Главная Обратная связь

Дисциплины:






Підвищення стійкості об’єктів будівництва до надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру



Підвищення стійкості функціонування об'єкту охорони здоров'я в умовах НС, це завчасне проведення комплексу адміністративно-організаційних, інженерно-технічних, матеріально-економічних, санітарно-протиепідемічних заходів спрямованих на підготовку об'єкту до роботи в умовах НС мирного і воєнного часу і виконання ним завдань з надання медичної допомоги і лікування постраждалого населення.

Для забезпечення стійкості функціонування лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) в умовах НС, вони повинні відповідати певним медико-технічним вимогам, які поділяються на загальні і спеціальні. До загальних медико-технічних вимог відносяться вимоги, що специфічні для закладів охорони здоров'я і реалізовуються у всіх проектах. До спеціальних відносяться вимоги, які залежать від природних чинників (сейс­мічність, низькі грунтові води), від регіону забудови (близькість АЕС, хімічно небезпечних об'єктів, вибухо- і пожежонебезпечних об'єктів), від типу ЛПЗ (лікарня, поліклініка, станція переливання крові). Для деяких категорій лікарень при їх плануванні необхідно передбачити майданчик для посадки вертольотів (літаків), обов'язково забезпечити можливість роздільного в'їзду і виїзду що прибуває в ЛПЗ автотранспорту, а також обладнати пристосування для вивантаження хворих. Вирішення усіх цих питань входить у перелік підвищення стійкості функціонування ЛПЗ. Крім того, виконується ряд технічних і інших вимог.

При визначенні системи надійності енергопостачання і електроосвітлен-ня закладів охорони здоров'я повинні передбачатися варіанти аварійного освіт­лення за допомогою пересувних електростанцій, які забезпечують підключення мереж у будівлі. Пересувні електростанції використовується у першу чергу для ос­вітлення операційних (родових), перев'язувальних, палат інтенсив­ної терапії, а також для підключення переносних електроламп у приймальному відділенні, палатах і коридорах за допомогою запасних штепсельних розе­ток. Особлива увага звертається на технічні пристрої підключення до елек­тромережі, здатність їх протистояти різким коливанням при землетрусі (у сейсмонебезпечних зонах).

Аварійне теплопостачання забезпечується створенням запасів газу в балонах і інших видів палива (для котельних або печей) на період відновлення основно­го джерела теплопостачання, а також можливістю подачі газу від зовнішніх мереж за допомогою спеціальних пристроїв.

Водопостачання в НС забезпечується шляхом створення запасів питної води з розрахунку 2 л/добу на хворого (постраждалого) і технічної води – по 10 л/добу на ліжко. Аварійні ємкості встановлюються у верхній частині будівлі або в окремій водонапірній башті (басейні). Передбачається можливість подачі води за допомогою трубопроводів (гнучких шлангів) від зовнішніх мереж або пересувних засобів із застосуванням спеціальних приєднувальних конструкцій.



Каналізаційна система в лікувальних закладах, які за планом призна­чені для приймання постраждалих з територій, забруднених радіоактивними речовинами, повинна забезпечувати проведення дезактивації з врахуванням безпеки для персо­налу і довкілля (спеціальні відстійники у системі очисних споруд).

Для захисту будівель лікувальних закладів від радіоактивних і хімічних речовин, задимленості і інших шкідливих чинників створюється максимально можлива герметичність внутрішніх приміщень при закритих вікнах; система вентиляції повинна при необхідності створювати підпір повітря у палатах, операційних і процедурних і мати систему фільтрів у місцях забору повітря.

Система внутрішньої лікарняної безпеки від уражаючих чинників (пожежо- і вибухонебезпечні речовини, пристрої і матеріали; отруйні і радіо-активні речовини; патогенні для людини бактерії, віруси і гриби) повинна плануватися і створюватися так, щоб хворі і постраждалі не мали контактів з перерахованими чинниками. Це досягається раціональним розподілом пото-ків хворих і обслуговуючого персоналу, а також раціональним розміщенням і устаткуванням відповідних приміщень лікарні, створенням системи венти-ляції і шлюзів, що перешкоджають поширенню шкідливих чинників за межі робочих приміщень.

Для захисту хворих в стаціонарних ЛПЗ повинно бути передбачено будівництво захисних споруд - сховищ або протирадіаційних укриттів. Засоби зв'язку у лікарні повинні забезпечувати постійну можливість подачі сигналу тривоги у всі приміщення, де знаходяться хворі і персонал, через радіомережу або іншу систему гучного зв'язку. Чергова зміна на чолі з керівництвом лікарні повинна бути оснащена портативними переносними засобами зв'язку для роботи усередині будівлі і поза нею у межах чутності. Ці ж засоби зв'язку можуть використовуватися при виїзді медичних бригад в осередок НС.

Висновок

Підвищення стійкості функціонування об'єкту охорони здоров'я в умовах НС, передбачає завчасне проведення комплексу тахих заходів

- адміністративно-організаційних;

- інженерно-технічних;

- матеріально-економічних;

- санітарно-протиепідемічних .

Усі ці заходів спрямовані на підготовку об'єкту до роботи в умовах НС мирного і воєнного часу для того аби вчасно і на високому рівні надати медичну допомогу і лікування постраждалому населенню.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...