Главная Обратная связь

Дисциплины:






Опишіть вплив чинників прямої та опосередкованої дії зовнішнього середовища на маркетингову діяльність підприємства



Мікросередовище фірми- це система і чинники, які безпосередньо впливають на фірму або схильні до її прямої дії та є слабо контрольованими для підприємства. Мікросередовище включає наступні основні елементи

1. Споживачі (покупці)- це фірми і фізичні особи або їх групи, готові придбавати товари і послуги цієї фірми. Споживачі, вирішуючи які товари і послуги для них бажані і за якою ціною, чинять величезний вплив на внутрішнє середовище фірми і результати її діяльності.

2. Постачальники- це фірми і фізичні особи, що забезпечують цю фірму усіма видами ресурсів, необхідними для здійснення її виробничо-комерційної діяльності.

3. Конкуренти- це такі фірми, які змагаються з цією фірмою за отримання переваги у покупців при продажі своєї продукції на ринку однотипних товарів. У багатьох випадках саме конкуренти визначають, яку продукцію і за якою ціною може продати ця фірма.

4. Посередники- це фірми або фізичні особи, що допомагають цій фірмі в просуванні, поширенні і збуті її товарів. Вони забезпечують, по-перше, фізичне переміщення товарів від місць їх виробництва до пунктів продажу або споживання, їх накопичення і передпродажну підготовку; по-друге, кредитну підтримку угод і страхування ризиків псування або пропажі товарів; по-третє, власне продаж; по-четверте, допомога в пошуку покупців, рекламі, стимулюванні збуту і післяпродажному сервісі.

5. Контактні аудиторії- це системи і соціальні групи, які виявляють реальну або потенційну цікавість до діяльності фірми і можуть зробити істотний вплив на її результати. Сюди відносяться: - аудиторські і консалтингові фірми; - незалежні засоби масової інформації : преса, радіо, телебачення; - державні органи: податкові, статистики, ліцензування, санітарного, екологічного і інших видів нагляду; - місцева влада; - громадськість: профспілки, союзи споживачів, екологічні і інші суспільства.

Макросередовище фірми- це системи і чинники, які непрямим чином впливають на фірму через її мікросередовище і не підконтрольні їй. Вона включає наступні найважливіші групи чинників

1. Політико-правовічинники:внутрішня і зовнішня економічна політика держави; законодавство по господарській діяльності фірм; політехнічна стабільність і розстановка політичних сил і громадських рухів.

2. Економічні чинники:темпи економічного розвитку, інфляція, безробіття, розподіл прибутків в суспільстві, покупна здатність населення.

3. Соціальні чинники, які діляться на дві групи, :- соціально-демографічні- чисельність, щільність розміщення і структура населення і тенденції зміни цих характеристик; міграція і зміна співвідношення міського і сільського населення; зміни в чисельності і структурі сім'ї; - соціокультурні- система прийнятих в суспільстві установок, життєвих цінностей і традицій; соціальні класи і їх характеристики; культура і субкультура, що формуються на національній, расовій, релігійній і регіональній основі.



4. Технологічні чинники: рівень і темпи науково-технічного прогресу; рівень державної підтримки і фінансування науки і наукових досліджень; міра впровадження нововведень в товари, засоби виробництва і технології; наукомісткість продукції і технологічних процесів.

5. Природні чинники: стан і перспективи використання природних ресурсів; міра державної регламентації раціонального використання і відтворення природних ресурсів; екологічні нормативи і рівень розвитку системи екологічного моніторингу.

 

22.Сформулюйте та обгрунтуйте маркетингові цілі п-ства, дайте поняття стратегічного планування.

Маркетингові цілі підприємства — це конкретні якісні та кількісні зобов'язання підприємства у показниках обсягу продажу або прибутку, які можуть бути досягнуті за певний період часу.

Усі маркетингові цілі групуються в залежності від періоду планування наступним чином:

1) стратегічні цілі - цілі, які направлені на зростання прибутку, обсягів збуту продукції та розширення займаної частки ринку у довгостроковому періоді, і передбачають розробку програми дій на перспективу у повній відповідності виробничих можливостей підприємства ринковій ситуації. У зв' язку з нестабільністю економічної та ринкової обстановки стратегічний період у маркетингу приблизно складає 3 - 5 років;

2) тактичні цілі формуються на середньострокову перспективу і припускають більш детальне планування, ніж стратегічне, з урахуванням поточної ситуації на кожному конкретному ринку збуту, на яких функціонує фірма, для кожного конкретного виду товару окремо. Тактичний строк у маркетингу складає приблизно рік;

3) оперативні цілі - це короткострокові цілі, які передбачають розробку покрокової маркетингової програми, враховуючи усі нюанси та особливості обставин на кожному окремому сегменті ринку у конкретний період часу.

Як уже зазначалося, формуванню маркетингових цілей на підприємстві приділяється дуже велика увага, тому при їх розробці користуються такими правилами:

1) усі маркетингові цілі, незалежно від періоду планування, повинні буди у цифровому вираженні. 2) необхідна чіткість постановки цілей у маркетингу, що дає можливість проводити детальніше планування усієї діяльності та маркетингового бюджету на період, що планується;

3) усі маркетингові цілі на підприємстві повинні бути погодженні між собою, тобто кожна конкретна мета направлена на досягнення сукупного результату.

4) формулювання маркетингової мети необхідно здійснювати лаконічно, що надає можливість забезпечити швидке її усвідомлення та впровадження, а маркетинг не терпить гаяння часу;

5) обґрунтованість цілей, що знижує ризик прийняття маркетингових рішень та зближує з ринковою реальністю, а не забезпечує дію фірми у вакуумі.

Що стосується основних цілей маркетингової діяльності окремого сучасного підприємства, то вони мають такий вигляд:

1) розширення обсягу продажів і ринків збуту, збільшення займаної частки на ринку;

2) зростання прибутку;

3) забезпечення обґрунтованості рішень, які приймаються в галузі виробничо-збутової діяльності;

4) підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства та окремих товарів;

5) зниження собівартості продукції та загального рівня цін, тобто забезпечення цінової конкурентоспроможності.

Стратегічне планування (Strategic Planning) - це довгострокове планування на основі проміжних цілей. Стратегія визначається головною ціллю та проміжними цілями, які дозволяють досягнути головної цілі. 23.Опишіть мету та процедуру дослідження споживачів та їх поведінки у процесі маркетингової діяльності.

Маркетингові дослідження дають змогу визначити обсяг інформації, необхідної для вирішення виявлених проблем; вибрати методи збирання інформації; організувати і здійснити процес збирання даних; проаналізувати результати; визначити напрямки використання результатів.

До основних завдань маркетингових досліджень належать:

• дослідження ринкових умов

• дослідження конкурентів

• урахування внутрішнього потенціалу підприємства

• дослідження споживачів (визначення їх поведінки на ринку, спонукальні мотиви при виборі товарів, структура споживання тощо);

Дослідження споживачів дає змогу визначити й дослідити комплекс спонукальних факторів, які змушують споживача зробити покупку (доходи, соціальний стан, освіта тощо). Вивчається структура споживання, забезпеченість товарами, тенденції купівельного попиту. Розробляється типологія споживачів, моделюється їх поведінка на ринку, прогнозується очікуваний попит.

До основних методів маркетингових досліджень індивідуальних споживачів відносять такі:

1. Спостереження за поведінкою споживачів. Цей метод отримання інформації щодо споживачів передбачає знаходження дослідника в їх середовищі, спостереження за тим, як приймаються споживацькі рішення, які оцінки при цьому висловлюються. Так, відкриття нового магазину це завжди певний ризик, це, як правило, певна напруга для власників та менеджерів — як сприйматимуть споживачі новий магазин, наскільки він задовольнить їх, наскільки він виявиться зручним для споживачів, чи будуть вони задоволені асортиментом, обслуговуванням, цінами тощо. Уважний спостерігач може виявити чимало цікавого та корисного щодо особливостей споживацького сприйняття даного магазину. Таким спостерігачем може бути й кваліфікований продавець.

2. Проведення фокус-групи. Фокус-група — це група споживачів певного товару. З нею працює спеціаліст-маркетолог, який шляхом проведення бесіди з членами групи намагається з'ясувати їх думку про товари — функціональні якості, їх пріоритетність, дизайн, способи та умови реалізації, про те, як проводяться порівняння споживачами конкуруючих товарів. Наприклад, фірма, яка продає риболовецьке знаряддя, може організувати фокус-групу за допомогою якоїсь організації, що об'єднує шанувальників рибної ловлі. Маркетинговий успіх використання методу фокус-групи залежить від того, як підібрано склад групи, наскільки вмілим є "її керівник.

3. Збирання даних про споживачів у "кабінетних" та "польових умовах". У першому випадку використовуються вторинні дані — внутрішнього та зовнішнього походження. На їх основі під час проведення аналітичної роботи може бути створена й нова цінова маркетингова інформація, можуть з'явитися нові гіпотези щодо поведінки споживачів. Відносно "польових" досліджень, то вони передбачають отримання нової (первинної) інформації шляхом безпосередніх контактів зі споживачами.

4. Проведення експерименту. Експеримент є активною формою дослідження — його проведення передбачає певний вплив на об'єкт дослідження. В економічній сфері неможливо проводити лабораторні експерименти. Будь-які експерименти в економіці — це режим "live"("наживо"). Тому експеримент як метод маркетингових досліджень — це по суті практична апробація якоїсь маркетингової ідеї.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...