Главная Обратная связь

Дисциплины:






Державна реєстрація земельних ділянок та прав на них як самостійний вид земельного процесу: нормативно-правові засади формування та розвитку



Це пит. регулюється такими законами:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно від 8.08.2012р.

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України "Про нотаріат"

1) у статті 28:

частину першу після слів "нотаріальної дії" доповнити словами "здійснення функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

частину другу доповнити словами "функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно";

у частині четвертій слова "сто п’ятдесят" замінити словом "тисячу";

2) доповнити статтею 46-1 такого змісту:

"Стаття 46-1. Повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Нотаріус є спеціальним суб’єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і який має печатку такого реєстратора.

Користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію.

Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва здійснює пошук у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса".....

ЗАГАЛЬНА ХАР-КА ЗАКОНУ

З 1 січня 2013 року українці будуть реєструвати майнові права на квартири, будинки, земельні ділянки тощо за новими правилами, які мають спростити для споживачів процедуру оформлення майнових прав та упорядкувати облік цих прав.

Сьогодні майнові права на землю та будівлі, що знаходяться на ній, містяться у різних реєстрах, які, відповідно, ведуться різними реєстраторами. Що стосується землі — цим займається Держземагентство, а будівель — комунальні підприємства БТІ. Але починаючи з 2013 року, реєструвати майнові права і на землю, і на споруди буде новостворена Державна реєстраційна служба (Укрдержреєстр), яка має вести єдиний державний реєстр майнових прав та обтяжень на нерухоме майно.



08 серпня 2012 р. набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» 5037-VI № від 04 липня 2012 року (надалі – Закон). Ухвалені норми Закону

передбачають внесення змін до ряду нормативно-правових актів, серед яких: Закони України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про нотаріат», «Про іпотеку», «Про виконавче провадження», «Про Державний земельний кадастр» та інші.

Закон спрямований на вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно. Відповідно до положень прийнятого Закону відтепер закріплена можливість подання документів на державну реєстрацію прав як у паперовій, так і в електронній формі шляхом запровадження механізму їх подання.

Важливіших змін зазнали повноваження нотаріусів. Відтепер нотаріусів наділено повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно, які виникають у результаті вчинення нотаріальних дій, а саме – здійснення нотаріусами державної реєстрації прав власності, реєстрація яких була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, при вчиненні нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, а також державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії з такими об’єктами; можливість отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно особами, які мають речові права на чуже нерухоме майно, а також інформації про наявність іпотеки та обтяжень речових прав на нерухоме майно; звільнення фізичних та юридичних осіб від сплати державного мита при проведенні державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до цього закону вже не буде держ. актів, а буде свідоцтво на право власності на з/д.

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 2004р.

Стаття 1. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною

реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав на об’єкт незавершеного будівництва

та їх обтяжень у випадках, установлених законом, проводиться у

порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей

правового статусу такого об’єкта. { Частину першу статті 1

доповнено абзацом другим згідно із Законом N 5037-VI ( 5037-17 )

від 04.07.2012 }

2. Дія цього Закону не поширюється на державну реєстрацію

прав на повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання,

космічні та інші об'єкти цивільних прав, на які поширюється

правовий режим нерухомої речі.

Стаття 2. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі -

державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження

державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на

нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного

запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі -

Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що

містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а

також про об'єкти та суб'єктів цих прав;

нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти,

розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без

їх знецінення та зміни призначення;

обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися

нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами

уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або

яка виникає на підставі договорів.

Стаття 3. Засади державної реєстрації прав

1. Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про

права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до

Державного реєстру прав.

2. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на

нерухоме майно та їх обтяжень.

3. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають

державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з

моменту такої реєстрації.

Розділ II

ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ

Стаття 6. Система органів державної реєстрації прав

1. Систему органів державної реєстрації прав становлять:

Міністерство юстиції України;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері державної реєстрації прав;

органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством

юстиції України в установленому законодавством порядку (далі -

органи державної реєстрації прав).

2. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган

виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у

сфері державної реєстрації прав.

3. Адміністратором Державного реєстру прав є державне

підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції

України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного

забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і

технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що

містяться у Державному реєстрі прав.

Стаття 8. Повноваження органу державної реєстрації прав

1. Орган державної реєстрації прав:

1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або

відмовляє у їх реєстрації;

2) забезпечує ведення Державного реєстру прав;

3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в

порядку, встановленому цим Законом;

4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна;

5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та

іншими законами України.

Стаття 9. Державний реєстратор прав на нерухоме майно

1. Державним реєстратором може бути громадянин України, який

має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два

роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором

є нотаріус як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції

державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку,

коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб’єкт.

Розділ IV

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ

ТА ЇХ ОБТЯЖЕНЬ

Стаття 15. Порядок проведення державної реєстрації прав та їх

обтяжень

1. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в

такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для

державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в

державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви

про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх

обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у

випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про

зареєстровані права та/або їх обтяження.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...