Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема 1. Педагогічна практика студентів



У системі професійної підготовки майбутніх учителів важлива роль належить педагогічній практиці. Вона є органічною частиною навчально-виховного процесу, забезпечуючи поєднання теоретичної підготовки майбутніх учителів з їх практичною діяльністю у навчально-виховних закладах. Під час педагогічної практики студенти шляхом особистого досвіду у школі оволодівають уміннями та навичками викладання свого предмета і виховання учнів, вчаться самостійно і творчо застосовувати знання, здобуті у процесі навчання в педагогічному університеті. Основними загальними завданнями педагогічної практики є:

— виховання професійно значущих якостей особистості вчителя, потреби у педагогічній самоосвіті;

— виховання стійкого інтересу й любові до професії вчителя;

—закріплення, поглиблення і збагачення суспільно-політичних, психолого-педагогічних і спеціальних знань у процесі їх використання під час вирішення конкретних педагогічних задач;

— формування і розвиток професійних умінь і навичок;

—вироблення творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності;

— ознайомлення із сучасним станом навчально-виховної роботи в зага­льноосвітній школі, а також із передовим педагогічним досвідом;

— надання допомоги навчально-виховним установам у вирішенні завдань виховання учнів.

Діяльність студентів під час педагогічної практики є аналогом професійної діяльності вчителя, адекватна змісту і структурі педагогічної діяльності, організовується в реальних умовах школи. Вона характеризується тим же розмаїттям відносин (з учнями, їхніми батьками, учителями, студентами) і функцій, що й діяльність учителя, тому ця діяльність повинна грунтуватися на професійних знаннях, спиратися на певний теоретичний фундамент.

За час педагогічної практики студенти мають оволодіти такими уміннями:

— визначати конкретні навчально-виховні завдання, враховуючи загальну мету національного виховання, вікові та індивідуальні особливості учнів, соціально-психологічні особливості колективу;62

— вивчати особистість школяра і колектив учнів з метою діагностування і проектування їх розвитку і виховання;

— здійснювати поточне і перспективне планування педагогічної діяльності (навчальної і позаурочноїроботи з предмета, колективної діяльності дітей і т. п.);

— використовувати різноманітні форми і методи організації навчально-пізнавальної, трудової, громадської, художньо-творчої, ігрової діяльності учнів, організовувати колектив дітей на виконання поставлених завдань;

—співпрацювати з учнями, вчителями, класними керівниками, вихователя­ми, батьками й іншими особами, що беруть участь у вихованні дітей;



— спостерігати й аналізувати навчально-виховну роботу, коригувати її;

— проводити педагогічну пропаганду серед батьків.'

Формування професійних умінь і навичок здійснюється на навчальних заняттях з усіх дисциплін і у процесі педагогічної практики. Неперервна педагогічна практика передбачає включення до систематичної педагогічної діяльності протягом всього терміну навчання у вищому педагогічному навчальному закладі. До системи педагогічної практики включаються такі її види:

— педагогічна практика студентів І-Ш курсів;

— літня педагогічна практика;

— навчально-виховна практика студентів ІV-V курсів.

Ця система передбачає поступове ускладнення діяльності від курсу до курсу, виходячи із цілей і завдань навчання на кожному етапі професійної підготовки, ступеня теоретичної забезпеченості і ступеня самостійності студентів у процесі діяльності, рівня підготовки та індивідуальних особливостей студентів.

Звичайно, кожен з цих видів педагогічної практики має свої особливості, на яких ми й зупинимось.

Безвідривна педагогічна практика студентів І-Ш курсівпроводиться, починаючи з другого семестру, в школах, школах-інтернатах, школах і групах подовженого дня, на дитячих технічних станціях, станціях юних натуралістів і т. п. Особливість цієї педагогічної практики в тому, що вона проходить паралельно з вивченням основних нормативних дисциплін психолого-педагогічного циклу і має характер психолого-педагогічного практикуму, допомагаючи співвідносити теоретичні знання про дитину і навчально-виховний процес з реальною шкільною дійсністю.

Розглянемо завдання безперервної педагогічної практики і зміст роботи студентів по семестрах.

'Див.: Абдуллина О.А., Загрязкина Н.Н. Педагогическая практика студентов — Москва: Просвещение, 1989. — С. 14.

 

На першому курсі(другий семестр) під керівництвом викладачів кафедр педагогіки та психології студенти ознайомлюються з особливостями навчально-виховної діяльності різних типів середньої загальноосвітньої школи, поза­шкільних установ. Для цього вони виконують таку систему завдань:

1. Ознайомлення з основними напрямками роботи школи в сучасних умовах:

— взяти участь у бесідах з директором школи, його заступником з навчально-виховної роботи, організатором позакласної роботи, шкільним психологом, кращим класним керівником та учителем з фаху, ознайомитися зі шкільною документацією;

— відвідати урок з фаху і годину класного керівника;

— ознайомитись із навчальною програмою і підручником з фаху, з обладнанням предметного кабінету.

2. Вивчення психологічних особливостей учнів класу:

— вивчити психологічні особливості одного-двох учнів, використовуючи методи спостереження, бесіди та інше і фіксуючи у щоденнику результати вивчення;

— вивчити особливості фізичного розвитку одного-двох учнів на основі аналізу медичних карток;

— шляхом ознайомлення із класним журналом і відвідування уроків та годин класного керівника вивчити стан успішності, дисципліни, громадської діяльності учнів у закріпленому для проходження педпрактики класі;

— ознайомитися з режимом дня школярів, розкладом уроків, режимом харчування і дати їм гігієнічну оцінку.

3. Участь у навчально-виховній роботі класу:

— ознайомитися з планом роботи класного керівника;

— скласти план своєї виховної роботи з учнями на час педагогічної практики, передбачивши: виступ перед учнями з розповіддю (про життя видатних людей, про книжки, про знаменну дату чи подію і т. п.), участь у нав­чально-виховній роботі з учнями групи продовженого дня (проведення само­підготовки, організація рухливих ігор, екскурсій в природу і т. п.).

4. Ознайомлення з основними напрямками роботи позашкільних навчально-виховних установ:

— взяти участь у бесідах з керівниками установ та керівниками гуртків, секцій, об'єднань;

— відвідати заняття гуртка, секції, об'єднання;

— ознайомитися з навчальними програмами гуртків, секцій, об'єднань. На другому курсіпід керівництвом викладачів кафедр педагогіки і психології

майбутні вчителі знайомляться з виховною діяльністю школи (третій семестр) та організацією навчального процесу (четвертий семестр).

Для ознайомлення з виховною діяльністю школи студенти повинні виконати таку систему завдань:

1. Вивчення та аналіз досвіду роботи школи і класних керівників з удосконалення виховного процесу:

— вивчити план роботи школи, класного керівника, методичного об'єд­нання класних керівників із позиції вирішення актуальних проблем виховання учнів у сучасних умовах;

— відвідати окремі виховні заходи класного керівника з учнями та їхніми батьками, проаналізувати їх;

— систематично спостерігати виховну діяльність класного керівника, аналізуючи її на основі знань з теорії виховання, фіксуючи результати спостереження у педагогічному щоденнику;

—відвідати кілька загальношкільних виховних заходів, проаналізувати їх. 2. Вивчення особистості школяра та учнівського колективу:

— вивчити класний журнал і виписати у щоденник дані про учнів, на яких буде складатися характеристика;

— систематично вивчати психологічні особливості учнів, колектив класу, його структуру, рівень розвитку, використовуючи відомі методики;

— виявляти причини порушень правил поведінки і вимог шкільного ре­жиму окремими учнями, конфліктів між учнями у класі, між учнями і вчи­телями, запропонувати шляхи їх попередження та уникнення.

3. Виховна діяльність у ролі помічників класних керівників:

— скласти план своєї роботи на період практики;

— самостійно провести за час педагогічної практики виховні заходи (за вибором), визначивши їх тему, виховні завдання, зміст і хід проведення, передбачивши при цьому виховний ефект, оформлення конспекту, аналіз і оцінку результату;

— взяти участь у поточній виховній роботі класного керівника щодо формування учнівського колективу (проведення зборів, робота з учнівським самоврядуванням та ін.).

Виконання цієї роботи студентами має сприяти формуванню у них пе­дагогічних умінь вивчати учнівський колектив, визначати і вирішувати окремі виховні завдання, здійснювати виховний вплив на учнів, встановлювати стосунки з учителями, учнями, їхніми батьками; розвитку аналітичного під­ходу до вирішення виховних завдань і професійно-педагогічної спрямованості майбутніх учителів.

Для ознайомлення з навчальною діяльністю школи студенти повинні виконати систему завдань:

1. Вивчення досвіду роботи школи і вчителя з фаху щодо вдосконалення навчального процесу:

— вивчити план роботи предметної комісії, календарний план роботи вчителя з фаху з позиції вирішення актуальних проблем навчання в сучасній школі;

— відвідати різні типи уроків з фаху, окремі позаурочні заняття і проана­лізувати їх відповідно до теоретичних положень дидактики;

— систематично спостерігати за навчальною діяльністю вчителя з фаху, аналізувати її на основі теорії навчання, фіксуючи результати спостереження у щоденнику.

2. Вивчення навчально-пізнавальної діяльності учня та учнівського колективу:

—вивчити класний журнал, проаналізувавши стан успішності учнів з різних навчальних предметів;

— спостерігати на уроках за навчально-пізнавальною активністю учнів, фіксуючи результати спостережень у щоденнику;

— вивчити причини відставання окремих учнів з дисциплін фаху, запропонувати шляхи їх подолання.

3. Навчальна діяльність у ролі помічника вчителя-предметника:

— скласти план своєї роботи на період практики:

— за час педагогічної практики самостійно провести окремі види на­вчальної роботи (за вибором), визначивши їх тему, мету, навчальні завдання, зміст і хід проведення, передбачуваний навчальний ефект, оформлення конспекту, аналіз і оцінку результату;

— взяти участь у поточній навчальній роботі учителя з фаху (розробка планів-конспектів уроків, виготовлення дидактичних матеріалів і т. п.), у підготовці і проведенні засідань предметних комісій та ін.

Виконання студентами цієї роботи має сприяти виробленню у них уміння теоретично обґрунтовувати педагогічні явища навчального характеру, вивчати і вирішувати окремі завдання навчального характеру, здійснювати педагогічний вплив на учнів різного рівня навчально-пізнавальних можливостей, планувати і здійснювати окремі види навчальної роботи на уроці та в позаурочних формах навчання; розвитку аналітичного підходу до вирішення навчальних завдань.

На третьому курсіпід керівництвом викладачів кафедри педагогічної майстерності студенти залучаються до здійснення різних видів виховної роботи з учнями (п'ятий семестр) та під керівництвом методистів — до проведення різних видів навчальної роботи з учнями (шостий семестр).66

З метою залучення студентів до активної самостійної виховної роботи з учнями пропонується виконання ними такої системи завдань:

1. Вивчення і теоретичне осмислення виховного процесу школи відповід­но до вимог сьогодення:

— здійснити кількісний аналіз усіх форм роботи, включених до плану роботи класного керівника (скільки серед запланованих заходів словесного характеру, практичних, розважальних, пізнавально-творчих); оцінити їхнє співвідношення з точки зору педагогічної доцільності;

— відвідати і проаналізувати загальношкільний виховний захід, зафік­сувавши результати спостереження у педагогічному щоденнику;

— відвідати батьківські збори (чи інший вид роботи з батьками), проаналізувавши їх;

— вивчити зміст і Методику роботи учнівського самоврядування школи;

— на основі бесіди із заступником директора школи, керівником мето­дичного об'єднання класних керівників, класними керівниками проаналізувати стан методичної роботи школи з позиції підвищення ефективності виховної роботи класних керівників, учителів;

— ознайомитися з роботою школи з розвитку дитячої технічної творчості та інших напрямків.

2. Самостійна практична діяльність студента в ролі помічника класного керівника:

— провести з групою студентів загальношкільний виховний захід;

— виступити на класних батьківських зборах на тему сімейного виховання;

— провести заняття з членами учнівського самоврядування;

— брати участь у поточній виховній роботі класного керівника.

3. Наукова робота студентів із проблем виховання:

— під керівництвом викладачів психолого-педагогічних дисциплін визначити тему наукової роботи з проблем виховання учнівської молоді, скласти план і графік її виконання, визначити зміст і Методи виховної роботи з учнями у плані обраної теми дослідження;

— вивчити досвід роботи Школи і класних керівників відповідно до обраної теми дослідження, використовуючи різноманітні методи наукОво-педагогічного дослідження;

— систематично аналізувати й оцінювати рівень ефективності проведеної виховної роботи та власного досвіду;

— використати Нагромаджений за час педагогічної практики матеріал для підготовки наукової роботи на конкурс студентських робіт (виступ на засіданні наукового гуртка, проблемної групи, Наукової конференції тощо).

У результаті виконання означених завдань студенти повинні: навчитися осмислювати роль теорії виховання у виховній діяльності школи та її застосування у процесі практики; закріпити й удосконалити педагогічні вміння вивчати учнів та дитячий колектив, планувати виховну роботу, проводити окремі види виховної роботи; навчитися формулювати певну актуальну педагогічну проблему в школі, ставити та вирішувати конкретні виховні завдання, проводити загальношкільні виховні заходи, виступати перед батьками; розвивати самостійність, творчу та пошукову активність у виховній роботі.

Для здійснення навчальної роботи з учнями пропонується виконання студентами таких видів роботи:

1. Вивчення і теоретичне осмислення навчального процесу школи відпо­відно до сучасних вимог:

— відвідати і проаналізувати загальношкільний захід, що стосується поліпшення ефективності навчального процесу, результати аналізу зафіксувати у педагогічному щоденнику;

— на основі бесіди із заступником директора школи з навчально-виховної роботи, учителями з фаху, керівником предметної комісії дати характеристику методичної роботи школи та учителів з фаху;

— ознайомитися з роботою гуртків, секцій, об'єднань зі свого фаху;

— відвідати і проаналізувати кілька уроків з фаху.

2. Робота студента у ролі помічника вчителя:

— брати участь у проведенні позаурочних заходів з фаху (заняття гуртка, туру шкільної олімпіади, тематичного вечора та ін.);

— проведення для учнів індивідуальних консультацій, перевірка, зошитів учнів;

— участь у роботі з оформлення й обладнання навчального кабінету;

— розробка і проведення під керівництвом учителя за фахом фрагментів уроку, згодом — цілого уроку.

3. Науково-дослідницька робота з проблем методики викладання предметів з фаху:

— під керівництвом методистів визначити тему наукової роботи, скласти план і графік її виконання; визначити зміст і методи навчальної роботи з учнями в плані обраної наукової проблеми;

— вивчити досвід роботи вчителів з обраної проблеми;

— систематично аналізувати та оцінювати рівень ефективності проведе­ної роботи, а також власний досвід роботи;

— використовувати зібраний під час практики матеріал при підготовці наукової роботи на конкурс, виступу на засіданні науковоґо гуртка, наукової конференції тощо.Виконання цих дидактичних завдань допоможе студентам навчитися осмислювати теорію і методику навчання у навчальній діяльності, закріпити й удосконалити вміння планувати навчальну роботу і проводити окремі види навчальної діяльності, сформувати уміння вивчати певну методичну проблему, ставити і вирішувати окремі навчальні завдання, розвивати в собі творчу активність і самостійність у вирішенні навчальних завдань.

Літня педагогічна практикаявляє собою самостійну роботу студентів з дітьми в умовах літніх канікул у таборах праці і відпочинку, у позашкільних установах, в дитячих клубах за місцем проживання та ін. Цей вид педагогічної практики має свої особливості. Передусім, якщо в умовах школи студент працює з класним колективом, який вже склався, має свої традиції, систему взаємовідносин, то в умовах літнього табору потрібна значна виховна робота зі створення, розвитку і згуртування тимчасового дитячого колективу.

Другою особливістю є те, що літня педагогічна практика проводиться в різних виховних закладах.

Третя особливість полягає в тому, що виховна робота здійснюється в дитячих колективах із короткочасним, збірним і автономним характером. Під час літньої педагогічної практики студенту слід:

— ознайомитися зі специфікою виховної роботи в літніх умовах;

— вивчити особливості дітей і тимчасового колективу, специфіку планування виховної роботи в літніх умовах;

— організувати самостійну практичну діяльність як вихователя, методиста чи керівника гуртка;

— взяти участь у науково-дослідницькій роботі з психолого-педагогічних проблем.

Ознайомлення зі специфікою виховної роботи в літніх умовах передбачає:

— знайомство із завданнями, основними напрямками роботи, структурою бази практики і складання її характеристики (матеріальна база, педагогічний колектив, контингент дітей, традиції, умови роботи і т. д.);

— вивчення й аналіз досвіду кращих вихователів, методистів, керівників гуртків (вивчення плану роботи, звітів, щоденників, проведення бесід і т. д.);

—знайомство з режимними моментами дня, єдиними вимогами до роботи та охорони життя і здоров'я дітей в умовах літа, правилами внутрішнього розпорядку.

Специфіка роботи з дітьми в літній період обумовлена особливостями тимчасових колективів дітей, тому необхідно систематично і цілеспрямовано вивчати дітей. Таке вивчення передбачає:

— проведення до виїзду в табір бесід з батьками про індивідуальні особливості дітей (інтереси, особливості фізичного розвитку, особливості

характеру та ін.), з членами педагогічного колективу про особливості окремих дітей;

— вивчення медичних карток дітей задля виявлення особливостей їх фізичного розвитку.

У процесі роботи потрібно постійно:

— вести спостереження за дітьми в різних видах діяльності (ігровій, пізнавальній, трудовій і т. д.);

— складати характеристики вихованців, колективу;

— розробляти плани виховної роботи.'

З метою підготовки студентів до проходження цього виду педагогічної практики зі студентами кафедрою педагогічної майстерності проводяться спеціальні заняття.

Навчальну педагогічну практикустуденти проходять на передвипускному курсі у 5-9 класах загальноосвітньої школи. За своїм змістом ця практика має сприяти поглибленому вивченню професійної діяльності вчителя з фаху та класного керівника на основі засвоєної фахової методики, психолого-педагогічних дисциплін, вироблення умінь і навичок з навчальної і виховної роботи.

Змістом цього виду педагогічної практики є:

— підготовка до проходження практики: вивчення шкільних підручників з фаху; ознайомлення з методичними посібниками і передовим досвідом ро­боти вчителів з фаху; ознайомлення з методичними матеріалами з проведен­ня виховної робити у класах; участь у настановчій конференції з педпрактики; вивчення організації навчально-виховної роботи у класі, де проходитиме практика; з характеристикою закріпленого класу; знайомство з адміністрацією, учителями, класним керівником; ознайомлення з кабінетами, їх обладнанням і оформленням; аналіз плану роботи класного керівника, тематичного і поурочних планів учителя з фаху;

— психолого-педагогічне вивчення окремих учнів класу шляхом ви­користання різних методів: ознайомлення з особовими справами учнів, Щоденниками, класними журналами, творчими роботами, спостереження за учнями, бесіди з ними, педагогами і батьками, анкетування, узагальнення незалежних характеристик та ін., складання психолого-педагогічної харак­теристики окремого учня;

— планування своєї навчальної, методичної і виховної роботи на період практики;

'Див.: Абдуллина О.А., Загрязкина Н.Н. Педагогическая практика студентов Москва: Просвешение, 1989. — С. 66-67.Розділ IV.

— навчальна і позаурочна робота з предмета: відвідання й аналіз уроків і позаурочних занять учителя з фаху; аналіз тем і розділів навчальної програми на період практики; вивчення необхідної наукової і методичної літератури; підбір і виготовлення дидактичних матеріалів;

— розробка конспектів уроків і позаурочних занять з фаху; проведення уроків; проведення одного з видів позаурочної роботи з фаху; відвідування й аналіз уроків інших студентів-практикантів;

— виховна робота в ролі класного керівника або вихователя: робота з поліпшення успішності й дисципліни; робота з учнівським самоврядуван­ням класу; робота з батьками учнів і громадськістю; проведення різнома­нітних виховних заходів (бесіди, диспути, конференції, обговорення кінофільмів, спектаклів, зустрічі з відомими людьми краю та ін.) на моральну, правову, естетичну та іншу тематику;

— робота з батьками учнів: відвідування школярів вдома; індивідуальні бесіди із запрошеними до школи батьками; присутність і посильна участь у підготовці і проведенні батьківських зборів, конференцій, лекторіїв та ін.;

— участь у методичній роботі: аналіз своєї педагогічної діяльності і його запис у педагогічному щоденнику; участь у роботі семінарів, які проводить керівник педпрактики; присутність на засіданнях предметної комісії з фаху і об'єднанні класних керівників; присутність на засіданні ради школи; збір матеріалу з теми курсової і дипломної робіт; проведення відповідних експериментальних досліджень; збір матеріалу до теми реферату за результатами педпрактики; участь у проміжній і підсумковій конференціях за підсумками практики у школі; підготовка матеріалів для виставки за підсумками педпрактики і підготовка методичних матеріалів для педагогічного кабінету школи та методичного кабінету факультету.

За час проходження педагогічної практики у школі студент передвипускного курсу має набути таких умінь і навичок з фахової методики:

— визначати тип уроку залежно від його дидактичної мети, змісту, теми, будувати його структуру;

— визначати освітню, розвиваючу і виховну мету уроку та позаурочних форм навчання, реалізовувати їх через зміст навчального матеріалу, добирати факти, що розкривають соціальне значення науки, вклад у її розвиток вчених України;

—підбирати методи навчання, які активізують пізнавальну діяльність учнів, організовувати їх творчу самостійну роботу, мотивувати оцінку їхніх знань;

— організувати дисципліну і порядок на уроці, свою власну поведінку;

— дотримуватись на уроках і в позаурочних формах роботи принципів навчання;

- педагогічно доцільно поєднувати у процесі навчання індивідуальну, групову і фронтальну роботу з учнями;

—добирати, а за потреби і виготовляти роздаткові матеріали для навчальних занять відповідно до їх змісту;

—використовувати сучасні технічні засоби навчання і комп'ютерну техніку для проведення лабораторних і практичних занять;

— конструювати і виготовляти потрібні прилади для проведення експе­риментальних досліджень;

— вчити учнів самостійно працювати, мислити, стимулювати їх інтерес і активність у засвоєнні знань, учити бути уважними;

— робити психолого-педагогічний аналіз уроку і позаурочного заходу з фаху;

— планувати експериментальне дослідження з метою удосконалення на­вчальної роботи у школі;

— вивчати й узагальнювати передовий педагогічний досвід і викорис­товувати його у своїй діяльності, аналізувати власний досвід.

Педагогічна практика з виховної роботи має сприяти набуттю студентами ними таких умінь і навичок:

— вивчати вікові особливості учнів і колекгиву класу;

— здійснювати індивідуальний підхід до окремих учнів у навчально-виховному процесі;

— аналізувати і зіставляти плани роботи класних керівників, вносити до них корективи залежно від особливостей класу, планувати виховну роботу в класі;

— визначати рівень вихованості окремих учнів, відхилення у поведінці, вносити корективи до змісту виховної роботи з ними;

— визначати зміст виховної роботи з колективом класу залежно від віку і рівня його розвитку;

— визначати ступінь виховної ефективності уроку та виховного заходу;

— користуватися загальнопедагогічними методами виховного впливу;

— підбирати форми виховної роботи, які імпонують дітям, залучати учнів до підготовки і проведення виховних заходів, використовувати у виховній роботі технічні засоби та засоби масової інформації;

— визначати зміст виховної роботи з урахуванням національних особ­ливостей школи, традицій, звичаїв та обрядів українського народу;

— продумувати свою поведінку у стосунках з учителями, учнями і бать­ками, проявляти педагогічний такт;

— пропагувати психолого-педагогічні знання серед батьків і громадськості;

— виконувати обов'язки класного керівника, аналізувати свою роботу.

Педагогічна практика студентів випускного курсу є завершальним етапом професійної підготовки майбутніх учителів. Порівняно з попередньою практи­кою вона характеризується вищим рівнем самостійності і відповідальності студентів, збільшенням обсягу і складності змісту та методики навчально-виховної роботи. Під час цієї практики студенти оволодівають системою навчально-виховної діяльності учителя-предметника і класного керівника. На випускному курсі студенти проходять практику переважно у 5-11 класах загальноосвітніх шкіл, у гімназіях, ліцеях, а також у професійно-технічних закладах. Вони виконують обов'язки вчителя з фаху і класного керівника.

Зміст педагогічної практики передбачає такі її напрямки:

— підготовка до проходження педагогічної практики: вивчення програм і підручників з фаху того типу навчального закладу, в якому студент проходитиме педагогічну практику; участь у серпневих конференціях учителів міста чи району, в роботі секції за фахом;

— ознайомлення з методичними матеріалами передового педагогічного досвіду роботи вчителів закладів освіти з фаху, з методикою виховної роботи класних керівників зі старшокласниками; участь у настановчій конференції з педагогічної практики; ознайомлення з навчально-виховною роботою закладу освіти, в якому проходитиме практика; ознайомлення з класом, до якого прикріплений студент для проведення навчально-виховної роботи; знайомство з адміністрацією, вчителями, майстрами виробничого навчання, вихователями закладу освіти; ознайомлення з кабінетами, їх обладнанням і оформленням; аналіз плану роботи школи, предметної комісії з фаху, методичного об'єднання класних керівників, тематичного і поурочних планів учителів-предметників;

— психолого-педагогічне вивчення учнів і колективу класу шляхом використання сучасних експериментальних методик: метод рейтингу, ранжування, педагогічний експеримент, соціометрія та інші, складання психолого-педагогічної характеристики учнівського колективу;

— планування своєї навчально-виховної і методичної роботи на період практики;

— навчальна й позаурочна робота з фаху: відвідування та аналіз уроків, факультативних занять і позаурочних занять учителів з фаху; аналіз навчальних програм і навчально-методичної літератури з фаху; підбір і виготовлення дидактичних матеріалів; проведення системи уроків і факультативних занять з учнями з урахуванням сучасних досягнень спеціальних і психолого-педагогічних наук; забезпечення виховуючого характеру навчання; розвиток пізнавальної активності і творчих здібностей учнів; забезпечення міцності засвоєння знань і застосування їх на практиці;

— організація позаурочної роботи з фаху (гуртки, конференції, олімпіади та ін.); відвідування уроків і позаурочних занять з фаху, проведених іншими студентами;

— виконання функцій класного керівника: робота з підвищення успіш­ності і дисципліни учнів; виховні заходи зі згуртування колективу класу; робота з учнівським самоврядуванням класу і школи; залучення громадськості до виховної роботи в класі і школі; координація виховних впливів учителів, які працюють у класі; здійснення виховної роботи з морального, правового, екологічного, економічного, естетичного та інших напрямків виховання учнів із використанням при цьому різноманітніх форм виховної роботи, дотриманням принципів національного виховання; організація самоосвіти та самовиховання старшокласників; спеціальна виховна робота з попередження і подолання педагогічної занедбаності, правопорушень і злочинності серед учнівської молоді;

— проведення виховної роботи з батьками учнів: підготовка виступу на батьківських зборах з питань навчання і виховання старшокласників; участь у проведенні батьківських конференцій, лекторіїв, відвідування школярів удома, консультації для запрошених у школу батьків;

— участь у методичній і дослідницькій роботі: систематичний аналіз своєї практичної діяльності і запис його в педагогічному щоденнику; вивчення досвіду роботи кращих учителів з фаху і класних керівників; участь у засіданнях ради школи, методичних об'єднань класних керівників і предметних комісій; проведення педагогічного експерименту з теми дипломної роботи; участь у роботі проблемного семінару, організованого керівниками практики; підготовка методичних матеріалів для педагогічного кабінету школи, методичного кабінету факультету, на виставку з педпрактики; участь у проміжній та підсумковій конференціях за результатами практики у школі; надання методичної допомоги студентам молодших курсів, які знаходяться на педагогічній практиці в даному закладі освіти.

Виконуючи обов'язки вчителя з фаху, студент повинен оволодіти такими вміннями і навичками:

— планувати навчальну роботу на семестр і звітувати про її наслідки за цей період;

— планувати різні типи уроків і складати до них конспекти;

— добирати до кожного уроку фактичний матеріал (задачі, приклади, ілюстративний матеріал, диктанти, перекази та ін.);

— підбирати різноманітні методи і прийоми навчально-пізнавальної Діяльності;

— користуватися наочністю, технічними засобами навчання і комп'ютер­ною технікою з метою стимулювання пізнавального інтересу й активізації учнів у засвоєнні знань;

— виготовляти дидактичні матеріали до уроків (методичні розробки, таблиці, схеми, моделі, картки для перевірки знань, тематику контрольних робіт тощо);

— проводити експериментальну перевірку теоретичних положень науки за фахом;

— оволодіти технікою складання програм для комп'ютера і використання їх у навчальному процесі.

У ході педагогічної практики з виховної роботи студенти мають набути таких умінь і навичок:

—робити психолого-педагогічний аналіз виховних заходів, які проводяться учнями в класі;

— здійснювати виховання учнів у процесі навчання, виявляти виховні можливості навчального матеріалу і реалізовувати їх;

— здійснювати вивчення учнів та колективу класу і на цій основі ор­ганізовувати цілеспрямовану виховну роботу зі школярами, їх самоосвіту і самовиховання;

— готувати і проводити різні виховні заходи, використовуючи форми ви­ховної роботи, які імпонують старшокласникам (диспути, конференції, ділові ігри та ін.);

— виявляти результативність виховних заходів і вносити відповідні корективи до їх змісту і методики проведення;

— створювати проблемні ситуації, організовувати дискусії на уроках і виховних заходах з метою активізації мислительної діяльності учнів;

— вивчати й узагальнювати педагогічний досвід роботи вчителів і творчо використовувати його у своїй практиці;

— виявляти рівень вихованості учнів і колективу класу, вносити корективи до змісту і методики виховної роботи;

— здійснювати роботу з активом класу і школи;

— керувати учнівським колективом, бути прикладом для учнів, своєчас­но реагувати на їхні негативні вчинки, коригувати стосунки між членами колективу;

— проводити різноманітні заходи з батьками учнів і громадськістю задля залучення їх до виховної роботи з учнями, поширення серед них психолого-педагопчних знань, враховуючи при цьому особливості української сім'ї.

Оскільки під час педагогічної практики студентам вже з першого курс) доводиться контактувати з учителями, учнями, їхніми батьками, для них особливо важливою є проблема педагогічного спілкування.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...