Формування об’єкт-предметної структури дослідження

Функція об'єкт-предметної структури – обмеження області дослідження.

Об'єкт дослідження – будь-яка форма існування реальної дійсності (процес, явище тощо), для вивчення яких людина вдається до цілеспрямованих науково-пізнавальних дій. Вибір об'єктаобмежує широту дослідження, тобто з існуючої реальності, де необмежена множина можливих об’єктів і предметів досліджень, виділяємо певну цілісність.

Наприклад:об'єктом дослідження за проблемою "Підвищення якості трудового навчання учнів" є процес трудового навчання учнів. За проблемою "Розвиток теорії та методики виховання учнів" – процес виховання учнів.

В чому суть дослідження? Нам потрібно отримання про об'єкт знання, необхідні для розв'язання конкретної проблеми, поставленої у дослідженні. Для цього немає потреби вивчати весь об’єкт, досить обмежитися вивченням його окремої частинки, що називається предметом дослідження.

Предметдослідження – виділена з об'єкта певна цілісність, яка має ознаки або властивості найістотніші з погляду мети даного дослідження.

Предмет вужчий, аніж об'єкт, лише частина, елемент або певна сторона об'єкта. Отже, об'єкт відноситься до предмета як ціле до своєї частини.

Вибір предмету визначає необхідну глибину дослідження. Метафора дерева.

Таким чином, формування об'єкт-предметної структури дослідження це:

1) визначення об'єкта дослідження;

2) виділення предмета дослідження з об'єкта дослідження;

3) деталізація аспектів дослідження у межах предмета дослідження.

Приклад членування об’єкта на предмети: об'єкт – процес навчання, предмет 1 – форми організації навчання; предмет 2 – методи навчання тощо. Кожен предмет з часом може стати об'єктом нового дослідження.

В підрозділах (1.1), пунктах (1.1.1) і підпунктах (1.1.1.1) основної частини наукової праці предмет дослідження розглядається на рівні його окремих аспектів. Наприклад, об'єкт – конкретний літературний твір, предмет – образна система твору, аспект 1 – образи головних героїв, аспект 2 – жіночі образи, аспект 3 – образи другорядних персонажів, аспект 4 – образ конкретного персонажа тощо.

Отже, ієрархічні відношення в межах об’єкт-предметної структури наукової праці мають такий вигляд: об'єкт → предмет → аспект.