Главная Обратная связь

Дисциплины:






За ступенем автоматизації



Суть і поняття ІС.

Інформацíйна система) — сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Управління організацією, по своїй суті та змістом, складається з сукупності взаємозв'язаних функцій. Експлуатаційні можливості сучасного комплексу технічних засобів, що використовується в автоматизованій системі збирання і обробки економічної інформації, дозволяють автоматизовано виковувати ряд процедур у цих функціях. Стан науково-практичних розробок та технічний рівень зазначеного комплексу визначили можливості автоматизованого виконання таких процедур управлінського процесу:

• у прогнозуванні та плануванні - багатоваріантні розрахунки при розробці прогнозів, перспективних і поточних економічних та соціальних планів розвитку підприємства, а також оперативно-виробничих планів і планів з технічної підготовки виробництва з метою наступного визначення оптимальних взаємозв'язаних наборів показників;

• в організовуванні - моделювання організаційних структур управління та імітація процесів виробництва при різних критеріях і параметрах з метою вибору оптимальних;

• при координації і регулюванні - подання команд на робочі місця відповідно до плану, технологічного процесу чи інструкції, складених на ті чи інші види робіт або операції;

• у контролі - спостерігання за станом керованого об'єкта по всіх параметрах, а також за своєчасним і повним виконанням керівних команд;

• в обліку - одноразове збирання і системна обробка всієї фактичної достовірної інформації яро наявність та рух ресурсів, а також про процеси та явища, що відбуваються у виробничо-господарській та іншій діяльності підприємства;

• в аналізі - зіставлення нормативних, планових і фактичних показників, які характеризують ті чи інші операції або процеси виробниче-господарське і та іншої діяльності, виявлення відхилень (у кількісних, вартісних, відносних та інших величинах) від заданих параметрів із зазначенням причин і винуватців цих відхилень, оцінка виконання плану у різних аспектах та виявлення факторів, що впливають на ці відхилення;

• у звітності - автоматичне формування зведених показників, що відображаються у тилових формах установленої бухгалтерської, статистичної та іншої звітності за допомогою спеціальних перевідних масивів - довідників, а також одночасне створення машинних носіїв з відповідними зведеними показниками звітності для передання їх до зовнішніх та інших установ (інституція).

 

2. Кібернетика

Кібернетика- наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів). Ім'я засновника - це американський учений, професор математики Массачусетського технологічного інституту США Норберт Вінер. Н.Вінер, спостерігаючи та вивчаючи поведінку багатьох об'єктів штучного (технічних) та природного походження (живих організмів), зауважив певні аналогічні закономірності, які в них відбуваються. Кібернетика, як наука про керування, очевидно об'єктом свого вивчення має керуючі системи.До основних завдань кібернетики відносяться:



1) встановлення фактів, загальних для керованих систем або для деяких їх сукупностей;

2) виявлення обмежень, властивих керованим системам. і встановлення їх походження;

3) знаходження загальних законів, яким підкоряються керовані системи;

4) визначення шляхів практичного використання встановлених фактів і знайдених закономірностей.

Економі?чна кіберне?тика — науковий напрям, що розробляє й використовує ідеї та методи кібернетики до економічних систем. У розширеному і не зовсім точному значенні часто під економічною кібернетикою розуміють галузь науки, що виникла на стику математики і кібернетики з економікою й охоплює такі напрями: математичне програмування, дослідження операцій, економіко-математичне моделювання, економетрію і математичну економіку. ЕК розглядає економіку а також її структурні і функціональні ланки як системи, в яких відбуваються процеси регулювання й управління, що реалізовуються рухом і перетворенням інформації.

 

3. Широке використання ЕОМ призвело до авто­матизації обробки і використання ве­личезної кількості інформації у різ­них галузях діяльності людини. Ще в початковий період розвитку автома­тизованих інформаційних систем (АІС) на основі ЕОМ першого і друго­го поколінь (кінець 50-х—початок 60-х років) різні організації почали накопичувати і зберігати дані про ці­каві для них предметні області. Дані або були «зашиті» безпосередньо в програми, або програми мали змогу вибирати ці дані тільки з жорстко фіксованих (визначених усередині про­грами) пристроїв (носіїв інформації).

Другий етап розвитку АІС (60-ті—початок 70-х років) фахівці пов’язують із винаходом так званих файлових систем, що забезпечують неза­лежність розміщення наборів даних, у яких міс­титься інформація, від конкретних фізичних носіїв (так звана фізична незалежність даних і програм). Однак, кожна така програма була роз­рахована на роботу тільки з файлами визначено­го формату, тобто зберігалася залежність про­грам від структури даних у файлах (логічна вза­ємозалежність програм і даних).

Сформований у той період підхід до побудови АІС полягав у автоматизації окремих процесів з предметної області або, як кажуть, у створенні кількох слабко взаємозалежних локальних про­грамних додатків. У міру виникнення нових по­треб у збереженні й обробці даних створювалися все нові й нові програмні додатки з необхідними для них файлами. Часто нові прикладні програ­ми створювалися з обліком уже існуючих файлів.

Користувачі АІС поступово усвідом­лювали необхідність централізації управління даними і програмними до­датками. Розуміння цієї необхідності приходило різними шляхами.

По-перше, користувачі АІС швид­ко виявили, що необхідну для ухвалення та прийняття рішення інформа­цію не дуже легко отримати. Щоб виконати запит на інформацію, необхід­но було написати програму, здатну обробити кілька файлів інших про­грам, здійснюючи перетворення фор­матів, сортування та вибірку інформації. Відразу виникала проблема інтеграції різномовних про­грам, тому що файли програм, написаних однією мовою програмування (наприклад, РL/1або FORTRAN),не могли безпосередньо використо­вуватися програмами, що були написані іншими мовами програмування. У таких умовах швидко отримати відповідь на заздалегідь непередбаче­ний запит було практично неможливо. Дуже часто користувачі навіть були змушені відмовитися від запиту тому, що за час, протягом якого могла бути отримана відповідь, вона ставала непотріб­ною або тому, що цінність інформації не відпові­дала витратам на її отримання.

По-друге, використання АІС стримувалося отриманням найчастіше суперечливих відповідей на запити. Суперечливість виникала через надмірність даних, що призводила до того, що різні версії одного елемента даних у різних фай­лах могли знаходитися на різних стадіях онов­лення. Складно було підтримувати несуперечливість, узгодженість і цілісність даних. Обчис­лювальні ресурси, такі, як пам’ять і машинний час, витрачалися нераціонально.

По-третє, під час зміни структури записів де­якого файла в інтересах удосконалення одного програмного додатка, необхідно було вносити зміни у всі інші прикладні програми, що працю­ють із цим файлом. Таким чином, проявлялася логічна залежність програм від даних. Приклад такої ситуації показаний на рис.1. Додавання елемента даних “Р” до записів файла з номером 2, необхідного для роботи прикладної програми ПП3, породжувала необхідність доопрацювання у двох інших програмах—ПП1 та ПП2. Відомо, що модернізація вже використовуваних про­грам— справа складна і тонка, а іноді й немож­лива через відсутність текстів програм і/або ав­торів їх розробки. В останньому випадку дово­дилося або розробляти нову, аналогічну за функціями програму, або взагалі відмовлятися від внесення змін у дані. Ці обставини суттєво стри­мували розробку нових програмних додатків і спричинили величезні витрати коштів на супро­від і розвиток АІС.

Усвідомлення значимості, даних, необхід­ності централізованого управління ними і праг­нення розв’язатити наведені вище проблеми розвитку АІС призвели до виникнення нової концепції спільного використання даних—кон­цепції баз даних.

Таким чином, основною причиною законо­мірного виникнення концепції баз даних є праг­нення підвищити гнучкість автоматизованих інформаційних систем, тобто зробити їх менш залежними від змін вимог до АІС з обробки ін­формації і більш придатними для розвитку і по­дальшої модифікації.

Класифікація

За ступенем автоматизації

Ручні ІС-характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною.

Автоматизовані ІС - частина функції (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною.

Автоматичні ІС -усі функції керування й опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне керування технологічними процесами).





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...