Главная Обратная связь

Дисциплины:






Усунення недоліків судового рішення судом, що його ухвалив



Суд, який ухвалив рішення, не має права сам змінити або скасувати його (ч. 2 ст. 218 ЦПК). Якщо в ухваленому рішенні допущені помилки, їх може виправити тільки суд вищестоящої інстанції. Винятками є лише можливість суду першої інстанції, що ухвалив заочне рішення, переглянути його за підстав, передбачених ст. 229 ЦПК, а також перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами (ч. 1 ст. 363 ЦПК) судом, що ухвалив остаточне рішення, з урахуванням ч. 5 ст. 21 ЦПК.

Разом з тим, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив. До типових недоліків рішень суду відноситься їх неповнота або недостатня зрозумілість. Ці недоліки можуть бути усунені шляхом ухвалення додаткового рішення чи роз'яснення рішення. Крім того для усунення недоліків судового рішення передбачена норма щодо виправлення описок та арифметичних помилок.

Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні. Опискою називається зроблена судом механічна помилка у визначенні об'єкта присудженого, сторони, строку виконання рішення тощо. Помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, - як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Розгляд цього питання провадиться у судовому засіданні з додержанням порядку розгляду цивільних справ. У судове засідання викликаються особи, які беруть участь у справі, однак їх неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про виправлення описок чи арифметичних помилок у судовому рішенні має бути розглянута протягом десяти днів з дня її надходження (ст. 219 ЦПК).

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд немає права змінювати його зміст, він лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення. Проте, якщо неправильне визначення стягнутої суми є наслідком застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає (п. 19 постанови ВСУ від 18.02.2009 р. № 14).

Після внесення виправлень описок чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, а у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв'язку з постановленням відповідної ухвали.



Способом виправлення такого недоліку рішення суду, як його неповнота, є ухвалення додаткового рішення суду. Останнє може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК, а саме: і) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 ЦПК; 4) судом не вирішено питання про судові витрати. Цей перелік є вичерпним, і в разі порушення питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Суд може ухвалити додаткове рішення за заявою осіб, які беруть участь у справі, або ж з власної ініціативи. Відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд повідомляє сторони про розгляд питання щодо ухвалення додаткового рішення, однак їх присутність не є обов'язковою. Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені у судовому засіданні. У разі скасування судом вищої інстанції основного рішення у справі ухвалене додаткове рішення також втрачає силу.

Роз'яснення рішення суду (ст. 221 ЦПК) надається тоді, коли зміст рішення викладено нечітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого його реалізація ускладнюється. Ініціаторами звернення до суду з відповідною заявою можуть бути особи, які брали участь у справі, а також державний виконавець. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, протягом десяти днів, і в ухвалі про роз'яснення рішення суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до примусового виконання. У разі порушення у заяві про роз'яснення рішення питання про зміну рішення або внесення до нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення. (Див. рис. 19)





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...