Главная Обратная связь

Дисциплины:






Ресурсне забезпечення



Схема проведення бізнес операції

Ідея, Формалізація задуму, Планування, Укладення контракту, Ресурсне забезпечення, Одержання продукту, Реалізація.

Формування задуму бізнес операції

Для успішності проведення бізнес операції необхідно: 1. Продумати, обгрунтувати, сформулювати її зміст, мету, завдання. 2.В чому суть бізнес операції. Який її зміст, що вона обіцяє принести в підсумку. Частіше за все уявлення про товар і попиті на ньому вже сформовані.

Підприємець:

1. Вибирає продукт, який буде основним результатом наміченої операції;

2. Яка кількість продукту здатні купити / зробити.

3. Продати.

4. Визначити очікуваний прибуток.

5. Різні варіанти / альтернативи проведення бізнес операції.

6. Прийняття рішення про проведення бізнес операції, консультації з експертами.

Планування бізнес операції

Шляхи та способи проведення бізнес операції: 1. Уточнити час, цілі, завдання. 2. Зіставити їх з конкурентами. 3. Раціональний спосіб здійснення операції. Забезпечення досягнення поставленої мети, при якомога менших витратах ресурсів і за якомога менший час. 4. Реалістичність.

Ряд розрахунків, в першу чергу розрахунок витрат усіх видів ресурсів. Терміни проведення. Розробка бізнес плану може призвести до зміни початкових строків бізнес операції.

Укладення контрактів

Спочатку треба домовитися з усіма учасниками, по можливості укласти договір, заручившись їх згодою.

Гарантія продажу - основна гарантія успіху бізнес операції. Маючи необхідний, для проведення бізнес операції підприємці повинні укласти договір про: а. продаж матеріалів, в. оренді приміщень чи обладнання, в. про надання грошової позики, в термінах виконання, м. витратах.

Одержання продукції

Ключова стадія бізнес операції, коли проводиться в дію всі чинники поряд з досягненням мети і виконанням завдань бізнес операції.

Виробничий бізнес. Виробництво товарів, робіт і послуг, які підлягають продажу покупцеві / споживачеві. Торговий бізнес. Закупівля і доставка підприємством товарів у торгові точки, підготовка до продажу, створення умов для продажу, реклама, зберігання. Кредитно-фінансовий бізнес. Операції з грошовими коштами - позики, кредити. Посередницьке підприємництво. Отримання двосторонньої інформації: 1. про пропозицію товарів і послуг продає стороною, 2. Інформації про платоспроможного попиту на них, з боку платоспроможного покупця. Страховий бізнес. Виявлення осіб, суб'єктів, які бажають придбати страхові послуги.

Що б продати продукт потрібно отримати його будь-яким способом. Товарний вигляд.

Реалізація

Доведення кінцевого продукту до його споживача м отримання за продукт грошових коштів, достатніх для покриття витрат і утворення прибутку.



Не виключена: 1. Ситуація змін на ринку. 2. Виникнення форс-мажорних ситуацій.

У процесі продажу підприємству доводиться змінювати: 1. обсяг продажів. 2. місце продажу. 3. ціни відповідно до поточної ситуації на ринку. Одночасно варто активізувати канали зворотного зв'язку між реалізацією товарів, робіт і послуг та його ресурсним забезпеченням, з іншого боку. Збільшення обсягів продажів - прискорення одержання товару та виявлення для цього додаткових ресурсів, використовуючи запаси. При зниженні купівельної активності - пригальмовується отримання продажів, створюються запаси ресурсів.

Бізнес операція вважається завершеною, коли: проданий весь отриманий товар, стало ясно що залишок продукції неможливо реалізувати навіть за зниженою ціною.

Головне для підприємця не стільки обсяг продажів - скільки можливість витрат бізнес операції та отримання прибутку.


19. Схема ресурсного забезпечення підприємства

Ресурсне забезпечення

Здійснення плану: 1. Закуповуються та завозяться необхідні матеріали, устаткування, товари. Тобто основні засоби та обігові кошти. 2. Наймаються або залучаються іншим способом працівники. 3. Купується потрібна інформація. 4. Обладнуються спеціальні приміщення, створюються умови щодо виконання операцій за планом. 5. Вишукуються фінансові ресурси для проведення бізнес операції. 6. Готується необхідна документація.

Якщо підприємство діє на договірній основі, то ресурси отримані за укладеними договорами. Йому потрібні лише грошові кошти для їх оплати. В інших випадках їх доводиться шукати і купувати. Необхідно забезпечити підприємство ресурсами на всьому протязі бізнес операції.

20. Грошовий розрахунок бізнес-операції

Грошовий розрахунок проводиться з метою визначення обсягу коштів, необхідних для проведення запланованої бізнес-операції.

Основним предметом для грошового розрахунку є визначення загального обсягу витрат, який складається з різних видів витрат.

Витрати поділяються на такі види:

1) матеріальні;

2) на оплату праці;

3) на отримання інформації;

4) на основні засоби;

5) на послуги;

6) на оплату кредитів;

7) на сплату податків;

 

8) додаткові;

9) постійні;

10) змінні.

 

До матеріальних витрат грошових коштів відносяться витрати на отримання матеріалів, напівфабрикатів, сировини, енергії.

Витрати на оплату праці включають в себе грошові витрати на оплату праці співробітникам підприємницької фірми,

Витрати на отримання інформації визначаються вартістю цього обсягу інформації, яка оплачується з коштів фірми.

Витрати на основні засоби розраховуються з урахуванням розподілу основних засобів на постійні і тимчасові. Постійні основні засоби купуються фірмою для тривалого їх використання, а тимчасові основні засоби купуються для використання в межах проведення бізнес-операції.

Витрати на послуги розраховуються в залежності від видів послуг та їх вартості.

Додаткові витрати включають в себе витрати на транспорт, навчання співробітників фірми, відрядження персоналу,

Витрати на оплату кредиту відрізняються тим, що витратами вважається різниця між сумою наданої кредиту і повертається кредитору сумою, включаючи відсотки.

Витрати на сплату податків включають в себе сплату податку на додану вартість і податку на прибуток.

Постійні витрати є витратами, не залежними від проведення даної бізнес-операції. До них відносяться витрати на оплату праці, на утримання службових приміщень, на утримання і ремонт устаткування і техніки фірми.

Змінні витрати залежать від обсягів використовуваного матеріалу. Вони розраховуються методом множення обсягу товару на обсяг змінних витрат, які припадають на одиницю товару.

 

21. Середовище бізнесу

Всі існуючі операції обміну здійснюються в специфічному середовищі, яка визначає зміст підприємницького бізнесу та надає на нього прямий або непрямий вплив.

Середа підприємницького бізнесу складається з:

- мікросередовища;

- макросередовища.

У свою чергу макросередовище ділитися на:

- макрооточення;

- мікрооточення.

До складу макрооточення входять:

1. Політична ситуація (режим управління держави, особливості формування уряду, бюджету, парної системи тощо);

2. Правове середовище — федеральні, регіональні, місцеві закони, які регулюють бізнес: Цивільний Кодекс РФ, Податковий Кодекс РФ, Трудової, Законодавство про малому бізнесі і т. д.;

3. Соціально—культурне середовище впливає на ведення бізнесу: по-перше, з точки зору переваг покупців, а по-друге, особливості робочої сили, тобто рівень освіти, культури, ставлення до роботи;

 

4. Технологічна середовище відображає рівень науково-технічного розвитку, яке проявляється і у рівні їх поширення у суспільстві, а також у застосуванні різних видів автоматизації в промисловості;

5. Географічне середовище — це природні умови, в яких здійснюється бізнес, а також доступність сировини, енергоресурсів, наявність доріг і т. д.;

 

22. Внутрішнє середовище бізнесу. Складові, їх взаємодія

 

Внутрішнє середовище організації формується керівниками відповідно до їх уявлень про те, які саме елементи забезпечать її ефективне функціонування і розвиток. Цим зумовлене існування різних підходів до структурування внутрішнього середовища організацій. Найчастіше в ньому виділяють п'ять складових: цілі, структура, технологія, завдання і персонал, який виконує ці завдання з допомогою відповідної технології. Деякі представники сучасної російської школи управління вважають, що внутрішнє середовище — це структура організації, її ресурси та культура; інші до внутрішнього середовища відносять структуру, рівень розподілу праці та організаційні комунікації, а також кадровий склад організації, трудові й технологічні процеси, що використовують для перетворення ресурсів на необхідний суспільству продукт.

На рис. 8.1 наведено схематичне зображення організації як відкритої системи. Вона забезпечує свою життєздатність перетворенням ресурсів, які отримує із зовнішнього середовища, на готовий продукт (вироби, послуги, ідеї) для суб'єктів зовнішнього середовища.

Проектує процес перетворення ресурсів на готовий продукт і забезпечує його функціонування система менеджменту, яка зорієнтована на виконання таких ключових завдань:

— визначення цілей організації;

— формування під обрані цілі організаційної структури, що уможливить ефективну взаємодію всіх членів організації згідно з тими функціями, які вони виконуватимуть;

— залучення у процес перетворення тієї технології, яка гарантуватиме оптимальне співвідношення витрат ресурсів і результату;

— підбір персоналу і створення для нього дієвих мотиваційних преференцій (переваг), які б поєднували прагнення людей досягати власних цілей з необхідністю працювати з належною віддачею задля досягнення мети організації.

Незалежно від сфери діяльності, складу і структури зовнішнього середовища, ці завдання є обов'язковими для керуючої системи будь-якої організації, оскільки їх вирішення формує її внутрішнє середовище.

Звідси, основними елементами внутрішнього середовища є:

— цілі організації — формуються з урахуваннями ринкової кон'юнктури на основі наявних та потенційних можливостей організації;

— структура організації — формується під обрані цілі в такий спосіб, щоб забезпечити необхідний рівень гнучкості й мобільності організаційних дій; система технологій — спрямована на забезпечення конкурентоспроможності продукції за технічними й економічними параметрами;

— персонал (людські ресурси) — добирають з урахуванням кваліфікаційних характеристик і узгодженості мотивацій індивідів з цілями організації, здатності їх до саморозвитку;

— організаційна культура — має своїм завданням ідентифікацію індивідуальних та організаційних цілей та їх узгодження.

Отже, внутрішнє середовище організації — це складна система елементів і зв'язків між ними, що є об'єктом контролювання та регулювання керівництвом.

 

23. Зовнішнє середовище бізнесу опосередкованої дії

 

Успіх організації залежить не лише від досконалості її внутрішнього середовища, а й від зовнішніх щодо організації сил. Вони прямо чи опосередковано впливають на її діяльність, ускладнюючи її чи відкриваючи перед нею нові можливості. Тому необхідний всебічний і ретельний аналіз характеру впливу зовнішніх сил на організацію, що дасть змогу приймати такі управлінські рішення, які поліпшуватимуть конкурентні позиції організації, забезпечуватимуть її ефективне функціонування та розвиток.

До основних факторів макросередовища відносять економічні, політичні, соціокультурні, науково-технологічні, природно-кліматичні, демографічні тощо.

Економічні фактори. До них належать: рівень і темпи інфляції; зростання та спад виробництва; коливання курсу національної валюти щодо валют інших країн; оподаткування; умови одержання кредиту і відсоткова банківська ставка; рівень динаміки цін, розподіл прибутків і попит покупців; платоспроможність контрагентів тощо.

Політичні фактори. Це політична стабільність у державі, регіональні політичні інтереси, міжнаціональні та міжконфесійні відносини тощо. Вплив політичних факторів особливо відчутний у нестабільному соціально-економічному і політичному середовищі (період трансформації економічних відносин). Нестабільна політична ситуація спричиняє відтік капіталу від галузей, що потребують значних довгострокових інвестицій, і водночас спрямовує підприємницьку діяльність у бік короткого обігового циклу, який властивий торговельному бізнесу.

Соціокультурні фактори. Формуються в межах конкретного суспільства і відображають погляди, цінності та норми поведінки людей, що впливає на прийняття ними управлінських рішень. Наприклад, однією з основних причин повільного здійснення ринкових реформ в Україні є перенесення управлінського досвіду західних країн на вітчизняне інституційне середовище, яке характеризується своїми традиціями і своїми преференціями.

Демографічні фактори. Це структура населення за віковими, національними, кваліфікаційними ознаками, рівнем освіти, доходів, споживацькими перевагами тощо, їх аналіз дає змогу визначити, чи достатній освітній та кваліфікаційний рівень населення регіону для позитивного сприйняття продукції чи послуг фірми як діяльність підприємства вплине на рівень зайнятості населення регіону.

Науково-технічні фактори. До них відносять відкриття, винаходи, що зумовлюють зміну уявлень про найкращий спосіб використання певного ресурсу, виготовлення продукції, задоволення потреб тощо. Динаміка технологічного прогресу у високо розвинутих країнах є просто фантастичною. Відбувається «виштовхування» одних поколінь техніки та технології іншими. Тому керівникам підприємств необхідно аналізувати можливий вплив загальносвітового науково-технічного середовища на створення і впровадження технологічних новацій.

З іншого боку, пропонуючи ринку науково-технічні розробки (насамперед це стосується наукомістких підприємств, які застосовують технології найвищого рівня, величезного інноваційного потенціалу — комп'ютерні, лазерні, плазмові, біологічні), слід подбати про їх належний інформаційний та інженерний супровід.

Екологічні фактори. До цієї групи факторів впливу належать викиди у середовище забруднюючих та отруйних речовин; рівень фізичного (електромагнітного, радіаційного, теплового) впливу на середовище; надійність і соціально-екологічна безпека виробничих систем та великих технологічних утворень

 

24. Зовнішнє середовище бізнесу прямої дії

 

Особливістю факторів середовища прямої дії є інтенсивність і постійний характер впливу, спрямованість на зміну базових внутрішніх складових підприємств. Це потребує оперативного розроблення заходів щодо пом'якшення їх негативних наслідків або, навпаки, повнішого використання сприятливих можливостей.

До суб'єктів мікросередовища належать постачальники, посередники, споживачі, конкуренти, «контактні аудиторії» тощо.

1. Постачальники. Забезпечують підприємство необхідними матеріально-технічними, трудовими та інформаційними ресурсами. Кожне виробниче підприємство має ретельно стежити за динамікою цін на об'єкти постачання, регулярністю постачань ресурсів, необхідних для виконання виробничої програми. В іншому разі з'являються проблеми з виробництвом та збутом, а в перспективі — виникає загроза втрати набутого роками іміджу підприємства і прихильності до нього постійних партнерів та клієнтів.

2. Посередники. До них належать організації або окремі фізичні особи (підприємці), які допомагають виробникам реалізовувати їх товари. Серед них: торговельні посередники, фірми з організації товарообігу, агентства з надання маркетингових послуг, а також кредитно-фінансові установи комерційної спрямованості. Плідна співпраця з посередниками може сприяти завоюванню міцних ринкових позицій, ефективно працювати і розвиватись, а невдалий вибір посередників, які лише «накручують» ціну на товар, а не дбають про його ефективний збут, може довести фірму до банкрутства.

3. Споживачі. Це клієнти товаровиробників — споживачі продукції, послуг. Щоб знати кон'юнктуру ринку й оперативно реагувати на її зміни, товаровиробники повинні ретельно вивчати своїх споживачів. Такий моніторинг слід здійснювати на різних клієнтурних ринках:

— споживчому (товари і послуги для особистого споживання);

— виробників (продукція виробничо-технічного призначення);

— проміжних продавців (товари для перепродажу з метою одержання певного зиску);

— державних і комерційних структур (оптові та дрібнооптові покупці);

— світовому, що охоплює всі перелічені типи клієнтури ринків.

4. Конкуренти. До них належать організації і фізичні особи, які займаються аналогічною діяльністю. Комерційного успіху на внутрішньому та зовнішньому ринках досягає, як правило, той господарюючий суб'єкт, який усебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентоспроможну продукцію. Причому вирішальне значення має розроблення і дотримання певної ринкової стратегії і тактики з урахуванням усіх чинників, які впливають безпосередньо на рівень і ступінь жорсткості конкуренції. Конкурентні «війни» іноді тривають роки, а іноді призводять до остаточної втрати позицій навіть на внутрішньому ринку.

5. «Контактні аудиторії»:

— державні органи управління —.мають регулюючий характер і впливають безпосередньо на рівень і ступінь жорсткості конкуренції; це законодавчі органи, різні державні установи представницької і виконавчої влади, які наглядають за дотриманням законів і видають необхідні нормативні акти; місцеві адміністративні органи; профспілкові та інші громадські організації та об'єднання громадян (асоціації споживачів, підприємців тощо);

— засоби масової інформації (ЗМІ) — розміщують статті-замовлення щодо певних аспектів діяльності організації або її представника; це «імідж-інформації», «інформації-кілери »;

— місцеве населення — перешкоджає діяльності підприємства, відчувши на собі негативний його вплив (шум, забруднення довкілля тощо), або підтримує — у разі створення ним нових робочих місць, справної сплати податків, участі в доброчинних заходах.

6. Законодавство України про підприємство, підприємництво, власність, охорону праці, захист прав споживачів, про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції; урядові декрети і постанови; нормативні документи галузевих і територіальних органів управління, що спрямовані на правове та організаційне регулювання відносин між державними владними структурами і господарюючими суб'єктами, на регламентацію норм і правил їхньої поведінки (правил гри) в економічному просторі.

Отже, вплив суб'єктів зовнішнього середовища на організації є потужним і різновекторним, що зумовлює необхідність своєчасного виявлення та оперативного реагування на них, щоб уникнути небезпеки або швидше, ніж конкуренти, скористатися новими можливостями.

 

25. Бізнес-план як документ планування бізнесу

 

Бізнес-план являє собою документ, у якому описаний бізнес, яким Ви бажаєте займатися і яким чином він стане прибутковим, включаючи деталі щодо дослідження ринку і маркетингової стратегії, а також оцінку ваших конкурентів і декілька фінансових прогнозів.

Призначення і склад бізнес плану

Бізнес план можна розглядати як поєднання економічного обгрунтування бізнес операції та розробка програми його проведення.

Бізнес план - заздалегідь намічена, практично здійсненна система узгоджених, продуманих дій, які забезпечують досягнення поставленої мети.

Основна його увага сконцентрована на економічних показниках, орієнтуючись на них треба так поставити справу, що б забезпечити отримання прибутку. Винятки можливі, коли основним об'єктом бізнесу виступають науково-технічні досягнення, інновації, особливу якість товарів.

У бізнес плані важлива сутнісна сторона. Бізнес план потрібний підприємству як свідчення надійності та реалістичності угоди. Бізнес план визначає, які контракти слід укласти при цьому вдається досягти впевненості в успіху бізнес операції, оцінити її раціональні масштаби, очікуваний результат. Т.ч. бізнес план потрібний як самому підприємцю, так і контрагентам.

Бізнес план дозволяє заздалегідь бачити модель, образ майбутньої операції, дає можливість сконцентрувати увагу на вузлових питаннях.

Бізнес план покликаний переконати зацікавлених осіб, з тому що у запланованій операції все продумано, вивірено, його можуть запросити державні органи, без згоди яких здійснення операції неможливо.

Бізнес план - комерційна таємниця

Його структура, цілком не регламентована, загальноприйнято складати його, дотримуючись наступних розділів змісту: 1. Відомості про фірму, її бізнесі. 2. Опис продукту, товару або послуги, які є предметом бізнесу в даній операції. 3. Аналіз ринку збуту товарів, робіт і послуг. 4. Заходи в галузі маркетингу. 5. Організація та управління у сфері виробництва, отримання товару. 6. Фінансове забезпечення операції (стартовий капітал і поточні платежі) 7. Плани подальшої орієнтації підприємства. Висновки.

 

26. Стратегія розвитку бізнес-плану

 

Бізнес-план зазвичай починається з формулювання ваших намірів і цілей вашого бізнесу, потім випливає частина, у якій показано, яким чином підприємець реалізує ці цілі, включаючи детальний опис маркетингової стратегії. Закінчений бізнес-план також містить формальний прогноз прибутку і витрат та аналіз руху готівки, розроблений для того, щоб показати, що у випадку, якщо справа буде розвиватися, як і очікувалося, то вона принесе прибуток.

 

Первинним змістом бізнес-плану стане опис, у якому оцінюються всі аспекти економічної життєздатності бізнесу, включаючи опис і аналіз перспектив. Бізнес-план - це один з найважливіших кроків, які обережний підприємець повинен зробити незалежно від розмірів свого бізнесу. Він служить картою його подальшого зростання і розширення.

Бізнес-план містить у собі відповіді на наступні питання:

o На якій стадії знаходиться на дійсний момент ваш бізнес і, чого ви хочете досягти в майбутньому?

o Яким чином ваші головні цілі будуть досягнуті?

o Хто займеться впровадженням плану?

o Які ресурси будуть потрібні для цього?

o У гарного бізнес-плану є дві важливі цілі:

o Він повинний містити опис основ вашої бізнес ідеї;

o Надати фінансові дані, які покажуть, що у вас вийде заробити гроші. Для розробки бізнес плану потрібна інформація про:

o ринки;

o споживачів;

o конкурентів;

o виробничі технології;

o виробничі потужності тощо.

 

27. Необхідність бізнес-плану

 

Бізнес-план є одним зі складених документів, що визначають стратегію розвитку фірми. Разом з тим він базується на загальній концепції розвитку фірми, більш докладно розробляє економічний і фінансовий аспект стратегії, дає техніко-економічне обґрунтування конкретним заходам[6]. Бізнес-план охоплює одну з частин інвестиційної програми, термін реалізації якої звичайно обмежений одним чи декількома роками. Бізнес-план дозволяє вирішувати цілий ряд задач, але основними з них є наступні:

•обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку фірми;

•розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, у першу чергу обсягів продажів, прибутку, доходів на капітал;

•визначення намічуваного джерела фінансування реалізації обраної стратегії, тобто способи концентрації фінансових ресурсів;

•підбір працівників, що здатні реалізувати даний план.

Кожна задача може бути вирішена тільки у взаємозв'язку з іншими. Основний центр бізнес-плану - концентрація фінансових ресурсів. Саме бізнес-план – важливий засіб для збільшення капіталу компанії. Процес складання бізнес-плану дозволяє ретельно проаналізувати почату справу у всіх деталях. Бізнес-план є основою бізнес-пропозиції при переговорах з майбутніми партнерами; він відіграє важливу роль при запрошенні на роботу основного персоналу фірми.

Одним з основних документів, що потрібні для роботи, є бізнес-план. Його можуть складати окремі підприємці чи управлінський персонал фірми або групи фірм, які планують здійснювати інвестиційну діяльність, а також спеціалізовані консультаційні фірми. Останні можуть виконувати весь обсяг робіт зі створення зазначеного документа або надавати спеціалістам підприємств конкретну допомогу у формуванні структури бізнес-плану, розрахунку окремих показників тощо. Якщо бізнес-план підприємство розроблює самостійно, його підготовка може включати кілька етапів.


28. Задачі розробки бізнес-плану

 

Бізнес-план допомагає вирішувати наступні основні проблеми, що виникають при створенні власної справи:

- Визначити конкретні напрями діяльності підприємства, його цільові ринки і місце на цих ринках;

- Сформулювати довготривалі і короткострокові цілі бізнесу, стратегію і тактику їх досягнення, а також визначити коло осіб, відповідальних за реалізацію наміченого;

- Зафіксувати склад і показники товарів і послуг, які будуть запропоновані споживачам, оцінити відповідні виробничі і торгові витрати;

- Виявити відповідність наявного персоналу підприємства і умов в мотивації його праці пропонованим вимогам;

- Визначити систему маркетингових заходів щодо дослідження ринку, рекламу, стимулювання продажу, ціноутворення, каналам збуту і др.;

- Оптимізувати організуючу структуру управління;

- Оцінити фінансове становище підприємства і відповідність наявних фінансових і матеріальних ресурсів, можливості досягнення поставлених цілей;

- Виявити ті труднощі, які здатні перешкодити виконанню бізнес-плану, і намітити заходи щодо їх усунення.


29. План маркетингу у бізнес-плануванні

 

Маркетингова програма - це розроблений на основі комплексних маркетингових досліджень стратегічний план-рекомендація щодо виробничо-збутової і науково-технічної діяльності фірми на певний період часу, покликаний забезпечити оптимальний варіант її майбутнього розвитку з урахуванням запитів споживачів і згідно висунутим цілям і стратегії. У процесі розробки маркетингових програм враховуються множинні умови, перспективи та обмеження як у розвитку ринку, так і у внутрифирменном розвитку, а також дія прямих і зворотних зв'язків з ринком, необхідність пристосування до мінливих запитам ринку і активного впливу на формування і розширення ринкового попиту.

Маркетологами, укладачами програми розраховуються найбільш доцільні варіанти такої структури виробництва і збуту, які могли б найбільшою мірою врахувати вимоги ринку, а також надати активний вплив на формування нових потреб на ринку або окремих його сегментах. Вони виходять з умови забезпечення довготривалою, перспективної ефективності діяльності фірми. Тим самим маркетингова концепція підводить нову базу під внутрішньофірмове планування і змушує переосмислити його сформовану практику, що виходила раніше з обліку головним чином внутрішньофірмових умовВ

розвитку.

 

30. Зміст виробничого плану у бізнес- плануванні

 

Розроблення виробничого плану починається зі складання переліку основних виробничих операцій та (або) інших робочих процесів, послідовне виконання яких і забезпечує випуск готового продукту, тобто починати треба з опису технологічного процесу виготовлення продукції. Для збільшення наочності в підрозділі «Основні виробничі операції» рекомендується навести схему виробничих потоків, яка дасть можливість зрозуміти:

звідки на фірму надходитимуть сировина, матеріали, комплектуючі вироби;

у якій послідовності (в яких цехах або інших підрозділах фірми) здійснюватиметься їх переробка в готову продукцію;

куди цю продукцію будуть поставляти.

Часто підприємці для зменшення початкової (стартової) потреби в капіталі передають виконання окремих технологічних операцій іншим фірмам. У такому разі в підрозділі «Основні виробничі операції» треба:

дати пояснення того, які роботи будуть виконуватися самою фірмою, а які — на стороні (субпідрядчиками);

стисло охарактеризувати кожного з субпідрядчиків (місце, де вони знаходяться, причини, що зумовили цей вибір, витрати, пов’язані з їх залученням);

додати (за наявності) копії укладених з ними контрактів або підписаних протоколів про наміри.

У підрозділі «Машини та устаткування» виробничого плану подають:

повний список машин та устаткування, необхідних для здійснення виробничого процесу;

розрахунки витрат, пов’язаних з придбанням (орендою) нових (або вживаних) машин та устаткування;

інформацію про строки служби та амортизаційні відрахування щодо кожної одиниці устаткування.

 

31. Оцінки ризиків та фінансів у бізнес-плануванні

 

Цей розділ бізнес-плану є найважливішим і узагальнюючим. Він містить прогноз обсягів реалізації продукції, баланс грошових надходжень і витрат, зведений баланс активів і пасивів підприємства, графік досягнення беззбитковості. Цей розділ найбільше цікавить інвесторів та банківські установи, які надають кредити.

Виходячи з фінансового плану, розробляють стратегію фінансування інвестицій і план повернення коштів інвесторам. У багатьох випадках стратегію фінансування інвестиційного проекту відокремлюють у самостійний розділ. Фінансовий план будується у вигляді порівняння майбутніх доходів та експлуатаційних витрат з виходом на валовий і чистий прибутки, грошовий потік. Грошовий потік –– це основний показник, що характеризує ефективність здійснення інвестицій. Він включає в себе чистий прибуток і суму амортизації, що є джерелом для повернення інвестору вкладеного капіталу.

Наступним етапом розробки фінансової стратегії у процесі складання бізнес-плану є побудова графіка беззбитковості. Він показує вплив на розмір прибутку таких трьох основних показників, як обсяг виробництва продукції, продажна ціна та собівартість реалізації продукції

Наступним етапом прогнозування фінансових показників під час складання бізнес-плану є визначення стратегії та потоку фінансування інвестиційного проекту. На цьому етапі виявляють загальні потреби у фінансових ресурсах і джерела фінансування проекту. Джерелами для здійснення інвестицій можуть бути насамперед власні кошти підприємства, а також такі ресурси:

•позичкові фінансові кошти (банківські та бюджетні кредити, надходження від випуску й продажу облігацій тощо);

•залучені фінансові ресурси (залучений акціонерний капітал, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

•бюджетні інвестиційні асигнування

•безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств, громадян.

Заключним етапом складання фінансового плану є розрахунок показників ефективності майбутніх інвестицій. Це дуже важлива, відповідальна та складна робота. Важливість її полягає в тому, що кожний інвестор хоче мати уявлення про результати, які будуть отримані при реалізації проекту. В проекти, які не дадуть відповідного ефекту, безперспективні, ніхто не вкладатиме гроші. Відповідальність полягає в необхідності обґрунтувати показники ефективності інвестицій з високим ступенем достовірності й точності, урахувати всі фактори, які можуть впливати на ефективність проекту, оцінити можливі ризики.


32. Імідж та етика у підприємницькій діяльності

 

Ділова етика - це система загальних етичних норм і правил поведінки суб'єктів підприємницької діяльності, їх спілкування і взаємодії. Вона виявляється як на мікрорівні - це моральні відносини в організаціях, так і на макрорівні - це моральні відносини між суб'єктами господарської діяльності . Ділова етика регулює відносини підприємця, менеджера зі своїми партнерами, конкурентами, клієнтами, працівниками, державою тощо.

У своїй діяльності підприємець має обов'язково керуватися встановленими в усіх цивілізованих країнах нормами поведінки. Культура підприємницької діяльності - сукупність прогресивних гуманістичних матеріально-духовних досягнень в управлінні виробничими процесами та економічними відносинами між людьми. Господарська діяльність підприємця, фірми має здійснюватись відповідно до етичних, духовних критеріїв поведінки культурного середовища. Морально-етичні норми повинні завжди мати перевагу перед економічними інтересами.Культура підприємництва включає такі складові: правила і норми діяльності, звичаї і традиції, особливості поведінки, взаємовідносин працівників даного підприємства, стилю керівництва, комунікаційні зв'язки у середині підприємства, так і з іншими підприємницькими структурами. Культура організації підприємницької діяльності не тільки забезпечує високий престиж підприємству, а й сприяє підвищенню ефективності виробництва, поліпшенню якості товарів та послуг, збільшенню доходів. Залежно від галузі, регіону, історії підприємства, персоналу кожне підприємство має свою культуру.

Рисами організаційної культури підприємця, крім уміння приймати ефективні рішення, є зовнішній вигляд, грамотність мови, комунікабельність, дружнє ставлення до кожного працівника, гарний настрій, задоволеність працівників умовами праці, позитивний імідж у підприємницькому середовищі.

Елементи підприємницької культури формуються як під впливом досвіду діяльності даного підприємства, так і в результаті настанов його лідерів. Вона складається роками та постійно вдосконалюється. Зміни в культурі підприємництва відбуваються відповідно до нових уявлень про цінності. Проведені дослідження показують, що значення таких цінностей, як самовизначення, орієнтація на потреби, творчість, розкриття особистості, здатність до компромісу, передбачуваність поведінки, надійність, стабільність, фахові здібності, зростає. Обов'язкові елементи підприємницької культури :

- законність, дотримання чинних правових актів, стандартів, правил, норм;

- виконання зобов'язань та обов'язків, які виходять з договірних відносин, із традицій ділового спілкування;

- чесність у ставленні до суб'єктів свого бізнесу, споживачів, партнерів, держави.

 

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...