Главная Обратная связь

Дисциплины:






Семінарське заняття № 4



1. Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій

Навчання персоналу діям та способам захисту на випадок виникнення аварійних ситуацій та аварій на підприємствах, в установах та організаціях проводиться у формі інструктажів та навчань, які проводяться в системі охорони праці, з включенням питань техногенної безпеки, відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 №15, зареєстрованого у Мінюсті 15.02.2005 за №231/10511. За результатами інструктажів та навчань, персонал підприємства повинен:

- Знати та вміти виконувати встановлені на території підприємства вимоги стосовно власної безпеки та безпеки підприємства;

- Знати основні телефони оперативних чергових аварійно – рятувальних формувань, у разі виявлення порушень негайно повідомляти їх про можливу небезпеку;

- Знати правила поведінки при виникненні аварійних ситуацій та аварій, не припускатися дій, які можуть призвести до виникнення аварії або аварій та НС;

- Знати основні заходи та способи захисту від шкідливого впливу небезпечних речовин та наслідків НС техногенного характеру, порядок надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами радіаційного, хімічного та колективного захисту.

На підприємстві, в установі та організації повинні бути вивішені на видному місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації (аварії). Евакуація має забезпечити захист працюючого персоналу у разі неможливості вжиття інших заходів цивільного захисту під час виникнення НС техногенного характеру на небезпечних територіях. Для забезпечення безпосереднього планування, підготовки, проведення евакуації і розміщення працівників об’єкта у безпечних районах на об’єктах завчасно створюються евакуаційні комісії, а при необхідності – приймальні евакуаційні пункти (далі евакуаційні органи). Проведення евакуації здійснюється відповідно до Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення НС техногенного або природного характеру, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 26.10.2001. №1432. Заходи радіаційного та хімічного захисту повинні включатися окремими розділами до всіх планів, які передбачають виконання заходів цивільного захисту населення і територій від НС техногенного характеру, що пов’язані з можливим викидом у довкілля радіоактивних та небезпечних хімічних речовин.

При накладенні зон можливого забруднення від різних небезпечних хімічних речовин ( далі – НХР) і зон радіоактивного забруднення, у яких може опинитися об’єкт на такому об’єкті і в аварійно – рятувальних формуваннях, які залучатимуться для виконання аварійно – рятувальних робіт у цих зонах, повинні використовуватись засоби захисту органів дихання від кожної конкретної НХР і засоби захисту органів дихання і шкіри від радіоактивних речовин або уніфіковані (багатофункціональні) засоби захисту, прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю. Керівники об’єктів, установ і організацій, які за характером своєї діяльності не відносяться до ПНО або ОПН, повинні враховувати можливу небезпеку, що може виникнути на їх територіях при виникненні НС на ПНО або ОПН, і:



- Розробляти плани захисту персоналу;

- Забезпечувати персонал відповідними засобами захисту органів дихання;

- Створювати відповідні евакуаційні органи, які мають здійснювати всі заходи, наведені у пункті 4.7 Правил;

- Здійснювати взаємодію з керівництвом ПНО або ОПН щодо оповіщення про небезпеку, що може впливати на діяльність об’єкта;

- Організовувати навчання персоналу діям у разі виникнення НС;

- Виконувати інші вимоги цих Правил стосовно забезпечення техногенної безпеки на території своїх об’єктів.

2. Методика планування заходів фізичного, функціонального та комбінованого захисту персоналу, а також ліквідації наслідків НС на основі прогнозування варіантів (сценаріїв) розвитку обстановки, аналізу ресурсів власних та третіх сторін щодо реагування на НС та ліквідації їх наслідків з урахуванням режиму функціонування системи

Планування роботи Функціональної підсистеми з питань запобігання НС і реагування на прогнозовані варіанти їх можливого розвитку здійснюється на основі відстеження змін навколишнього природного, техногенного та екологічного середовища і відповідних документів, що регламентують порядок і методику цього планування.

Масштаби і наслідки можливої НС визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.

На об’єктах цивільного захисту розробляється План дій органів управління, сил і структурних підрозділів у разі раптового нападу противника, в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, НС, надзвичайного і особливого стану (далі – План дій), який є мотивованим рішенням керівника – Начальник цивільного захисту на організацію і ведення цивільного захисту об’єкта, на матеріально – технічне забезпечення, організацію і підготовку працівників підприємств до захисту і дій в НС техногенного, природного і воєнного характеру. Крім того, на об’єктах, які знаходяться в зоні впливу потенційно небезпечних об’єктів при наявності створеної мережі локального оповіщення з цивільного захисту розробляється план (окремий розділ загального Плану дій) реагування на вірогідну для даної зони і даного потенційно небезпечного об’єкта надзвичайну ситуацію.

Плани узгоджуються з вищестоящим місцевим органом з питань НС та цивільного захисту населення і територій і затверджується керівником об’єкта цивільного захисту. Основним завданням Плану дій щодо запобігання і реагування на НС, на реальну її загрозу і виникнення є збереження життя і здоров’я людей, мінімізація матеріальних втрат. З цією метою вживаються дійові заходи для захисту працівників (робітників) та населення, місць постійного перебування значної кількості людей, вирішення питань розосередження або термінової евакуації працівників підприємств з території, на яку можуть бути поширені небезпечні фактори враження прогнозованої НС.

Планом розвитку і вдосконалення цивільного захисту об’єкта (установи, підприємства) передбачається:

розвиток і вдосконалення системи управління, зв’язку, оповіщення, взаємодії і інформування особового складу щодо загрози, виникнення, характеру НС та вжитих заходах;

оновлення, вдосконалення збереження і порядку видачі засобів індивідуального протирадіаційного, протихімічного, медичного захисту і спеціальних приладів об’єктового резерву;

забезпечення особового складу об’єкта засобами колективного захисту за місцем постійної дислокації, в заміській зоні і в безпечних районах розосередження;

розвиток і вдосконалення матеріально – технічного забезпечення за місцем постійної дислокації, в заміській зоні і в безпечних районах розосередження;

Щорічно розробляються: наказ про стан цивільного захисту в минулому році та основні завдання на наступний рік; план (основні заходи) підготовки цивільного захисту об’єкта в наступному році; навчальний план і розклад занять з постійним складом працівників підприємств за тематикою цивільного захисту.

 

3. Вимоги до складу, змісту та форми плануючої документації

Кожен район, кожне місто, кожен район у місті розробляють комплексні плани заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Існує певна методика щодо розроблення таких планів. Спочатку потрібно вивчити вимоги до планів.

Отже, перша вимога це цілеспрямованість, тобто особливу увагу необхідно приділити вирішенню завдань, пов'язаних із забезпеченням:

1) високого ступеню готовності органів управління;

2) надійності захисту виробничого персоналу;

3) стійкості системи оповіщення та зв'язку;

4) створення сил для локалізації та ліквідації НС [7].

Реальність забезпечується всебічним аналізом та оцінкою обстановки, яка може скластися на об'єкті, врахуванням специфіки місцевих умов а також часу необхідного для виконання запланованих заходів.

Конкретність забезпечується визначенням характеру та об'ємів конкретних заходів та завдань, узгоджених між собою за цілями, місцю, часом, вибором способів виконання.

Крім того, в планах мають бути визначеними конкретні посадові особи, відповідальні за виконання заходів та здійснення контролю.

Точність означає, що в плані повинні бути розрахунки варіантів досягнення поставлених завдань по варіантах можливої обстановки та вибір з них оптимальних.

Гнучкість - можливість вносити необхідні уточнення та зміни в раніше намічені заходи у відповідності із мінливістю обстановки та умовами без перероблення плану в цілому.

Перспективність полягає у передбаченні змін в обстановці і відповідного маневру силами та засобами для створення відповідного резерву.

При розробці плану використовуються відповідні вихідні дані та довідкові матеріали. Не можна допускати шаблонів, схематизму, поверхневого та необґрунтованого підходу при плануванні [7].

Наступний етап це вивчення вихідних даних.

Вихідними даними є:

1) нормативно-правові документи;

2) рішення та вказівки вищого керівного органу;

3) характеристика об'єкту (території, споруд, будівель, в тому числі захисних);

4) результати оцінки ризиків виникнення НС того чи іншого характеру, включаючи загрозу терористичних актів і можливі наслідки НС для об'єкту;

5) відомості про сили і засоби, які можуть залучатися до проведення робіт з попередження НС та її ліквідації.

Останній етап - це розроблення плану дій органів управління, та сил щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації.

В текстовій частині плану повинно міститися:

1) І РОЗДІЛ. Загальні положення:

а) статус «Плану» (у відповідності з якими керівними документами та нормативними розроблений план);

б) порядок координації та взаємодії з організаціями і установами центрального и відомчого підпорядкування, в компетенції яких знаходяться питання цивільного захисту, а також виконання завдань з ліквідації надзвичайних ситуацій;

в) підстави для введення «Плану» в дію повністю або частково;

г) основні завдання сил цивільного захисту з попередження та ліквідації НС.

2) II РОЗДІЛ. Висновки з оцінки техногенно-екологічної обстановки ( можливі наслідки НС, масштаби НС та ін.).

3) III РОЗДІЛ. Приведення в готовність та організація роботи в НС.

4) IV РОЗДІЛ. Сили , які залучаються до проведення аварійно-рятувальних, пошукових та відновлювальних робіт.

5) V РОЗДІЛ. Організація забезпечення заходів і дій цивільної оборони.

6) VI розділ. Організація управління, оповіщення та зв'язку.

В другій частині, тобто в додатках до плану, повинні міститися : календарний план основних заходів цивільного захисту при загрозі та виникненні НС, на кожну можливу НС (найменування заходів, відповідальний виконавець, строки виконання); схема (план) можливої обстановки; порядок оповіщення керівного складу; розрахунок (звідна відомість) сил та засобів цивільного захисту тощо [7].

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...