Главная Обратная связь

Дисциплины:






Методологічні та організаційні аспекти економічного аналізу діяльності промислових підприємств



Побудова ринкового організаційно-економічного механізму значною мірою залежить від удосконалення методології та організації комплексного економічного аналізу, особливо на рівні підприємства як первинної ланки економічної системи країни. В умовах ринкової економіки економічний аналіз суттєво змінює свою цільову орієнтацію, значно поглиблюється і розширюється зона аналітичного пошуку та діагностики, вдосконалюється методика та організація системних досліджень. Постає необхідність перебудови системи комплексного економічного аналізу відповідно до його нової функціональної ролі.

Підприємство – основна організаційна ланка народного господарства в Україні – виступає як самостійний господарський статутний об’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання прибутку. Діяльність підприємства вимагає економіко-правового аналізу його виробничо-фінансового стану та можливих змін при зміні ринкової кон'юктури. Аналіз багатоваріантних ситуацій дає змогу науково обґрунтувати економічні показники поточного та перспективного розвитку з урахуванням найбільш повного та ефективного використання ресурсів, вмілого маневрування капіталом.

Для досягнення успіху у підприємницькій діяльності, забезпечення стабільності на ринку в умовах конкуренції потрібна копітка аналітична робота в усіх сферах діяльності підприємства, в усіх його структурних ланках з метою оцінки “вузьких місць” і недоліків, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків зміни економічних показників, виявлення винуватців та пайової участі партнерів в отриманих результатах. Тільки ті виробничі колективи, які володіють досконалою системою аналітичних досліджень, можуть уникнути необґрунтованого ризику у прийнятті господарських рішень, швидко адаптуватись до змін ринкового середовища. Економічний аналіз на основі комплексного дослідження всіх елементів економічної роботи підприємства, глибокого вивчення процесів і явищ господарської діяльності у їх взаємозв’язку, взаємозалежності і взаємозумовленості дає змогу об’єктивно оцінити хід господарювання, визначити розміри очікуваних результатів і з’ясувати причини відхилень від стандартизованих параметрів та виявити резерви підвищення ефективності виробництва і розробити заходи щодо їх мобілізації. Зміст економічного аналізу становить комплексне і взаємопов’язане дослідження процесів і явищ господарської діяльності підприємств, об’єднань та їх структурних підрозділів, визначення на цій основі причинно-наслідкових зв’язків тенденцій розвитку з метою обґрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень за встановленими критеріями господарювання.



Головною ознакою економічного аналізу є комплексне, системне дослідження економічних явищ і процесів, факторів і причин, що їх зумовлюють. Дослідження економічних явищ вимагає вивчення прояву економічних законів і категорій ринкової економіки в умовах різних видів підприємств і об’єднань, їх специфіки на кожному етапі розвитку ринкових відносин.Характерною ознакою економічного аналізу є також об’єктивна оцінка ефективності виробничо-фінансової діяльності та стабільності ринкового становища. Прибутковість і конкурентоспроможність є основними критеріями оцінки виробничо-господарської діяльності кожного підприємства і його підрозділів. В економічному аналізі будь-яке господарське рішення оцінюється через призму кінцевих виробничо-господарських результатів.

Ще однією ознакою економічного аналізу є діагностика та пошук резервів і можливостей їх мобілізації у поточному й перспективному періодах.

Програма і зміст економічного аналізу визначаються особливостями досліджуваного об’єкта, його цільовою орієнтацією. У загальному вигляді до змісту аналізу входять: а) визначення мети аналізу; б) виявлення й узгодження цілей та завдань аналізу, строків виконання, кола спеціалістів-аналітиків; в) оцінка ситуації, що склалася, вивчення причинно-наслідкових зв’язків об’єкта, ступенів і напрямів впливу окремих факторів, оцінка основних економічних показників функціонування об’єкта; г) вивчення умов, які позитивно і негативно впливають на кінцеві та проміжні результати, пошук варіантів розв’язання проблеми і їх зіставлення; д) підготовка одного чи декількох варіантів господарських рішень.

Механізм господарювання в умовах ринкової економіки відрізняється від того який склався у директивно-плановій системі. Тому його функціональні важелі, в тому числі й економічний аналіз, суттєво змінюють свою цільову орієнтацію, предмет і метод дослідження. Вивчення внутрішнього і зовнішнього економічних середовищ об’єктів господарювання, кон’юнктури ринку і його адаптивності, можливої конверсії капіталу і оцінка ступеня економічного ризику вносять суттєві зміни в методику та організацію аналітичних досліджень. Виникає потреба докорінної перебудови моделі комплексного аналізу відповідно до його нової функціональної ролі.

Тут можна виділити два підходи до процесу такої перебудови. Перший полягає в тому, що діючу модель аналізу слід реконструювати і створити специфічну для умов економіки України на підставі вивчення та узагальнення зарубіжного досвіду. Такий підхід має найбільше прихильників, хоча слід зауважити, що переважна орієнтація механізму господарювання, а не економічної політики, на національні особливості ускладнює міжнародні економічні відносини, інтеграцію України у світовий економічний процес. З таким підходом можна було б погодитись, якби однозначно вдалося виявити суть і специфіку загальної державної економічної доктрини України. Саме тут немає єдності в оцінках ні стратегії, ні тактики перехідного періоду до ринку і, очевидно, не може бути з причин нестандартності стартових умов та відсутності еволюції розвитку економічних систем.

Доцільніше будувати модель аналізу, виходячи з того, що каркас ринкової економіки однаковий для всіх країн, незалежно від природних, політичних, соціальних та інших умов. Він формується на основі вивчення природи інтересів, мотивації, корисності, що дає змогу формувати найефективніший механізм її реалізації і відповідну економічну політику держави. Тим самим враховуються національні особливості та специфіка моделей ринкової економіки.

Логіка побудови діючих моделей комплексного економічного аналізу також була замовлена логікою централізованого управління і планового ведення господарства, а тому мусить бути трансформована до ринкового механізму. Це вимагає перебудови системи обліку та звітності, міжнародної стандартизації економічних показників і їх оцінок, оскільки мова ділового співробітництва у світі повинна бути єдиною. Адже ні процеси іноземного інвестування, ні торгівлі, ні інформаційного обміну неможливі за різних систем обліку, розбіжностей показників і мір.

Зміну функціональної ролі економічного аналізу можна розглядати у багатьох аспектах. Насамперед, слід дати оцінку необхідності його виділення у самостійну функцію господарського керівництва. Судячи з форми функціонального забезпечення менеджменту, у країнах ринкової економіки такого виділення економічного аналізу немає, оскільки система аналітичних оцінок є функцією обліку. Однак виходячи з оцінки змісту всіх забезпечувальних систем менеджменту, особливо обліку високого методологічного рівня (advanced accounting), аналітичні дослідження мають значну питому вагу у реалізації цих функцій. Тому мова не може йти про згортання, звуження області, зменшення функціональної ролі економічного аналізу, а лише про зміну його цільової орієнтації. Зростання функціональної ролі економічного аналізу стосується, головним чином, таких сфер дослідження, як аналізу, аналіз ефективності управління фінансовими ресурсами та аналіз обґрунтованості й дієвості механізму реалізації управлінських рішень.

Визначальним у цьому є поглиблення аналітичних досліджень процесів формування ринкового середовища. Поверхневі та неточні оцінки, зроблені при розриві економічних зв’язків внаслідок ліквідації державного планування і розподілу, при створенні умов для приватного підприємництва, при зміні фінансово-кредитної політики, при приватизації та в інших сферах, поглибили економічну кризу в Україні. Вибірковий аналіз лише стану приватизації об’єктів господарювання в окремих регіонах України виявив у чотирьох випадках з п’яти серйозні упущення і зловживання: зроблені неправильні оцінки майна, не визначена ефективність приватизації, не встановлені переваги конверсії. Ситуаційне моделювання з конкретними аналітичними розрахунками практично відсутнє. Наприклад, комплексний економічний аналіз паливоенерговикористання вказував на недоцільність оцінки ефективності раціонального використання палива й енергій лише за результатами зниження собівартості продукції. Цей ефект значно більший. Однак пріоритети ресурсозберігання визначались лише часткою окремих елементів витрат у собівартості продукції. І лише енергетична криза в Україні визначила фактор енерговитрат основним у формуванні динаміки цін на всі види продукції.

Перехід до ринкового механізму змінює характер аналітичних досліджень, розширює зону діагностики і пошуку. Область аналітичних досліджень становить як внутрішнє, так і зовнішнє економічне середовище кожного об’єкта господарювання. В зоні їхніх інтересів перебувають головно горизонтальні інформаційні зв’язки та взаємозв’язки з іншими об’єктами. Як індикативні показники господарської орієнтації виступають державні економічні та правові регулятори ринкових відносин. Такий аналіз дає змогу швидко адаптуватись до змін ринкової кон’юнктури, передбачати можливі зміни поведінки партнерів, уникати невиправданого ризику співробітництва тощо.

Важливо підкреслити, що в аналізі не можна обмежуватись інформацією про економічні відносини, що встановились на певний час. Велике значення має також інформація про еволюцію цих відносин, більш тривалу динаміку економічного розвитку, що сприятиме стабільності, перспективності та надійності партнерства в усіх аспектах.

Ефективність аналітичного забезпечення менеджменту визначається сукупністю параметрів управління, які оцінюються за варіантами багатокритеріальної оптимізації. Визначальними серед цих є показники фінансової стабільності, економічного зростання, конкурентоспроможності тощо.

Комплексний економічний аналіз проводиться у двох зустрічних напрямах за системою досліджень “виробництво – витрати – результат”.

Виходячи із загальних критеріїв господарювання в умовах дії ринкового механізму, виробнича діяльність оцінюється з точки зору досягнення максимальних фінансових результатів та економічної стабільності на ринку. Водночас фінансова діяльність, управління фінансовими ресурсами розглядаються через призму оптимізації виробництва, пошуку найвигідніших сфер діяльності підприємства, раціонального маневрування грошовими потоками.

 

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...