Главная Обратная связь

Дисциплины:






Публікації документа 2 страница. 6. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців



 

6. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для
всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до
виконання службових обов'язків. Ці дні згідно з планами, а також
вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення
культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігор.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової
служби та курсантів (слухачів) вищих військових навчальних
закладів, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та
неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром
(начальником), як правило, протягом наступного тижня.
Військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам
(слухачам) вищих військових навчальних закладів при виконанні
обов'язків військової служби у зазначені дні час відпочинку
встановлюється відповідним командиром (начальником).

{ Стаття 10 в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }

Стаття 10-1. Право військовослужбовців на відпустки.
Порядок надання військовослужбовцям
відпусток та відкликання з них

 

1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, надаються щорічні основні відпустки із
збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням
грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового
забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для
військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні
до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років -
35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів;
понад 20 календарних років - 45 календарних днів. Час для проїзду
до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається.
Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних
основних відпусток не враховуються.

 

2. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного
року. В особливих випадках з дозволу прямого начальника,
уповноваженого Міністром оборони України, керівниками центральних
органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють
керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до
законів України, керівниками правоохоронних органів та керівниками
розвідувальних органів України, щорічна основна відпустка за
минулий рік надається в першому кварталі наступного року, якщо
раніше її не було надано.

 

Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за
контрактом, тривалість щорічної основної відпустки в році початку
військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини
тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту
1 цієї статті, за кожний повний місяць служби до кінця
календарного року. При цьому військовослужбовцям, які мають право
на відпустку тривалістю 10 календарних днів і більше, оплачується
вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах
України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відпустка тривалістю менш як 10 календарних днів за бажанням
військовослужбовця може бути надана йому одночасно із щорічною
основною відпусткою в наступному році. У такому самому порядку
надається щорічна основна відпустка і військовослужбовцям, які
перебували у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею
трирічного віку.



 

3. За бажанням військовослужбовців, крім курсантів (слухачів)
вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних
закладів, які мають у своєму складі військові інститути,
факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки,
щорічна основна відпустка може надаватися їм частинами, не більше
двох, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не
менше 24 календарних днів.

 

4. Військовослужбовцям, виконання обов'язків військової
служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та
інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих
природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних
умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, крім
військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна
додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального
забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки
визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та
не може перевищувати 15 календарних днів.

 

Перелік місцевостей з особливими природними географічними,
геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових
посад, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з
підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням,
ризиком для життя і здоров'я, а також порядок надання та
тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу
проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом
Міністрів України.

 

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання
щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього
пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із
збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за
однією з підстав за вибором військовослужбовця.

 

5. Військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної
основної або щорічної додаткової відпустки, зазначена відпустка
продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї
відпустки.

 

6. Курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів,
а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі
військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри
військової підготовки, щороку надаються канікулярні відпустки:
зимова - тривалістю до 14 календарних днів та літня -
30 календарних днів. Тривалість таких відпусток не залежить від
вислуги років.

 

У разі наявності навчальної заборгованості у курсантів вищих
військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів,
які мають у своєму складі військові інститути, факультети
військової підготовки, кафедри військової підготовки, канікулярна
відпустка надається їм після ліквідації заборгованості в межах
строків, установлених графіком навчального процесу. При цьому
тривалість літньої відпустки не може бути меншою ніж
15 календарних днів.

 

Курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів, а
також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі
військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри
військової підготовки, крім канікулярних відпусток, зазначених в
абзаці першому цього пункту, можуть надаватися додаткові відпустки
для лікування у зв'язку з хворобою або за сімейними обставинами в
порядку, передбаченому пунктами 9-11 цієї статті.

 

7. Військовослужбовцям, які перебувають у довготривалому
відрядженні за межами України, крім військовослужбовців строкової
військової служби, дозволяється за їх бажанням об'єднувати щорічні
основні відпустки за два роки. У цьому разі загальна тривалість
об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.

 

8. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням,
творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до
Закону України "Про відпустки" ( 504/96-ВР ). Інші додаткові
відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених
відповідними законами України.

 

У разі якщо Законом України "Про відпустки" ( 504/96-ВР ) або
іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток
без збереження заробітної плати, такі відпустки
військовослужбовцям надаються без збереження грошового
забезпечення.

 

9. Відпустка за сімейними обставинами без збереження
грошового забезпечення надається військовослужбовцю у таких
випадках:

 

1) укладення ним шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;

 

2) тяжкого стану здоров'я або смерті рідних по крові або по
шлюбу:

 

а) дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи),
сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри)
військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на
вихованні якої перебував військовослужбовець, - тривалістю до
7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до
місця проведення відпустки та назад;

 

б) інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без
урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення
відпустки та назад;

 

3) пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю
військовослужбовця або осіб, зазначених у підпункті 2 цього
пункту, - тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу,
необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;

 

4) в інших виняткових випадках, коли присутність
військовослужбовця в сім'ї необхідна, за рішенням командира
(начальника) військової частини - тривалістю до 3 календарних днів
без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення
відпустки та назад. Така відпустка може надаватися один раз
протягом календарного року.

 

10. За рішенням командира (начальника) військової частини
військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової
служби, можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з
інших поважних причин без збереження грошового забезпечення
загальною тривалістю не більш як 15 календарних днів на рік.

 

11. У зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається
відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального
забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії.
Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання.
Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в
закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з
хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків,
коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування
на лікуванні).

 

Після закінчення встановленого безперервного перебування на
лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування
у зв'язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду
військово-лікарською комісією для вирішення питання про
придатність його до військової служби.

 

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з
військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою не
надається.

 

12. Військовослужбовцям строкової військової служби, які
проходять військову службу на кораблях, суднах і в берегових
частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил
України та Морської охорони Державної прикордонної служби України,
за весь період проходження військової служби надається відпустка
тривалістю 10 календарних днів без урахування часу, необхідного
для проїзду до місця проведення відпустки та назад, але не раніш
як через 3 місяці проходження ними строкової військової служби.

 

13. Дружині (чоловіку) військовослужбовця щорічна основна
відпустка за її бажанням надається у зручний для неї (нього) час
одночасно із щорічною основною відпусткою військовослужбовця.

 

14. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, які звільняються з військової служби, за
винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом
здоров'я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій
особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням
організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з
розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають
право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць
служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки
таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів,
їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і
назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах
України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
{ Абзац перший пункту 14 статті 10-1 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }

 

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом
здоров'я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій
особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням
організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові
відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені
пунктами 1 та 4 цієї статті. { Абзац другий пункту 14 статті 10-1
із змінами, внесеними згідно із Законом N 4711-VI ( 4711-17 ) від
17.05.2012 }

 

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому
цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання
ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується
грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної
відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі
військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

 

У разі звільнення військовослужбовця до закінчення
календарного року, за який він уже використав щорічну основну та
щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі
служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з безпосереднім
підпорядкуванням близькій особі або у зв'язку із скороченням
штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу
командира (начальника) військового з'єднання чи частини, керівника
органу військового управління, вищого військового навчального
закладу, установи та організації провадиться відрахування із
грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в
рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після
звільнення військовослужбовця. { Абзац четвертий пункту 14 статті
10-1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1900-VI
( 1900-17 ) від 16.02.2010, N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }

 

У разі смерті військовослужбовця відрахування з його
грошового забезпечення за використані дні відпустки не
провадяться.

 

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, накази про звільнення яких підписано в минулому
році, але не виключеним із списків військової частини, відпустки
за період служби в поточному році не надаються.

 

15. У разі звільнення військовослужбовців зі служби (крім
звільнення через службову невідповідність, у зв'язку з
обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким
призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі,
позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні
посади, у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду щодо
притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне
правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених
Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції"
( 3206-17 ), у зв'язку з позбавленням військового звання в
дисциплінарному порядку, а також у зв'язку із систематичним
невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та невикористання
ними щорічної основної відпустки за їх бажанням надається
невикористана відпустка з наступним звільненням їх зі служби.
Датою звільнення військовослужбовця зі служби у такому разі є
останній день відпустки. { Абзац перший пункту 15 статті 10-1 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 4711-VI ( 4711-17 ) від
17.05.2012, N 224-VII ( 224-18 ) від 14.05.2013 }

 

У разі звільнення військовослужбовця зі служби у зв'язку із
закінченням строку контракту невикористана ним щорічна основна
відпустка за його бажанням може надаватися й тоді, коли час цієї
відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. У цьому
випадку дія такого контракту продовжується до закінчення
відпустки.

 

16. Відкликання військовослужбовців із щорічних основних
відпусток дозволяється лише у разі оголошення мобілізації,
введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих
її місцевостях, а в інших випадках - за рішенням Міністра оборони
України, керівників центральних органів виконавчої влади та інших
державних органів, які відповідно до закону здійснюють керівництво
військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів
України, керівників правоохоронних органів та керівників
розвідувальних органів України, їх заступників та начальника
Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, а
також командувачів відповідних військових формувань, які за
посадою не є керівниками центральних органів виконавчої влади.
{ Абзац перший пункту 16 статті 10-1 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1900-VI ( 1900-17 ) від 16.02.2010 }

 

У разі відкликання військовослужбовця із щорічної основної
відпустки невикористана її частина надається йому, як правило, в
поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить
10 календарних днів і більше, військовослужбовцю оплачується
вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад в межах
України, але не далі пункту перебування, з якого його було
відкликано.

{ Закон доповнено статтею 10-1 згідно із Законом N 328-V
( 328-16 ) від 03.11.2006, в редакції Закону N 1014-V ( 1014-16 )
від 11.05.2007 }

Стаття 11. Право військовослужбовців на охорону здоров'я
та медичну допомогу

 

1. Охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується
створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження
військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії
небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки
та екологічної обстановки, які здійснюються командирами
(начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади
та органами місцевого самоврядування.

 

Турбота про збереження та зміцнення здоров'я
військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них
покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань,
інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і
військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків
військової служби.

 

Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які
призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають
право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у
військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці
щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться
лікувально-профілактичні заходи.

 

За відсутності за місцем проходження військової служби,
навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем
проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони
здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного
обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога
надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я
за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених
відповідно до законів України військових формувань та
правоохоронних органів.

 

Військовослужбовцям, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, медична допомога, санаторно-курортне лікування та
відпочинок надаються відповідно до законодавства.

 

2. Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців
строкової військової служби та курсантів (слухачів) вищих
військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів,
які мають військові навчальні підрозділи) за відсутності за місцем
їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров'я
отримують медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони
здоров'я.

 

Члени сімей військовослужбовців та осіб, звільнених у запас
або у відставку, а також військовослужбовців, які загинули
(померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження
військової служби або постраждали у полоні в ході бойових дій
(війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання
миру і безпеки, якщо ці особи прослужили у Збройних Силах України,
інших утворених відповідно до законів України військових
формуваннях та правоохоронних органах не менш як 20 календарних
років, мають право на медичне обслуговування у закладах
Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до
законів України військових формувань та правоохоронних органів.
{ Абзац другий пункту 2 статті 11 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5286-VI ( 5286-17 ) від 18.09.2012 }

 

Направлення військовослужбовців та членів їх сімей на
лікування за межі України здійснюється на загальних підставах у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

3. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової
військової служби) та члени їх сімей мають право не більше одного
разу на рік на санаторно-курортне лікування та відпочинок у
санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських
базах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до
законів України військових формувань та правоохоронних органів з
пільговою оплатою вартості путівок у розмірах та порядку,
встановлених Кабінетом Міністрів України. Таким же правом
користуються члени сімей військовослужбовців, які загинули
(померли) або пропали безвісти під час проходження військової
служби. До таких членів сімей належать: батьки, дружина (чоловік),
неповнолітні діти, а також діти - інваліди з дитинства (незалежно
від їх віку). { Абзац перший пункту 3 статті 11 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 -
зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного
Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

 

Військовослужбовцям, які направляються до санаторію для
продовження лікування відповідно до висновків військово-лікарської
комісії після лікування в госпіталях, путівки надаються
безоплатно.

 

Військовослужбовці строкової військової служби, курсанти
(слухачі) вищих військових навчальних закладів та курсанти вищих
навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи,
навчальних центрів (частин), військовослужбовці-жінки за наявності
медичних показань забезпечуються безоплатним санаторно-курортним
лікуванням.

 

Військовослужбовці, які отримали захворювання, пов'язане з
виконанням обов'язків військової служби, після лікування у
військово-медичному закладі охорони здоров'я мають право на
позачергове одержання путівок до санаторно-курортних та оздоровчих
закладів Міністерства оборони України, інших утворених відповідно
до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

 

Військовослужбовцям, зайнятим на роботах із шкідливими
умовами праці, а також при особливому характері їх служби,
військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок бойових дій,
учасникам бойових дій і прирівняним до них особам путівки для
санаторно-курортного лікування надаються у першу чергу.

 

Пенсіонери з числа військовослужбовців, які визнані
інвалідами I та II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з
проходженням військової служби, забезпечуються путівками для
санаторно-курортного лікування незалежно від виду пенсії, яку вони
отримують. Інваліди III групи, звільнені з військової служби за
станом здоров'я, які отримують пенсії по інвалідності,
забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування за
наявності медичних показань.

 

Порядок забезпечення путівками для санаторно-курортного
лікування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

4. Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових
дій, а також учасники бойових дій прирівнюються у правах до
інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни.

 

5. Військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами,
передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок,
охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків
з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у
разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування
у лікувальному закладі охорони здоров'я та в інших випадках
відсутності материнського піклування про дітей).

 

6. Військовослужбовці, звільнені з військової служби
внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків
військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на
обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони
здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України,
іншими утвореними відповідно до законів України військовими
формуваннями та правоохоронними органами.

 

7. Зміна підпорядкування, перепрофілювання військово-медичних
закладів охорони здоров'я, санаторно-курортних та оздоровчих
закладів Міністерства оборони України, Служби безпеки України,
Державної прикордонної служби України, інших утворених відповідно
до законів України військових формувань і правоохоронних органів
та відчуження нерухомого майна цих закладів забороняються.

{ Статтю 11 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 1138-VI
( 1138-17 ) від 17.03.2009 }
{ Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III
( 2171-14 ) від 21.12.2000, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003,
N 1768-IV ( 1768-15 ) від 15.06.2004; в редакції Закону N 328-V
( 328-16 ) від 03.11.2006 }

Стаття 12. Забезпечення військовослужбовців та членів
їх сімей жилими приміщеннями

 

1. Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями
або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для
отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до
вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР ( 5464-10 )
та іншими нормативно-правовими актами ( 1036-2012-п ). { Абзац
перший пункту 1 статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1510-VI ( 1510-17 ) від 11.06.2009 }

 

Військовослужбовці строкової військової служби розміщуються в
казармах (на кораблях) згідно із Статутом внутрішньої служби
Збройних Сил України ( 548-14 ). За ними зберігаються жилі
приміщення, які вони займали до призову на строкову військову
службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які
потребують поліпшення житлових умов.

 

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової
військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними,
забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні
відповідати вимогам житлового законодавства.

 

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі
20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення
для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація
за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення
або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу
проходження військової служби за умови, що ними не було
використано право на безоплатну приватизацію житла. { Абзац
четвертий пункту 1 статті 12 в редакції Закону N 1510-VI
( 1510-17 ) від 11.06.2009 }

 

У разі відсутності службового жилого приміщення
військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу,
які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у
шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах
у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних
гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні
відповідати вимогам, які пред'являються до гуртожитків, що
призначені для проживання одиноких громадян. Для інших
військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло
для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім'ї або
за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову
компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

 

Курсантам вищих військових навчальних закладів та військових
навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї,
надається жила площа в сімейних гуртожитках. У разі відсутності
таких гуртожитків їм виплачується за місцем проходження військової
служби грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...