Главная Обратная связь

Дисциплины:






Загальна характеристика проведення державної експертизи землевпорядної документації



З А К О Н У К Р А Ї Н И Про державну експертизу землевпорядної документації (окремо файл)

Методика проведення (Окремо файл)

 

 

З А К О Н У К Р А Ї Н И

 

Про державну експертизу

землевпорядної документації

 

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 38, ст.471 )

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Поняття державної експертизи землевпорядної

документації

 

Державна експертиза землевпорядної документації (далі -

державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження,

перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх

відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам,

нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для

прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

 

Стаття 2. Правова основа державної експертизи землевпорядної

документації

 

Правову основу державної експертизи землевпорядної

документації складають Конституція України ( 254к/96-ВР ),

Земельний кодекс України ( 2768-14 ), Закон України "Про

землеустрій" ( 858-15 ), цей Закон, закони України та інші

нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері державної

експертизи.

 

Стаття 3. Сфера дії Закону

 

Цей Закон регулює відносини, що виникають при проведенні

державної експертизи землевпорядної документації.

 

Дія цього Закону не поширюється на регулювання відносин,

пов'язаних із проведенням науково-технічної експертизи,

екологічної, судової та інших видів експертиз.

 

Стаття 4. Завдання державної експертизи

 

Основними завданнями державної експертизи є:

 

· організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки

об'єктів експертизи;

· перевірка відповідності об'єктів державної експертизи вимогам

законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам;

· впровадження передових методів та підвищення якості розробки

об'єктів державної експертизи;

· підготовка об'єктивних та обґрунтованих висновків державної

експертизи.

 

Стаття 5. Принципи державної експертизи

 

Основними принципами державної експертизи є:

 

· законність;

· незалежність і компетентність при проведенні державної

експертизи;

· об'єктивність досліджень об'єктів державної експертизи;

· повнота аналізу та обґрунтованість висновків державної

експертизи;

· врахування досягнень науково-технічного прогресу,

встановлених стандартів, норм і правил технічної та екологічної

безпеки, інших нормативно-правових актів, міжнародних угод;

· відповідальність за достовірність і повноту аналізу,



обґрунтованість висновків державної експертизи.

 

Стаття 6. Об'єкти державної експертизи

 

Об'єктами державної експертизи є документація із землеустрою

та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а

також матеріали і документація державного земельного кадастру.

 

Стаття 7. Суб'єкти державної експертизи

 

Суб'єктами державної експертизи є замовники та виконавці.

 

Замовниками державної експертизи є органи виконавчої влади та

органи місцевого самоврядування, землевласники, землекористувачі,

підприємства, установи, організації і громадяни, заінтересовані у

проведенні такої експертизи, а також розробники об'єктів державної

експертизи.

 

Виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у

складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері

державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні

знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові

працівники, які залучаються цими органами до її проведення

відповідно до закону (далі - експерти державної експертизи).

 

Розділ II

ФОРМИ І ВИДИ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

 

Стаття 8. Форми державної експертизи

Державна експертиза проводиться в обов'язковій, вибірковій та

добровільній формах.

Стаття 9. Обов'язкова державна експертиза

Обов'язковій державній експертизі підлягають:

 

· загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми

використання та охорони земель;

· схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування

використання та охорони земель адміністративно-територіальних

одиниць; { Абзац третій частини першої статті 9 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 5003-VI ( 5003-17 ) від 21.06.2012 }

· проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж

адміністративно-територіальних одиниць;

· проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж

територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного

призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного

призначення;

· проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок

особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а

також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого,

рекреаційного та історико-культурного призначення

 

· проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне

обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

· проекти землеустрою щодо впорядкування території населених

пунктів;

· проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування

існуючих землеволодінь і землекористувань;

· технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної

грошової оцінки земельних ділянок.

 

Стаття 10. Вибіркова державна експертиза

 

Вибіркова державна експертиза проводиться за ініціативою

спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері

державної експертизи щодо об'єктів, які не підлягають обов'язковій

експертизі.

Вибіркова державна експертиза не може перевищувати

10 відсотків об'єктів, які їй підлягають, по кожному розробнику.

У разі виявлення порушень земельного законодавства

розробниками об'єктів державної експертизи кількість об'єктів, що

підлягають державній експертизі, визначається органом, який її

здійснює.

Вибіркова державна експертиза проводиться безоплатно, а в

разі отримання негативного висновку - за кошти розробників

об'єктів державної експертизи.

 

 

Стаття 11. Добровільна державна експертиза

 

Добровільна державна експертиза проводиться за ініціативою

замовника або розробника об'єкта експертизи щодо об'єктів, які не

підлягають обов'язковій державній експертизі.

 

Стаття 12. Види державної експертизи

 

Об'єкти державної експертизи можуть передаватися на первинну,

повторну та додаткову державні експертизи.

 

Стаття 13. Первинна державна експертиза

 

Первинна державна експертиза передбачає проведення всіх

необхідних заходів у процесі підготовки обґрунтованого висновку

державної експертизи щодо об'єктів державної експертизи.

 

Стаття 14. Повторна державна експертиза

 

Повторна державна експертиза проводиться:

· у разі одержання негативного висновку первинної державної

експертизи щодо об'єктів, які підлягають обов'язковій державній

експертизі;

· у разі спростування негативного висновку первинної державної

експертизи;

· у випадку, визначеному частиною другою статті 36 цього

Закону.

 

Стаття 15. Додаткова державна експертиза

 

Додаткова державна експертиза проводиться щодо об'єктів, по

яких здійснено державну експертизу і щодо яких відкрилися нові

відомості чи обставини, що не були належним чином відображені їх

розробниками та мають значення для об'єктивного дослідження і

оцінки об'єкта державної експертизи.

 

Розділ III

РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

 

Стаття 16. Органи, що здійснюють регулювання у сфері

державної експертизи

 

Регулювання у сфері державної експертизи здійснюють Верховна

Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган

виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у

сфері земельних відносин, спеціально уповноважений орган

виконавчої влади у сфері державної експертизи, інші органи

виконавчої влади, органи місцевого самоврядування у межах

повноважень, визначених законом.

 

Стаття 17. Повноваження Верховної Ради України у сфері

державної експертизи

 

До повноважень Верховної Ради України у сфері державної

експертизи належать:

· прийняття законів у сфері державної експертизи;

· визначення засад державної політики у сфері державної

експертизи;

· вирішення інших питань у сфері державної експертизи

відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ).

 

Стаття 18. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері

державної експертизи

 

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері державної

експертизи належать:

· забезпечення реалізації державної політики у сфері державної

експертизи;

· затвердження нормативно-правових актів з питань проведення

державної експертизи в межах повноважень, визначених законом;

· встановлення порядку реєстрації об'єктів державної

експертизи ( 974-2006-п );

· координація діяльності органів виконавчої влади з питань

проведення державної експертизи;

· встановлення типової форми висновку державної експертизи ;

· забезпечення реалізації здійснення державного контролю при

проведенні державної експертизи;

· ініціювання проведення державної експертизи;

· вирішення інших питань у сфері державної експертизи

відповідно до закону.

 

Стаття 19. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки

Крим, обласних, районних рад у сфері державної

експертизи

 

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим,

обласних, районних рад у сфері державної експертизи належать:

 

· забезпечення реалізації державної політики у сфері державної

експертизи;

· внесення пропозицій щодо вдосконалення експертної діяльності,

форм і методів експертного аналізу та оцінки об'єктів державної

експертизи;

· координація діяльності розробників об'єктів державної

експертизи;

· ініціювання проведення державної експертизи;

· вирішення інших питань у сфері державної експертизи

відповідно до закону.

 

Стаття 20. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки

Крим і місцевих державних адміністрацій у сфері

державної експертизи

 

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим і

місцевих державних адміністрацій у сфері державної експертизи

належать:

· забезпечення реалізації державної політики у сфері державної

експертизи;

· внесення пропозицій щодо вдосконалення експертної діяльності,

форм і методів експертного аналізу та оцінки об'єктів державної

експертизи;

· координація діяльності розробників об'єктів державної

експертизи;

· ініціювання проведення державної експертизи;

· вирішення інших питань у сфері державної експертизи

відповідно до закону.

 

Стаття 21. Повноваження сільських, селищних, міських рад,

Київської та Севастопольської міських рад у сфері

державної експертизи

 

До повноважень сільських, селищних, міських рад, Київської та

Севастопольської міських рад у сфері державної експертизи

належать:

· забезпечення реалізації державної політики у сфері державної

експертизи;

· внесення пропозицій щодо вдосконалення експертної діяльності,

форм і методів експертного аналізу та оцінки об'єктів державної

експертизи;

· координація діяльності розробників об'єктів державної

експертизи;

· ініціювання проведення державної експертизи;

· вирішення інших питань у сфері державної експертизи

відповідно до закону.

 

Стаття 22. Повноваження спеціально уповноваженого органу

виконавчої влади у сфері державної експертизи

 

Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері

державної експертизи є центральний орган виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

 

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері

державної експертизи належать:

· внесення пропозицій щодо формування державної політики у

сфері державної експертизи і забезпечення її реалізації;

· організація та проведення державної експертизи відповідно до

закону;

· розроблення і здійснення заходів щодо вдосконалення порядку

подання звітності у сфері державної експертизи;

· залучення висококваліфікованих спеціалістів і наукових

працівників до проведення державної експертизи;

· методичне забезпечення та координація діяльності у сфері

державної експертизи на територіальному рівні;

· методичне забезпечення діяльності у сфері державної

експертизи розробників об'єктів державної експертизи;

· ініціювання проведення державної експертизи;

· узагальнення практики застосування законодавства з питань

проведення державної експертизи та розроблення пропозицій щодо

його вдосконалення;

· вирішення інших питань у сфері державної експертизи

відповідно до закону.

 

Стаття 22-1. Повноваження центральних органів виконавчої

влади у сфері державної експертизи

 

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що

забезпечує формування державної політики у сфері земельних

відносин, належать:

· здійснення нормативно-правового забезпечення у сфері

державної експертизи;

· забезпечення розроблення типової форми експертного висновку

державної експертизи;

· затвердження методики проведення державної експертизи;

· забезпечення здійснення державного контролю за додержанням

вимог законодавства у сфері державної експертизи;

· вирішення інших питань у сфері державної експертизи

відповідно до закону.

 

Здійснення державного контролю за додержанням вимог

законодавства у сфері державної експертизи належить до повноважень

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

 

Розділ IV

СТАТУС ЕКСПЕРТА ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

 

Стаття 23. Експерт державної експертизи

 

Експертом державної експертизи може бути спеціаліст, який має

вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію і професійні

знання, володіє навичками аналізу експертної інформації, а також

має практичний досвід у відповідній сфері не менше трьох років.

 

Стаття 24. Права експерта державної експертизи

 

Експерт державної експертизи має право:

· одержувати на свою вимогу відомості та матеріали, необхідні

для проведення державної експертизи;

· брати участь у проведенні експертного аналізу та оцінці

об'єктів державної експертизи на всіх стадіях її проведення;

· брати участь у проведенні державної експертизи або

відмовитися від участі в ній, якщо це не пов'язано з виконанням

службових обов'язків та в інших випадках, визначених законом;

· на доступ у встановленому законодавством порядку до баз даних

документації та матеріалів щодо питань, пов'язаних з об'єктами

державної експертизи;

 

· ставити питання про відхилення поданої на державну експертизу

документації чи матеріалів, які не відповідають вимогам

законодавства, встановленим стандартам, нормам та правилам;

· вносити пропозиції щодо залучення до проведення державної

експертизи висококваліфікованих спеціалістів і наукових

працівників;

вільно викладати особисту думку щодо експертного аналізу.

·

Порушені права експерта державної експертизи підлягають

поновленню, а винні особи несуть відповідальність у встановленому

законом порядку.

 

Стаття 25. Обов'язки експерта державної експертизи

 

Експерт державної експертизи зобов'язаний:

· дотримуватися встановлених строків та порядку проведення

державної експертизи, відслідковувати відповідність об'єктів

державної експертизи вимогам законодавства, а також встановленим

стандартам, нормам і правилам;

· забезпечувати об'єктивне та якісне проведення державної

експертизи;

· вносити обґрунтовані зауваження та пропозиції щодо матеріалів

та документації, які підлягають державній експертизі;

· вносити відповідні пропозиції щодо вдосконалення форм і

методів проведення державної експертизи;

· заявляти самовідвід у разі наявності особистої

заінтересованості щодо конкретного об'єкта державної експертизи.

 

Стаття 26. Гарантії незалежності експерта державної

експертизи

 

Незалежність експерта державної експертизи забезпечується:

· проведенням державної експертизи у встановленому законом

порядку;

· свободою вибору форм і методів експертного аналізу і оцінки

та викладенням особистої думки з питань проведеного аналізу;

· забороною втручатися будь-кому в проведення державної

експертизи, за винятком визначених законом випадків;

· захистом порушених прав експерта у встановленому законом

порядку.

 

Розділ V

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЗАМОВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ

ЕКСПЕРТИЗИ І РОЗРОБНИКІВ ОБ'ЄКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

 

Стаття 27. Права замовників державної експертизи

 

Замовники державної експертизи мають право:

· надавати спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у

сфері державної експертизи при здійсненні ним державної експертизи

письмові чи усні пояснення, зауваження, пропозиції щодо об'єктів

державної експертизи чи з окремих їх рішень та обґрунтувань;

· отримувати інформацію про хід проведення державної експертизи

на всіх стадіях;

· порушувати питання про заміну експертів;

· знайомитися з висновками державної експертизи;

· ініціювати проведення добровільної та повторної експертизи

відповідно до закону;

 

· використовувати відповідно до законодавства України

результати і матеріали державної експертизи у своїй діяльності.

 

Стаття 28. Обов'язки замовників державної експертизи

 

Замовники державної експертизи зобов'язані:

· подавати необхідні матеріали та документацію для здійснення

обов'язкової державної експертизи;

· надавати в разі необхідності додаткові відомості та матеріали

для здійснення державної експертизи;

· ініціювати проведення первинної державної експертизи по

об'єктах, що підлягають обов'язковій державній експертизі, та

додаткової державної експертизи відповідно до закону;

· сприяти здійсненню державної експертизи;

· своєчасно вносити до документації щодо об'єктів державної

експертизи необхідні корективи і зміни, що не потребують

конструктивних досліджень та розрахунків, оплачувати виконані

експертні роботи;

· виконувати вимоги висновків державної експертизи;

· вирішувати інші питання відповідно до закону.

 

Стаття 29. Права розробників об'єктів державної експертизи

 

Розробники об'єктів державної експертизи мають право:

· надавати спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у

сфері державної експертизи письмові чи усні пояснення, зауваження,

пропозиції щодо об'єктів державної експертизи;

· знайомитися з висновками державної експертизи;

· ініціювати проведення державної експертизи відповідно до

закону;

· вирішувати інші питання у сфері державної експертизи

відповідно до закону.

 

Стаття 30. Обов'язки розробників об'єктів державної

експертизи

 

Розробники об'єктів державної експертизи зобов'язані:

· передавати об'єкти на державну експертизу;

· сприяти спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у

сфері державної експертизи при проведенні ним державної експертизи

в об'єктивному розгляді об'єктів експертизи;

· надавати спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у

сфері державної експертизи при проведенні ним державної експертизи

необхідні додаткові відомості та матеріали щодо об'єктів

експертизи;

· своєчасно вносити до матеріалів та документації щодо об'єктів

державної експертизи необхідні корективи і зміни, що не потребують

конструктивних досліджень та розрахунків;

· виконувати вимоги висновків державної експертизи;

· виконувати інші обов'язки з питань проведення державної

експертизи, передбачені законом.

 

Розділ VI

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

 

Стаття 31. Ініціювання проведення державної експертизи

 

Обов'язкова державна експертиза проводиться за клопотанням

(заявами) замовників чи розробників об'єктів державної експертизи,

а при вирішенні земельних спорів - також за клопотанням

відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого

самоврядування.

 

Вибіркова державна експертиза проводиться за рішенням

спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері

державної експертизи відповідно до закону.

 

Добровільна державна експертиза проводиться за клопотанням

(заявами) замовників чи розробників об'єктів державної експертизи.

 

Стаття 32. Проведення державної експертизи

 

Державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації

та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у

натурі (на місцевості).

 

При проведенні державної експертизи досліджуються,

перевіряються, аналізуються та оцінюються:

 

питання дотримання вимог законодавства та встановлених

стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень;

 

відповідність передбачених документацією і матеріалами

заходів завданням на проектування, вимогам раціонального

використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав

та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів,

держави і суспільства;

 

еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо

запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів,

суміжні земельні ділянки, ландшафт.

 

Стаття 33. Процедура проведення державної експертизи

 

Проведення державної експертизи передбачає експертне

дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об'єкта державної

експертизи та підготовку обґрунтованого та об'єктивного

експертного висновку.

 

Для проведення державної експертизи замовником подаються

оригінали відповідної документації та матеріалів.

 

Процедура проведення державної експертизи включає:

 

перевірку наявності та повноти необхідних документів і

матеріалів щодо об'єктів державної експертизи та їх реєстрацію

(підготовча стадія);

 

аналітичне опрацювання документів чи матеріалів щодо об'єктів

державної експертизи, а в разі необхідності - проведення обстежень

у натурі (на місцевості) та проведення на їх основі аналізу їх

відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам,

нормам і правилам (основна стадія);

 

узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної

інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу

його замовникам об'єктів державної експертизи (заключна стадія).

 

Стаття 34. Строки проведення державної експертизи

 

Строки проведення державної експертизи не можуть перевищувати

20 робочих днів від дня реєстрації об'єкта державної експертизи

спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері

державної експертизи.

 

Стаття 35. Висновки державної експертизи

 

Результатом проведення державної експертизи є висновок

державної експертизи.

 

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку

допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта

державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

 

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з

вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і

правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі

необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо

додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив,

виконання яких не потребує суттєвих доробок.

 

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів

обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття

відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами

місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з

реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

 

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою

та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а

також матеріалами і документацією державного земельного кадастру

щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних

висновків державної експертизи забороняється.

 

У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою

відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам

і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому

вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести

зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.

 

Об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам

законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам,

оцінюється негативно і не погоджується. Негативна оцінка об'єкта

державної експертизи повинна бути всебічно обґрунтована відповідно

до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил.

 

Висновки державної експертизи після їх затвердження

спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері

державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду

замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо

об'єктів державної експертизи.

 

Стаття 36. Термін дії висновків державної експертизи

 

Позитивний висновок державної експертизи дійсний протягом

строку дії об'єкта державної експертизи, але не більше трьох років

від дня його видачі.

 

Якщо у строк, встановлений частиною першою цієї статті, не

розпочато реалізацію заходів, передбачених об'єктом державної

експертизи, то він підлягає повторній державній експертизі.

 

Стаття 37. Спростування висновків державної експертизи

 

Замовники або розробники об'єктів державної експертизи,

заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або

їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про

це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері земельних відносин.

 

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня

отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав

призначає проведення повторної державної експертизи.

 

У разі спростування висновків державної експертизи, яку

проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної

державної експертизи залучаються незалежні експерти.

 

У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків

державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної

експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи

мають право звернутися до суду.

 

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом,

який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на

об'єктивність оцінки висновку.

 

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою

для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів,

передбачених об'єктами державної експертизи, крім випадків

оскарження їх у судовому порядку.

 

Стаття 38. Оскарження рішень, прийнятих на підставі

скасованих та визнаних недійсними висновків

державної експертизи

 

Рішення, прийняті відповідними органами виконавчої влади чи

органами місцевого самоврядування на підставі висновків державної

експертизи, що скасовані або визнані недійсними, можуть бути в

установленому законом порядку оскаржені до суду.

 

Стаття 39. Фінансування державної експертизи

 

Державна експертиза здійснюється за рахунок коштів замовника

державної експертизи у випадках, визначених законом.

 

Розмір плати за проведення державної експертизи

встановлюється в розмірі 3 відсотки від кошторисної вартості

проектно-вишукувальних робіт, але не може бути менше 20 гривень.

 

Розділ VII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ

ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

 

Стаття 40. Правопорушення у сфері державної експертизи

 

Правопорушеннями у сфері державної експертизи є:

· надання свідомо неправдивих відомостей про об'єкти державної

експертизи;

· підготовка свідомо неправдивих висновків державної

експертизи;

· фальсифікація висновків державної експертизи;

· незаконне втручання будь-кого у проведення державної

експертизи або перешкоджання її організації та проведенню;

· умисне примушування або створення для експертів державної

експертизи обставин, які зумовлюють незаконне чи необ'єктивне

проведення державної експертизи або підготовку необґрунтованих чи

свідомо недостовірних висновків, дискредитація або переслідування

експертів державної експертизи у зв'язку з підготовленими ними

висновками;

· залучення до проведення державної експертизи

висококваліфікованих спеціалістів та наукових працівників, які

брали участь у створенні її об'єктів або безпосередньо

заінтересовані в її результатах;

· ухилення від надання на законну вимогу експертів державної

експертизи, які проводять державну експертизу, необхідних

відомостей і матеріалів щодо об'єктів державної експертизи;

· реалізація проектних рішень щодо об'єктів, які підлягають

обов'язковій державній експертизі, до одержання позитивних

висновків державної експертизи.

 

Особи, винні в порушенні законодавства у сфері державної

експертизи, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну

відповідальність відповідно до закону.

 

Розділ VIII

МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

 

Стаття 41. Міжнародне співробітництво у сфері державної

експертизи

 

Співробітництво України з іншими державами у сфері державної

експертизи здійснюється відповідно до міжнародних договорів

України.

 

Стаття 42. Міжнародні договори у сфері державної експертизи

 

Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість

яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж

ті, що передбачаються цим Законом, то застосовуються правила

міжнародних договорів.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держкомзему України

03.12.2004 N 391

 

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

21 грудня 2004 р.

за N 1618/10217

 

 

МЕТОДИКА

проведення державної експертизи

землевпорядної документації

 

{ У тексті Методики слова "Державний комітет України по

земельних ресурсах", "Держкомзем України" та "головне

управління земельних ресурсів" у всіх відмінках та

числах замінено відповідно словами "Держкомзем" та

"головне управління Держкомзему" у відповідних

відмінках та числах згідно з Наказом Державного

комітету України із земельних ресурсів N 462

( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

 

 

1. Загальні положення

 

1.1. Ця Методика визначає організаційні засади і вимоги щодо

організації та проведення державної експертизи землевпорядної

документації, ведення звітності у цій сфері.

 

1.2. Державній експертизі відповідно до Закону України "Про

державну експертизу землевпорядної документації" ( 1808-15 )

підлягає вся землевпорядна документація із землеустрою, оцінки

земель, а також документація і матеріали державного земельного

кадастру, яка розробляється на державному, регіональному та

місцевому рівнях суб'єктами господарської діяльності, що отримали

ліцензію відповідно до Закону України "Про ліцензування певних

видів господарської діяльності" ( 1775-14 ).

 

1.3. Загальні вимоги до змісту документації із землеустрою,

нормативної та експертної грошової оцінки земель, державного

земельного кадастру визначені відповідними нормативно-правовими

актами.

 

1.4. Методика поширюється на виконавців та замовників

державної експертизи, а також на розробників землевпорядної

документації.

 

1.5. Замовниками державної експертизи є суб'єкти, визначені у

частині другій статті 7 Закону України "Про державну експертизу

землевпорядної документації" ( 1808-15 ).

 

1.6. Фінансування проведення державної експертизи

забезпечується її замовником відповідно до закону.

 

1.7. Державна експертиза проводиться з урахуванням вимог

 

Земельного кодексу України ( 2768-14 ), Законів України "Про

державну експертизу землевпорядної документації" ( 1808-15 ), "Про

землеустрій" ( 858-15 ), "Про оцінку земель" ( 1378-15 ), інших

нормативно-правових актів України, стандартів щодо складу і змісту

землевпорядної документації.

 

1.8. Виконавці державної експертизи готують висновок

державної експертизи.

 

1.9. Державна експертиза землевпорядної документації

проводиться з метою забезпечення її відповідності вимогам законів

України, інших нормативно-правових актів, вихідним даним та

технічним умовам щодо розробки документації.

Основні завдання і принципи державної експертизи визначені

Законом України "Про державну експертизу землевпорядної

документації" ( 1808-15 ).

 

1.10. Законом України "Про державну експертизу землевпорядної

документації" ( 1808-15 ) встановлено такі форми та види державної

експертизи:

форми державної експертизи: обов'язкова, вибіркова та

добровільна;

види державної експертизи: первинна, повторна та додаткова.

 

1.11. Державна експертиза проводиться до затвердження

органами державної влади, місцевого самоврядування або власниками

землі відповідної землевпорядної документації або до прийняття

рішення про набуття, зміну та припинення прав на землю та видачі

документів, що посвідчують права на неї.

 

1.12. Дія цієї Методики не поширюється на проведення

науково-технічної, екологічної, судової та інших видів експертиз.

{ Главу 1 доповнено пунктом згідно з Наказом Державного комітету

України із земельних ресурсів N 462 ( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

 

2. Організація проведення державної експертизи

 

2.1. Організація і проведення державної експертизи

здійснюється:

Держкомземом;

Республіканським комітетом по земельних ресурсах Автономної

Республіки Крим (Рескомзем АР Крим);

обласними головними управліннями Держкомзему;

Київським міським головним управлінням Держкомзему;

Севастопольським міським головним управлінням Держкомзему.

 

2.2. Організація проведення державної експертизи за всіма

формами і видами проводиться безпосередньо експертними

підрозділами в складі органів виконавчої влади у сфері державної

експертизи.

У разі необхідності проведення державної експертизи окремих

положень землевпорядної документації за дорученням керівника

органу виконавчої влади у сфері державної експертизи можуть

залучатись досвідчені фахівці інших структурних підрозділів цього

органу виконавчої влади.

 

2.3. До складу виконавців державної експертизи можуть

залучатись на договірних засадах висококваліфіковані фахівці

проектних, науково-дослідних та інших підприємств, установ і

організацій, відповідних структурних підрозділів органів

виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, окремі

фізичні особи, які мають вищу освіту, відповідну спеціальність,

кваліфікацію, професійні знання, володіють навичками аналізу

експертної інформації, а також мають практичний досвід у

відповідній сфері не менше трьох років.

 

2.4. Склад виконавців державної експертизи, у тому числі

позаштатних, затверджується Головою Державного комітету України із

земельних ресурсів (керівником відповідного територіального органу

Держкомзему).

{ Пункт 2.4 глави 2 в редакції Наказу Державного комітету України

із земельних ресурсів N 462 ( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

 

2.5. Розміри та умови оплати праці позаштатних експертів

визначаються згідно з чинним законодавством з цих питань.

 

2.6. Виконавцями державної експертизи не можуть бути

спеціалісти підприємств, установ та організацій - розробників

відповідного об'єкта експертизи.

 

2.7. При проведенні обов'язкової та добровільної державної

експертизи замовник подає Рескомзему АР Крим, обласним, Київському

та Севастопольському міським головним управлінням Держкомзему

заяву (для фізичних осіб) або клопотання (для юридичних осіб) про

проведення експертизи, за формою згідно з додатком 1.

Якщо проведення державної експертизи віднесено до компетенції

Держкомзему, то заява (клопотання) та об'єкт експертизи з

супровідним листом направляються до експертного підрозділу

Держкомзему.

Якщо обов'язковій державній експертизі землевпорядної

документації підлягає проект землеустрою щодо відведення земельної

ділянки у разі безоплатної приватизації земельних ділянок

громадянами відповідно до статті 118 Земельного кодексу України

( 2768-14 ) та надання земельних ділянок державної або комунальної

власності у користування відповідно до статті 123 Земельного

кодексу України, погоджений проект подається до відповідного

органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи

відповідно до закону Комісією з розгляду питань, пов'язаних з

погодженням документації із землеустрою, з одночасним

інформуванням його розробника або замовника. { Пункт 2.7 глави 2

доповнено абзацом згідно з Наказом Державного комітету України із

земельних ресурсів N 462 ( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

 

2.8. Вибіркова державна експертиза проводиться за рішенням

Держкомзему, Рескомзему АР Крим, обласних, Київського та

Севастопольського міських головних управлінь Держкомзему у сфері

державної експертизи об'єктів, які не підлягають обов'язковій

експертизі.

 

3. Процедура (стадії) проведення державної експертизи

 

3.1. Проведення державної експертизи передбачає експертне

дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об'єкта державної

експертизи та підготовку обґрунтованого та об'єктивного висновку

державної експертизи.

 

3.2. Процедура проведення державної експертизи складається з

трьох стадій: підготовчої, основної та заключної.

 

3.3. Підготовча стадія проведення державної експертизи

3.3.1. На підготовчій стадії державної експертизи

здійснюється приймання землевпорядної документації, перевірка її

складу, а також реєстрація об'єктів державної експертизи на

підставі заяви (клопотання) замовника у журналі обліку

(реєстрації) об'єктів державної експертизи землевпорядної

документації протягом одного дня. { Абзац перший підпункту 3.3.1

пункту 3.3 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом

Державного комітету України із земельних ресурсів N 462

( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

Для проведення державної експертизи замовником подаються

оригінали відповідної документації та матеріали. У разі якщо

окремі документи та матеріали об'єкта експертизи за своїм статусом

не можуть бути надані в оригіналі, вони додаються у посвідчених, у

встановленому порядку, копіях.

3.3.2. Усі основні документи і матеріали, додані до об'єкта

державної експертизи повинні відповідати таким вимогам:

додатки та передбачені законодавством погодження, а також

висновок Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням

документації із землеустрою повинні бути підписані керівником

відповідального органу (організації), скріплені його печаткою та

мати термін дії; { Абзац другий підпункту 3.3.2 пункту 3.3 глави 3

із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України

із земельних ресурсів N 462 ( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

графічні матеріали у встановлених законодавством випадках

мають бути погоджені керівником територіального органу земельних

ресурсів;

копії установчих, реєстраційних та статистичних документів,

правовстановлюючих документів на землю та інше нерухоме майно,

договорів, витягів з державних реєстрів повинні бути посвідчені

нотаріально;

кожен аркуш копій архівних документів повинен бути

посвідчений підписом архіваріуса та печаткою архівної установи;

кожен аркуш інших документів повинен бути посвідчений

підписом і печаткою розробника об'єкта експертизи;

письмова згода землекористувача у разі вилучення земельної

ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, повинна бути

засвідчена нотаріально; { Підпункт 3.3.2 пункту 3.3 глави 3

доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом Державного комітету

України із земельних ресурсів N 462 ( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

документація із землеустрою повинна бути пронумерована,

прошита та скріплена підписом і печаткою розробника об'єкта

експертизи; { Підпункт 3.3.2 пункту 3.3 глави 3 доповнено абзацом

восьмим згідно з Наказом Державного комітету України із земельних

ресурсів N 462 ( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

При виконанні цих вимог об'єкт державної експертизи підлягає

реєстрації. В іншому випадку документація повертається замовнику

на доопрацювання без реєстрації.

3.3.3. Термін проведення державної експертизи починається з

дати реєстрації об'єкта експертизи.

3.3.4. Виконавець державної експертизи відповідно до

клопотання (заяви) із відповідною візою керівника експертного

підрозділу заповнює рахунок на оплату робіт за проведення

експертизи та передає його для оплати замовнику експертизи.

 

3.4. Основна стадія проведення державної експертизи

3.4.1. Основна стадія проведення державної експертизи

передбачає всебічний аналіз землевпорядної документації,

відповідність запропонованих заходів вимогам законодавства,

встановленим стандартам, нормам і правилам. У разі потреби

проводяться обстеження в натурі (на місцевості).

3.4.2. При проведенні державної експертизи землевпорядної

документації визначаються:

відповідність змісту документації вимогам законодавства

України, встановленим стандартам, нормам і правилам, рішенням

органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо

раціонального використання і охорони земель, умов і порядку їх

забудови, охорони навколишнього природного середовища,

санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, збереження

культурної спадщини;

відповідність змісту документації вимогам завдань на її

розроблення та вимогам передпроектної документації;

запропоновані землевпорядною документацією рішення щодо

рекультивації порушених земель, поліпшення малопродуктивних угідь,

оцінки земель тощо;

еколого-економічна ефективність передбачених заходів щодо

запобігання їх впливу на земельні угіддя за межами ділянки,

охорони агроландшафтів;

відповідність вимогам законодавства умов щодо зняття та

перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних

ділянок у разі проведення вибіркової та добровільної державної

експертизи робочих проектів землеустрою, передбачених підпунктом

"з" частини другої статті 25 Закону України "Про землеустрій"

( 858-15 ). { Підпункт 3.4.2 пункту 3.4 глави 3 доповнено абзацом

згідно з Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів

N 462 ( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

 

3.5. Заключна стадія державної експертизи

3.5.1. На заключній стадії проведення державної експертизи

узагальнюються результати експертних досліджень, готується

висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження

землевпорядної документації.

{ Підпункт 3.5.1 пункту 3.5 глави 3 із змінами, внесеними згідно з

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів N 462

( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

3.5.2. Висновок державної експертизи землевпорядної

документації оформляється за типовою формою, встановленою

Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 18 Закону України

"Про державну експертизу землевпорядної документації" ( 1808-15 ).

3.5.3. Підготовлені висновки державної експертизи повинні

зводитись до трьох можливих варіантів:

землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам

чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам,

оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності

погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового

опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не

потребує суттєвих доробок);

землевпорядна документація не в повній мірі відповідає

вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і

правилам, повертається на доопрацювання;

землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного

законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється

негативно і не погоджується.

3.5.4. Оцінка землевпорядної документації у висновках

державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є

обов'язковою. При цьому, негативна оцінка об'єкта експертизи

повинна бути всебічно обґрунтована положеннями відповідних

нормативно-правових актів.

3.5.5. Негативна оцінка землевпорядної документації не може

бути підставою для ухилення замовника від оплати проведення

державної експертизи.

3.5.6. Негативно оцінена землевпорядна документація після

доопрацювання підлягає повторній експертизі на загальних

підставах.

3.5.7. Висновки державної експертизи землевпорядної

документації після їх підпису експертами, керівником експертного

підрозділу та затвердження керівництвом Держкомзему, Рескомзему АР

Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських головних

управлінь Держкомзему, скріплені гербовою печаткою, є

обов'язковими для прийняття до розгляду замовником.

Висновки державної експертизи повинні мати відповідні

реквізити - реєстраційні номери і дати, що збігаються з номером

та датою реєстрації об'єкта у журналі обліку (реєстрації) об'єктів

експертизи землевпорядної документації.

3.5.8. Усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в

результаті державної експертизи, здійснюють розробники

землевпорядної документації та інші суб'єкти, що дойпустили

порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і

правил при підготовці об'єкта державної експертизи або його

окремих складових частин.

3.5.9. Контроль за усуненням зауважень державної експертизи

здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням,

керівники підпорядкованих територіальних органів земельних

ресурсів. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у

висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом

на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або

керівника підпорядкованого територіального органу земельних

ресурсів, на якого покладено контроль за усуненням зауважень

державної експертизи.

3.5.10. Строки проведення державної експертизи встановлені

Законом України "Про державну експертизу землевпорядної

документації" ( 1808-15 ) і не можуть перевищувати 20 робочих днів

від дня реєстрації об'єкта державної експертизи. У такий самий

строк здійснюється перевірка щодо усунення зауважень державної

експертизи.

{ Підпункт 3.5.10 пункту 3.5 глави 3 із змінами, внесеними згідно

з Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів N 462

( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

3.5.11. Позитивний висновок державної експертизи дійсний

протягом строку дії об'єкта державної експертизи, але не більше

3-х років від дня його видачі в разі, якщо протягом цього терміну

не розпочато реалізацію заходів, передбачених розробленою

землевпорядною документацією.

Якщо до початку реалізації заходів, передбачених розробленою

землевпорядною документацією, з'явилися нові відомості чи

обставини, що не були належним чином відображені їх розробниками

та мають значення для об'єктивного дослідження і оцінки об'єкта

державної експертизи, об'єкт підлягає додатковій державній

експертизі.

 

3.6. Визначена цією Методикою процедура проведення державної

експертизи розповсюджується на всі види експертизи - первинну,

повторну та додаткову.

3.6.1. При проведенні повторної експертизи (у разі

спростування негативного висновку первинної державної експертизи)

проводиться ретельний аналіз переробленої землевпорядної

документації, усунення зауважень первинної експертизи,

відповідність передбачених заходів діючим законодавчим та іншим

нормативно-правовим актам.

3.6.2. Якщо повторна державна експертиза проводиться у

зв'язку із закінченням терміну дії позитивного висновку первинної

експертизи, аналіз землевпорядної документації проводиться в першу

чергу на відповідність її вимогам законодавчих та

нормативно-правових актів, які набули чинності протягом трьох

років від дня видачі позитивного висновку первинної експертизи.

При цьому, замовником землевпорядної документації коригується

завдання на її розробку згідно з чинним законодавством України.

3.6.3. При проведенні додаткової державної експертизи

всебічно вивчаються додаткові відомості чи обставини, що не були

використані (враховані) розробниками документації до проведення

первинної експертизи і мають значення для більш об'єктивного

дослідження і оцінки об'єкта державної експертизи.

3.6.4. За результатами повторної та додаткової експертизи

готується новий висновок.

 

4. Розмежування компетенції органів виконавчої влади

з питань земельних ресурсів у сфері державної експертизи

 

4.1. До відання Держкомзему належить:

організація та проведення державної експертизи;

нормативно-методичне забезпечення та координація діяльності

місцевих органів земельних ресурсів у сфері державної експертизи;

нормативно-методичне забезпечення діяльності у сфері

державної експертизи розробників об'єктів державної експертизи;

здійснення в межах повноважень державного контролю за

дотриманням вимог законодавства у сфері державної експертизи;

формування у своєму складі підрозділів, до компетенції яких

належить проведення державної експертизи землевпорядної

документації;

залучення досвідчених вчених та спеціалістів до проведення

державної експертизи землевпорядної документації;

здійснення заходів щодо забезпечення підрозділів, до

компетенції яких належить проведення державної експертизи

землевпорядної документації, Рескомзему АР Крим, обласних,

Київського і Севастопольського міських головних управлінь

Держкомзему висококваліфікованими фахівцями, вдосконалення

експертної діяльності, форм і методів експертного аналізу;

методичне забезпечення та координація діяльності Рескомзему

АР Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських головних

управлінь Держкомзему з питань проведення державної експертизи

землевпорядної документації;

узагальнення практики проведення державної експертизи

землевпорядної документації, методичне забезпечення застосування

новітніх форм і методів експертного аналізу та оцінки.

4.1.1. Обов'язкова державна експертиза (первинна, повторна та

додаткова) проводиться щодо:

загальнодержавних програм використання та охорони земель;

схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань

використання та охорони земель адміністративно-територіальних

утворень: Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва,

Севастополя, Сімферополя та міст обласного значення, а також

територій відповідних рад;

проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж

адміністративно-територіальних утворень: меж державного кордону

України, меж областей, районів, міст, а також населених пунктів,

які належать до курортів загальнодержавного значення; { Абзац

четвертий підпункту 4.1.1 пункту 4.1 глави 4 в редакції Наказу

Державного комітету України із земельних ресурсів N 462

( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж

територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного

призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного

призначення (щодо об'єктів загальнодержавного значення);

проектів землеустрою щодо формування земель комунальної

власності територіальних громад і проектів розмежування земель

державної та комунальної власності населених пунктів: міст Києва,

Севастополя, Сімферополя та міст обласного значення;

проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із

особливо цінних земель (крім безоплатної передачі у власність для

сільськогосподарських потреб у межах норм, встановлених

статтею 121 Земельного кодексу України) ( 2768-14 ), земель

лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду (крім

ведення рибогосподарської діяльності на території площею до

30 га), природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та

історико-культурного призначення; { Абзац пункту 4.1.1 в редакції

Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах N 384

( z1581-05 ) від 13.12.2005; в редакції Наказів Державного

комітету України із земельних ресурсів N 162 ( z0681-08 ) від

09.07.2008, N 462 ( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне

обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь (на особливо цінних

землях);

проектів землеустрою щодо впорядкування території населених

пунктів: міст Києва, Севастополя, Сімферополя та міст обласного

значення;

технічної документації з бонітування ґрунтів (на особливо

цінних землях);

 

 

{ Абзац одинадцятий підпункту 4.1.1 пункту 4.1 глави 4

виключено на підставі Наказу Державного комітету України із

земельних ресурсів N 462 ( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

 

 

технічної документації з нормативної грошової оцінки земель

(міст Києва, Севастополя, Сімферополя, міст обласного значення).

{ Абзац одинадцятий підпункту 4.1.1 пункту 4.1 глави 4 із змінами,

внесеними згідно з Наказом Державного комітету України із

земельних ресурсів N 462 ( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

 

 

{ Абзац дванадцятий підпункту 4.1.1 пункту 4.1 глави 4

виключено на підставі Наказу Державного комітету України із

земельних ресурсів N 462 ( z0833-10 ) від 10.06.2010 }

 

 

4.1.2. Вибіркова державна експертиза (первинна, повторна та

додаткова) проводиться щодо будь-якої землевпорядної документації,

яка не підлягає обов'язковій експертизі, в разі:

здійснення перевірки додержання ліцензійних умов провадження

господарської діяльності конкретним ліцензованим суб'єктом;

здійснення перевірки додержання Рескомземом АР Крим,

обласними, Київським та Севастопольським міськими головними

управліннями Держкомзему порядку проведення державної експертизи

землевпорядної документації.

4.1.3. Добровільна державна експертиза (первинна, повторна та

додаткова) проводиться за ініціативою замовника щодо будь-якої

землевпорядної документації, крім тієї, що підлягає обов'язковій

державній експертизі.

 

4.2. До відання Республіканського комітету по земельних

ресурсах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і

Севастопольського міських головних управлінь Держкомзему належить:

організація та проведення відповідно до закону державної

експертизи землевпорядної документації;

формування у своєму складі підрозділів, до компетенції яких

належить проведення державної експертизи землевпорядної

документації;

залучення досвідчених вчених та спеціалістів до проведення

державної експертизи землевпорядної документації;

здійснення заходів щодо вдосконалення експертної діяльності,

форм і методів експертного аналізу та оцінки об'єктів державної

експертизи землевпорядної документації;

узагальнення практики проведення державної експертизи

землевпорядної документації в межах відповідного

адміністративно-територіального утворення.

4.2.1. Обов'язкова державна експертиза (первинна, повторна та

додаткова) проводиться щодо:

регіональних (республіканських Автономної Республіки Крим)

програм використання та охорони земель;

схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань

використання та охорони земель адміністративно-територіальних

утворень (крім Києва, Севастополя, Сімферополя та міст обласного

значення), селищ і сіл, а також територій відповідних рад;

проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж селищ,

сіл, селищних та сільських рад;

проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж

територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного

призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного

призначення (крім об'єктів загальнодержавного значення);

проектів землеустрою щодо формування земель комунальної

власності територіальних громад і проектів розмежування земель

державної та комунальної власності населених пунктів (крім міст

Києва, Севастополя, Сімферополя та міст обласного значення);

проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із

особливо цінних земель у разі їх безоплатної передачі у власність

для сільськогосподарських потреб у межах норм, встановлених

статтею 121 Земельного кодексу України ( 2768-14 ), земель водного

фонду для ведення рибогосподарської діяльності на території площею

до 30 га; { Абзац пункту 4.2.1 в редакції Наказу Державного

комітету України по земельних ресурсах N 384 ( z1581-05 ) від

13.12.2005; в редакції Наказів Державного комітету України із





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...