Главная Обратная связь

Дисциплины:






Публікації документа 4 страница



{ Стаття 16 в редакції Законів N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006,
N 5040-VI ( 5040-17 ) від 04.07.2012 }

Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та
отримання одноразової грошової допомоги

 

1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16
цього Закону, право на призначення та отримання одноразової
грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого
(померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або
резервіста.

 

2. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого)
військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста
визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці
- відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ).
{ Закон доповнено статтею 16-1 згідно із Законом N 5040-VI
( 5040-17 ) від 04.07.2012 }

 

Стаття 16-2. Розмір одноразової грошової допомоги

 

1. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у
розмірі:

 

а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом
для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті)
військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у
випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього
Закону;

 

б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом
для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю
інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму,
встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення
військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного
прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних
осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III
групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

 

2. Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у
підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і
виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю,
військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня
втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом
Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5
пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової
допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум,
встановлений законом для працездатних осіб.

{ Закон доповнено статтею 16-2 згідно із Законом N 5040-VI
( 5040-17 ) від 04.07.2012 }

Стаття 16-3. Призначення і виплата одноразової грошової
допомоги

 

1. Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених
підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і
виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її
отримання. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1
цього Закону, від отримання одноразової грошової допомоги її
частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її
отримання.



 

2. У випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті
16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і
виплачується відповідним військовослужбовцям,
військовозобов'язаним або резервістам.

 

3. Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати
працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям,
військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в
індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я
відповідно до законодавства.

 

4. Якщо протягом двох років військовослужбовцю,
військовозобов'язаному або резервісту після первинного
встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без
встановлення інвалідності під час повторного огляду буде
встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати
працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової
допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням
раніше виплаченої суми.

 

5. У разі встановлення інвалідності або часткової втрати
працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцю,
особі, звільненій з військової служби, який (яка) на день
отримання інвалідності, визначення ступеня втрати працездатності
без встановлення інвалідності або на день його (її) звільнення з
військової служби обіймав (обіймала) посаду в державному органі,
установі, організації із залишенням на військовій службі, виплата
одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів цих
державних органів, установ, організацій, до яких він (вона) були
відряджені.

 

У такому самому порядку здійснюється виплата одноразової
грошової допомоги особам, які мають право на її отримання у разі
загибелі (смерті) військовослужбовця, якого було відряджено до
державного органу, установи, організації із залишенням його на
військовій службі.

 

6. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується
Міністерством оборони України, іншими центральними органами
виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими
формуваннями та правоохоронними органами, а також органами
державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними
органами, в яких передбачено проходження військової служби
військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних
зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому
резерві - резервістами.

 

7. Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової
грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової
грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими
нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за
однією з підстав за її вибором.

 

8. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової
допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його
протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

 

9. Порядок призначення і виплати одноразової грошової
допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

{ Закон доповнено статтею 16-3 згідно із Законом N 5040-VI
( 5040-17 ) від 04.07.2012 }

Стаття 16-4. Підстави, за якими призначення і виплата
одноразової грошової допомоги не здійснюються

 

1. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не
здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма
або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без
встановлення інвалідності військовослужбовця,
військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

 

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

 

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи
токсичного сп'яніння;

 

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої
шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення
особи до самогубства, встановленого судом);

 

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для
призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

{ Закон доповнено статтею 16-4 згідно із Законом N 5040-VI
( 5040-17 ) від 04.07.2012 }

Стаття 17. Відшкодування заподіяної шкоди

 

Відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і
матеріальної шкоди провадиться у встановленому законом порядку.

{ Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 328-V
( 328-16 ) від 03.11.2006 }

Стаття 18. Соціальні гарантії прав членів сімей
військовослужбовців

 

1. Члени сімей військовослужбовців строкової служби мають
переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі
при скороченні чисельності або штату працівників, а також на
першочергове направлення для професійної підготовки, підвищення
кваліфікації і перепідготовки з відривом від виробництва та
на виплату на період навчання середньої заробітної плати.

2. Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім
військовослужбовців строкової служби, виплачується за місцем
роботи грошова допомога в розмірі середньомісячної заробітної
плати при розірванні ними трудового договору у зв'язку з
переведенням чоловіка (дружини) на службу в іншу місцевість. При
тимчасовій втраті працездатності листки непрацездатності
оплачуються дружинам (чоловікам) військовослужбовців у розмірі 100
відсотків середньомісячної заробітної плати незалежно від
страхового стажу. { Дію другого речення частини другої статті 18
зупинено на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 ) від
20.12.2001; частина друга статті 18 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003; дію другого речення
частини другої статті 18 зупинено на 2004 рік згідно із Законом
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003; пункт 2 статті 18 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 328-V ( 328-16 ) від
03.11.2006 }

3. Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім
військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи,
необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період
проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було
можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10
років.


{ Пункт 4 статті 18 виключено на підставі Закону N 328-V
( 328-16 ) від 03.11.2006 }


5. Місцеві ради: { Абзац перший частини п'ятої статті 18 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2459-IV ( 2459-15 ) від
03.03.2005 }

працевлаштовують у першочерговому порядку дружин
військовослужбовців строкової служби у разі їх звільнення при
скороченні чисельності або штату працівників, при ліквідації,
реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи,
організації;

надають позачергово місця дітям військовослужбовців та дітям
військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти
під час проходження служби, у дитячих закладах за місцем
проживання;

забезпечують відселення із закритих та віддалених від
населених пунктів військових гарнізонів військовослужбовців,
звільнених в запас або у відставку.

6. Вдова (вдівець) загиблого або померлого
військовослужбовця, а також дружина (чоловік) військовослужбовця,
який пропав безвісти під час проходження військової служби, у разі
якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його)
неповнолітні діти або повнолітні діти - інваліди з дитинства,
батьки військовослужбовця, які перебували на його утриманні, мають
право на пільги, передбачені цим Законом.

{ Пункт 6 статті 18 в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від
03.11.2006 }

7. Кабінетом Міністрів України, місцевими радами,
підприємствами, установами, організаціями можуть встановлюватися й
інші пільги та гарантії соціального захисту сімей
військовослужбовців. { Частина сьома статті 18 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2459-IV ( 2459-15 ) від 03.03.2005 }

 

Розділ III
ПРАВО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НА ОСКАРЖЕННЯ НЕПРАВОМІРНИХ
РІШЕНЬ ТА ДІЙ, ОТРИМАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

 

Стаття 19. Право військовослужбовця на оскарження
неправомірних рішень та дій

 

Неправомірні рішення, дії (бездіяльність) органів військового
управління та командирів (начальників) можуть бути оскаржені
військовослужбовцями в порядку, передбаченому законами, статутами
Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

 

Стаття 20. Право військовослужбовців на правову допомогу

 

Військовослужбовцям гарантується право на захист у порядку,
встановленому законами України.

 

Судочинство у справах за участю військовослужбовців, які
проходять військову службу на території України, здійснюється
відповідно до законів України, а військовослужбовців, які
проходять військову службу за межами території України, -
відповідно до вимог міжнародних договорів, згода на обов'язковість
яких надана Верховною Радою України.

{ Розділ III в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }

Розділ IV
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ
ЗА ПОРУШЕННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ.
НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЦЬОГО ЗАКОНУ

 

Стаття 21. Відповідальність посадових осіб за порушення цього
Закону

 

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від
форм власності і підпорядкування, винні в порушенні цього Закону,
несуть відповідальність згідно із законом.

 

Стаття 22. Нагляд за додержанням цього Закону

 

Нагляд за додержанням цього Закону органами виконавчої влади,
органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими
особами здійснюється прокуратурою.

{ Розділ в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }

Розділ V
ФІНАНСУВАННЯ ВИТРАТ, ПОВ'ЯЗАНИХ З
РЕАЛІЗАЦІЄЮ ЦЬОГО ЗАКОНУ

 

Стаття 23. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією
цього Закону

 

Фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього
Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в
Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства
оборони України, розвідувальних органів України та інших
центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму
підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи,
інших джерел, передбачених законом.

 

Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом
надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання
відповідних бюджетних установ. { Статтю 23 доповнено частиною
другою згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 -
зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного
Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

 

{ Розділ в редакції Закону N 328-V ( 328-16 ) від 03.11.2006 }


Президент України Л.КРАВЧУК

 

м. Київ, 20 грудня 1991 року
N 2011-XII

Публікації документа

· Голос України від 10.01.1992

· Відомості Верховної Ради України від 14.04.1992 — 1992 р., № 15, стаття 190

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...