Главная Обратная связь

Дисциплины:






правил виховання дитини



1. Люби свою дитину.

2. 0хороняй свою дитину.

3. Будь добрим взірцем для своєї дитини.

4. Грайся зі своєю дитиною.

5.Трудись зі своєю дитиною.

6. Дозволь дитині набувати життєвий досвід, навіть не безболісно, але самостійно.

7. Покажи дитині можливості на меті людської свободи.

8. Привчай дитину бути слухняною.

9. Чекай від дитини тільки таких суджень і оцінок, на які вона здатна відповідати до свого рівня

розвитку і особистого досвіду.

10. Надавай дитині можливість таких емоційних переживань, які будуть мати ціннісну згадку.

 

Чи готова дитина до школи?

• Чи хоче ваша дитина йти до школи?

• Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?

• Чи може ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?

• Чи ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

• Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п'яти речень?

• Чи може ваша дитина розповісти напам'ять кілька віршів?

• Чи вміє вона відміняти іменники за числами?

• Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?

• Чи вміє ваша дитина рахувати до 10 і назад?

• Чи може вона розв'язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

• Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку?

• Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

• Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

• Чи може вона зібрати пазли з п'яти частин за хвилину?

• Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

• Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?

• Чи любить ваша дитина самостійно працювати — малювати, збирати мозаїку тощо?

• Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

 

Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх:

 

15—18 — дитина готова йти до школи. Ви недарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;

 

10—14 — ви на правильному шляху, дитина багато

чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли «ні», підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати;

 

9 і менше — почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. Результати можуть вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми — учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи — це комплекс здібностей, що піддаються корекції.



 

 

Рекомендації психолога для вчителів щодо роботи з першокласниками

1. Використовувати у роботі з дітьми вправи на розкладання об’єкта на частини, порівняння предметів, виявлення закономірностей, формування умовисновків.

2. Розвивати навички концентрації та стійкості уваги за допомогою вправ на пошук ходів у лабіринтах, складання простих візерунків.

3. Розвивати слухову, зорову пам'ять за допомогою вправ на запам’ятовування різних предметів.

4. Підвищувати навчальну мотивацію, знімати тривожність та інші невротичні комплекси, пов’язані з періодом адаптації, за допомогою вправ на перевтілення.

5. Розвивати почуття впевненості, навички колективної діяльності, формувати почуття відповідальності за прийняття рішень.

 

 

Поради практичного психолога батькам першокласників

 

1. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.

2. Не підганяйте дитину, бо розрахувати час – це ваш обов’язок.

3. Не відправляйте дитину до школи без сніданку.

4. Збираючи дитину до школи, побажайте Їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без зауважень.

5. Забудьте вислів : «Яку оцінку ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно не сипте на неї тисячу запитань (згадайте, як вам важко після робочого дня).

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розповість.

7. Зауваження вчителя вислухайте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, а 2-3 години має відпочити. Найкращий час для виконання домашніх завдань з 15 до 17 години.

9. Неможна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин треба відпочивати 10-15 хвилин.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати.

11. У спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей : «Якщо ти добре вчитимешся то …».

12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. В цей час головними мають бути справи дитини, її біль, радощі.

13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі питання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли її щось турбує.

15. Пам’ятайте, що навіть діти 6-7 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Це її заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути й відпочити. Ваша доброзичливість допоможе їй у цьому.

 

Поради батькам

 

1. У стосунках з дитиною необхідно спиратися на позитивні якості особистості.

 

2. Показувати власний приклад позитивної поведінки, не припускати розходжень між словами і власними діями: "роби як Я", а не "роби як Я скажу".

3. Давати оцінку не особистості, думкам, емоціям дитини, а її поведінці.

4. Навіювати дитині позитивне.

5. Жити сьогоднішнім днем, не згадувати без особливої потреби негативні ситуації з минулого.

6. Не жити життя замість дитини, але бути поруч для допомоги дитині в разі необхідності.

7. Можна засуджувати дії дитини, але не її почуття, якими б небажаними вони не були. Оскільки вони у неї виникли, для цього був привід.

8. Не вимагайте від дитини неможливого чи важко виконуваного. Замість цього подивіться, що ви можете змінити чи як можете їй допомогти.

9. Незадоволення вчинками дитини не повинно бути систематичним, оскільки воно перестане сприйматися дитиною.

10. Дозволяйте дитині зустрічатися з негативними наслідками її поведінки. Тільки тоді вона буде дорослішати й ставати свідомою.

11. Якщо дитині важко і вона готова прийняти вашу допомогу, обов'язково допоможіть їй. Але при цьому візьміть на себе тільки те, чого вона не зможе зробити сама.

12. Щоб уникати зайвих проблем та конфліктів, співставляйте власні очікування з можливостями дитини .

13.Поступово знімайте з себе відповідальність за особисті справи вашої дитини. Нехай вона відчуває себе відповідальною за їх виконання.

 

 

Гіперактивність

Причини :

-генетичні фактори;

- особливості побудови і функціонування головного мозку;

- пологові травми;

- інфекційні захворювання дитини в перші місяці життя.

Критерії

Дефіцит активності уваги:

- непослідовна увага, важко її утримати;

- не слухає , коли звертаються;

- часто губить речі;

- уникає завдань, які потребують розумових зусиль.

Рухове розгальмування:

- постійно крутиться;

- виявляє ознаки занепокоєння;

- спить набагато менше ніж інші діти;

- дуже балакучий.

Імпульсивність :

- починає відповідати не дослухавши запитання;

- перериває;

- погано зосереджує увагу;

- не контролює свої дії.

 

Рекомендації :

1. Працювати з дитиною на початку дня.

2. Зменшити робоче навантаження дитини.

3. Використовувати фізкультхвилинки.

4. Знизити вимоги до акуратності.

5. Посадити дитину під час занять поруч з дорослим.

6. Давати короткі , чіткі інструкції.

7. Давати дитині можливість вибору.

 

 

Неуважність

Причини :

- низький рівень розвитку довільності;

- переважає ігрова мотивація навчання;

- низький рівень уваги.

 

Критерії :

 

У дитини 6-7 років процеси збудження переважають над гальмуванням; чим менша дитина, тим більше гальмування. Діти у віці 5-7 років можуть зберігати активну увагу лише впродовж 10-15 хвилин.

 

Рекомендації :

 

Формуванню довільної уваги сприяє участь дитини у сюжетно-рольових іграх, образотворчій діяльності, аплікаційній діяльності тощо. Утримати увагу може жвава, емоційна, виразна мова педагога. У грі формуються передумови навчальної діяльності, тому навчання шестирічок має відбуватися через гру.

 

Агресивність

Причини :

- деякі соматичні захворювання чи захворювання головного мозку;

- виховання в родині;

- характер покарань, що застосовують батьки у відповідь на виявлення гніву.

 

Критерії :

- часто втрачає контроль над собою;

- часто сперечається з дорослими;

- відмовляється дотримуватися правил;

- навмисно дратує людей;

- звинувачує інших у своїх помилках.

 

Рекомендації :

1. Покарання не повинні принижувати дитину.

2. Навчати розпізнавати власний емоційний стан і стан оточення.

3. Розширювати поведінковий репертуар.

4. Відпрацьовувати навички реагування у конфліктних ситуаціях.

5. Учити брати відповідальність на себе.

 

Тривожність

Причини :

 

- порушення взаємин між батьками і дітьми;

- завищені вимоги до дитини від батьків і вчителів;

- постійне порівнювання її з іншими дітьми;

- розлучення батьків;

- авторитарний стиль виховання в родині.

 

Критерії :

 

- не може довго працювати;

- червоніє в незнайомій ситуації;

- сняться страшні сни;

- руки холодні і вологі;

- поганий апетит;

- легко засмучується;

- не може стримати сліз;

- боїться труднощів;

- не впевнений у собі;

- під час виконання завдання дуже напружений.

 

Рекомендації :

 

1. Уникайте робіт, що враховують швидкість.

2. Не порівнюйте дитину з оточенням.

3. Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.

4. Сприяйте підвищенню самооцінки.

5. Будьте прикладом для дитини.

6. Не ставте завищених вимог.

7. Будьте послідовні у вихованні.

8. Не принижуйте дитину караючи її.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...