Главная Обратная связь

Дисциплины:






ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ 6 страница



газове обладнання необхідно оберігати від забруднення та механічних пошкоджень.

7.14. При будь-якій несправності газового редуктора, електромагнітного запірного клапана необхідно закрити витратні та магістральні вентилі, а несправні вузли зняти з транспортного засобу та направити на перевірку на спеціалізовану дільницю (у спеціальну майстерню).

7.15. Промивання редукторів необхідно проводити тільки після їх зняття з транспортного засобу і на спеціально призначених для цієї мети дільницях (місцях).

7.16. У разі порушення герметичності газобалонного обладнання на транспортному засобі, що знаходиться в приміщенні зони технічного обслуговування та ремонту, його слід відбуксирувати на пост зливу (випуску) газу, а приміщення провітрити.

7.17. Під час технічного обслуговування та під час ремонту цих транспортних засобів не допускається:

підтягувати різьбові з'єднання і знімати з транспортного засобу деталі газової чи газодизельної апаратури та газопроводи, які знаходяться під тиском;

ремонтувати та знімати газову апаратуру, що знаходиться під тиском, а також при працюючому двигуні;

застосовувати допоміжні важелі при відкриванні та закриванні магістрального та витратних балонних вентилів;

використовувати дріт або інші предмети для кріплення на штуцерах шлангів. Кріплення повинно проводитися тільки за допомогою хомутиків;

скручувати, сплющувати та перегинати шланги і трубки, користуватися замасленими шлангами;

з'єднувати газопроводи способом, не визначеним підприємством-виробником;

проводити перевірку герметичності з'єднань газопроводів та апаратури відкритим полум'ям;

проводити випуск та злив газу із балонів і газопроводів у приміщеннях ремонтної зони;

проводити ремонт арматури на балоні, у якому знаходиться газ;

палити; користуватися відкритим вогнем та виконувати роботи, що спричинюють іскроутворення.

7.18. Під час технічного обслуговування та під час ремонту транспортних засобів, двигуни яких працюють на зрідженому нафтовому газі, необхідно остерігатися попадання газу на відкриті частини тіла.

8. Вимоги безпеки під час виконання шиномонтажних робіт

8.1. Під час виконання шиномонтажних робіт можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

виліт замкового кільця при накачуванні чи підкачуванні шини;

розрив покришки при накачуванні шини;

падіння вивішеної частини автомобіля;

самовільний рух автомобіля;

падіння працівників при відкручуванні чи закручуванні гайок кріплення коліс;

падіння колеса чи шини;

ураження електричним струмом;

знижена температура повітря в холодний період року.

8.2. Проведення шиномонтажних робіт повинно здійснюватися на спеціально відведеній дільниці (посту), яка оснащена устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.



8.3. Перед зняттям колеса необхідно перевірити положення замкового кільця, ослабити затягнення гайок, автомобіль вивісити на спеціальному підйомнику або за допомогою іншого підйомного механізму. В останньому випадку під колеса, які не піднімаються, необхідно поставити спеціальні упори (колодки), а під вивішену частину автомобіля - спеціальні підставки (козелки).

8.4. Перед відкручуванням гайок кріплення здвоєних бездискових коліс для їх зняття необхідно впевнитися, що на внутрішньому колесі покришка не зійшла з ободу. У разі виявлення будь-яких відхилень в умовах організації необхідно знімати обидва колеса разом, а на лінії перед відкручуванням гайок необхідно повністю випустити повітря із обох камер.

8.5. Операції зі зняття, переміщення та встановлення коліс вантажного автомобіля, автобуса, причепа, напівпричепа масою понад 20 кг повинні бути механізовані (використовувати спеціальні візки, гайковерти тощо).

8.6. Перед демонтажем шини (з диска колеса) повітря із камери повинно бути повністю випущене. Демонтаж шини повинен виконуватися на спеціальному стенді або за допомогою зйомного пристрою. Монтаж та демонтаж шин на лінії необхідно проводити монтажним інструментом.

8.7. Перед монтажем шини необхідно перевірити справність і чистоту ободу, диска колеса, бортового і замкового кілець, а також шини.

8.8. Замкове кільце при монтажі шини на диск колеса повинно надійно входити у виїмку ободу всією внутрішньою поверхнею.

8.9. Ободи і їх елементи не допускаються до монтажу при виявленні на них деформацій, тріщин, гострих кромок і задирок, іржі у місцях контакту з шиною, розроблення кріпильних отворів більше за допустимі розміри.

8.10. Накачування та підкачування знятих з транспортних засобів шин в умовах підприємства повинні виконуватись монтувальником шин тільки в запобіжних клітях (пристроях) або з використанням інших запобіжних пристроїв, що перешкоджають вильоту кілець та травмуванню працівників при розриві шини.

8.11. Під час накачування шин у дорожніх умовах необхідно використовувати переносні запобіжні пристрої, запобіжну вилку відповідної довжини та міцності або покласти колесо замковим кільцем униз.

8.12. Довжина шланга для накачування шин не повинна бути більша відстані від місця його приєднання на магістралі стиснутого повітря або повітророздавальної колонки до середини запобіжної кліті (пристрою).

Запобіжні кліті (пристрої) повинні розташовуватися в безпосередній близькості від магістралі стиснутого повітря (повітророздавальної колонки).

8.13. Кран на магістралі стиснутого повітря повинен закриватися (відкриватися) спеціальним "ключем-маркою".

8.14. Накачування шин слід вести у два етапи: спочатку до тиску 0,05 МПа (0,5 кг/см2) з перевіркою положення замкового кільця, а потім, переконавшись, що кромка кільця знаходиться під бортом шини, - до максимального тиску, встановленого інструкцією.

У разі виявлення неправильного положення замкового кільця необхідно випустити повітря із шини, що накачується, поправити положення кільця, а потім повторити раніше вказані операції. При повторному неправильному положенні замкового кільця його необхідно замінити.

8.15. Підкачування шин без демонтажу слід проводити, якщо тиск повітря в них знизився не більше як на 40 % від норми і є упевненість, що правильність монтажу не порушена.

8.16. Перед накачуванням шин на розбірних ободах з болтовим з'єднанням необхідно переконатися, що всі гайки затягнені однаково відповідно до документації з технічного обслуговування автомобілів. Не допускаються до експлуатації ободи, у яких немає хоч би однієї гайки.

8.17. На дільниці накачування шин повинен бути установлений дозатор тиску повітря або манометр, що дозволяють регулювати величину тиску для різних шин, а також вивішується таблиця робочих тисків у шинах транспортних засобів, які експлуатуються на підприємстві.

8.18. Редуктор на стенді для демонтажу та монтажу шин повинен бути закритий кожухом.

8.19. Для огляду внутрішньої поверхні шини необхідно застосовувати спредер.

Для виїмки з шини сторонніх предметів необхідно користуватися кліщами, а не викруткою, шилом або ножем.

8.20. Під час огляду шин необхідно працювати в рукавицях.

8.21. Під час роботи з пневматичним стаціонарним підйомником для переміщення шин великого розміру необхідна обов'язкова фіксація піднятої шини стопорним пристроєм.

8.22. Не допускається:

при демонтажі шини вибивати диск кувалдою (молотком);

зняття одного зі здвоєних коліс з автомобіля без застосування домкрата, шляхом наїзду другого здвоєного колеса на предмет, що виступає;

при накачуванні шини повітрям поправляти її положення на диску постукуванням;

монтувати шини на диски коліс, що не відповідають розміру шин, і якщо вони мають задирки та пошкодження, які перешкоджають монтажу;

під час накачування шини або, коли шина знаходиться під тиском, поправляти положення бортового та замкового кілець, бити по замковому кільцю молотком, кувалдою або іншими предметами;

накачувати шину більше норми, установленої заводом-виготовлювачем;

перекочувати вручну колеса, диски та шини масою понад 20 кг;

застосовувати при монтажі шини замкові та бортові кільця, що не відповідають даній моделі.

9. Вимоги безпеки під час виконання вулканізаційних робіт

9.1. Під час виконання вулканізаційних робіт можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

термічні фактори (пожежі, вибухи вулканізаційних апаратів, опіки рук);

ураження електричним струмом;

наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (пилу гуми, парів бензину).

9.2. Роботи з вулканізації шин і камер повинні виконуватися в окремому приміщенні.

9.3. Шини перед ремонтом повинні бути очищені від пилу, бруду, льоду тощо.

9.4. Верстати для шорсткості (зачистки) пошкоджених місць обладнуються місцевою відсмоктувальною вентиляцією, надійно заземляються та повинні мати огородження приводу абразивного круга.

9.5. Роботу з шорсткості шин необхідно проводити тільки в захисних окулярах і при увімкненій місцевій вентиляції.

9.6. Виймати камеру із струбцини після вулканізації можна тільки після того, як відновлена ділянка охолоне.

9.7. Під час вирізання латок лезо ножа необхідно переміщувати від себе (від руки, в якій затиснутий матеріал), а не на себе. Працювати можна тільки ножем, який має справну рукоятку і гостро заточене лезо.

9.8. Ємності з бензином та клеєм необхідно зберігати тільки зачиненими, відкриваючи їх у разі потреби. На робочому місці допускається зберігати бензин і клей у кількості, що не перевищує змінну потребу.

9.9. Не допускається:

працювати на несправному вулканізаційному апараті;

залишати робоче місце працівнику, який обслуговує вулканізаційний апарат, під час його роботи та допускати до роботи на ньому сторонніх осіб.

10. Вимоги безпеки під час виконання зварювальних робіт

10.1. Під час виконання зварювальних робіт можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

термічні фактори (пожежі, вибухи паливних баків, ацетиленових генераторів, барабанів з карбідом кальцію);

ураження електричним струмом;

падіння працівників;

падіння деталей, вузлів і агрегатів;

наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (аерозолів марганцю та його сполук, аерозолів інших металів тощо);

знижена температура повітря в холодний період року.

10.2. Організація роботи на зварювальній дільниці, площадках, розташування та експлуатація устаткування, проведення зварювальних робіт повинні відповідати вимогам цих Правил та інших чинних нормативно-правових актів.

10.3. Зварювальні роботи проводяться у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні, яке оснащене устаткуванням та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

10.4. Зварювальні роботи на стаціонарних постах повинні виконуватися при працюючій вентиляції.

На постах зварювання при ремонті транспортних засобів слід застосовувати пересувні або переносні повітровідсмоктувачі.

10.5. Зварювання виробів середніх та малих розмірів повинно проводитися у спеціально обладнаних кабінах. Кабіни повинні бути з відкритим верхом та виконані із негорючих матеріалів. Між стінкою і підлогою кабіни необхідно залишати зазор, висота якого повинна бути не менше 50 мм. Площа кабіни повинна бути достатньою для розміщення зварювального устаткування, столу, улаштування місцевої витяжної вентиляції, зварювального виробу, інструменту. Вільна площа у кабіні на один зварювальний пост повинна бути не менше 3 м2.

10.6. Тимчасові місця зварювання необхідно огороджувати вогнестійкими ширмами, щитами та забезпечувати засобами пожежогасіння.

10.7. Виконання працівниками зварювальних робіт на тимчасових робочих місцях, дільницях, площадках, де це не передбачено технологічним процесом, а також всередині ємностей, колодязів, на замкнених та важкодоступних просторах допускається тільки після проведення цільового інструктажу і оформлення наряду-допуску, при цьому повинні дотримуватися вимоги безпеки, передбачені технологією виконання таких робіт.

10.8. При виконанні електрозварювальних робіт на відкритому повітрі над зварювальними постами слід споруджувати навіси із вогнестійких матеріалів.

За відсутності навісів електрозварювальні роботи під час дощу або снігопаду припиняються.

10.9. Особи, які зайняті на виконанні зварювальних робіт, повинні використовувати при роботі засоби індивідуального захисту згідно з установленими нормами.

10.10. Для розкриття барабанів з карбідом кальцію необхідно застосовувати інструмент, що виключає утворення іскри при ударі.

10.11. Після закінчення роботи або під час короткочасних перерв у роботі газові пальники допускається класти тільки на спеціальні підставки.

10.12. Перегрітий пальник охолоджують у холодній воді, попередньо щільно закривши ацетиленовий та кисневий крани.

10.13. Перед початком роботи з ацетиленовим газогенератором, а також протягом зміни необхідно обов'язково перевіряти справність водяного затвору та рівень води в ньому, а при необхідності воду потрібно доливати.

10.14. Під час виконання робіт з ацетиленовим генератором не допускається:

завантажувати у завантажувальну корзину генератора карбід кальцію меншої грануляції ніж зазначено у паспорті генератора;

засипати у завантажувальні корзини генератора карбід кальцію завищеної грануляції або проштовхувати його у воронку апарата за допомогою залізних прутків і дроту, працювати при карбідному пилу;

працювати з несправним водяним затвором;

палити, підходити з відкритим вогнем або користуватися ним на відстані менше 10 м від генератора;

з'єднувати ацетиленові шланги мідною трубкою, використовувати мідь як припій для пайки ацетиленової апаратури і в інших місцях, де можливе зіткнення з ацетиленом;

працювати двом зварникам від одного водяного затвору;

переносити генератор за наявності у газозбірнику ацетилену;

зберігати карбід кальцію у приміщенні, де встановлено ацетиленовий газогенератор, у кількості, що перевищує змінну потребу, а також у підвальних та низькозатоплюваних місцях.

10.15. Переносні ацетиленові генератори для роботи слід установлювати на відкритих площадках. Допускається їх тимчасова робота у добре провітрюваних приміщеннях.

10.16. Відігрівати замерзлі генератори і трубопроводи допускається тільки гарячою водою.

10.17. Після закінчення роботи карбід кальцію, що знаходиться в переносному ацетиленовому генераторі, повинен бути випрацьований, вапняний мул вивантажений у спеціально пристосовану тару і злитий в мулову яму.

10.18. Шланги повинні використовуватися згідно з їх призначенням. Не допускається використовувати кисневі шланги для подачі ацетилену і навпаки. При приєднанні шлангів до пальника вони повинні попередньо продуватися робочими газами. Довжина шлангів повинна бути не більше 20 м. Застосування шлангів більшої довжини допускається у виняткових випадках з дозволу керівника робіт.

10.19. Шланги необхідно оберігати від зовнішніх пошкоджень, дії високих температур, іскор, полум'я. Не допускається скручування, сплющення або перелом шлангів.

10.20. Закріплення шлангів на з'єднувальних ніпелях повинно бути надійним. Для цього слід використовувати спеціальні хомутики.

Допускається не більше двох з'єднань на кожному шланзі за допомогою ніпелів.

10.21. На стаціонарному зварювальному посту балони з ацетиленом, пропан-бутаном або киснем повинні зберігатися роздільно або у металевій шафі з перегородкою і підлогою, що виключає утворення іскри при ударі. Шафа повинна бути розташована ззовні зварювального приміщення або всередині зварювального посту, при цьому шафа повинна мати перфоровані стіни.

Зберігання балонів з газами повинно здійснюватися із нагвинченими на їх горловини ковпаками.

10.22. Під час виконання газозварювальних (газорізальних) робіт не допускається:

використовувати редуктори і балони з киснем, на штуцерах яких виявлено сліди масла, а також замаслені шланги;

застосовувати для кисню редуктори, шланги, що використовувались раніше для роботи з іншими газами;

користуватися несправними, неопломбованими або з простроченим терміном перевірки манометрами на редукторах;

знаходитися навпроти штуцера при продуванні вентиля балона;

проводити газове зварювання та різання, а також виконувати будь-які роботи з відкритим полум'ям на відстані менше:

10 м - від групових газобалонних установок, ацетиленового генератора;

5 м - від окремих балонів з киснем, ацетиленом або зрідженим газом;

3 м - від газопроводів;

виконувати будь-які роботи з відкритим вогнем на відстані менше 3 м від ацетиленових трубопроводів і менше 1,5 м від киснепроводів;

запалювати газ у пальнику за допомогою дотику до гарячої деталі;

залишати робоче місце при включених різаках та пальниках;

знімати ковпак з балонів, які наповнені ацетиленом або іншими горючими газами, за допомогою інструменту, який може спричинити іскру. Якщо ковпак не відкручується, балон необхідно повернути заводу-наповнювачу;

переносити балони на руках;

транспортування на виробничих дільницях балонів без використання спеціальних візків з надійним їх кріпленням;

дотикання балонів, а також шлангів із струмоведучими проводами;

проводити відбір кисню до залишкового тиску газу менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см2);

розташовувати наповнені газом балони на відстані менше 1 м від опалювальних улаштувань та паропроводів;

проводити ремонт пальників, різаків та іншої зварювальної апаратури неспеціалістами;

застосовувати для ущільнення редуктора будь-які прокладки, крім тих, що дозволені розробником;

ремонтувати газову апаратуру і підтягувати болти з'єднань, що знаходяться під тиском;

притримувати частину металу, що відрізається, руками.

10.23. При тривалих перервах у роботі вентилі повинні бути закриті як на газових пальниках і різаках, так і на кисневих та ацетиленових балонах, а нажимні гвинти редукторів - відкручені до вивільнення пружини.

10.24. При зворотному ударі полум'я слід негайно закрити вентилі на газовому пальнику (різаку), на балонах і водяному затворі. Перед тим, як знову запалити пальник, необхідно перевірити стан затворів і шлангів.

10.25. При застосуванні замість ацетилену інших горючих газів необхідно дотримуватися правил безпечного використання цих горючих газів.

10.26. Забороняється розміщувати наповнені газом балони на відстані менше 1 м від опалювальних пристроїв і паропроводів. Відстань від балонів до печей та інших джерел тепла з відкритим вогнем повинна бути не менше 5 м.

10.27. При поводженні з порожніми балонами з-під кисню і горючих газів мають виконуватись такі само заходи безпеки, як і з наповненими балонами.

10.28. Під час виявлення витікання газу роботу необхідно негайно припинити, ліквідувати витікання, провітрити приміщення.

10.29. Усі газорозподільні трубопроводи повинні бути заземлені.

10.30. Наземні газопроводи та балони повинні фарбуватись:

ацетиленові - у білий колір;

кисневі - у голубий.

10.31. Приєднання та від'єднання від мережі електрозварювальних установок, а також нагляд за їх справним станом під час експлуатації повинні виконуватися тільки електротехнічним персоналом, який має кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче III.

Електрозварникам, які пройшли спеціальне навчання, може бути присвоєна в установленому порядку кваліфікаційна група з електробезпеки III і вище з наданням права приєднання і від'єднання електрозварювальної установки.

10.32. Перед приєднанням електрозварювальної установки необхідно провести зовнішній огляд усієї установки і переконатися в її справності. Особливу увагу при цьому потрібно звернути на стан контактів та заземлюючих провідників, справність ізоляції робочих проводів, наявність і справність захисних засобів. При виявленні будь-яких несправностей зварювальну установку включати забороняється.

10.33. Перед приєднанням електрозварювальної установки до електромережі необхідно, у першу чергу, заземлити її, а при від'єднанні, навпаки, спочатку від'єднати установку від електромережі, а потім зняти заземлення.

10.34. Довжина проводів від електромережі до зварювальної установки не повинна перевищувати 10 м.

Ізоляція проводів повинна бути захищена від механічних пошкоджень.

10.35. Пересувати електрозварювальну установку допускається тільки після від'єднання її від електромережі.

10.36. Лещата електрозварника, які установлені на заземленому металевому столі, повинні мати індивідуальне заземлення.

10.37. Конструкція і технічний стан електродотримача повинні забезпечувати надійне кріплення та безпечну зміну електрода. Рукоятка електродотримача повинна бути виготовлена з діелектричного вогнестійкого матеріалу.

Не допускається застосування саморобних електродотримачів - вони повинні бути заводського виготовлення і мати сертифікат відповідності.

10.38. З'єднання зварювальних проводів слід виконувати гарячою пайкою, зваркою або за допомогою гільз з гвинтовими затискачами. Місце з'єднання повинно мати надійну ізоляцію, гільзи із затискачами - обов'язково замкнуті у колодку із небиткого ізолюючого матеріалу, а головки затискних гвинтів утоплені в тіло колодки.

10.39. Приєднання проводів до електродотримача та зварювального виробу повинне здійснюватися механічними затискачами або методом зварювання. При зварювальному струмі більше 600 А струмопідвідний провід повинен приєднуватися до електродотримача, обминувши його рукоятку.

10.40. У кабінах для зварювання та на робочих місцях зварників повинні знаходитися пристосування (штативи тощо) для укладання на них електродотримачів при короткочасній перерві в роботі.

10.41. Метал у місцях зварювання повинен бути сухим, очищеним від бруду, масла, окалини, іржі та фарби.

10.42. Під час виконання електрозварювальних робіт не допускається:

проводити ремонт електрозварювальних установок, що знаходяться під напругою;

підсобним працівникам при електрозварюванні працювати без захисних окулярів;

після закінчення роботи або при тимчасовому залишенні електрозварником робочого місця лишати ввімкнену електрозварювальну установку;

використовувати як зворотний провід труби, рейки і подібні випадкові металеві предмети;

установлювати зварювальний трансформатор зверху дроселя;

використовувати проводи з пошкодженою ізоляцією;

застосовувати саморобні електродотримачі;

з'єднувати електропроводи закруткою.

10.43. Під час виконання зварювальних робіт безпосередньо на автомобілі повинні бути вжиті заходи, що забезпечують пожежну безпеку, для чого необхідно горловину паливного бака і сам бак закрити листом металу або азбесту від попадання на нього іскор, очистити зони зварювання від залишків масла, легкозаймистих і горючих рідин, а поверхню прилеглих ділянок - від горючих матеріалів.

Перед проведенням зварювальних робіт над паливним баком або ближче ніж 1 м від нього бак необхідно зняти.

Перед проведенням зварювальних робіт на газобалонному автомобілі газ із балонів повинен бути випущений або злитий на посту зливу (випуску) газу.

При електрозварювальних роботах необхідно додатково заземлити раму та кузов автомобіля.

10.44. Перед зварюванням паливних баків та інших ємностей з-під легкозаймистих і горючих рідин необхідно: злити залишки палива через зливний отвір, промити їх гарячою водою, пропарити парою, знову промити гарячою водою з каустичною содою, просушити гарячим повітрям до повного видалення слідів легкозаймистих та горючих рідин. Зварювання слід виконувати при відкритих горловинах (люках) та зливних пробках.

Допускається виконувати зварювання, попередньо заповнивши ємність гарячою водою або безперервно подаючи інертний газ (азот, відпрацьовані гази від карбюраторного двигуна).

Для заповнення ємності відпрацьовані гази необхідно подавати шлангом, який обладнаний іскрогасником. Шланг приєднують до вихлопної труби автомобіля, що працює на малих обертах колінчастого вала.

Зварювання необхідно виконувати при безперервному поданні відпрацьованих газів протягом всього часу зварки. Для видалення газів із зварюваної ємності або паливного бака можуть бути використані спускні отвори.

10.45. Виконання працівниками робіт з ремонту паливних баків автомобілів із застосуванням зварювання допускається тільки після проведення цільового інструктажу і оформлення наряду-допуску.

10.46. Зняття агрегатів та вузлів з автомобілів із застосуванням різання повинне проводитись тільки після вжиття заходів щодо попередження їх падіння.

10.47. Не допускається:

виконувати зварювальні роботи на трубопроводах, посудинах і апаратах, що знаходяться під тиском, ємностях, які містять займисті або вибухонебезпечні речовини;

виконувати зварювальні роботи або різання металу в приміщеннях, де знаходяться легкозаймисті, горючі рідини та матеріали.

11. Вимоги безпеки під час виконання мідницьких робіт

11.1. Під час виконання мідницьких робіт можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

термічні фактори (вибухи паливних баків, ємностей з-під легкозаймистих і горючих рідин, паяльних ламп; опіки кислотою, припоєм, полум'ям);

падіння радіаторів і паливних баків;

наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (аерозолю свинцю, парів кислот, вуглецю оксиду).

11.2. Організація виконання мідницьких робіт повинна здійснюватися відповідно до вимог цих Правил та інших чинних нормативно-правових актів.

11.3. Мідницькі роботи повинні виконуватися у спеціально відведеному приміщенні, яке оснащується устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

11.4. Мідницькі роботи проводяться при працюючих місцевій та загальній вентиляціях.

11.5. Робочі місця при проведенні паяльних робіт повинні бути очищені від горючих матеріалів.

11.6. Під час паяння паливних баків і ємностей з-під легкозаймистих та горючих рідин необхідно додержуватись вимог, визначених пунктом 10.44 глави 10 цього розділу.

11.7. Паяти радіатори, паливні баки та інші великі деталі необхідно на спеціальних підставках (стендах), які обладнані піддонами для стікання припою.

11.8. Тиск стиснутого повітря при випробуванні радіатора не повинен перевищувати величини, яка вказана в технологічній документації для конкретної марки автомобіля.

11.9. Травлення кислоти повинно проводитися у кислототривкій ємності, яка не б'ється, і тільки у витяжній шафі.

Не допускається при травленні опускати у кислоту відразу велику кількість цинку.

11.10. Зберігати флюс та матеріали для його виготовлення необхідно у витяжній шафі у кількості, що не перевищує потреби на добу.

Для попередження забруднення робочого місця припій, який використовується під час роботи, повинен зберігатися у металевому ящику.

11.11. Кожна паяльна лампа повинна мати паспорт, де вказані результати заводського гідравлічного випробування і допустимого робочого тиску, і періодично, не рідше одного разу на місяць, перевірятися на міцність і герметичність з подальшим занесенням результатів у спеціальний журнал, не рідше одного разу на рік проходити гідравлічне випробування. Несправні лампи необхідно здавати в ремонт.

11.12. Паяльні лампи повинні забезпечуватися пружинними запобіжними клапанами, відрегульованими на певний тиск, а лампи ємністю 3 літри і більше - манометрами.

11.13. Заправку і розпалювання паяльних ламп необхідно виконувати на спеціально виділених місцях, очищених від горючих матеріалів, а конструкції із горючих матеріалів, які знаходяться на відстані менше 5 м, повинні бути захищені екранами із негорючих матеріалів.

11.14. Під час виконання робіт з паяльною лампою необхідно додержуватись таких вимог:

перед розпалюванням перевірити її справність;

резервуар лампи не повинен мати тріщин і запайок легкоплавкими припоями;

пробка наливного отвору повинна бути закручена до відказу;

розбирати паяльну лампу можна лише після стравлювання стиснутого повітря;

гасити полум'я паяльної лампи слід тільки запірним вентилем.

11.15. Під час виконання робіт з паяльною лампою не допускається:

розпалювати несправну паяльну лампу;

заливати лампу пальним більше ніж на 3/4 ємності її резервуару;

заправляти паяльну лампу пальним, виливати пальне або розбирати паяльну лампу ближче ніж за 3 м від відкритого полум'я;

заливати пальне в неохолоджену лампу;

випускати стиснуте повітря через наливний отвір лампи, що горить, або при неохололому пальнику;

підвищувати тиск у резервуарі лампи при накачуванні повітря більш допустимого робочого тиску згідно з паспортом;

відкручувати запірний вентиль і пробку заливної горловини паяльної лампи, поки лампа горить або ще не охолола;

працювати з паяльною лампою поблизу легкозаймистих і горючих матеріалів;

працювати з лампою, яка не пройшла періодичну перевірку.

11.16. Під час виявлення несправності паяльної лампи (підтікання резервуара, просочування палива, деформації резервуара тощо) необхідно негайно припинити роботу з нею.

11.17. Свинець і кольорові метали необхідно плавити тільки у витяжній шафі. Посудину з розплавленим металом забороняється ставити на сиру підлогу.

11.18. У приміщенні, де виконуються мідницькі роботи, повинні завжди знаходитися кислотно-нейтралізуючі розчини.

12. Вимоги безпеки під час виконання фарбувальних робіт та антикорозійної обробки.

12.1. Під час виконання фарбувальних робіт та робіт з антикорозійної обробки можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...