ТЕМА 18. Особливості розгляду справ про банкрутство
Контрольні запитання
1. Чи може фізична особа бути визнана банкрутом?
2. Чим відрізняються судові процедури: мирова угода та санація боржника?
3. Чи може бути порушено справу про банкрутство відсутнього боржника?
4. Чи є арбітражний керуючий представником боржника або кредитора?
5. Який судовий акт приймає господарський суд про визнання боржника банкрутом?
Тести
1. Щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:
1) санація;
2) розпорядження майном боржника;
3) ліквідація банкрута;
4) припинення провадження;
5) мирова угода.
2. Справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора складають:
1) не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) не менше ста мінімальних розмірів заробітної плати;
3) не менше ста гривень;
4) не менше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
3. Боржник зобов’язаний подати план санації, коли справа про банкрутство порушується за заявою:
1) кредитора;
2) боржника;
3) кількох кредиторів;
4) кредитора — органа державної податкової служби;
5) відсутнього боржника.
4. Заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана:
1) кредитором;
2) боржником;
3) заявником;
4) господарським судом;
5) прокурором.
5. Заява про порушення справи про банкрутство може бути:
1) повернена;
2) відкликана;
3) прийнята;
4) не прийнята (відмовлено в її прийнятті);
5) залишена без розгляду.
6. Мирова угода може бути укладена:
1) при порушенні провадження у справі про банкрутство;
2) до підготовчого засідання;
3) до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом;
4) до винесення ухвали про проведення санації боржника;
5) на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.
7. До складу ліквідаційної маси включаються:
1) майно банкрута, яке належить йому на праві повного господарського відання;
2) майно банкрута, яке належить йому на праві власності;
3) майно банкрута, яке належить йому на праві оперативного управління;
4) речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння;
5) індивідуально визначені речі, що належать банкруту на праві володіння.
8. Розпорядник майна призначається на строк не більше ніж:
1) один місяць;
2) два місяці;
3) три місяці;
4) шість місяців;
5) дванадцять місяців.
9. Арбітражний керуючий — це:
1) суддя господарського суду, який прийняв заяву про порушення справи про банкрутство;
2) розпорядник майна;
3) керуючий санацією;
4) ліквідатор;
5) представник кредиторів.
10. Із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито у розмірі:
1) 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
2) 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) державне мито не сплачується.
Завдання
1. Підготуйте заяву боржника про порушення справи про банкрутство.
2. Підготуйте заяву кредитора про порушення справи про банкрутство.
|