Главная Обратная связь

Дисциплины:






Емоційно-вольова сфера людини. відчуттів є індивідуальним проявом минулих емоцій




 


відчуттів є індивідуальним проявом минулих емоцій. Так, один й той самий звук може викликати в одних людей приємні пережи­вання, в інших, навпаки, неприємні. Основною функцією емо­ційного тону відчуттів є орієнтувальна — організму повідо­мляється небезпечний чи ні той чи інший вплив, бажаний він чи ні.

Настрій — це загальний відносно стійкий емоційний стан лю­дини, що характеризує її життєвий тонус упродовж певного часу. Настрій вирізняється слабкою інтенсивністю, довготривалістю (може зберігатися годинами, а то й днями). Він може бути тимча­совий, тобто зумовлений окремими враженнями людини у цей момент; стійкий, тобто зумовлений усвідомленням подій власного ■ і суспільного життя. Настрій характеризується також не­зрозумілістю причин, які його викликали, та впливом на ак­тивність людини. При доброму настрої людина активна і впевнена у собі; у поганому, навпаки, невпевнена і пасивна. Настрій знач­ною мірою залежить від загального стану здоров'я людини, особ­ливо від стану нервової та ендокринної системи.

Постійний веселий, бадьорий, піднесений настрій, переживання життєрадісності й оптимізму називають гіпертимією. Якщо ж настрій людини характеризується безтурботністю та добро­душністю і водночас байдужим ставлення до серйозного боку жит­тя, це називають ейфорією. Щоб викликати ейфорію одним потрібний алкоголь чи наркотики, іншим — глядачі. Для підтриман­ня доброго настрою корисні заняття спортом і фізичною культурою; робота, яка дає задоволення; моральна підтримка близьких людей.

Пристрасть— це стійкий, глибокий і тривалий емоційний стан людини, пов'язаний з її стійким прагненням до певного об'єкта. Цим об'єктом може бути як інша людина, так і предмет, вид занять. Наприклад, статева пристрасть, пристрасть властолюбства, прист­расть до алкоголю тощо. Вияв пристрасті залежить від того, чи існує перешкода для її задоволення. Найсильніші пристрасті є тоді, коли є багато перешкод. Коли перешкод немає, пристрасті, зберігаючи силу, проявляються не так безладно і бурхливо. Пристарасть має подвійну природу: з одного боку, людина, яка її переживає, страждає і тому виступає як пасивна істота; з іншою, вона прагне оволодіти предметом пристрасті і тому виступає як активна істота.


Екстаз — стан захоплення й замилування, що поєднується зі скованістю рухів. Може наставати під сильним впливом творів мистецтва і явищ природи, а також у віруючих. В останньому випадку він є вираженням благоговійності побожних людей при спогляданні ними іконічного образу божества.

Афект— це відносно короткотривалий емоційний стан, який відображає сильні і бурхливі емоції людини. Ці емоції подібні на спалах чи вибух. Наприклад, спалах радості, вибух гніву. Афект виникає раптово після одержання дуже важливої звістки, напри­клад, про втрату близької людини, провал на вступних іспитах то­що. Іноді він є результатом поступового нагромадження незадово­лення у взаєминах як наслідок втрати терпіння. Особливістю афекту є те, що він є відповіддю на ситуацію, яка вже настала.



Афект супроводжують яскраво виражені органічні зміни, зміни у м'язовій діяльності і внутрішніх органах, рухові реакції, а також плач, крик, сміх. Вони заважають усвідомленню ситуації. Саме то­му під час афективних станів людина втрачає контроль над собою, діє нерозсудливо і нестримано. Після афекту людина відчуває роз­битість, упадок сил, байдужість. Він залишає стійкі сліди у довго­тривалій пам'яті людини. До афектів схильні люди з неурівнова-женою нервовою системою. Часті прояви афектів у звичайних си­туація є або свідченням невихованості людини, або є симптомом нервово-психічного захворювання. Доросла людина може навчи­тися регулювати зовнішні прояви афективних реакцій. Особливо велику роль тут відіграє контроль за його руховими проявами.

Натхнення— це стан піднесеності творчого потенціалу люди­ни. Найчастіше він характерний для митців, учених, літераторів. Натхнення приходить як наслідок великих зусиль людини, постійної цілеспрямованості на певний предмет, постійного його обдумування і переживання. У період натхнення праця стає най­продуктивнішою.

Тривога— це емоційний стан гострого внутрішнього беззмісто­вного неспокою, який пов'язаний з прогнозуванням невдачі, не­безпеки або з очікуванням чогось важливого для людини в умовах невизначеності. На відміну від страху, це є реакція на невизначену загрозу. Тривогу можна назвати страхом очікування. Вона є ре­зультатом активності фантазії. Індивідуально-психологічну особ-


Розділ V





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...