Главная Обратная связь

Дисциплины:






Перспективи розвитку зеленого туризму в Україні



Українське село має надзвичайно багату історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані природою мальовничі ландшафти, а також лікувально-рекреаційні ресурси. Наші села багаті індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Водночас гострою проблемою багатьох сіл є зростаючий надлишок робочої сили. Враховуючи відсутність капіталовкладень на створення нових робочих місць у сільській місцевості України, на загальнодержавному рівні більше уваги варто приділяти тим галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей належить сільський туризм, який давно практикується в Україні. Адже в селах з відповідною рекреаційною базою завжди було багато відпочиваючих. Найбільше це стосується сіл, що розташовані на берегах річок, морів та в гірській місцевості.[4]

Зелений туризм в Україні має етап розвитку. І не даремно, в Україні відпрацьована схема по рекламі і роботі цього бізнесу і туристи з багатьох країн приїжджають до України саме для такого відпочинку. Не перший рік особисто спостерігаю, як біля зовні абсолютно непримітного будиночка, фото якого я бачила в буклеті «Зелений туризм в Криму», кожне літо відпочивають туристи на авто з німецькими номерами. По-друге, на нашій території величезна кількість красивих місць, де можна успішно реалізувати дані бізнес ідеї.

Сільський, зелений туризм:

1. Сприяє вирішенню основних соціально-економічних проблем села:

-зайнятість сільського населення;

-зростання доходів та підвищення життєвого рівня сільських жителів при відносно невеликих фінансових затратах;

-поліпшення благоустрою садиб та сіл, розвиток інженерної та соціальної інфраструктури;

-розширення асортименту присадибного господарства;

-реалізація на місці продукції особистого підсобного господарства як готових продуктів харчування;

-стимулювання охорони місцевих пам’яток, збереження місцевих звичаїв, фольклору, народних промислів;

-підвищення культурно-освітнього рівня сільського населення тощо.

2. Може бути джерелом поповнення місцевих бюджетів додатковими надходженнями, коли набере масового характеру.

3. Не вимагає значних інвестицій і використовує переважно приватні джерела капіталу. Капіталовкладення швидко скуповуються.

4. Розвантажує найбільш популярні туристичні центри, зменшуючи негативні екологічні наслідки надто інтенсивної туристичної діяльності.[5]

Саме завдяки використанню такої форми відпочинку багато країн Західної Європи зробили великий крок у розвитку економіки сільської місцевості. Районна Програма розвитку сільського, зеленого туризму на 2007-2010 роки розроблена відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про туризм», розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 року № 373-р «Про затвердження плану заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006-2010 роки», постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 року № 583 «Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки», Указу Президента України від 10.08.1999 року № 973/99 «Про основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року».



З давніх часів і до наших днів відомо, що багатство України в її багатих землях, в її прекрасній природі, які завжди були головним скарбом для її завойовників. За останні 5 років кількість туристів збільшилась втричі.

Саме завдяки великій кількості природних заповідників і національних природних парків, та і просто унікальних мальовничих місць, які подарувала ця земля, зелений туризм в Україні має всі передумови для свого розвитку.

У якому б напрямі Ви не подорожували, з півночі на південь або із заходу на схід, Ви неодмінно відмітите багатство природної краси, яка розкидана по території всієї України, будь-то національно значимі заповідники, неосяжні степи або сільські поля, усаджені соняшниками або золотавою пшеницею.

Перераховувати всі унікальні природні пам’ятки, на які багата Україна, можна дуже довго, адже її багатства не закінчуються всесвітньо відомими заповідниками і природними парками. Побачивши цю живописну красу, у Вас не залишиться ні краплі сумніву в тому, наскільки перспективний зелений туризм в Україні.

Цей різновид туризму сприяє розвитку малого бізнесу в аграрних регіонах, а сільським господарям дає можливість поліпшити своє фінансове положення. Розвиток зеленого туризму в нашій країні відбувається ще досить спонтанно. Але Союз просування розвитку зеленого туризму, створений в Україні в 1996 році, проводить інформаційну роботу, і всіляко сприяє, і допомагає в просуванні зеленого туризму в Україні на ринок туристичних послуг.

Найактивнішими регіонами, що розвивають зелений туризм на своїй території, вважається Закарпатський, Івано-франківський, Вінницький, Київський, Львівський, Полтавський і Кримський.

З кожним роком до цього списку додається все більша кількість регіонів, які роблять все можливе, аби зелений туризм досяг максимального розвитку на їх території.[6]

2.2.Сучасний стан зеленого туризму в Дніпропетровській області.
«Зелені садиби орієнтовані поки тільки на невеликі компанії чи родини, що приїздять ненадовго, на вихідні. Користуються послугами зазвичай корінні мешканці міста, що не мають родичів у селі або власних дач, і для яких виїзд на природу – справжня пригода. Зелений туризм поки що не приносить «зелених», іноземці відвідують регіон дуже рідко. Нещодавно одна з садиб приймала голландців, дзвонили, цікавились відпочинком у придніпровському селі німці. Ото і все. Заступник начальника обласного управління культури й туризму Петро Кармазін каже: щоб привабити грошовитих європейців, садиб та ремесел замало, слід розвивати сільську інфраструктуру, будувати нові дороги, дбати про транспортну мережу.

Розвиток країн, що розвиваються та країн пострадянського простору багато в чому залежить від обсягів іноземного інвестування. Одним із напрямків прямого іноземного інвестування до таких країн є ознайомлення із культурною спадщиною. Петриківський розпис є невід’ємним елементом культурної спадщини Дніпропетровської області та України в цілому. Петриківка та Петриківський розпис є цілим комплексом надбань українського народу, який є водночас культурною спадщиною світового значення.

Історія Петриківського розпису починається у XVIII столітті в однойменному поселенні Петриківка. На початку ХІХ століття розпис поширився на предмети домашнього побуту, посуд, скрині. У 1936 році Олександр Статива відкрив у селі школу Петриківського розпису. Після Великої Вітчизняної Війни творче об’єднання «Петриківка» та експериментальний цех. На даний час Петриківський розпис є відомим не тільки на території України, а й далеко за її межами, є візітівкою Дніпропетровської області та одним із ключових елементів бренду Дніпропетровської області. Він є унікальним явищем українського народного мистецтва, а тому можна вважати, що є культурною спадщиною не тільки України, а й світу.

На даний час в Дніпропетровській області реалізуються декілька проектів разом з ЄС та Програмою розвитку ООН в галузі.

Розвиток туристичних послуг та галузей не пов’язаних із промисловістю в регіоні дозволить залучити додаткові іноземні інвестиції, які можна буде направляти на розвиток регіону в цілому. В 2011 році (станом на жовтень) до Дніпропетровської області було залучено 8 млрд. $, що дає змогу вважати область – регіоном лідером із залучення іноземних інвестицій.

Дніпропетровська область має великий потенціал розвитку саме сфери послуг. Розвиток та збереження Петриківського розпису є яскравим прикладом того.

Основними іноземними інвесторами до Дніпропетровської області є:

 

 

Рис. 1. Країни найбільші інвестори до Дніпропетровської області (млн. дол.)

Як можна побачити із наведеної діаграми, то найбільшими інвесторами до Дніпропетровської області є країни Європейського союзу. Як було зазначено, на даний час на території Дніпропетровської області реалізується проект разом з ЄС та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», цей проект передбачає інвестування Європейським союзом 23 млн. євро на розвиток міс­це­вих громад. Селище Петриківка є одним із 261 партнерського регіону проекту, де сільські громади об’єдналися задля поліпшення умов водопостачання, охорони здоров’я, розвитку інфраструктури. За словами голови Дніпропетровської обласної ради Євгенія Удода, успішний розвиток регіону прямо залежить від розвитку громад.

У 2012 році Україна подала на розгляд ЮНЕСКО номінаційне досьє з метою подальшого включення Петриківського розпису до репрезентативного не­матеріального списку культурної спадщини світу як «Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне заняття живописом ХІХ–ХХІ ст.». Також у цьому році спільно із Дніпропетровською обласною радою та Міністерством іноземних справ України в контексті ініціативи України про надання Петриківському розпису статусу культурної спадщини ЮНЕСКО, Дніпропетровським національним музеєм імені Дмитра Яворницького та Дніпропетровським художнім музеєм була підготовлена та проведена виставка «Історія та сучасність Петриківського декоративного розпису».

В серпні 2012 року була проведена всеукраїнська виставка «Барвиста Україна, де були представлені досягнення України через окремі регіони. Від Дніпропетровської області та брали участь більш ніж 60 підприємств та наукових установ області, що представили 72 різновиди продукції, товарів та послуг. Новинкою виставці вперше була представлена «сенсорна карта» усіх міст та районів області, де можна отримати повну інформацію про соціально-економічний розвиток, культурну спадщину, проекти, що реалізуються на обраній території.

Недостатня кількість інформації про міста, села і райони Дніпропетровської області можна вважати гальмівним чинником ефективного розвитку експортного потенціалу Дніпропетровської області. Отже, на наш погляд, значна увага повинна приділятися рекламній кампанії області як серед українців так і поза межами України.

Соціально-культурне середовище відіграє важливу роль у розвитку усіх галузей економіки країни, впливає на інвестиційний та бізнес клімат всередині України. Петриківський розпис є найбільшим культурним надбанням України та світу. Він є брендом Дніпропетровської області. Внесення Петриківського розпису до списку нематеріальної культурної спадщини світу, співпраця із Європейським союзом та подальший розвиток інфраструктури с. Петриківка та збереження самобутнього Петриківського розпису, популяризація його у світі дозволить розвивати в Дніпропетровській області нові галузі економіки, зокрема туризм та «зелений туризм», що в свою чергу збільшить доходні частини як бюджету області, так і України в цілому. Такі заходи дозволять збільшити рівень видатків із бюджетів, підвищити заробітні плати в інших галузях еко­номіки, проводити модернізацію інших галузей тощо.

«На жаль, європейських туристів, які звикли до комфорту, не влаштовує інфраструктура у дніпропетровській області. Матеріально-технічна база регіону практично не створювалась для іноземців, тому тільки зараз починається будівництво, створення матеріально-технічної бази».[7]





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...