Главная Обратная связь

Дисциплины:






Охорона людей від зараження сказом



Сказ — невиліковна хвороба усіх видів теплокровних тварин, птиці і людей. Основним джерелом поширення збудника сказу серед свійських тварин і людей є бродячі собаки, лисиці, вовки, шакали та ін. Тому заходи щодо профілактики цього захворювання мають бути спрямовані на охорону ферм від бродячих і диких тварин.

Збудник сказу — невидимий під звичайним мікроскопом вірус, що фільтрується, дуже стійкий у зовнішньому середовищі. Вірус потрапляє в організм людини або тварини через пошкоджену шкіру і слизові оболонки під час укусів хворими тваринами. Зараження може статися й тоді, коли хвора тварина не вкусила, а тільки послинила. Слина, що містить вірус потрапляє на шкіру, слизові оболонки очей, носа, і через подряпини й садна може спричинити зараження. Такий Шлях проникнення вірусу сказу буває і тоді, коли у хворих тварин ще немає клінічних ознак хвороби і з ними поводяться, як із здоровими. Збудник може виділятися також із слізьми і молоком. Bipуc сказу, коли проникає в організм, поширюється по нервових стовбурах і уражує нервову тканину, головний мозок, тобто має нейротропну дію. Тривалість інкубаційного періоду при захворюванні сказом залежить від кількості вірусу, який потрапив у організм, його сили, від виду тварини, що зробила укус, місця укусу від глибини і величини поранення та інших причин. Строк інкубаційного періоду тим коротший, чим ближчі пошкодження до центральної системи (головного мозку). Зараження людини сказом може відбутися при укусі хворими тваринами, коли на тіло людини потрапляє слина хворої собаки або кішки, 10—15 днів до появи у них явних ознак захворювання сказом. Хворі тварини найчастіше кусають людину за кисті рук, плечі, передпліччя, голову, рідше за тулуб. Захворювання сказом частіше буває в теплий період року — з березня до вересня. Для перебігу хвороби у людей характерні 3 стадії: провісників, збудження, паралічів.

Засобів лікування хворих на сказ немає. To найбільш надійними способами врятування від захворювання сказом покусаних людей є своєчасне щеплення вакциною, проведення профілактичних ходів. Профілактика і ліквідація сказу — справа не тільки спеціальних ветеринарних і медичних установ, а й державних, господарських і громадських організацій. За здійснення заходів боротьби із сказом відповідають органи виконавчої влади, а головними організаторами її є працівники ветеринарної служб. Вони ж контролюють виконання протиепізоотичних заходів, визначають обсяг і напрям цих робіт. Успіх у боротьби із сказом залежить від своєчасної допомоги відповідних громадських організацій, адміністративних органів, від того, як підготовлене населення і наскільки активну участь бере воно у всіх заходах. Комплекс державних заходів профілактики і викорінення сказу такий: систематичне виконання заходів запобігання занесенню цієї інфекції у благополучні населені пункти або райони; негайне і рішуче проведення заходів, передбачених законодавством, у разі появи цього захворювання в тій чи інший місцевості, господарстві, населеному пункті.



Основним у проведенні організаційно-профілактичних заходів є знищення бродячих собак і кішок. Для допомоги ветеринарно-санітарним станціям і бригадам, що здійснюють проведення заходів боротьби із сказом, залучають органи міліції. Важливе місце в системі заходів профілактики сказу займає санітарний стан населених пунктів, міст, великих промислових центрів і особливо підприємств, які займаються зберіганням, обробкою, транспортуванням і збутом сировини та продуктів тваринництва, оскільки ці підприємства звичайно є місцем концентрації бродячих собак. Треба

своєчасно прибирати сміття, старанно дезінфікувати його, своєчасно використовувати харчові відходи, утримувати в порядку звалища, утилізувати трупи і т. ін.

Для профілактики сказу проводять реєстрацію собак і масові щеплення їх проти цієї хвороби. При покусах тварин або у разі захворювання їх на сказ власники або керівники господарств зобов'язані негайно сповістити про це найближчу ветеринарну чи медичну установу, селищну раду народних депутатів або органи міліції. Хворих тварин, підозрілих на захворювання сказом, а також тварин, які були в контакті з хворими (покусані, послинені і т. ін.), негайно і ізолюють в окремому приміщенні до огляду їх ветеринарним працівником. Якщо хворі тварини забиті або загинули, то трупи зберігають до прибуття ветеринарного працівника, але не більш як 2 доби, а потім знищують у біотермічній ямі. Трупи хворих тварин — коней, великої рогатої худоби, свиней — знищують у ізотермічних ямах або спалюють. Знімати шкуру з таких тварин категорично забороняється. Прибирають трупи в рукавицях, підстилку і малоцінні предмети спалюють, металеві предмети кип'ятять або обпалюють на полум'ї. Населений пункт, де виявлено захворювання на сказ, вважається неблагополучним, і в ньому проводять заходи боротьби з цим захворюванням відповідно до діючої інструкції: організовують подвірний обхід для виявлення осіб, які потребують щеплень проти сказу, для вилучення тварин, підозрілих на захворювання, перевірки , стану утримання собак та інших тварин. Хворих на сказ тварин знищують. Підозрілих на захворювання тварин щеплять вакциною проти сказу і тримають під ветеринарним наглядом протягом 6 місяців. Тривалість курсу . антирабічних щеплень залежить від сили і місця укусу. При укусах у голову або при наявності важких травм потерпілих вакцинують два рази на день (вранці і ввечері) протягом 15 днів. У разі незначних укусів або тільки ослинення вакцину вводять один раз на день протягом 15 днів.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...