Главная Обратная связь

Дисциплины:






ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОЕКТУ



 

До основних техніко-економічних показників проекту перетину магістралей в різних рівнях відносяться:

1) вартість будівництва перетину, грн.;

2) річні дорожні витрати, грн.;

3) річні транспортні витрати, грн.;

4) річні дорожньо-транспортні витрати, грн.;

5) термін окупності капіталовкладень, роках.

Вартість будівництва перетину встановлюється кошторисно-фінансовим розрахунком.

Річні дорожні витрати визначають як витрати, які складаються з щорічних витрат на реновацію і капітальний ремонт земляного полотна Дз, щорічних витрат на капітальний і середній ремонт та утримання дорожніх одягів Дод і щорічних витрат на ремонт та утримання штучних споруд Дшт.сп:

 

Д = Дз + Дод + Дшт.сп. (14.1)

 

Щорічні витрати на реновацію і капітальний ремонт земляного полотна визначаються за формулою:

 

Дз = 0,01 х Сз х рз,(14.2)

де Сз – вартість влаштування земляного полотна, грн.;

рз – щорічний процент відчислень на реновацію і капітальний ремонт земляного полотна (на основі досвіду утримання приймається 0,35 - 0,45 %).

Щорічні витрати на утримання і ремонт дорожніх одягів визначається за формулою:

 

Дод = 0,01 ´ Сод х (р12) + F х a,(14.3)

 

де Сод – вартість влаштування дорожніх одягів, в грн.;

р1 – щорічний процент відрахувань на реновацію і капітальний ремонт дорожніх одягів (для асфальтобетонних покриттів 5,0 - 5,5 %);

р2 – щорічний процент відрахувань на поточний ремонт (за досвідом утримання дорожніх одягів з асфальтобетонним покриттям 1,0 - 1,5 %);

F – площа дорожнього покриття на перетині магістралей, м2;

а– вартість утримання м2 дорожнього покриття перетину, грн.

Щорічні витрати на утримання і ремонт штучних споруд перетину магістралей визначається за формулою:

 

Дшт.сп = 0,01 ´ Сшт.сп х ршт.сп + F х b,(14.4)

 

де Сшт.сп – вартість будівництва штучних споруд перетину, грн.;

ршт.сп – щорічний процент відрахувань на реновацію і капітальний ремонт штучних споруд (2,0-2,5%);

F– площа штучних споруд, м2;

b – вартість утримання і поточного ремонту кв.м штучної споруди, грн.

Для визначення річних транспортних витрат необхідно встановити загальні межі для порівняння всіх розроблених альтернативних варіантів інженерно-планувальних вирішень перетину магістралей.

Такі межі встановлюються в кожному варіанті для кожного напрямку магістралей. Межею перетину в кожному конкретному напрямку вважається точка, з якої вирішення перетину починає (перестає) впливати на режим руху транспорту (транспортні засоби починають знижувати швидкість або після виїзду з території перетину набирають розрахункову швидкість).



Потім зі встановлених точок меж для кожного напрямку перетину вибирають найдальші точки від його центра, і приймають їх загальними для порівняння всіх розроблених варіантів.

Річні транспортні витрати Sтр на рух транспорту в межах перетину визначають за формулою

(14.5)

де Nij – річна інтенсивність руху транспорту через перетин в ij-напрямку
(i-напрям в’їзду до перетину, а j-напрям виїзду з нього), автом.;

Tij – затрати одного екіпажу на рух транспорту в межах перетину в
ij-напрямку, с;

S– опосередкована вартість однієї машино-години роботи транспорту, грн;

β – коефіцієнт добової нерівномірності руху транспорту.

Затрати часу на рух транспорту через перетин магістралей в ij-напрямку можна визначити за формулою

 

Tij = t1+ tг + tкр + tсер + tр + t2,(14.6)

 

де t1 та t2 відповідно час на рух транспортного засобу у відповідному напрямку у вільному режимі при в’їзді та виїзді за межі перетину, с;

tгтаtр – відповідно час на зміну режиму руху (гальмування та розгін) при в’їзді та виїзді з криволінійних ділянок малих радіусів, с;

tкр – час на проходження транспортним засобом криволінійних ділянок з’їздів малих радіусів, с;

tсер – час на проходження транспортним засобом ділянок з’їздів між сусідніми кривими різних радіусів з середньою швидкістю, с.

Для визначення затрат часу на рух транспортного засобу у вільному режимі в першу чергу слід визначити величину ділянок гальмування та розгону за формулами

lг = (Vр2 – Vкр2) / [2 g + f + i)]; (14.7)

lр = (Vр2 – Vкр2) / (2 a),(14.8)

 

де Vр – розрахункова швидкість руху транспорту на магістралях у вільному режимі, м/с;

Vкр – допустима швидкість руху транспорту на криволінійних ділянках з’їзду, м/с;

g– прискорення сили тяжіння, м/с2;

φ – коефіцієнт зчеплення колеса з покриттям проїжджої частини з’їзду;

f– коефіцієнт опору кочення;

i – поздовжній уклон ділянки з’їзду;

a – прискорення при розгоні транспортного засобу, м/с2.

Величину допустимої швидкості руху транспорту на криволінійних ділянках з’їзду знаходимо за формулою

 

Vкр = [ g Rп+ iп ) ]½ ,(14.9)

 

де R – радіус горизонтальної кривої на з’їзді, м;

φп– коефіцієнт поперечного зчеплення колеса з дорогою;

iп – поперечний уклон проїжджої частини на цій ділянці з’їзду.

Довжину ділянки кривої з’їзду знаходимо за формулою

 

Lкр = ΠR α / 1800,(14.10)

де α – центральний кут кривої, град.

Витрати часу t1, tкр, t2 на рух транспорту на ділянках з постійною швидкістю визначаємо за формулами

 

t1 = ( L1 – lг ) / Vр ;(14.11)

 

tкр = Lкр / Vкр ;(14.12)

 

t2 = ( L2– lр ) / Vр,(14.13)

 

де L1, L2 – відповідно відстані від межі перетину до початку першої горизонтальної кривої з’їзду і від кінця останньої горизонтальної кривої даного з’їзду до відповідної межі перетину, м.

Час, що витрачається для руху на ділянці гальмування від швидкості вільного режиму до швидкості руху на кривій та на ділянці розгону транспортного засобу від швидкості руху на останній кривій до швидкості вільного режиму визначаємо відповідно за формулами

 

tг = (Vр – Vкр) / [g + f + i)];(14.14)

 

tр = (Vр – Vкр) / a . (14.15)

Витрати часу на проходження ділянок з середньою швидкістю (як вказувалось вище, це ділянки між сусідніми горизонтальними кривими різних радіусів) визначаємо за формулою

tсер = 2 Lс /(Vкр1 – Vкр2),(14.15)

де Vкр1і Vкр2 – швидкості руху транспорту на сусідніх ділянках, м/с;

Lс – відстань між цими сусідніми ділянками, м.

Підрахунки річних транспортних витрат зручно вести, якщо заповнити форми-таблиці 4.1; 14.2; 14.3.

Таблиця 14.1

Таблиця інтенсивності руху транспорту в години „пік” на перетині магістралей за напрямками, автом./год (береться згідно з завданням на проектування)

Напрям в’їзду до перетину (i) Напрям виїзду з перетину магістралей (j)
       
  Nij    
       
       

 

Таблиця 14.2

Таблиця витрат часу на рух транспорту через перетин магістралей

за напрямками, сек. (береться згідно з підрахунками за формулою 14.6)

Напрям в’їзду до перетину (i) Напрям виїзду з перетину магістралей (j)
       
  Tij    
       
       

 

Таблиця 14.3

Таблиця підрахунку витрат часу на рух транспорту через перетин магістралей за напрямками і в цілому в години „пік”, сек

Напрям в’їзду до перетину (i) Напрям виїзду з перетину магістралей (j) Всього за напрямами в’їзду
         
  Nij Tij      
         
         
Всього за напрямами виїзду         i=n j=n ∑ ∑ Nij Tij i=1 j=1

Для отримання показників клітинок табл. 14.3 необхідно перемножити показники відповідних клітинок табл. 14.1 і 14.2. Зробивши суму клітинок останнього рядка отримаємо в правій нижній клітинці табл. 14.3 величину підсумкових річних витрат часу на рух транспорту в межах перетину, а зробивши суму клітинок останнього правого стовпчика, отримаємо можливість зробити контроль цих обчислень.

Щоб отримати підсумкові транспортні витрати на рух транспорту в межах перетину за формулою (14.5) необхідно отриману величину вказаної вище підсумкової клітинки табл. 14.3 перемножити на вираз 365 S / (3600 β).

Підсумкові річні дорожньо-транспортні витрати визначають як суму річних дорожніх і річних транспортних витрат, величини яких отримані за формулами (14.1) і (14.5).

Термін окупності капіталовкладень То для влаштування перетину магістралей в різних рівнях визначаємо за формулою (2.6). При цьому для визначення терміну окупності в даному випадку після аналізу можливих варіантів перетину в одному рівні вибирають можливий найкращий, і визначають тільки можливі непродуктивні підсумкові витрати за рахунок затримок транспорту в період руху в необхідних напрямках через цей варіант перетину магістралей в одному рівні (решту витрат не враховують).

При реконструкції перетину магістралей в різних рівнях термін окупності То капіталовкладень визначаємо за формулою

, (14.6)

де С– кошторисна вартість варіанта будівництва перетину магістралей в різних рівнях, грн.;

K – підсумкові річні втрати транспорту від затримок при проїзді через діючий перетин магістралей, грн;

Sтр0 і Sтр – річні транспортні витрати при проїзді через перетин магістралей до і після реконструкції, грн;

Д0і Д– річні дорожні витрати до реконструкції і після реконструкції перетину магістралей, грн;

m0і m – річні витрати на утримання перетину магістралей до реконструкції і після його реконструкції, грн.

При варіантному проектуванні перетину магістралей задачу оптимізації перетинів магістралей в різних рівнях можна вважати вирішеною, якщо досягнена наступна цільова функція

 

Е = F a + D + М + Р + Z + Sтp + Vдтпmin,(14.7)

 

де Е – щорічні економічні приведені витрати на влаштування та експлуатацію перетинів магістралей в різних рівнях, грн;

F– площа території перетину магістралей в різних рівнях, м2;

а – ринкова річна вартість одного кв. м території в місці розташування перетину магістралей, грн.;

D–річнідорожні витрати на зведення перетину в різних рівнях, грн;

М– річні експлуатаційні витрати на підтримання споруд перетину в різних рівнях в задовільному стані, грн;

Р– річні приведені витрати на заходи, які необхідно провести в зв’язкуз перекладкою підземних інженерних комунікацій, зносом будівель і споруд, їх поновленням на іншій території, переміщенням цінних історичних об’єктів та ін., грн.;

Z – річні приведені витрати на заходи пов’язані зі зниженням негативного впливу транспорту на навколишнє середовище, грн;

Sтр – річні транспортні витрати на рух транспорту в межах перетину магістралей, грн;

Vдтп – вірогідні щорічні втрати від дорожньо-транспортних пригод при влаштуванні варіантів перетину в різних рівнях, грн.

При варіантному проектуванні перетину магістралей слід визначати основні транспортно-експлуатаційні показники:

● площа території перетину магістралей в різних рівнях, – F, га;

● довжина магістралей, що пересікаються, –Lм, м;

● підсумкова довжина з’їздів в однобічному підрахуванні, – Lз, м;

● площа дорожніх покриттів магістралей, – Fм, м2;

● площа дорожніх покриттів з’їздів, – Fз, м2;

● загальна довжина шляхопроводів чи тунелів в однобічному підрахуванні, – Lшл, м;

● розрахункова швидкість руху транспортних засобів через варіант перетину в прямому, правоповоротному та лівоповоротному напрямках: Vпр,Vправ,Vлів, м/с(км/год);

● час пробігу транспортного засобу через варіант перетину в прямому, правоповоротному та лівоповоротному напрямках: Тпр,Тправ,Тлів, с;

● пропускна спроможність варіанту перетину в прямому, правоповоротному та лівоповоротному напрямках: Nпр,Nправ, Nлів, автом./год;

● рівень забезпечення безпеки руху на даному варіанті перетину Kдтп (імовірна кількість ДТП на 10 млн автом.).

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...