Главная Обратная связь

Дисциплины:






ТЕМА 18. Особливості розгляду справ про банкрутство



Контрольні запитання

1. Чи може фізична особа бути визнана банкрутом?

2. Чим відрізняються судові процедури: мирова угода та санація боржника?

3. Чи може бути порушено справу про банкрутство відсутнього боржника?

4. Чи є арбітражний керуючий представником боржника або кредитора?

5. Який судовий акт приймає господарський суд про визнання боржника банкрутом?

Тести

1. Щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:

1) санація;

2) розпорядження майном боржника;

3) ліквідація банкрута;

4) припинення провадження;

5) мирова угода.

2. Справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора складають:

1) не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) не менше ста мінімальних розмірів заробітної плати;

3) не менше ста гривень;

4) не менше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

3. Боржник зобов’язаний подати план санації, коли справа про банкрутство порушується за заявою:

1) кредитора;

2) боржника;

3) кількох кредиторів;

4) кредитора — органа державної податкової служби;

5) відсутнього боржника.

4. Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана:

1) кредитором;

2) боржником;

3) заявником;

4) господарським судом;

5) прокурором.

5. Заява про порушення справи про банкрутство може бути:

1) повернена;

2) відкликана;

3) прийнята;

4) не прийнята (відмовлено в її прийнятті);

5) залишена без розгляду.

6. Мирова угода може бути укладена:

1) при порушенні провадження у справі про банкрутство;

2) до підготовчого засідання;

3) до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом;

4) до винесення ухвали про проведення санації боржника;

5) на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

7. До складу ліквідаційної маси включаються:

1) майно банкрута, яке належить йому на праві повного господарського відання;

2) майно банкрута, яке належить йому на праві власності;

3) майно банкрута, яке належить йому на праві оперативного управління;

4) речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння;

5) індивідуально визначені речі, що належать банкруту на праві володіння.

8. Розпорядник майна призначається на строк не більше ніж:

1) один місяць;

2) два місяці;

3) три місяці;

4) шість місяців;

5) дванадцять місяців.

9. Арбітражний керуючий — це:

1) суддя господарського суду, який прийняв заяву про порушення справи про банкрутство;

2) розпорядник майна;

3) керуючий санацією;

4) ліквідатор;

5) представник кредиторів.



10. Із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито у розмірі:

1) 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

2) 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) державне мито не сплачується.

Завдання

1. Підготуйте заяву боржника про порушення справи про банкрутство.

2. Підготуйте заяву кредитора про порушення справи про банкрутство.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...