Главная Обратная связь

Дисциплины:






Земельний кодекс України



Стаття 8. Повноваження обласних рад у галузі земельних
відносин

До повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на
території області належить:

а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності
територіальних громад;

в) забезпечення реалізації державної політики в галузі
використання та охорони земель;

г) погодження загальнодержавних програм використання та
охорони земель, участь у їх реалізації на відповідній території;

ґ) затвердження та участь у реалізації регіональних програм
використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель;

д) координація діяльності місцевих органів земельних
ресурсів;

е) організація землеустрою;

є) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо
встановлення та зміни меж районів, міст;

ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, що не входять до
складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не
утворена;

з) вирішення земельних спорів;

и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин
відповідно до закону.

Стаття 9. Повноваження Київської і Севастопольської міських
рад у галузі земельних відносин

До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у
галузі земельних відносин на їх території належить:

а) розпорядження землями територіальної громади міста;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у
власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель
комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної
власності в порядку, передбаченому цим Кодексом;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста;

д) припинення права користування земельними ділянками у
випадках, передбачених цим Кодексом;

е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих
земельних ділянок;

є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання
земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться
органами виконавчої влади;

ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах;

з) організація землеустрою;

и) координація діяльності місцевих органів земельних
ресурсів;

і) здійснення контролю за використанням і охороною земель
комунальної власності, додержанням земельного та екологічного
законодавства;

ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення
використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в
разі порушення ними вимог земельного законодавства;

й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу)
земельних ділянок;

к) внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної
Ради України щодо встановлення та зміни меж міст;



л) вирішення земельних спорів;

м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин
відповідно до закону.

Стаття 10. Повноваження районних рад у галузі земельних
відносин

До повноважень районних рад у галузі земельних відносин на
території району належить:

а) розпорядження землями на праві спільної власності
відповідних територіальних громад;

в) координація діяльності місцевих органів земельних
ресурсів;

г) забезпечення реалізації державної політики в галузі
охорони та використання земель;

ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних
проектів;

д) внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим,
обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів,
міст; е) вирішення земельних спорів;

е-1) встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до
складу відповідного району; є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин
відповідно до закону.

Стаття 11. Повноваження районних у містах рад у галузі
земельних відносин

Повноваження районних у містах рад у галузі земельних
відносин визначаються міськими радами.

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад у
галузі земельних відносин

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі
земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у
власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;


в) надання земельних ділянок у користування із земель
комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної
власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних
територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних
ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель
комунальної власності, додержанням земельного та екологічного
законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання
земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними
вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання
земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним
поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання
земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і
зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин
відповідно до закону.

 

55.

Інтернет

В Українській державі відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

З огляду на конституційне твердження, таке поняття як «контроль за використанням та охороною землі» є достатньо суттєвим для того, щоб чітко та правильно розуміти та застосовувати його зміст.

Досягнення основних завдань управління земельним фондом, з метою його збереження і раціонального використання, можливе через реалізацію його визначальної функції – контролю за використанням та охороною земель.

Земельний контроль є одним із важливих засобів реалізації конституційного положення про визнання земель «основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави» , закріпленого у ст. 14 Основного Закону України [1].

Контроль за використанням і охороною земель – це врегульована правовими нормами діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань, спрямована на забезпечення раціонального використання та охорону земель.

Положеннями Земельного кодексу України визначені основні положення здійснення контролю за використанням і охороною земель. Відповідно до ст. 187 ЗК України [2] контроль за використанням і охороною земель полягає у забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Земельний кодекс України і Закон України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 р. [3] поділяє контроль за використанням і охороною земель в Україні на державний, самоврядний і громадський. Виділення цих видів здійснюється за суб’єктом здійснення контролю. Дія ст. 187 ЗК України поширюється на всіх суб’єктів земельних відносин: «органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації і громадян» та охоплює всі землі в межах території України, незалежно від форм власності на них та їхнього цільового призначення [2].

Не применшуючи ролі самоврядного та громадського контролю, найбільшої уваги потребує державний контроль за використанням та охороною земель, оскільки він є визначальним у суспільних відносинах. Саме державний контроль є механізмом впровадження земельної політики в життя, механізмом випробування чинних законів та засобом виявлення і виправлення помилок, які заважають досягненню управлінських цілей. Вирішення проблем організації земельного контролю та його чіткої правової регламентації, підвищення ефективності діяльності органів влади у сфері контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення, їхньої взаємодії з іншими правоохоронними органами при виявленні правопорушень, здійснення ними запобіжної діяльності є визначальними чинниками зростання його ефективності.

Державний контроль як багатогранне явище перебуває у постійному розвитку та підлягає змінам, які нині вимагають перегляду певних положень земельного та адміністративного законодавства, що регулюють контрольну діяльність у галузі земельних відносин, з огляду на окремі прогалини законодавства та декларативний характер деяких норм.

Основою для визначення принципів контролю за використанням та охороною земель є встановлені загальні принципи контролю. Принципами контролю є законність, систематичність, дієвість, оперативність, об’єктивність, всебічність, глибина, гласність, загальність, реальність.

Принципи контролю за використанням та охороною земель мають свої специфічні властивості у галузі земельних ресурсів [7, С. 70].

Основними принципами контрольної діяльності у галузі використання та охорони земель є: принцип законності; принцип систематичності; своєчасності контролю; всебічності та об’єктивності; гласності; результативності (дієвості); повноти; доцільності; забезпечення раціонального використання та охорони земель; пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних ресурсів над економічними інтересами; повне відшкодування шкоди, завданої довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України; поєднання заходів економічного стимулювання і відповідальності у сфері використання та охорони земель.

Серед принципових засад здійснення контролю за використанням та охороною земель в умовах становлення в Україні засад ринкової економіки – «раціональне використання земель» як мета державного, самоврядного й громадського контролю за використанням та охороню земель.

Проте наведена система принципів земельного контролю потребує певного коригування з метою більш повного врахування особливостей ринкового етапу розвитку як економіки країни загалом, так і результатів реформування земельних відносин. У зв’язку з цим слід доповнити систему принципових засад здійснення контрольної діяльності у галузі використання та охорони земель ще одним принципом – принципом недопущення необґрунтованого втручання у діяльність власників і користувачів землі щодо використання земельних ділянок за їхнім цільовим призначенням (або як називає його Т. С. Кичилюк принципом «делікатності» [10, С. 153]).

Мета контролю за використанням та охороною земель збігається з метою всієї екологічної діяльності – збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь, а тому завдання земельного контролю визначаються основними формами діяльності щодо охорони земель, якими є організація раціонального землекористування, охорона земель та забезпечення екологічної безпеки, які тісно пов’язані між собою.

Контроль за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення повинен вміщувати в себе всі аспекти діяльності агропромислового комплексу, оскільки подальше підвищення його діяльності вимагає вдосконалення прийомів та методів організації використання й охорони родючих сільськогосподарських угідь, що застосовуються на практиці.

 

Земельний кодекс

Глава 32

Контроль за використанням та охороною земель

Стаття 187. Завдання контролю за використанням та
охороною земель

Контроль за використанням та охороною земель полягає в
забезпеченні додержання органами державної влади, органами
місцевого самоврядування, підприємствами, установами,
організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Стаття 188. Державний контроль за використанням та
охороною земель

1. Державний контроль за використанням та охороною земель
здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю)
в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства
про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику із здійснення державного нагляду
(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища,
раціонального використання, відтворення і охорони природних
ресурсів.

2. Порядок здійснення державного контролю за використанням та
охороною земель встановлюється законом.

Стаття 189. Самоврядний контроль за використанням та
охороною земель

Самоврядний контроль за використанням та охороною земель
здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та
обласними радами.

Стаття 190. Громадський контроль за використанням та
охороною земель

Громадський контроль за використанням та охороною земель
здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються
відповідними органами місцевого самоврядування, центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому
комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у
сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на
підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої
влади, що забезпечують формування державної політики у сферах
нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони
навколишнього природного середовища.

 

 

56. Регулює закон Про державний контроль за використанням
та охороною земель Стаття 2.
Основні завдання державного контролю
за використанням та охороною земель

Основними завданнями державного контролю за використанням та
охороною земель є:

забезпечення додержання органами державної влади, органами
місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами
земельного законодавства України;

забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та
раціонального використання земель;

запобігання порушенням законодавства України у сфері
використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень
і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;

забезпечення додержання власниками землі та
землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та
використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню
родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу,
водних та інших природних ресурсів.

Стаття 3. Основні принципи здійснення державного контролю
за використанням та охороною земель

Основними принципами здійснення державного контролю за
використанням та охороною земель є:

забезпечення раціонального використання та охорони земель як
основного національного багатства, що перебуває під особливою
охороною держави;

пріоритет вимог екологічної безпеки у використанні земельних
ресурсів над економічними інтересами;

повне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок
порушення земельного законодавства України;

поєднання заходів економічного стимулювання і
відповідальності у сфері використання та охорони земель.

Стаття 4. Земля як об'єкт державного контролю та охорони

Об'єктом державного контролю за використанням та охороною
земель є всі землі в межах території України.

Стаття 5. Органи, які здійснюють державний контроль за
використанням та охороною земель, дотриманням
вимог законодавства України про охорону земель,
проведення моніторингу родючості ґрунтів

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх
категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої
влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері
нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України
про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади,
який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення
державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього
природного середовища, раціонального використання, відтворення і
охорони природних ресурсів. Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського
призначення та агрохімічну паспортизацію земель
сільськогосподарського призначення проводить центральний орган
виконавчої влади з питань аграрної політики.Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері земельних
відносин, при проведенні моніторингу родючості
ґрунтів

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері земельних відносин при
проведенні моніторингу родючості ґрунтів на землях
сільськогосподарського призначення належать:

організація розроблення та впровадження загальнодержавних і
регіональних програм із збереження, відтворення та охорони
родючості ґрунтів;

розроблення та впровадження ґрунтозахисних та
екологобезпечних технологій виробництва сільськогосподарської
продукції;

забезпечення спостереження за зміною показників якісного
стану ґрунтів у результаті проведення господарської діяльності на
землях сільськогосподарського призначення; проведення моніторингу родючості ґрунтів та агрохімічної
паспортизації земель сільськогосподарського призначення;

забезпечення формування національного, регіонального та
місцевих інформаційних банків даних про стан ґрунтів земель
сільськогосподарського призначення; забезпечення ведення балансу потреби і надходження пестицидів
та агрохімікатів в Україну, погодження технічних умов та питань
щодо їх ввезення; розроблення і сприяння впровадженню механізму економічного
стимулювання застосування ґрунтозахисних технологій та підвищення
родючості ґрунтів;

ведення інформаційного банку даних про стан ґрунтів земель
сільськогосподарського призначення; вирішення інших питань відповідно до закону.

Стаття 9. Організація і здійснення державного контролю
за використанням та охороною земель, дотриманням
вимог законодавства України про охорону земель
та проведення моніторингу ґрунтів

Державний контроль за використанням та охороною земель,
дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і
моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

проведення перевірок;

розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і
рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних
гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою
підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з
використанням та охороною земель;

проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації
земель сільськогосподарського призначення.

Стаття 10. Повноваження державних інспекторів у сфері
державного контролю за використанням та охороною
земель та дотриманням вимог законодавства України
про охорону земель

Державні інспектори у сфері державного контролю за
використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства
України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством
порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та
користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо
використання та охорони земель;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань
використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства
України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також
про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у
випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила
відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику
земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні
правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання
вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до
законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також
подавати в установленому законодавством України порядку до
відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних
осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника
земельного законодавства на місці вчинення правопорушення
доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу
сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника
та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для
одержання від них усних або письмових пояснень з питань,
пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового
розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких
вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування,
звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для
запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання
позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і
лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи
тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими
закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за
використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства
про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до
закону.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...