Главная Обратная связь

Дисциплины:






Структура діяльності



Індивідуальна діяльність людини охоплює два виміри: внутрішній і зовнішній. Внутрішня організація діяльності— це її мотиваційна, цільова та інструментальна основа. Мотиваційна основа діяльності включає мотиваційно-потребову сферу людини і пов'язана з переживаннями людиною необхідності у чомусь та спонуканнями до діяльності у зв'язку із задоволенням певних потреб'. Складні види діяльності спонукаються, зазвичай, не одним, а декількома мотивами, тобто вони є полімотивовані.

Цільова основа діяльності передбачає досягнення людиною тієї чи іншої цілі (мети). Метою є те, чого прагне людина, образ кінцевого результату. Це може бути як реальний матеріальний предмет, який створює людина, так і ідеальний результат (напри­клад, теорії, думки тощо). На відміну від мотивів, мета людської діяльності завжди усвідомлена. Процес вибору мети називається цілеутворенням.

Між мотиваційною та цільовою основою діяльності є складний взаємозв'язок. Так, одні й ті самі види діяльності, які мають на меті один і той самий результат, можуть спонукатися різними мотива­ми. Наприклад, усі студенти мають мету закінчити вищий навчальний заклад, однак їхні мотиви можуть бути різними. В од­них — це отримати вищу освіту, в інших — завдяки диплому знай­ти кращу роботу, в третіх — опанувати певну професію і т. п. Так само маючи один і той самий мотив діяльності, наприклад, інтерес

' Детальніше див. § 4.4. «Потреби, мотиви та ціннісні орієнтації особистості».


до людини, можна при цьому мати різні цілі: зав'язати з нею дружні стосунки, отримати необхідну інформацію, за її допомогою познайомитися з іншою людиною тощо.

Загальнопсихологічним механізмом розвитку дій є зсув мотиву до мети діяльності. Так, студент може на першому курсі вчитися задля того, щоб отримувати стипендію. Однак, при позитивному підкріпленні його навчальної діяльності, при досягненні успіху, він згодом починає вчитися задля підтримання свого престижу відмінника. Таким чином відбувся зсув мотивів діяльності.

Ні мотивація, ні мета не привели б до кінцевого результату, як­би людина у своїй діяльності не застосовувала певних інстру­ментів. Інструментальна основа діяльності полягає у викорис­танні людиною різноманітних засобів діяльності, наприклад, сло­ва, книги, комп'ютера, знарядь праці тощо. Сукупне їхнє викорис­тання дає змогу людині стати компетентній у конкретному виді діяльності і засвоїти відповідні знання, уміння та навички.

Зовнішня організація діяльностівиявляється у діях, поведінці та операціях. Дія це відносно завершений елемент діяльності, спрямований на досягнення певної проміжної мети. Залежно від того, в якому плані виконуються дії, їх поділяють на зовнішні та внутрішні. Дії, які виконуються у зовнішньому плані, називають предметними діями. Завдяки ним людина змінює стани та власти­вості предметів зовнішнього світу. Дії, які виконуються у внутрішньому плані, називають розумовими діями. І зовнішні, і внутрішні дії мають наступні компоненти: моторні (рухові), сен­сорні (чуттєві) і центральні (мисленнєві). Моторні компоненти ви­конують дію, сенсорні — контролюють, центральні — регулюють.



За своїм походженням внутрішня (психічна) діяльність похідна від зовнішньої (предметної). Спочатку людина опановує предметні дії і лише пізніше внаслідок накопичення досвіду стає здатною виконувати ту ж саму дію у внутрішньому плані, в голові. Процес переходу від зовнішньої предметної дії до внутрішньої психічної називають інтеріоризацією. Засобом такого переходу є мовлення. При інтеріоризації дії згортаються, автоматизуються. Наприклад, якщо спочатку під час виконання складної математич­ної дії студент записує всі проміжні дії у зошиті, то згодом він усю дію від початку до кінця виконує в голові. У такому разі вважають,


Розділ V





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...