Главная Обратная связь

Дисциплины:






Особливу увагу Юнг звертає на такі архетипи: “Ego” (“Я”), “Персона”, “Внутрішня особистість або Душа”, “Тінь” і “Цілісність”



“Ego” (“Я”)

“Персона”

“Душа”

“Тінь”

“Цілісність” (“Самість”)

Своїм вченням про архетипи колективного несвідомого Юнг розкрив:

1. Складність, багатомірність людської психіки і буття людини, тобто, що вони не зводяться до деяких раціональних і свідомих засад;

2. Не дивлячись на новизну і нетрадиційність ідей Юнга, його концепція набула широкого розповсюдження у філософії і психології ХХ ст. Юнг показав специфіку людської психології, а в більш широкому плані – особливості культури, її укоріненість у деяких першопочаткових і доцільних схемах людського досвіду, відрив від яких загрожує життю культури і нас самих.

 

СТРУКТУРА СВІДОМОСТІ:

1. Почуття (переживання) – які покликані надавати інформацію про зовнішній та внутрішній світ людині, яка перетворюється, впорядковується і структурується за допомогою думки й закріплюється у стійких нервових зв’язках вищої нервової системи, передусім мозку. Згодом прості реакції на елементарні знання переростають у переживання глибинних, сутнісних, значущих для людини явищ, процесів, подій, що набувають світоглядного та смисложиттєвого спрямування і змісту.

2. Оцінювання. Людина виділяється з природи завдяки своїй здатності до оцінювання, тобто розрізненню між добром і злом, приємним і неприємним, корисним і шкідливим, бажаним і небажаним тощо. Вона й визначає, що з цих протилежностей вибирати.

Можна сказати, що тварина також розрізняє корисне й шкідливе, приємне чи неприємне, що справді має місце. Однак вона не розмірковує про це, не робить ці протилежності предметом думки й не вибирає між ними – за неї це роблять інстинкти.

3. Розум (знання) - здатність людини, функція якої полягає в аналізі й синтезі знань, які відображають внутрішні, сутнісні властивості й зв’язки предметів як зовнішнього, так і внутрішнього світу, що не доступні безпосередньому чуттєвому сприйняттю.

4. Воля - стан людини, який характеризується підпорядкуванням своїх „нижчих” почуттів, інстинктів і ближчої мети вищим почуттям і більш віддаленій і високій меті, яка, зрештою, у світоглядному плані, збігається зі смислом існування.

5. Память - здатність до відтворення минулих вражень і досвіду. При чому йдеться не лише про індивідуальну, а й про колективну пам’ять.

6. Ціле- і смисловизначення, а звідси й творча активність свідомості – вміння визначати майбутнє та свої потенційні дії у ньому. Тобто, через

осмислені дії та вчинки людина розв’язує світоглядну проблему „В чому смисл життя?”

7. Почуття відповідальності -регулювання взаємин між людьми на основі загальновизнаних вимог, норм і правил. А прийняті людиною як свої внутрішні, зазначені норми стають совістю й визначають структуру моралі.



8.Самосвідомість. полягає в тому, щоб усі її елементи і прояви, викликані впливом зовнішнього та внутрішнього світу сприймалися як такі, що відбуваються поза „Я”, співвідносилися з ним і могли бути відтворені цим „Я”.

ФУНКЦІЇ СВІДОМОСТІ

Варіант 1:
- інформаційна

- пізнавальна

- творча

- оцінююча

- ціле покладання (формування результату діяльності)

- сенсотворча (формування життєвих сенсів)

- контрольно-регулятивна (свідоме спостерігає за діями людини та їх регулювання)

- самовиховна (орієнтація на вищі духовні цілі)

 

Варіант 2:

1.Чуттєво-емоційна

2.Пізнавальна

3.Вольова

4.Ціннісно-смислова

5.Поведінська (праксеологічна)

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...