Главная Обратная связь

Дисциплины:






Еволюція органів державної податкової служби та модернізація їх інформаційно-аналітичної роботи



 

Відомо, що існує два основних шляхи розвитку і вдосконалення різних соціальних об’єднань – екстенсивний та інтенсивний. Перший пропонує розвиток і вдосконалення соціальної системи переважно за рахунок різних кількісних змін і відповідних перетворень. Для інформаційно-аналітичної роботи в органах ДПС України це означає, що разом із збільшенням кількості платників податків, ускладненням системи оподаткування та зростом кількості скоєних економічних правопорушень на обслуговуваній території повинна паралельно зростати й кількість податківців, які займаються інформаційно-аналітичною роботою, обліків тощо. Це в підсумку веде до підвищення видатків на утримання апарату ДПС, ускладнює процес управління і тощо.

Інтенсивний шлях вдосконалення пропонує внесення та практичну реалізацію науково обґрунтованих якісних змін в організаційні структури, технологічні операції обробки інформації та методи інформаційно-аналітичної діяльності ДПС України. Даний шлях розвитку безсумнівно має більш прогресивний характер, і тому доцільно зробити акцент саме на ньому. Звичайно, підвищення видатків також не можна буде уникнути, але ці видатки себе багатократно виправдають.

Еволюція системи оподаткування та податкової політики в 19902007 роках, багаточисленні зміни, які кожен рік вносилися в податкове законодавство, вирішували різні актуальні проблеми соціально-економічного розвитку країни.

Після створення у 1990 році податкової служби України майже відразу розпочався процес пошуку оптимальної структури податкових органів, модернізації та удосконалення діяльності її підрозділів.

Це й не дивно, тому що модернізація будь-якої сфери діяльності, в тому числі й податкової служби України, не може розглядатися як акт разового, одномоментного, хоча б і багаторічного характеру. Модернізація, виходячи з визначення,  це удосконалення, що відповідає сучасним вимогам , – явище багатофакторне, пов’язане та обумовлене багатьма об’єктивними та суб’єктивними причинами та наслідками, що по-різному проявляються у постійно змінюючих себе соціально-економічних ситуаціях, які залежать від конкретних умов та діяльності людей.

Одним із провідних напрямів та невід’ємною складовою модернізації податкової служби України протягом її існування стало вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності в органах податкової служби України. Науковці та практики погоджуються, що якісне вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності будь-якої соціальної системи залежить від створення та узгодження інформаційної системи управління

Досвід подібної роботи в Україні у науковій літературі до цього часу висвітлений недостатньо, тому доцільно розглянути окремі елементи такої діяльності, врахувавши аналогічний досвід Росії, як пострадянської країни, податкова служба якої розвивається паралельно з податковою службою нашої держави.



Ще на початку 2003 року ДПА України був затверджений наказ № 160 від 07.04.03 р. «Про стратегічний план розвитку податкової служби на період до 2013 року». Даний Стратегічний план виділяє основні цілі та шляхи реформування податкової служби України. Головна мета його – це удосконалення системи отримання державних доходів на засадах добровільного виконання платниками податків законодавства; компетентного, чесного, неупередженого адміністрування податків; підтримка розвитку підприємництва та економічного зростання [51].

Найбільш важливими заходами початкового періоду реалізації проекту модернізації податкової служби стали заходи організаційного характеру, був створений Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби .

У лютому 2003 р. Урядовий комітет економічного розвитку та з питань європейської інтеграції ухвалив Проект «Програма модернізації державної податковової служби України» (далі  Проект) та подав його на розгляд до Кабінету Міністрів України. Враховуючи те, що реалізація відповідних заходів у межах Проекту потребувала значних фінансових інвестицій, Уряд приймає рішення щодо залучення з цією метою позики Світового банку в межах міжнародної технічної допомоги Україні.

Головним організатором та учасником Проекту є з моменту його створення державна податкової служба України. Правова форма взаємодії між учасниками регламентується міжнародними угодами, діючим законодавством України, існуючою практикою реалізації аналогічних проектів.

Учасниками організаційної схеми реалізації Проекту також є Міністерство фінансів України, Урядовий комітет економічного розвитку та з питань європейської інтеграції, Міжнародний банк реконструкції та розвитку (у особі відповідального за проект), Наглядова рада з питань реалізації проекту, Групи реалізації та підтримки проекту, організації, що надають технічну допомогу та консультації, незалежні консультатнти, агенти з закупівлі апаратно-технічних засобів, аудиторські організації.

Державна податкова служба України бере участь в проекті у складі керівника проекту, робочих груп за напрямами діяльності, Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби, а також Департаментів та відділів центрального апарату ДПС України, які мають відношення до робіт, що проводяться в процесі виконання проекту.

Урядовий комітет економічного розвитку та з питань європейської інтеграції здійснює нагляд за впровадженням проекту та використанням коштів позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку та державного бюджету.

Крім здійснення нагляду, на Урядовий комітет економічного розвитку та з питань європейської інтеграції покладена відповідальність за проведення внутрішньовідомчих організаційних та управлінських реформ, координація діяльності різних зацікавлених відомств у вирішенні проблем, що потребують міжвідомчого узгодження. Урядовий комітет економічного розвитку та з питань європейської інтеграції допомагає комплексному плануванню та координує керівництво різними напрямами діяльності з модернізації податкових органів України.

Основними функціями Урядового комітету економічного розвитку та з питань європейської інтеграції в реалізації Проекту є:

 забезпечення досягнення цілей та завдань проекту, означених угодами між Урядом України, Світовим банком і ДПС України;

 розгляд і затвердження вагомих програм і загальної концепції Проекту;

 розгляд і подання на затвердження технічного завдання для Проекту та інших важливих проектних документів;

 подання та затвердження інстанцій Проекту та забезпечення його практичної реалізації (визначення основних та проміжних цілей та завдань Проекту, виділення необхідних фінансових, матеріальних ресурсів) з метою створення глобального плану модернізації ДПС України;

 забезпечення контролю над відповідністю робіт по Проекту цілям та завданням розвитку податкової системи України, практичним потребам регіональних податкових органів;

 координація роботи всіх структур ДПС України та інших організацій, що беруть участь у реалізації Проекту;

 забезпечення оперативної взаємодії з питань Проекту з керівними органами Світового банку;

 забезпечення оперативної взаємодії з питань Проекту з Урядом України та Міністерством фінансів України;

 формування та подання на затвердення бюджету Проекту на усіх стадіях його реалізації, розподілення фінансових та матеріальних ресурсів, здійснення загального контролю за їх використанням;

 забезпечення стратегічного контролю за виконанням проектних робіт (за строками, якістю, вартісними показниками), а також оперативного контролю з питань планування та координації та ін. [51].

Роль Світового банку в реалізації проекту полягає в тому, щоб забезпечити задовільне та своєчасне впровадження Проекту без затримок, які могли б викликати додаткові видатки. Банк здійснює цю функцію шляхом регулярного нагляду та перевірок наданої звітності, що дозволяє надавати допомогу позичальнику у вирішенні питань фінансування робіт, пов’язаних з впровадженням Проекту [165, с. 6-7].

Наглядова рада створена та працює відповідно до постанови Кабінету Міністрів України як незалежний орган для оцінювання ходу виконання Проекту, що було передбачено умовами Світового банку щодо надання відповідної позики. Метою місії Наглядової ради є здійснення незалежної оцінки стану реалізації Проекту. За результатами роботи Наглядова рада складає та подає Звіт місії Наглядової ради до Уряду, а також Голові ДПА України для ознайомлення, на основі якого розробляються висновки та рекомендації членів Наглядової ради [166].

За реалізацію проекту відповідають робочі групи за напрямами діяльності та Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби.

Реалізація Проекту розрахована на 10 років. У свою чергу, цей строк розподіляється на два періоди – фази.

Перша фаза (20032007 р.р.) – початок реорганізації податкових органів шляхом їх об’єднання, проведення серії «пілотних» проектів по основних напрямах діяльності податкових органів. Також планувалося провести удосконалення обліку платежів, обробку податкової звітності та докуметнообігу.

Друга фаза (20082013 р.р.) – завершення реорганізації податкових органів, введення нових операційних, управлінських процесів та інформаційно-аналітичних систем ДПС у загальнодержавному масштабі [167]. Згідно з Концепцією реформування податкової системи [82] цей строк подовжено до 2015 року.

У межах Проекту планується створити глобальну систему обслуговування платників податків, що передбачатиме надання якісного комплексу послуг для платників податків.

У Росії аналогічний проект здійснювався в 19952000 роках. І в процесі реорганізації виявилася необхідність створення нових організаційних структур, що не існували раніше в податковій системі – центрів обробки даних (далі  ЦОД) та перерозподілі функцій між ними та податковими інспекціями, а також створення нових організаційних структур по роботі з великими платниками податків .

Наприкінці реалізації проекту типові схеми організації регіональних інспекцій складалися з таких функціональних блоків організації інформаційно-технологічних процесів:

 блок загального забезпечення;

 блок інформаційно-аналітичної роботи;

 блок роботи з платниками податків;

 блок контрольної роботи.

Блок загального забезпечення підтримує функції, які реалізують завдання ресурсного забезпечення інспекції, які відповідають будь-якому типові та прямо не пов’язані зі специфікою діяльності (фінансове, господарське, кадрове забезпечення, безпека, архіви документів).

Блок інформаційно-аналітичної роботи містить у собі функції, які реалізують обробку податкової інформації (підтримку працеспроможності апаратно-програмних засобів, введення даних, ведення особових рахунків платників податків, експлуатацію завдань обробки даних, статистичну звітність).

Блок роботи з платниками податків поєднує функції, які реалізують передбачені податковим законодавством завдання інформаційного обміну інспекції з іншими учасниками податкових правовідносин (облік податків, приймання податкової звітності, поточне інформування платників податків щодо виконання ними податкових зобов’язань, інформування учасників податкових правовідносин щодо діючого законодавства та роз’яснювальна робота).

Блок контрольної роботи містить функції, які реалізують передбачені діючим законодавством повноваження інспекції з виявлення та усунення податкових правопорушень (перевірки, провадження по податкових та адміністративних справах, стягнення недоїмки, використання санкцій).

При розробці організаційних структур регіональних управлінь, враховувалося, що, з одного боку, вони повинні відображати особливості організації роботи інспекцій, з іншої – мати відповідні відмінності, оскільки відіграють здебільшого іншу роль у діяльності податкових органів. Так, додатково до перерахованих для місцевих інспекцій блоків, схеми орагнізації регіональних управлінь містять такі інформаційно-технологічні процеси:

 методичне забезпечення;

 контроль діяльності податкових інспекцій;

 аналіз та розвиток діяльності податкових органів регіону;

 ресурсне забезпечення;

 робота з великими та проблемними платниками податків;

 контроль виробництва та обігу алкогольної та тютюнової продукції;

 контроль обігу готівкових коштів;

 внутрішньовідомча контрольно-ревізійна робота;

 методологічна робота та ін. [169, с. 96133].

На нашу думку, досвід Росії стосовно пошуку оптимальної інформаційно-технологічної структури податкових інспекцій та управлінь є досить цікавим з щодо покращення інформаційно-аналітичної діяльності ДПС в Україні.

Звернення до функціональної побудови організаційної структури апарату управління саме по собі для нашої країни, як і для світового досвіду, не є чимось абсолютно новим. Широко відомий, наприклад, такий досвід у сфері наукової організації управлінської роботи в радянські часи 1920-х років, коли в ряді установ робота організовувалася за функціональним принципом, завдяки чому суттєво зросла оперативність, швидкість виконання різних завдань, управлінських і канцелярських робіт, скоротилася чисельність робітників, у тому числі й у сфері діяльності податкового контролю [170; 171, с. 12-19]. Наприклад, перебудова роботи на такій основі в Держподатку Наркомата фінансів СРСР дозволила зменшити кількість інстанцій з 21 до 7, пришвидшити доставку документів виконавцям на 60 %, скоротити штат на 10 % [172, с.291294; 171; 174, с. 56].

Таким чином, наголошує Ревун В.І., організація роботи податкових органів України за функціональним принципом є найбільш оптимальною і раціональною, а також підкріпленою вітчизняним і закордонним досвідом роботи. З цією метою було виділено та проаналізовано основні 1819 функцій, у тому числі:

 реєстрація платників податків;

 обробка податкової звітності та платежів;

 облік платежів;

 податковий аудит;

 погашення податкового боргу;

 апеляції платників податків;

 вирішення справ у господарських судах за участю органів державної податкової служби;

 розробка проектів нормативно-правових актів і впровадження законодавства;

 управління персоналом;

 внутрішній контроль;

 антикорупційна діяльність;

 функціонування управлінської системи та інше [174, с. 3334].

На нашу думку, перерозподіл функціональних та інформаційно-технологічних обов’язків між податковими інспекціями та управліннями відіграє неабияку роль у досягненні кінцевої мети – ефективного адміністрування податків, підвищення оперативності та ефективності інформаційно-аналітичної роботи, виявлення податкових правопорушень та ухилення від податкових обов’зків платниками податків.

На сьогодні податкові інспекції суміщують роботу безпосередньо з платниками податків, формують бази первинних даних, обробляють їх, проводять перевірки, формують звіти та відправляють їх до управлінь. Такі розгалужені та розрізнені види робіт вимагають від інспекторів виконувати велику кількість зовсім різних дій. Таке зменшення спеціалізації та предметності завжди веде до зниження ефективності роботи.

Дєгтяр А.О. зазначає, що аналітична робота в апараті органів державної влади стала обов’язковою процедурою і потребує максимальної концентрації зусиль на виконання певного завдання, досконалого знання предметної галузі, оперативного вивчення ситуації, розуміння конкретної проблеми та процесів її розвитку, застосування різноманітних методів і прийомів аналізу, витрат часу тощо. Усе це зумовлює необхідність створення у вищих та центральних органах виконавчої влади спеціальних аналітичних служб, чіткого визначення їх місця та ролі у процесі прийняття рішень [175, с. 82].

Можливо, треба виключити з переліку функцій, які виконуються податковими інспекторами, дуже об’ємний та трудомісткий обсяг діяльності, спрямований на накопичення первинної інформації, її обробки та формування банків даних, тоді податковий інспектор буде мати можливість сконцентруватися на перевірковій роботі та виявленні порушень? І, що не менш важливе, податківець у даному випадку в процесі своєї діяльності майже не буде мати особистого контакту з платником податків, що різко зменшить можливість для зловживань.

Тоді ким же будуть формуватися первинні банки даних? У Росії, наприклад, з 1997 року цим займаються інформаційно-аналітичні центри, ЦОД, які існують при податкових інспекціях, до банків даних яких мають доступ усі рівні органів податкової служби. Такі інформаційно-аналітичні центри створені там не лише в податковій службі, а й в органах МВС, митних та інших і ефективність їх функціонування вже доведена [176].

На нашу думку, в органах ДПС України основним напрямом удосконалення інформаційно-аналітичної роботи органів ДПС України є централізація введення, обробки, зберігання та використання інформації податкових органів усіх рівнів. Організаційно це досягається саме створенням мережі спеціалізованих ЦОД – інформаційно-аналітичних центрів (далі  ІАЦ) з відповідними функціями податкових інспекцій.

На нашу думку та зважаючи на зарубіжний досвід, створення інформаційно-аналітичних центрів у податковій службі дозволить:

 покращити адміністрування податків;

 забезпечити повний збір податкових надходжень до бюджетів;

 зменшити видатки на основі впровадження сучасних методів податкового адміністрування та ресурсозберігаючих інформаційних технологій;

 змінити пріоритети в діяльності податкових органів усіх рівнів у напрямі покращення обслуговування платників податків, розширити спектр надання ними послуг при одночасному спрощенні виконання платниками податків своїх податкових зобов’язань;

 покращити податковий контроль за правильністю виконання платниками податків своїх податкових зобов’язань.

Крім того, таке функціональне розподілення роботи в податкових органах та виокремлення значної її частини з локалізацією в ЦОД дозволить:

- звільнити працівників регіональних податкових органів від рутинної роботи, пов’язаної з введенням та обробкою даних, сконцентрувати зусилля податкових органів на інформаційно-роз’яснювальній та контрольній роботі;

- централізувати обробку інформації при інтеграції інформаційних ресурсів, що забезпечують півищення якості та об’єктивності обробки відомостей про платника податків;

- забезпечити доступ до масиву первинних документів про діяльність платника податків з боку регіональних податкових органів;

- створити інформаційний масив (електронний паспорт платника податків) на основі об’єднання потоків інформації щодо його господарської діяльності, яка надходить не тільки від самого платника податків, але й з інших джерел, у тому числі засобів масової інформації, державних і недержавних структур. Це дозволить зробити основою контрольної діяльності не порівняння облікових реєстрів із первинною документацією, а повний аналіз інформації щодо платника податків, отриманої із усіх можливих джерел, вирішити завдання контролю дотримання податкового законодавства всіма категоріями платників податків (великих, проблемних, малого та середнього бізнесу та інших класифікаційних груп), забезпечити вибір об’єктів при плануванні контролюючої діяльності та виїзних перевірок, відстежувати дотримання податкової дисципліни платників податків, враховуючи ланцюжки дочірніх структур, що знаходяться в різних куточках України та за кордоном і тощо.

На превеликий жаль, чинні в даний час законодавчі та інші нормативні акти не передбачають організацію ІАЦ, які б мали статус податкових органів. З метою визначення правових невідповідностей, що перешкоджають створенню та діяльності ІАЦ, вважаємо, що саме в процесі реалізації Проекта доцільно було б розробити нормативно-правову модель ІАЦ, провести оцінку її правової відповідності діючому законодавству.

На нашу думку, однією з таких перешкод, що буде потребувати усунення, є той факт, що ряд найбільш суттєвих процедур адміністрування податків здійснюється за місцем обліку платників податків. Так, у податкову інспекцію за місцем обліку платника податків подаються:

 податкові декларації та податкова звітність;

 відомості про відкриття та закриття рахунків у банках;

 відомості про доходи фізичних осіб та інша інформація.

Так само відбувається і з вихідними з податкових органів потоками інформації. Виконання вимог законодавчих актів призведе до непотрібного зросту документообігу, витрат, зниження оперативності обробки, а в цілому – до зниження ефективності створення ІАЦ. На нашу думку, найбільш оптимальним способом усунення цієї суперечності є закріплення в законодавчих актах України та проекті Податкового кодексу України обов’язку платника податків подавати податкову інформацію також до інформаційно-аналітичного центру, в якому буде здійснюватися обробка інформації по даному платникові податків.

На наступному етапі реалізації проекту необхідно послідовно вносити зміни в законодавчі акти, а також відредагувати відомчі нормативні документи з метою забезпечення умов централізованої обробки податкової інформації.

Створення ІАЦ призведе до перерозподілу функцій між податковими структурами ДПС України та, в першу чергу, між податковими інспекціями та ІАЦ. З метою розподілення сфери їх діяльності пропонуємо розглянути авторську функціональну модель перерозподілу функцій між ІАЦ та податковими інспекціями по наступних напрямах:

 централізована обробка великих обсягів податкової інформації, виконання процедур, що мають масовий характер і піддаються чіткій алгоритмізації дій з використанням технічних засобів, буде здійснюватися ІАЦ;

 податкові інспекції повинні здійснювати свою діяльність по тих напрямах адміністрування податків, що вимагають безпосередньо зустрічі з платниками податків, виконувати функції та процедури, що не піддаються чіткій алгоритмізації дій та рішень, вимагають індивідуального уточнення чи контролю;

 податкові адміністрації в цілому зберігають напрями своєї діяльності, за винятком функцій та процедур, пов’язаних із формуванням регламентної статистичної звітності, веденням загального, зведеного реєстра платників податків та підтримки в актуальному стані регіонального банку даних.

Регіональні податкові органи та ІАЦ будуть функціонально взаємодіяти між собою, причому по ряду питань податкові інспекції будуть взаємодіяти безпосередньо з ІАЦ. Тоді як же перерозподілятимуться інформаційні потоки між ІАЦ, платниками податків, податковими органами та зовнішніми організаціями?

Пропонуємо розглянути інформаційну модель ІАЦ, що, на нашу думку, непогано ілюструє таку можливість перерозподілу за напрямами:

 збільшення частки вхідних документів, що направляються безпосередньо в ІАЦ платниками податків та іншими відправниками (обминаючи інспекції);

 збільшення часткиі інформації, що направляється в ІАЦ та що виходить з нього в електронному вигляді;

 введення в автоматизовану систему не всієї інформації, яка надходить в ІАЦ, а необхідної її частини;

 оперативний доступ до даних усіх органів, що входять у ДПС України, згідно з їх повноваженнями.

Стає зрозумілим, що створення ІАЦ та забезпечення їх роботою стане можливим лише за умови впровадження нових специфічних податкових технологій, у тому числі безпаперової технології подання декларацій засобами телекомунікаційного зв’язку (див. розділ 2 цієї роботи), централізованої обробки податкових документів, безконтактного адресного інформаціного обслуговування.

Створення ІАЦ та перерозподіл функцій у зв’язку з його виникненням висувають вимоги щодо внесення змін у нормативні документи, що регламентують технологічні процеси діяльності податкових органів, а також процедур взаємодії з ними, а в подальшому і з іншими правоохоронними органами.

Проаналізувавши технологічні процеси діяльності податкових органів і спроектувавши їх перерозподіл з майбутнім ІАЦ, внесення змін у нормативно-правове поле та розробку відповідних інструкцій та наказів доцільно провести за такими основними вимогами:

 виключення дублювання процедур в ІАЦ і податкових органах;

 централізоване ведення особової картки платника податків, що відображає всю його діяльність на території України;

 централізоване ведення архіву документів, що надходять в ІАЦ;

 інформаційне забезпечення податкових структур усіх рівнів;

 виділення розрахункових процесів в операційний день;

 технологічність та автоматизація виконання функціональних блоків;

 автоматизація документообігу в ІАЦ;

 перехід до впровадження аналітичних методик прийняття однотипних рішень для груп платників податків (наприклад, для чотирьох груп-коридорів [177, с. 2122]);

 організація робіт паралельно із звітними періодами платників податків;

 відсутність безпосереднього контакту співробітників ІАЦ з платниками податків.

Як уже було зазначено вище, створення ІАЦ передбачає перерозподіл функцій між податковими інспекціями та ІАЦ. Цілком об’єктивно, ІАЦ можуть перебрати на себе такі основні функції податкових інспекцій:

 приймання, контроль, надання номерів, реєстрація, сортування та формування рейсів вхідної інформації від платників податків, податкових органів, зовнішнфх органівзацій до ІАЦ;

 реєстрація та відправка кореспонденції;

 ведення реєстру платників податків та надання їм ідентифікаційних номерів;

 обробка, контроль і введення в систему платежів;

 ведення особових карток платників податків;

 формування статистичної звітності та даних по запитах;

 проведення камеральних податкових перевірок;

 попередній відбір платників податків для проведення податкових перевірок;

 безконтактне адресне інформаційне обслуговування платників податків;

 інформаційне обслуговування податкових органів України середнього та вищого рівня щодо платників податків, а також податкових органів нижчого рівня;

 інформаційна взаємодія з зовнішніми організаціями;

 адміністрування баз даних ІАЦ;

 формування та ведення архіву інформації, яка надходить до ІАЦ у паперовому та електронному виглядах;

 організація транспортних перевезень податкової інформації з забезпеченням відомчого режиму.

Зрозуміло, щоб здійснення такої масштабної перебудови діяльності податкових органів стало дійсно новою віхою в історії податкових органів України, необхідно перед роботами зі створення ІАЦ провести відпрацювання нових податкових технологій адміністрування податків, а саме:

- безконтактний спосіб подання декларацій (див. розділ 2 цієї роботи);

- централізовану обробку декларацій, платежів та іншої інформації;

- централізоване ведення державного реєстру платників податків та надання їм ідентифікаційних номерів;

- централізоване ведення особових карток платників податків;

- централізоване ведення архіву первинних документів;

- централізований збір податкової статистики;

- масова адресна розсилка повідомлень, вимог і тощо;

- централізована обробка запитів та видача даних до податкових інспекцій, правоохоронних органів, а також до інших організацій.

Податкові інспекції, в свою чергу, можуть сконцентрувати свою діяльність на тих напрямах адміністрування податків, які потребують безпосереднього контакту з платниками податків. При цьому одним із пріоритетних завдань діяльності податкових органів стає забезпечення подання платниками податків податкових декларацій та іншої податкової звітності безконтактними методами.

Підвищення ефективності роботи податкових органів взагалі за такого підходу до організації діяльності не викликає сумнівів, нарешті стане реальним виконання всієї сукупності покладених законом функцій у встановлений термін, витрати на обробку значно мінімізуються, а достовірність інформації підвищиться.

І що дуже важливо з огляду на перспективу – з утворенням ІАЦ створюються очевидні передумови для виникнення єдиного інформаційного простору податкових органів України, що є не тільки одним із завдань модернізації податкової служби України, але й, як підкреслює Авер’янов В., одним із завдань адміністративної реформи: «Електронне урядування є одним з ефективних засобів забезпечення прозорості влади, її підконтрольності громадськості, яке передбачає можливість будь-якої фізичної особи через інтернет звертатися із запитами до органів влади стосовно одержання неодхідної інформації та здійснення юридичних операцій»

 

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...