Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тест фонематичного слуху



Мета: Перевірити рівень фонематичного слуху.

Інструкція. Експериментатор пропонує дитині: «Давай пограємося в школу:

ти будеш учителем, а я - учнем». Діставши згоду, продовжує: «Я буду повто­рювати яке-небудь слово, а якщо зіб'юся, зроблю помилку і ти почуєш інше слово, зразу вдар ось так (показує). Цим ти ніби вкажеш мені на мою помилку. А далі назвеш те слово, яке я сказала помилково. Якщо ж я буду називати тільки те слово, яке ми обрали, то коли я закінчу, ти скажеш: "Все правильно ". Давай спро­буємо. Слухай: рама, рама, рама, рама, вікно, рама, рама ...». Почувши «вікно», учень ляскає долонею по столу й говорить: «Ви сказали "вікно"».

Переконавшись у тому, що завдання зрозуміле, експериментатор переходить безпосередньо до дослідження. Воно складається з чотирьох завдань. Перше завдання пропонується лише для ознайомлення і тренування (його результати не враховуються при оцінюванні даного тесту), три інші завдання - залікові.

 

Набори слів(вимовляється одне слово за 0,5-0,7 секунди)

І

Рама, рама, рама, рама, лама, рама, рама, рама, рама, рама, рама.

Поріг, поріг, поріг, політ, поріг, поріг, поріг, поріг, поріг, поріг, поріг

Рампа, рампа, рампа, рампа, лампа, рампа, рампа, рампа, рампа, рампа, рампа.

II

Коса, коса. коса, коса, коса, коса. коза. коса, коса, коса, коса.

Сірка, сірка, сірка, зірка, сірка, сірка, сірка, сірка, сірка, сірка, сірка.

Світ, світ, світ, світ, світ, світ, світ, світ, світ, цвіт. світ.

Ситий, ситий, ситий, ситий, шитий, ситий, ситий, ситий, ситий, ситий

III

Шар, шар, шар, жар. шар, шар, шар, шар, шар, шар, шар.

Пошити, пошити, пошити, пошити, пошити, пошити, пошити, пошити, пошити. Шашка, шашка, шашка, чашка, шашка, шашка, шашка, шашка, шашка, шашка. Шукати, шукати, сукати, шукати, шукати, шукати, шукати, шукати, шукати.

IV

Гора, гора, гора, гора, кора. гора, гора, гора, гора, гора, гора.

Гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, зірка, гірка.

Голос, голос, голос, голос, голос, голос, голос, колос, голос, голос, голос.

Догодити, догодити, догодити, доходити, догодити, догодити, догодити.

Якщо в тому чи іншому рядку за умови нормального темпу промовляння (одне слово за одну секунду) дитина не може виявити «зайве» слово або помилилася, то після 1-2 наступних завдань слід повернутися до цього рядка і повторити його повільніше (вимовляється одне слово за 1,5 секунди).

Оцінювання результатів

Система оцінювання у цьому тесті має одну суттєву особливість: з одного боку, вища оцінка (3 бали) виставляється тільки за умови бездоганного виконання всіх чотирьох завдань; з іншого боку, не має значення, у якій кількості завдань учень припустився тієї чи іншої помилки, в одному чи у чотирьох. За наявності помилок оцінка за виконання тесту виставляється за тим завданням, яке виконане найгірше (тобто помилки не додаються). Використовується чотирибальна шкала оціню­вання.



Інтерпретування результатів

0 балів - якщо хоча б у одному із завдань дитина не спромоглася помітити «зайве» слово; при цьому застосовувалися повтори, уповільнене промовляння даного рядка слів;

1 бал - дитина помітила «зайве» слово лише при повторенні рядка в упо­вільненому темпі;

2 бали — дитина помітила «зайве» слово за звичайного темпу подання слів, але не ляснула долонею по столу - «зайве» слово назвала лише після подання усього рядка;

3 бали - в усіх завданнях з першого подання учень вчасно ляснув долонею по столу й правильно назвав «зайве» слово.

Оцінювання рівня фонематичного слуху дитини:

0 – низький рівень;

1-2 – середній рівень;

3 – високий рівень.

Тест копіювання безглуздих складів

Мета:Виявити рівень розвитку саморегуляції. Обладнання: 10 наборів карток зі складами, які написані від руки.

Інструкція. Склади містять усі графічні елементи, які необхідні для прогно­зування успішності оволодіння навичками письма у шкільному класі. Ось склади (10 варіантів рівноцінних завдань):

1. Вел зу бот   б. Бру то шас  
2. Ко рат вен   7. Тор же мур  
3. Са пре веж   8. Лу кеб шан  
4. Пул ке баш   Р. Су боз кип  
5. Кот взо ли   10. Гор ну маж  

 

Один з наборів складів із наведених десяти подається дитині на спеціальній картці.

«Подивись, - говорить експериментатор, - тут щось написано. Виявляється, у нас в гостях був зайчик (інопланетянин) і залишив тобі записку. Ти ще не вмієш писати, але спробуй це перемалювати. Добре придивися й напиши так само на аркуші».

Час виконання завдання не обмежується. Однак експериментатор звертає увагу на випадки, коли дитина особливо повільна, що свідчить про флегматичний тип темпераменту.

Трапляється, що несмілива чи збентежена дитина заявляє, що вона не може перемальовувати літери, тому що не вміє писати. У такому разі їй можна запро­понувати перемалювати спочатку будиночок, потім геометричні візерунки - пря­мокутники, кола, ромбики - і тільки потім, після неодноразового заохочення її дій, знову запропонувати перемалювати склади. Оцінюється, звісно, тільки це останнє завдання.

Оцінювання результатів

1 бал - каракулі;

2 бали - є подібність до зразка, але розпізнати можна не більше ніж три літери;

3 бали - можна прочитати щонайменше 4 літери;

4 бали - можна прочитати всі літери;

5 балів - кожна літера написана чітко, вся фраза має нахил не більше ніж 30°.

Тут виникають запитання. По-перше, чому цей тест характеризує розвиток саме здатності до саморегуляції? Відповісти можна так: для того, щоб більш-менш точно скопіювати той чи інший набір складів, дитина має виконати цілий комплекс регуля­торних дій:

1) проаналізувати заданий зразок, виокремити у ньому основні елементи;

2) зафіксувати першу його частину у власній зоровій короткочасній пам'яті;

3) перевірити якість відображення цієї частини на папері, порівняти з відповідним еталоном;

4) у разі потреби виправити помилки й тільки потім перейти до копіювання на­ступного елемента.

Як бачимо, усе це саме ті операції, що утворюють структуру будь-якої письмової

дії.

Друге запитання стосується врахування вікової різниці між дітьми шести - й семи­річного віку. Як показує аналіз, вимоги до семирічок у цьому тесті не повинні пере­вищувати вимоги до шестирічок, оскільки здатність, що перевіряється, не тренується у дошкільному віці. Тому рівень розвитку саморегуляції під час виконання графічних дій у цих вікових групах також визначається за єдиними критеріями.

Інтерпретування результатів

Кількість отриманих балів   Рівень розвитку саморегуляції  
  низький  
2-3   середній  
4-5   високий  

 

Тест словника

Мета. Виявити рівень словникового розвитку дитини.

Обладнання. Вісім рівноцінних стандартних наборів слів.

Набори слів

1. Велосипед, цвях, лист, парасолька, хутро, герой, качатися, з'єднувати, кусати, гострий.

2. Літак, молоток, книжка, плащ, пір'я, друг, плигати.

3. Автомобіль, віник, блокнот, чоботи, луска, боягуз, бігти, зв'язувати, щипати, колючий.

4. Автобус, лопата, альбом, капелюх, пух, ябеда, вертітися, розв'язувати, чесати, м'який.

5. Мотоцикл, щітка, зошит, черевики, шкура, ворог, спотикатися, збирати, погладжувати, шорсткий.

6. Пароплав, граблі, посилка, пальто, волосся, нероба, їхати, розрізати, розкидати, твердий.

7. Човен, ганчірка, ручка, рукавиця, шкіра, ледар, повзти, приліпити, жувати, липкий.

8. Самокат, викрутка, журнал, хустка, кігті, умілець, кружляти, відриватися, складати, мокрий.

Рівноцінність, психологічна еквівалентність цих наборів забезпечується тим, що у кожний із них у певній послідовності включені однотипні слова. Наприклад, на пер­шому місці у кожному рядку стоїть слово, що означає певний вид транспорту, який має бути знайомий дітям шестирічного, а тим паче семирічного віку. На другому місці -слово, що позначає побутовий предмет.

Підготувати дітей такою мірою, щоб вони зазубрили значення усіх 80 слів, практично неможливо. Це, звичайно, розуміють і самі батьки: переконавшись у тому, що різним дітям пропонуються нові й нові набори слів, вони змушені відмовитися від надії обдурити експериментатора, а насправді - себе й свою дитину.

Інструкція. «Уяви собі, що ти зустрівся з іноземцем, людиною з іншої країни, яка погано розуміє українську мову. І от він попросив тебе пояснити, що означає слово «велосипед». Як ти відповіси?»

Оскільки свої відповіді дитина дає у вербальній формі, виникає можливість оцінити її пасивний (знання значень окремих слів) і активний (уживання тих чи інших слів у активному мовленні) словники. Якщо дитина не може відповісти у вербальній формі, то їй пропонують намалювати предмет або показати значення цього слова за допомогою жестів чи рухів.

Зазначимо, що тест не має на меті перевірити, чи володіє учень поняттям, яке по­значає дане слово. Трапляється, що учень цим поняттям володіє, але, не знаючи відпо­відного слова літературної мови, вживає замість нього якесь інше (найчастіше діалект­не слово). Не отримавши відповіді на стандартне слово, випробувач іноді замінює задане слово словом-синонімом, яке, на його думку, учень знає. Робити цього не можна, оскільки тест спрямований не на перевірку оволодіння тим чи іншим поняттям, а на перевірку знання слів, причому саме тих, які належать до літературної мови. Інша річ, що своє розуміння заданого слова дитина може виразити за допомогою жесту або ескіз­ного малюнка. По ходу тестування екзаменатор та асистент стежать за темпом відпо­відей дитини, за її мовленням узагалі - чи не є воно занадто уповільненим?

Оцінювання результатів

Оцінкою за тест є сума балів, що виставляються за кожне з десяти слів набору.

0 балів - відсутність розуміння слова: дитина заявляє, що не знає значення слова, або неправильно пояснює його зміст, наприклад: «Хутро: його кладуть у подушку й сплять на ній»;

1 бал - розуміє значення слова, але своє розуміння може продемонструвати лише за допомогою жестів або малюнка;

1,5 бала—дитина вербальне описує предмет, наприклад: «Велосипед: на ньому катаються; у нього є два колеса, а буває й більше - два великі й одне маленьке». Або: «Це, щоб на ньому кататися» або «Парасолька - щоб сховатися від дощу»;

2 бали - дитина дає визначення, наближене до наукового (таке, у якому вка­заний рід і окремі родові ознаки), наприклад: «Лист - це папір, на якому можна написати про себе й надіслати у конверті поштою».

Отже, максимально можлива оцінка становить 2 х 10 = 20 балів.

Інтерпретування результатів

Оскільки з віком словник дитини швидко збагачується, відповіді шестирічок і семирічок логічно оцінювати по-різному, ставлячи до останніх підвищені вимоги. У зв'язку з цим для визначення рівнів розвитку цієї властивості рекомендується використовувати таку таблицю:

 

Вікові групи   Рівні словникового розвитку (сума набраних балів)  
низький   середній   високий  
Шестирічні діти   6,5   7-13   13,5  
Семирічні діти   11,5   12-16   16,5  

 

 

Тест короткочасної пам'яті та умовиводів

Як бачимо з назви, цей тест комбінований. Виявляється це у використанні одного й того самого навчального матеріалу для оцінювання двох, хоча й взаємопов'язаних, але якісно різних здібностей - короткочасної пам'яті й логічне мислення. Остання здатність представлена одним із видів умовиводів.

Комбіноване дослідження цих двох здатностей зумовлене не тільки міркуваннями економії часу, який витрачається на перевірку, а передусім їх внутрішніми психологічними взаємозв'язками.

Інструкція. Експериментатор звертається до дитини, яка обстежується:

«Тобі подобається слухати різні історії? (Дитина зазвичай відповідає ствердно.) От я зараз почну маленьке оповідання, а ти спробуй добре його запам’ятати, щоб точно повторити. Слово в слово. Нічого не вилучати й не додавати. Згоден? (Зазвичай дитина відповідає згодою.)

Були собі три хлопчики: Миколка, Петрик та Іванко. Миколка нижчий з

Петрика, Петрик нижчий за Іванка. Повтори!»

Якщо обстежуваний не може повністю і без суттєвих перекручень відтворити ці три фрази, експериментатор каже: «Нічого, не журися. Одразу це не виходить Давай спробуємо ще раз. Слухай уважно.

Були собі...»

У протоколі дослідження фіксується кількість повторів, що знадобилися ди­тині для виконання завдання. Цей показник слугує для оцінювання рівня коротко­часної смислової пам'яті обстежуваної дитини: чим менше знадобилося повторів, тим вищий рівень.

При цьому використовується така таблиця:

Вікові групи   Рівні розвитку короткочасної смислової пам'яті (кількість повторів, що знадобилися)  
низький   середній   високий  
Шестирічні діти   ≥8   4-7   1-3  
Семирічні діти   ≥7   3-6   1-2  

 

Після того як дитина дала правильну відповідь, експериментатор переходить до перевірки її здатності робити найпростіші умовиводи: «Молодець! Ти повторив правильно. А тепер подумай і скажи, хто з хлопчиків найвищий».

Якщо дитина не спроможна правильно відповісти, експериментатор каже:

«Давай подумаємо ще раз. Миколка нижчий за Петрика, Петрик нижчий за Іванка. То хто з них найвищий?» (повторюється лише завершальна частина опо­відання й саме запитання).

Після того як дитина дає правильну відповідь, їй ставиться ще одне запитання:

«А хто ж із хлопчиків найнижчий?»

Для того щоб запобігти намаганням батьків націлювати дитину на готову відповідь, слід різним дітям пропонувати різні варіанти даного тесту, які відріз­няються лише формою, наприклад:

Були собі три дівчинки: Оля, Ганнуся й Наталка. Оля молодша за Ганнусю, Ганнуся молодша за Наталку. (Яка з дівчат найстарша? Яка наймолодша?)

Було собі троє поросяток: Хрюша, П'ятачок та Бублик. Хрюша товстіший від П'ятачка, П'ятачок товстіший від Бублика. (Хто з поросяток найхудіший? Хто найтовщий?)

У лісі живуть три зайчики: Хвостик, Вухастик та Пухнастик. Хвостик бігає швидше за Вухастика, а Вухастик - швидше від Пухнастика. (Хто із зайчиків бігає найшвидше? Хто найповільніше?)

Оцінювання результатів

Визначаючи рівень розвитку здатності дитини робити найпростіші умовиводи, враховують загальну кількість повторів, що знадобилися їй для виконання даного тесту в цілому (починаючи із запам'ятовування). Наприклад, шестирічний учень уперше правильно відтворив задані фрази лише після того, як експериментатор повторив їх 5 разів (це число фіксувалося під час тестування його короткочасної пам'яті). Потім йому знадобилося ще одне повторення для першого умовиводу, а для другого - жодного. Отже, тест умовиводів - 6 повторів, що, відповідно до таблиці, наведеної нижче, визначається як середній рівень.

Інтерпретування результатів

Вікові групи   Рівні розвитку здатності робити найпростіші умовиводи (кількість повторів, яка знадобилася для виконання даного тесту в цілому)  
низький   середній   високий  
Шестирічні діти   >10   4-9   1-3  
Семирічні діти   >8   3-7   1-2  

 

 

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ РОЗУМОВОЇ АКТИВНОСТІ ДИТИНИ

Як зазначалося вище, цей рівень визначається на підставі спостережень за виконанням дитиною всіх чотирьох тестів, описаних вище. При цьому застосову­ються такі критерії.

Низький рівень розумової активності. Інтерес дитини до завдання об­межується в основному обстановкою дослідження. До виконання завдань дитина переходить тільки після додаткових спонукань, у процесі роботи часто відволіка­ється. Під час виконання тесту з фонематичного слуху інтерес дитини викликає не виявлення помилок в артикуляційних діях експериментатора, як це передбача­ється метою тесту, а можливість суто зовнішньої реакції - ляснути долонькою по столу.

Середній рівень. Дитина не виявляє особливого інтересу до виконання запропонованих завдань, хоча в роботу включається досить охоче. Можливий варіант, коли дитина на початку виявляє до роботи підвищений інтерес, який, однак, потім дуже швидко згасає. Запитань ставить порівняно небагато, та й ті найчастіше спрямовані не на зміст завдання, а на які-небудь другорядні моменти:

«А хто намалював ці гарні літери?», «А інопланетянин хороший чи поганий?» і т. ін. Власної ініціативи у процес спілкування з експериментатором та у виконан­ня завдання не вносить.

Високий рівень. За високого рівня розумової активності дитина виявляє явний інтерес до запропонованих завдань, обстановки, у якій проводиться спів­бесіда, до вчителя. Охоче підтримує з ним розмову, сама ставить запитання. У виконання завдань включається без зволікання, докладає зусиль для подолання труднощів, що виникають у роботі, нерідко намагається продовжити спілкування з учителем. Під час виконання словникового тесту охоче включається в ігрову ситуацію, вносячи у неї елементи ініціативи, фантазії, творчості.

Фіксація результатів перевірки

Фіксація результатів перевірки здійснюється за допомогою Картки психологіч­ного обстеження учня.

На підставі отриманих даних вирішується питання про ступінь готовності дошкільняти до шкільного навчання. Якщо переважає високий рівень показників і результатів з низьким рівнем немає, - рівень готовності до школи кваліфікується як достатній. У разі переважання низьких показників кваліфікується недостатній рівень готовності до шкільного навчання. Інші варіанти свідчать про середній рівень готовності до школи.

 

 

Картка психологічного дослідження

Прізвище, ім'я_____________________________________________________

Дата народження________________________________

І. Протокол обстеження

1.Копіювання безглуздих складів (саморегуляція)   До картки підклеюється аркуш із роботою учня.  
2. Фонематичний слух   Записується слово, у якому дитиною не була помічена зміна фонем.  
3. Словник   Проставляється оцінний бал для кожного слова.  
4. Короткочасна пам'ять   Проставляється кількість повторів, що знадобилися для точного відтворення заданих фраз.  
5. Умовиводи   Проставляється кількість повторів, що знадобилися для правильної відповіді на 2-й умовивід (відлік ведеться від першого подання двох фраз для запам'ятовування).  
6. Розумова активність   Фіксуються основні особливості поведінки дитини під час тестування.  

ІI. Оцінювання за результатами дослідження

Психологічні показники готовності   Рівні оцінювання  
низький   середній   високий  
Розумова активність              
Саморегуляція              
Фонематичний слух              
Словник              
Короткочасна пам'ять              
Умовиводи              

ІІІ. Діагностичний висновок

IV. Підпис психолога

 

Психолого-діагностичний мінімум

для учнів 1-х класів шестирічного

віку (методика Н.А.Побірванко

"Базовий компонент")

Завдання № 1 "Написання віку".

Мета:

• визначення рівня розвитку дрібної моторики;

• аналіз зорово-моторної координації;

• оцінка психологічної зрілості.

 

Інструкція: "Напишіть на листочках скільки вам років".

 

Оцінка:

1 бал - нічого не написано або незрозумілі каракулі;

2 бали - дзеркальне відображення цифри;

3 бали - завдання виконане правильно.

 

Завдання № 2 "Статева ідентичність".

Мета:

• оцінка розуміння дитиною статевої ідентичності;

• визначення соціально-психологічної зрілості дитини, яка досягла шестирічного віку;

• аналіз зорового сприймання.

Інструкція: "Дітей вашого класу можна поділити за статтю на хлопчиків та дівчаток. Спробуйте намалювати себе: хлопчики малюють хлопчиків, дівчата - дівчаток". На дошці запропонувати приклади малюнків.

 

 


 

 

 


Оцінка:

1 бал - нічого не намальовано або невизначена стать;

2 бали — нечітка визначеність статевої ідентичності на малюнку;

3 бали - завдання виконане правильно, чітке визначення статевої ідентичності.

Завдання № 3 "Самооцінка".

Мета:

• визначення рівня самооцінки дитини при вступі до 1-го класу шестирічок;

• оцінка впевненості у собі, здатність до самоаналізу.

Інструкція: "Намалюємо сходинки. На одній з цих сходинок необхідно намалювати себе. На верхній сходинці ми малюємо себе, якщо ми слухняні, уважні, доброзичливі, розумні. На середній сходинці, якщо ми теж слухняні, але інколи вередуємо. На нижній сходинці, якщо ми часто не слухаємося, капризуємо, засмучюємо батьків. Подумайте і намалюйте, де ви себе бачите". На дощці намалювати сходинки.

 

Оцінка:

1 бал - малюнок на нижній сходинці, низький рівень самооцінки;

2 бали - малюнок на середній сходинці, адекватна самооцінка;

3 бали - малюнок на верхній сходинці, завищена самооцінка, яка характерна для дітей шестирічного віку.

 

Завдання № 4 "Два будиночки".

 

Мета:

• визначити мотиваційну готовність дитини до навчання у школі.

 

Інструкція: "Діти, намалюємо два будиночка: перший має плоский дах, другий - загострений. В першому будиночку діти пишуть, читають, рахують. В другому будиночку діти розважаються, малюють, співають, ходять на прогулянки, граються. Розмалюй той будиночок, в якому б ти хотів бути, в якому тобі краще". На дошці запропонувати приклади будиночків.

Оцінка:

1 бал - нічого не намальовано або не визначено, який будинок обраний;

2 бали - розмальований другий будиночок - ігрова мотивація;

3 бали - розмальований перший будиночок - навчальна мотивація.

Завдання № 5 "Емоційна адаптація".

Мета;

• визначення емоційної адаптації дитини до нових навчальних умов;

• оцінка самопочуття дитини вдома;

• виявлення навичок спілкування;

• аналіз соціально-психологічної зрілості.

Інструкція: "Діти, намалюємо коло та поділимо його на три частини. Першу частину позначимо буквою «Д» - це дім , в якому ми живимо разом з батьками. Другу частину позначимо буквою «ш» - це школа, де ми навчаємося. В третій частині намалюємо чоловічків - це наші друзі, з якими ми спілкуємося. Оберіть собі два олівці світлого та темного кольору. Світлий колір позначає радісний настрій, гарне самопочуття, задоволення; темний колір відображує кривду, поганий настрій та самопочуття, незадоволення. Розмалюєте кожну частинку кола тим кольором, який відповідає вашому настрою вдома, в школі та у спілкуванні з вашими друзями. На дошці намалювати коло з позначеннями.

 

 


Оцінка;

1 бал - одна з частин розмальована світлим кольором, дві інші - темним;

2 бали - дві частини розмальовані світлим кольором, одна - темним;

3 бали - всі три частини кола розмальовані світлим кольором.

Ключ до психолого-діагностичного мінімуму:

11—15 балів - високий рівень соціально-психологічної зрілості дитини та

адаптації до нових навчальних умов.

6—10 балів - середній рівень соціально-психологічної зрілості дитини та

адаптації до нових навчальних умов.

1—5 балів - низький рівень соціально-психологічної зрілості дитини та

адаптації до нових навчальних умов.

 

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...