розвитку освіти".

8. Під час перебування у школі на безвідривній педагогічній практиці ознайомтесь із "Правилами внутрішнього розпорядку" даної школи, зверніть увагу на розділи, в яких йдеться про права та обов'язки працівників і учнів школи.

9. Яким ви уявляєте себе в ролі вчителя-вихователя за обраною спеціальністю. Намалюйте портрет учителя або опишіть діяльність улюбленого вчителя, на якого хотіли б бути подібними. Чому?

10. Поговоріть з педагогами школи, в котрій проходите педагогічну практику. Дізнайтеся думку вчителів, класних керівників про шляхи удосконалення навчально-виховного процесу у зв'язку з розбудовою української національної школи. Якого вчителя чекають сьогодні в школі?

11. Проведіть опитування учнів вашого класу: які якості в улюбленого учителя найбільше цінують діти?

Ш Рекомендована література

1. Закон України "Про загальну середню освіту" // Відомості Верховної Ради України. — 1999. —№28.

2. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. — К.: Школяр, 1997.— 150 с.

3. Москалець В.П. Психологічне обґрунтування української національної школи. —Львів: Світ, 1994. — 120 с.

4. Національна доктрина розвитку освіти. — К., 2002. — 24 с.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...