Главная Обратная связь

Дисциплины:






Виконавчо-розпорядчі органи, як правило, є обов’язковим учасником адміністративного процесу



Ознаки адміністративного процесу

l наявність чітко визначеної сфери виникнення, існування і припинення адміністративних справ (це сфера державного управління);

l особливі правила вирішення адміністративних справ, які закріплені в адміністративно-процесуальних нормах (нормативність адміністративного процесу);

l обов’язкова участь у вирішенні таких справ органів державного управління або їх посадових осіб;

Додержання принципів адміністративного процесу.

Принципи адміністративного процесу.

o законності;

o правової рівності;

o охорони інтересів держави та особи;

o публічності (офіційності);

o об'єктивної істини;

o гласності;

o обов'язковості державної мови і забезпечення права користування рідною мовою;

o швидкості й економічності;

o самостійності в ухваленні рішень;

o дотримання правових презумпцій адміністративного процесу (невинуватості й правомірності правової позиції громадянина.).

Поняття адміністративного процесу в адміністративно-правовій науці прийнято розглядати в широкому і вузькому розумінні.

n У широкому розумінні адміністративний процес — це встановлений законом порядок розгляду і вирішення індивідуально-конкретних (адміністративних) справ, що виникають у сфері державного управління, спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами) та, у відповідних випадках, загальними судами, а також процес розгляду справ у спеціалізованих — адміністративних судах, тобто адміністративне судочинство.

n У вузькому розумінні адміністративний процес розглядається як порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення і застосування до правопорушників адміністративних стягнень, а також розгляд справ із застосуванням заходів адміністративного примусу загалом.

Виділяють п’ять груп суб’єктів адміністративного процесу:

n 1. Громадяни мають загальну правосуб’єктність в будь-якій галузі управлінської сфери: господарській, соціально-культурній, адміністративній, політичній, що породжує в усіх інших суб’єктів адміністративного процесу обов’язок додержуватись їхніх прав.

n 2. Виконавчо-розпорядчі органи відіграють визначну роль у вирішенні індивідуально-конкретних справ. Адміністративно-процесуальна правосуб’єктність виконавчо-розпорядчих органів поділяється на загальну, галузеву та спеціальну.

Загальну правосуб’єктність мають ті органи , до компетенції яких входить вирішення широкого кола справ, незалежно від їх галузевої компетенції (місцеві адміністрації, виконкоми Рад депутатів).

Галузеву - мають органи, до завдань яких входить вирішення справ у рамках галузі (відділи і служби міністерств).



Спеціальну - мають органи, які створені спеціально для вирішення вузького кола справ (адміністративна комісія районної державної адміністрації).

Виконавчо-розпорядчі органи, як правило, є обов’язковим учасником адміністративного процесу.

n 3. Об’єднання громадян - правосуб’єктність яких закріплена в Законі ”Про об’єднання громадян”. Вона виникає при реалізації ними своїх прав ( захист інтересів членів громадської організації), а також у випадках застосування санкцій (штраф, попередження, тимчасова заборона діяльності, примусовий розпуск).

n 4.Посадові особи і державні службовці. Їхня адміністративно-процесуальна правосуб’єктність зумовлена двома обставинами:

по-перше, важливе значення має належність державних службовців до певної категорії керівників або спеціалістів, так як правосуб’єктність керівника ширша, ніж спеціаліста;

По-друге, велику роль відіграє зміст посадових прав і обов’язків (голова районної держадміністрації і начальник управління міністерства належать до однієї категорії (3), але їхня правосуб’єктність різна).

Інші державні органи та їх посадові особи. Так, районні (міські) судді одноосібно розглядають ряд справ про адміністративні правопорушення (ст. 221 КпАП), в органах прокуратури ведеться провадження по скаргах та заявах громадян, порушується дисциплінарне провадження щодо посадових осіб тощо.

За характером процесуального статусу всі суб’єкти поділяються на:

суб’єкти, що вирішують справу (органи виконавчої влади, суд);

суб’єкти, відносно яких вирішується справа (будь-які суб’єкти, як органи, так і особи);

допоміжні учасники процесу (свідки, постраждалі, експерти, перекладачі, адвокати).

Структура адміністративного процесу –

Сукупність окремих проваджень, кожне з яких становить певну єдність послідовно здійснюваних дій і процедур, спрямованих на розгляд і вирішення індивідуально-конкретних (адміністративних) справ.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...