Главная Обратная связь

Дисциплины:






Політика в галузі охорони праці



Конспект лекцій

«ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Для спеціальностей ______ за освітньо-кваліфікаційними рівнями

«спеціаліст», «магістр»

Дніпропетровськ


Лекція № 1 (1-2)

Міжнародні норми в галузі охорони праці. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі

 

Проблеми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. В Україні рівень ризику загибелі та травмування працівників на виробництві у розрахунку на 100 тис. працюючих порівняно з Великобританією вищий у 8,5, Японією - у 3, Німеччиною - у 2 рази.

Щороку на виробництві виявляються професійні захворювання в середньому у 6-6,5 тис. працівників, травмується близько 20-25 тис., з яких майже 1-1,5 тис. із смертельним наслідком.

Найвищий рівень ризику загибелі та травмування людей на виробництві у вугільній галузі, де майже 7,8 тис. працівників, за оперативними даними, у 2005 році травмовано, а 157 загинуло. У будівництві травмовано близько 1,2 тис. і загинуло 129 працівників. На транспорті ці показники відповідно становлять майже 1 тис. і 101 працівник, в агропромисловому комплексі - 2,9 тис. і 236, машинобудуванні - більш як 2,3 тис. і 67, соціальнокультурній сфері та торгівлі - більш як 1,7 тис. і 137 працівників. Майже 73 відсотки нещасних випадків і аварій на виробництві сталися з організаційних причин, 14 відсотків - з технічних, 13 відсотків - з психофізіологічних.

Рівень професійної захворюваності безпосередньо пов'язаний з важкими та шкідливими умовами праці на виробництві. Майже 27 відсотків громадян працюють в умовах, що не відповідають санітарним і гігієнічним правилам та нормам за рівнем або концентрацією шкідливих виробничих факторів, негативний вплив яких призводить до виникнення професійних захворювань. За останні роки істотно зросло хімічне навантаження на організм працівника, важкість та напруженість праці.

За оперативними даними, у 2005 році зареєстровано майже 6 тис. випадків професійних захворювань, з яких 71,3 відсотка у працівників підприємств вугільної галузі, 3,5 відсотка - підприємств з будівництва об'єктів енергетики, добувної та обробної промисловості, близько 3 відсотків - підприємств з видобування залізної руди, а також бавовнопрядильних підприємств, 1,7 відсотка - лікувальних закладів, близько 1 відсотка - підприємств чорної металургії. За останні роки майже у 3 рази збільшилася кількість померлих від професійних захворювань.

Унаслідок високого рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності в умовах неприпустимого ризику заподіяння шкоди здоров'ю працівників на виробництві (далі - професійний ризик) працює більшість підприємств вугільної галузі, будівництва, транспорту, агропромислового комплексу.



Близько 1,8 млрд. гривень витрачається на відшкодування шкоди, медичну, професійну і соціальну реабілітацію осіб, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, та осіб, що страждають на професійні захворювання, за рахунок внесків суб'єктів господарювання на державне соціальне страхування та понад 1,3 млрд. гривень витрачається суб'єктами господарювання на оплату пільг і компенсацію працівникам за роботу у важких та шкідливих умовах. Це істотно позначається на собівартості та конкурентоспроможності продукції.

Причини виникнення проблем поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища та обґрунтування необхідності їх розв'язання

Результати аналізу стану охорони праці, причин нещасних випадків і професійних захворювань свідчать про те, що ослаблення механізму державного регулювання у сфері охорони праці унаслідок довготривалої структурної перебудови економіки та адміністративної реформи, передача функцій з охорони праці безпосередньо підприємствам призвели до зниження ефективності керівництва роботою із створення безпечних і нешкідливих умов праці, фінансування заходів щодо збереження життя і здоров'я працівників за залишковим принципом.

Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини століття в процесі трудової діяльності.

Управління охороною праці - підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних та соціально-економічних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі її трудової діяльності.

Політика в галузі охорони праці.

Стаття 4. Державна політика в галузі охорони праці Зокану України про охорону праці. Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;

- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...