Главная Обратная связь

Дисциплины:






ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ 8 страница



1.11. Вироби, що оброблюються на верстатах, повинні міцно і надійно закріплятися.

1.12. Під час виконання робіт на верстатах повинні застосовуватись передбачені на них засоби захисту.

1.13. Забороняється працювати на заточувальних верстатах у разі відсутності або несправності захисних щитків.

1.14. Працювати на несправних верстатах, а також на верстатах з несправним або погано закріпленим огородженням забороняється.

1.15. Укладання матеріалів та деталей біля робочих місць повинно робитися способом, що забезпечує їх стійкість.

1.16. Видалення стружки з верстата повинно робитися відповідними пристроями (гачками, щітками). Прибирати стружку руками забороняється.

Гачки повинні мати гладкі рукоятки та щиток, що запобігає порізам рук стружкою.

Прибирання стружки з робочих проходів повинно проводитися ретельно, накопичення стружки не допускається. Стружку збирають у спеціальні ящики і в міру їх заповнення видаляють із приміщення.

1.17. При залишенні робочого місця (навіть короткочасно) верстатник повинен виключити верстат.

1.18. Біля кожного верстата повинна бути вивішена табличка із зазначенням особи, яка відповідає за його експлуатацію.

2. Токарні верстати

2.1. Знімаючи (згвинчуючи) патрон або план-шайбу, необхідно обертати їх тільки вручну. Забороняється для виконання цієї операції включати шпиндель верстата.

2.2. Під час роботи верстата забороняється торкатися обертаючих частин, вводити руку в зону їх руху, класти на верстат деталі та інструменти.

2.3. Під час обробки в'язких матеріалів (сталей) необхідно застосовувати різці зі спеціальною заточкою або пристрої, що забезпечують роздроблення стружки в процесі різання.

Під час обробки крихких матеріалів і при утворенні роздрібленої на малі частини стружки повинні застосовуватись стружковідвідники.

2.4. Обробка металів, що утворюють зливну стружку, повинна проводитися із застосуванням стружколомачів для роздроблення стружки.

2.5. Опиловка, поліровка, зачистка абразивним полотном деталей, що обробляються на верстатах, повинна проводитися за допомогою спеціальних пристроїв (інструменту) і методами, що забезпечують безпеку виконання цих операцій.

2.6. Прутковий матеріал, що подається для обробки на верстати, не повинен мати кривизни.

2.7. Під час роботи на високих швидкостях з метою безпеки необхідно користуватися обертовими центрами.

2.8. Для створення безпечних умов праці при обробці деталей великої довжини повинні застосовуватись люнети.

3. Свердлильні верстати

3.1. Під час встановлення свердел та інших різальних інструментів і пристроїв у шпиндель верстата необхідно звертати особливу увагу на міцність їх закріплення і точність центрування.



3.2. Видалення стружки із просвердлюваного отвору допускається проводити тільки після зупинення верстата і відведення інструменту.

Для видалення стружки з верстата працівникам видаються відповідні пристосування (щітки, ящики, гачки і тому подібне).

Гачки повинні мати гладкі рукоятки, без проушин або кільцеподібних закруглень і невеликої, круглої форми щиток біля рукоятки, що застерігає руки від порізу стружкою.

3.3. Усі предмети, які призначені для обробки, за винятком особливо важких, повинні бути встановлені і закріплені на столі або плиті свердлильного верстата нерухомо за допомогою лещат, кондукторів або інших надійних пристроїв.

3.4. Для витягання інструменту зі шпинделя верстата застосовуються спеціальні молотки і вибивачі, зроблені із матеріалу, який виключає відокремлення його частинок при ударі.

3.5. Шпиндель з патроном повинен самостійно повертатися у верхнє положення при відпусканні штурвала подачі свердла.

3.6. Не допускається:

застосовувати свердла і патрони із забитим або спрацьованим хвостовиком;

використовувати при роботі на верстаті рукавиці;

утримувати виріб під час обробки руками;

працювати без окулярів.

3.7. Клини, гвинти та інші елементи, що використовуються для закріплення інструмента, не повинні виступати над периферією шпинделя.

4. Фрезерні верстати

4.1. Під час установлення і зміни фрез повинні застосовуватись спеціальні пристрої, що запобігають порізам рук.

4.2. Неробочі частини фрез повинні бути огороджені.

4.3. Забороняється застосовувати фрези (дискові пилки), що мають тріщини або поламані зубці.

4.4. Збірні фрези повинні мати пристрої, що запобігають вилітанню зубців під час роботи.

5. Заточувальні та шліфувальні верстати

5.1. Перед встановленням на верстат абразивний інструмент оглядається. Не допускається експлуатація інструменту з тріщинами на поверхні, а також такого, який не має відмітки про випробування на механічну міцність або зі строком зберігання, який закінчився. Шліфувальні круги очищаються від забруднення.

5.2. Перед встановленням усі абразивні круги повинні бути відбалансовані. При виявленні дисбалансу круга після перевірки або у процесі роботи він повинен бути повторно відбалансований.

5.3. Під час встановлення абразивного круга необхідно між фланцями і кругом установлювати прокладки із картону або іншого еластичного матеріалу товщиною 0,5 - 1,0 мм. Прокладки повинні виступати за фланець по всій окружності не менше як на 1 мм.

5.4. Перед початком роботи круг, який встановлено на шліфувальний верстат, повинен бути перевірений на ходу (вхолосту) при робочому числі обертів: круг діаметром до 400 мм - не менше 2 хв., понад 400 мм - не менше 5 хв.

5.5. До роботи можна приступати, тільки переконавшись у тому, що круг не має биття.

5.6. Захисний екран заточувального верстата повинен бути зблокованим з пусковим пристроєм, що виключає можливість пуску верстата при піднятому (відведеному) екрані. Скло захисного екрана повинно бути виготовлене з матеріалу, що дозволяє йому витримувати сильні удари. У разі розбиття воно не повинно розпадатися на осколи.

5.7. Випробування, встановлення і правка абразивних кругів проводяться спеціально призначеними і підготовленими працівниками.

5.8. Правку шліфувальних кругів допускається проводити тільки спеціально призначеним для цієї мети інструментом (алмазним олівцем, металевими роликами, металокерамічними дисками тощо). При правці слід обов'язково користуватись захисними окулярами.

5.9. Не допускається:

приймати круги без відмітки про їх випробування;

проводити правку кругів не призначеним для цього інструментом;

при обробці виробів шліфувальним кругом застосовувати важелі для збільшення натиску на круг;

працювати без захисного кожуха;

виконувати роботу боковими (торцевими) поверхнями кругів, які спеціально не призначені для такого виду робіт.

5.10. При зменшенні діаметра круга внаслідок його спрацювання число обертів круга може бути збільшене, але так, щоб не перевищувати колову швидкість, допустиму для даного круга.

5.11. Для утримання виробів, що подаються до заточувального (шліфувального) круга вручну, застосовуються підручники або замінюючі їх пристрої. Підручники повинні бути пересувними, що дозволяє встановлювати їх в необхідному положенні в міру спрацювання круга.

5.12. Зазор між краєм підручника і робочої поверхні круга повинен бути менше половини товщини оброблюваного виробу, але не більше 3 мм, причому край підручника з боку круга не повинен мати вибоїн, сколів та інших дефектів.

5.13. Підручники встановлюють так, щоб дотик виробу до круга відбувався вище горизонтальної площини, що проходить через центр круга, але не більше як на 10 мм.

5.14. Заточувальні (шліфувальні) верстати при роботі без охолодження повинні бути оснащені пилевідсмоктуючими пристроями.

6. Робота на ножицях, пилках та пресах

6.1. Ножиці для різання листового металу повинні мати стіл та запобіжну лінійку, укріплену так, щоб місця розрізу залишались видимими для працівника.

6.2. Маса противаг пружинних ножиць повинна бути достатньою, щоб перешкоджати довільному опусканню верхнього ножа.

6.3. Гільйотинні ножиці повинні бути оснащені запобіжними пристроями, що не допускають попадання пальців працівника під ніж.

6.4. Експлуатація ножиць не допускається за наявності одного з таких дефектів: щербин, вм'ятин, тріщин у будь-якій частині ножа, затуплення різальної кромки, а також за наявності зазорів між різальними кромками ножів більше допустимої величини.

6.5. Неробоча частина диска круглопиляльного верстата повинна огороджуватись.

6.6. Стрічкова пилка для розпилювання металу закривається металевим кожухом по всій її довжині за винятком відрізка в зоні різання.

6.7. Під час обробки на стрічкових та дискових пилках дрібних предметів вони повинні бути обладнані пристроями, що подають і утримують предмет, який обрізається, та усувають можливість ушкодження пальців працівника.

Забороняється працювати на дискових пилках з тріщинами, поламаними зубцями або пластинками, що випали.

6.8. Забороняється прибирати ошурки з-під дискових і стрічкових пилок під час їх роботи.

Чищення пилки і прибирання підлоги, що прилягає до неї, допускається тільки після її зупинки.

6.9. Преси повинні мати пристрої, які захищають працівника від пошкодження низхідним пуансоном.

6.10. Утримування пускових пристроїв (пускових кнопок, педалей, важелів управління тощо) пресів, а також муфт включення і гальм повинно відповідати вимогам технічної документації і забезпечувати швидке та надійне вмикання і вимикання устаткування і виключати можливість випадкового або довільного вмикання його на робочий хід. Ножна педаль повинна бути огороджена кожухом, відкритим тільки з фронту обслуговування, що виключає можливість дії на неї.

6.11. Штампи повинні бути закритого типу в усіх випадках, коли це можливо за умов обробки деталей, для того, щоб між матрицею і пуансоном не могли попасти пальці або руки працівника; в інших випадках небезпечні зони повинні мати огородження.

6.12. Для зручного закладання заготовок у штамп пінцетом, кліщами слід робити на відповідних його деталях виїмки, пази, скоси.

6.13. Робота на пресах із застосуванням пінцетів, кліщів, крючків і інших допоміжних засобів, а також вручну без застосування допоміжного інструменту допускається тільки за наявності на них ефективних захисних пристроїв (дворучне включення, фотоелектронний захист тощо), висувних і відкидних матриць, які зблоковані з включенням преса, або спеціальних пристроїв преса, що усувають можливість травмування рук працівника.

6.14. Під час штампування деталей із поштучних заготовок з ручною подачею у штамп не допускається робота преса в автоматичному режимі.

6.15. Штампи повинні надійно кріпитися на пресі.

6.16. Не допускається проводити роботу при несправному штампі, а також на тому, що має тріщини або збиті ударні поверхні.

6.17. Укладення заготовок та видалення відштампованих деталей і відходів із штампувального простору допускається тільки при знаходженні повзуна у верхньому вихідному положенні.

6.18. Видалення деталей і відходів, що застрягли у штампі, повинно здійснюватися тільки за допомогою відповідного інструменту при виключеному пресі (категорично забороняється видалення деталей і відходів, що застрягли, руками).

7. Деревообробні верстати

7.1. При оброблюванні деревини необхідно виконувати вимоги Правил охорони праці в деревообробній промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 31 січня 2005 року N 20, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 березня 2005 року за N 306/10586 (НПАОП 20.0-1.02-05), ГОСТ 12.2.026.0-93* "ССБТ. Оборудование деревообрабатывающее. Требования безопасности к конструкции" та цих Правил.

7.2. Маятникова пилка повинна мати "плаваючі" огородження, що закривають її зубці.

7.3. Фугувальні верстати повинні бути обладнані огородженням ножового вала, що автоматично відкриває ножову щілину на ширину оброблюваної деталі.

7.4. Круглопиляльні верстати повинні мати металевий кожух, що закриває диск пилки і автоматично підіймається при поданні матеріалу, а також розклинювальний ніж або диск, який перешкоджав зворотному виходу матеріалу.

7.5. Товщина розклинювального ножа повинна перевищувати ширину пропилу на 0,5 мм для пил діаметром до 600 мм та на 1 - 2 мм для пил діаметром більше 600 мм.

7.6. Забороняється працювати на круглопиляльному верстаті, якщо диск пилки має биття, а також тріщини або зламаний зуб.

7.7. Під час обробки на фугувальному верстаті матеріалу довжиною до 400 мм, шириною до 50 мм або товщиною до 30 мм, а також при допилюванні необхідно застосовувати штовхачі; при їх використанні обидві руки верстатника повинні знаходитись на штовхачі.

7.8. Для обробки на круглопиляльному верстаті матеріалу довжиною більше 1500 мм біля верстата повинні установлюватися приставні роликові опори; робота з матеріалом довжиною понад 1500 мм без роликових опор забороняється.

7.9. Забороняється зупиняти верстат шляхом натискання шматком матеріалу на диск.

7.10. Приступати до обробки матеріалу на верстаті можна тільки після того, як вал з різальним інструментом буде мати повне число обертів.

7.11. Незалежно від наявності секційних подавальних вальців на усіх рейсмусових верстатах повинні установлюватися запобіжні упори. На передньому краї столу повинна бути додатково встановлена завіса із затримуючих хитних планок.

7.12. Неробоча частина шліфувального круга заточувального пристрою, який вмонтований у рейсмусовий верстат, повинна бути повністю огороджена.

7.13. У випадку самочинної зупинки різального інструменту верстата, коли оброблювана заготовка знаходиться під огородженням, необхідно виключити верстат і тільки після цього підняти огородження і усунути несправність.

XIII. Вимоги безпеки під час експлуатації транспортних засобів


1. Вимоги безпеки під час підготовки до виїзду, рух по території підприємства та робота на лінії

1.1. При експлуатації транспортних засобів на лінії можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

наїзди проїжджаючих транспортних засобів;

наїзди при зчепленні або розчепленні автомобілів з причепом (напівпричепом), запуску двигуна, самовільному русі транспортних засобів;

термічні фактори (пожежі, вибухи при подачі палива в карбюратор двигуна самопливом, перевірці наявності палива в баці з використанням відкритого полум'я, витіканні газу із газобалонної установки; опіки парою, водою із радіатора);

злочинні дії пасажирів та інших осіб;

падіння піднятого кузова автомобіля-самоскида, перекидної кабіни вантажного автомобіля, вивішених на домкраті частин автомобілів;

підвищені рівні шуму і вібрації;

напруженість праці через психоемоціональні умови праці;

підвищена температура і швидкість руху повітря в теплий період року;

наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (вуглецю і азоту оксидів, акролеїну, вуглеводнів аліфатичних граничних, формальдегіду, метилмеркаптанів).

1.2. Перед запуском двигуна необхідно переконатися, що автомобіль загальмований стоянковим гальмом, а важіль перемикання передач (контролера) поставлений у нейтральне положення.

1.3. Запуск двигуна повинен виконуватися за допомогою стартера. Використовувати пускову рукоятку допускається тільки у виняткових випадках.

При запусканні двигуна автомобіля пусковою рукояткою необхідно крім вимог, зазначених у пункті 1.2 цієї глави, додатково додержуватись таких вимог:

встановити упорні колодки з обох боків колеса;

пускову рукоятку прокручувати знизу догори;

не брати рукоятку в обхват;

при ручному регулюванні випередження запалювання установлювати пізнє запалювання;

не включаючи запалювання, провернути колінчастий вал, переконавшись, що важіль перемикання передач знаходиться у нейтральному положенні, включити запалювання;

не застосовувати будь-яких важелів та підсилювачів, що діють на пускову рукоятку або храповик колінчастого вала.

1.4. Забороняється здійснювати запуск двигуна шляхом буксирування автомобіля та перемикання ланцюга живлення стартера.

1.5. Перед запуском двигуна автомобіля, який підключений до системи підігрівання, необхідно відключити та від'єднати елементи підігрівання.

1.6. Керувати транспортними засобами на території підприємства допускається тільки особам, які призначені наказом по підприємству і мають посвідчення на право керування відповідним видом транспортного засобу.

1.7. Швидкість руху транспортних засобів по території підприємства не повинна перевищувати 10 км/год., а в приміщеннях - 5 км/год.

1.8. Для організації безпечного руху по території підприємства складається схематичний план (схема) руху транспортних засобів та працівників з показом дозволених та заборонених напрямків, поворотів, зупинок, виїздів, в'їздів тощо. Цей план (схема) доводиться до всіх працівників та вивішується при в'їзді на територію підприємства.

Порядок дорожнього руху на закритих територіях підприємства повинен грунтуватися на вимогах чинних Правил дорожнього руху та цих Правил.

1.9. Під час руху автомобіля по території підприємства (при обкатці, випробуванні тощо) забороняється перебування на ньому осіб, які не мають до цього прямого відношення.

1.10. Заправку автомобілів слід проводити відповідно до вимог чинного законодавства України.

1.11. При заправленні автомобілів забороняється:

палити та користуватися відкритим вогнем;

проводити ремонтні та регулювальні роботи;

заправляти автомобіль паливом при працюючому двигуні;

допускати перелив та розлив палива;

перебування пасажирів у кабіні, салоні або кузові.

1.12. Роботодавець зобов'язаний випускати на лінію технічно справні транспортні засоби, укомплектовані згідно з пунктами 1.12 та 1.13 глави 1 розділу III цих Правил, що підтверджується підписом у дорожньому листі особи, яка відповідальна за випуск автомобіля на лінію, та водія.

1.13. Водій може виїжджати на лінію тільки після проходження медичного огляду і відповідної відмітки про це у дорожньому листі.

1.14. Роботодавець перед виїздом зобов'язаний проінформувати водія про умови праці на лінії, місцях вантажно-розвантажувальних робіт та особливості вантажу, що перевозиться.

1.15. Роботодавець не має права:

примушувати водія (водій не має права) виїжджати на автомобілі, якщо його технічний стан та додаткове обладнання не відповідає Правилам дорожнього руху;

направляти водія в рейс, якщо він не мав до виїзду відпочинку, передбаченого чинним законодавством України.

1.16. Направляючи водія в рейс тривалістю більше 1 доби, роботодавець зобов'язаний:

перевірити укомплектованість автомобіля необхідними пристроями, устаткуванням та інвентарем згідно з пунктом 1.14 глави 1 розділу III цих Правил та їх справність;

повідомити водію (водіям) про режим праці та відпочинку;

записати у дорожньому листі маршрут слідування з вказанням місць тимчасового та тривалого відпочинку.

1.17. При направленні двох та більше автомобілів у рейс для спільної роботи на строк більше двох діб роботодавець зобов'язаний наказом призначити особу, яка відповідає за безпеку руху та безпеку праці. Виконання вимог цієї особи обов'язкове для всіх водіїв групи автомобілів.

1.18. При зупинці на відпочинок за межами населених пунктів особа, відповідальна за охорону праці, повинна здійснювати контроль за додержанням вимог безпеки праці.

1.19. Забороняється водіям, вантажникам та іншим особам під час стоянки відпочивати або спати в кабіні, салоні при працюючому двигуні.

1.20. Перед посадкою пасажирів на вантажний автомобіль, призначений для перевезення людей, водій повинен проінструктувати пасажирів про порядок посадки та висадки, попередити їх про те, що стояти у кузові автомобіля під час руху забороняється. Перевезення пасажирів повинно здійснюватися відповідно до Правил дорожнього руху та інших чинних нормативно-правових актів. Вантажний автомобіль, що використовується для перевезення пасажирів, повинен бути обладнаний сидіннями, закріпленими в кузові на відстані не менш як 0,3 м від верхнього краю борту і 0,3 - 0,5 м від підлоги. Сидіння, що розташовані вздовж заднього або бокового борту, повинні мати міцні спинки.

Перевезення дітей у кузові вантажного автомобіля забороняється.

1.21. Проїзд у кузовах вантажних автомобілів, які не обладнані для перевезення пасажирів, допускається тільки особам, які супроводжують (отримують) вантажі за умови, що вони забезпечені місцем для сидіння, розташованим нижче рівня бортів.

1.22. Не допускається:

перевезення людей на безбортових платформах, на вантажі, розміщеному на рівні чи вище бортів кузова, на довгомірному вантажі і поряд з ним, на цистернах, причепах та напівпричепах усіх типів, у кузовах автомобілів-самоскидів і спеціалізованих автомобілів;

перевезення у кабіні, кузові, салоні більшої кількості людей, ніж обладнано місць для сидіння або вказано у паспорті заводу-виготовлювача;

рух автомобіля з відкритими дверима і при перебуванні людей на підніжках;

вистрибування із кабіни чи кузова автомобіля.

1.23. Особи, які перебувають в автомобілі, зобов'язані виконувати вимоги водія з питань безпеки.

1.24. При зупинці (стоянці) автомобіля водій, залишаючи транспортний засіб, повинен вжити всіх заходів проти самовільного його руху: зупинити двигун, встановити важіль перемикання передач (контролера) у нейтральне положення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом.

Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному уклоні, необхідно додатково підставити під колеса упорні колодки.

На спусках та підйомах, де спосіб постановки не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїжджої частини так, щоб виключити можливість їх самовільного руху.

1.25. Виходячи із кабіни автомобіля або салону автобуса, водій повинен попередньо переконатися у стані поверхні (наявність вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо), а при виході на проїжджу частину дороги - ще і у відсутності транспорту, що рухається як у попутному, так і зустрічному напрямках.

1.26. На автомобілі-таксомоторі у регіонах (містах) з високим показником злочинності необхідно встановлювати захисний екран, а також спеціальну сигналізацію.

1.27. Зчеплення та розчеплення автомобілів з причепами та напівпричепами повинно проводитися тільки на рівній неслизькій поверхні з твердим покриттям.

1.28. Зчеплення автопоїзда, який складається із автомобіля та причепа, повинні проводити три особи - водій, працівник-зчіплювач та особа, яка координує їх роботу. При цьому водій подає автомобіль назад найменшим ходом, суворо виконуючи команди особи, яка координує проведення зчеплення.

Координуюча особа повинна перебувати на місці, з якого йому одночасно добре видно водія та працівника-зчіплювача протягом усього періоду проведення зчеплення. Подавати допомогу зчіплювачу, а також покидати своє місце до закінчення зчеплення йому забороняється.

У виняткових випадках (дальні рейси, перевезення сільськогосподарських продуктів з полів тощо) зчеплення допускається проводити одному водію. У цьому випадку він повинен:

загальмувати причіп стоянковим гальмом;

перевірити стан буксирного обладнання;

покласти упорні колодки під задні колеса причепа;

провести зчеплення, включаючи з'єднання гідравлічних, пневматичних та електричних систем автомобіля та причепів, а також кріплення страховочних тросів (ланцюгів) на причепах, що не мають автоматичного обладнання.

Забороняється проводити зчеплення при несправності дишла причепа (відсутність пружин дишла, упора, їх несправності тощо).

1.29. Перед початком руху заднім ходом необхідно зафіксувати поворотний круг причепа стопорним пристроєм.

1.30. Водій перед зчепленням напівпричепа повинен оглянути його та переконатись у справності.

1.31. При зчепленні та розчепленні поздовжні осі автомобіля-тягача і напівпричепа повинні розташовуватися на одній прямій.

1.32. Борти напівпричепа при зчепленні та розчепленні повинні бути закриті. Перед зчепленням необхідно переконатися у тому, що сідельно-зчепний пристрій, шкворень та їх кріплення справні; напівпричіп загальмований стоянковим гальмом; передня частина напівпричепа по висоті розташована так, що при зчепленні передня кромка опорного листа попадає на полозки або на сідло. За необхідності слід підняти або опустити передню частину напівпричепа.

Перед зчепленням необхідно встановити упорні колодки під колеса напівпричепа.

Забороняється проводити розчеплення при неопущених котках опорного пристрою, а також нерівномірному завантаженні напівпричепа.

1.33. Сполучні шланги та електропроводи повинні бути підвішені за допомогою відтяжної пружини на гачок переднього борта напівпричепа, щоб вони не заважали зчепленню, а після зчеплення вони повинні бути приєднані.

1.34. Перед подачею автомобіля назад водій повинен переконатися, що його ніхто не об'їжджає і поблизу немає людей або якихось перешкод.

У всіх випадках перед початком руху заднім ходом необхідно подавати звуковий сигнал.

Перед початком руху заднім ходом в умовах недостатнього огляду ззаду (через вантаж у кузові, при виїзді із воріт тощо) водій повинен вимагати, а роботодавець зобов'язаний виділяти працівника для організації руху автомобіля.

1.35. Під час руху на повороті водій автомобіля-цистерни, ємність якої залита менше як на 3/4, зобов'язаний знизити швидкість до такої, яка б забезпечувала безпеку дорожнього руху.

1.36. При перегріванні двигуна пробку радіатора можна відкривати тільки тоді, коли температура води (рідини) нижче 100° C, інакше при відкриванні пробки станеться викид киплячої води.

Пробку радіатора на гарячому двигуні необхідно відкривати у рукавицях або накривши її ганчіркою. Пробку слід відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари в бік відкриваючого.

1.37. Для попередження випадків обморожування при усуненні несправностей зимою в дорозі слід працювати тільки у рукавицях. Забороняється торкатися до металевих предметів, деталей та інструменту руками без рукавиць.

1.38. Для запобігання виникненню пожежі на автомобілі не допускається:

подавати при несправній паливній системі бензин у карбюратор із ємності самопливом за допомогою шланга або іншим способом;

проводити ремонт паливної системи при працюючому або гарячому двигуні, включеному запалюванні;

залишати в кабінах і на двигуні забруднені маслом або паливом використані обтиральні матеріали;

підігрівати двигун та інші агрегати відкритим вогнем, а також користуватися ним у безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна (у тому числі від паливних баків);

палити і користуватись відкритим вогнем при визначенні наявності палива у баці, а також при заправлянні автомобілів із додаткових ємностей.

1.39. Для перевірки наявності палива в паливних баках слід застосовувати спеціальні лінійки, які виключають іскроутворення в результаті ударів, переносні світильники у вибухобезпечному виконанні та інші пристрої.

1.40. Буксирування несправних автомобілів повинно здійснюватися відповідно до Правил дорожнього руху.

1.41. Під час ремонту автомобіля на лінії водій зобов'язаний виконувати вимоги безпеки праці, які встановлені для технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів на підприємстві, згідно з розділом IX цих Правил. За відсутності у водія необхідних пристроїв та інструменту для безпечного виконання конкретного виду робіт ремонт забороняється.

Забороняється допускати до ремонту автомобіля на лінії сторонніх осіб (вантажників, пасажирів тощо).

1.42. При вимушеній зупинці автомобіля на узбіччі або на краю проїжджої частини дороги для проведення ремонту водій зобов'язаний включити аварійну світлову сигналізацію, одягти сигнальний жилет (за наявності) та установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах та 40 м - за їх межами.

1.43. Перед вивішуванням частини автомобіля домкратом необхідно встановити його на горизонтальну неслизьку площадку за межами проїжджої частини дороги, зупинити двигун, включити знижену передачу, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, встановити під колеса упорні колодки, вивести людей із салона (кузова), кабіни, зачинити двері.

2. Вимоги безпеки під час експлуатації транспортних засобів, двигуни яких працюють на газовому паливі

2.1. При експлуатації транспортних засобів, двигуни яких працюють на стиснутому природному або зрідженому нафтовому газі, повинні виконуватись вимоги настанови з їх експлуатації заводів-виготовлювачів та цих Правил.

2.2. Для підігрівання двигуна і системи живлення, усунення льодових утворень та пробок допускається застосовувати тільки гарячу воду, повітря або пару.

2.3. Перед включенням запалювання, освітлювальних електричних приладів та запуском двигуна після міжзмінного відстою або тривалого зберігання транспортних засобів необхідно не менше як на 3 хвилини відкрити для провітрювання капот, люки відсіків балонів і двері (в автобусах), багажне відділення (у легкових автомобілях), після чого переконатися в герметичності газової чи газодизельної апаратури, газопроводів і з'єднань газової системи живлення.

2.4. Витратні, балонні та магістральні вентилі необхідно відкривати повільно, щоб уникнути гідравлічного удару, а закривати - не докладаючи великих зусиль, щоб не пошкодити ущільнювачі.

2.5. У процесі експлуатації транспортні засоби, двигуни яких працюють на газовому паливі, повинні щоденно при випуску на лінію та при поверненні їх з лінії підлягати огляду з метою перевірки герметичності та справності газової чи газодизельної апаратури, а також надійності кріплення газових балонів та кронштейнів.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...