Главная Обратная связь

Дисциплины:






Зміст права пирватної власності на землю. Особливості володіння користування та розпорядження земельними ділянками



Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

2. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

3. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

4. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються

Право володіння надає власнику можливості здійснювати господарське «панування» над земельною ділянкою, а також право усувати всіх інших осіб від такої земельної ділянки. Ця правомочність створює юридичні передумови для здійснення власником інших правомочностей.

Право користування — це право власника використовувати корисні властивості землі з метою задоволення матеріальних/нематеріальних інтересів власника. Право користування земельною ділянкою її власником відрізняється від права використання земельних ресурсів не власником. Воно, як й інші правомочності власника, не може бути обмежене будь-якими термінами, здійснюється ним самостійно або через уповноважених представників і не припускає втручання у реалізацію функцій, пов’язаних з користуванням земельною ділянкою, інших суб’єктів права. Водночас земельні ділянки, що належать власникам, не можуть залишатися без використання. З урахуванням особливого значення земельних ресурсів для розвитку економіки нашої країни у Земельному кодексі (надалі – ЗК) закріплені вимоги щодо цільового, раціонального й ефективного використання власниками своїх земельних ділянок. У деяких випадках, передбачених законом, право користування земельними ділянками обмежується необхідністю виконання грунтоохоронних заходів, додержання екологічних вимог, правил добросусідства і обмежень, пов’язаних зі встановленням земельних сервітутів [5].

Право розпорядження — це право власника самостійно визначати долю належної йому земельної ділянки. На думку Андрейцева В.І., право розпорядження — це юридично забезпечена можливість громадян та інших осіб щодо вільного і самостійного використання належних їм на праві власності земельних ділянок згідно з їх цільовим призначенням на підставі легалізованої в установленому порядку земельно-правової документації для відчуження іншим особам на договірних засадах або передачі в оренду або для безперешкодного користування окремими земельними ділянками у порядку, встановленому чинним законодавством [1].

Потрібно зауважити, що право розпорядження земельними ділянками, на відміну від здійснення такої правомочності щодо іншого майна, є, з одного боку, дещо обмеженим (адже не можна здійснювати розпорядження земельною ділянкою шляхом її знищення, переробки тощо); а з іншого – припиненню права власності на землю передує завжди складний юридичний факт, що обумовлено особливостями землі як об’єкта права власності.

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...