Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема 3.1. Основи правового статусу людини і громадянина як загальний конституційно-правовий інститут



План лекції:

1. Правовий статус людини і громадянина як інститут конституційного права.

2. Основні принципи правового статусу людини і громадянина.

3. Поняття, суть та ознаки конституційних прав і свобод людини і громадянина.

4. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина.

5. Конституційні обов’язки людини і громадянина.

6. Гарантії правового статусу людини і громадянина.

 

Ключові слова та терміни:правовий статус людини і громадянина; принципи правового статусу; гарантії правового статусу; права громадян; обов’язки громадян.

 

Мета лекції: правове положення людини і громадянина в суспільстві, яке визначається сукупністю прав, свобод та обов’язків - визначають правовий статус людини і громадянина.Основні права, свободи, обов’язки закріплені в II розділі Конституції України, які необхідно розглянути.

 

Правовий статус людини і громадянина – це правове положення людини і громадянина в суспільстві, яке визначається сукупністю прав, свобод та обов’язків.

Основні права, свободи, обов’язки закріплені в II розділі Конституції України і становлять собою конституційно-правовий інститут.

Основи правового статусу людини і громадянина – це загальний конституційно-правовий інститут норми, якого закріплюють вихідні засади, що визначають статус особи в державі й суспільстві, принципи взаємовідносин.

Онови правового статусу людини і громадянина як загальний інститут становлять наступні головні інститути:

1) Інститут основних принципів людини і громадянина;

2) Інститут основних прав, свобод та обов’язків;

3) Інститут гарантій прав, свобод та обов’язків;

4) Інститут громадянства;

5) Інститут іноземців та інші.

Принципи правового статусу людини і громадянина – це основні ідеї, фундаментальні засади, що покладені в основу змісту й умов реалізації прав і свобод людини і громадянина і на підставі яких регламентується взаємовідносини людини і громадянина з державою.

Принципи правового статусу людини і громадянина закріплені з 21 по27 статті Конституції України, а саме: 1) принцип вільності і рівності людей у своїй гідності та правах; 2) принцип невідчужуваності і непорушності прав і свобод; 3) принцип невичерпності, гарантованості і нескасованості конституційних прав і свобод людини і громадянина; 4) принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод; 5) принцип права людини на вільний і всебічний розвиток своєї особистості; 6) принцип рівності конституційних прав і свобод людини і громадянина; 7) принцип права громадянства і його зміни; 8) принцип національного режиму для іноземців; 9) принцип єдності прав та обов’язків.



Конституційні права і свободи людини і громадянина – це гарантовані державою та закріплені Конституцією міри можливої поведінки особи (колективу осіб) з метою задоволення своїх різнобічних матеріальних та духовних потреб, шляхом використання певних соціальних благ.

Основні права і свободи характеризуються певними рисами:

1. вони є життєво важливі та найбільш соціально значимі як для окремої людини, так і для суспільства і держави в цілому;

2. вони не набуваються і не відчужуються за волевиявленням людини і громадянина;

3. характеризуються особливими юридичними властивостями.

Основні права і свободи становлять певну систему і класифікуються за різними підставами:

1) У залежності від суб’єкта:

- права людини;

- права громадянина.

2) За черговістю їх включення до конституційних та міжнародно-правових документів:

- права першого покоління;

- права другого покоління;

- права третього покоління.

3) За ґенезою:

- природні;

- похідні від них.

4) За видом суб’єкта:

- індивідуальні;

- колективні.

 

5) За ступенем їх абсолютизації:

- права, що підлягають обмеженню;

- права, що не підлягають обмеженню.

6) За змістом:

- особисті;

- політичні;

- економічні;

- соціальні;

- культурні;

Конституційний обов’язок людини і громадянина – це об’єктивно обумовлена вимога держави до особи діяти чітко визначеним у законі чином або утримуватися від здійснення певних дій.

Обов’язок характеризується наступними рисами:

- це міра (категорія) необхідної поведінки;

- це завжди певне обмеження прав людини;

- виконання обов’язку забезпечується спеціальним механізмом, який має держава.

Гарантії основних прав і свобод людини і громадянина становлять собою систему норм, принципів, умов і вимог, які забезпечують в своїй сукупності додержання прав та свобод і законних інтересів особи.

Умовно гарантії можна поділити на дві групи:

1) спеціальні (юридичні) гарантії;

2) загальні (загальносуспільні) гарантії.

Юридичні гарантії – це надання державою формальної (юридичної) загальнообов’язковості тим умовам, які необхідні для того, щоб кожна людини могла скористатися своїми конституційними правами і свободами.

Юридичні гарантії закріплені з55 по64 статтю Конституції України.

Загальні гарантії – це сукупність об’єктивних і суб’єктивних факторів, спрямованих на практичне здійснення прав і свобод громадян на усунення можливих причин та перешкод щодо їх неповного або неналежного здійснення, на захист прав від порушень.

Загальні гарантії можуть бути:

- економічні;

- політичні;

- соціальні;

- організаційні.

 

Рекомендована література : [1-2, 5-17, 19, 30-32, 40, 44]

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...