Главная Обратная связь

Дисциплины:






Порядок виправлення помилок в бухгалтерських документах



ЗАНУЛЕННЯ ТА ЗАХИСНЕ ЗАЗЕМЛЕННЯ

Захисне заземлення – навмисне електричне з`єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою.

Занулення – це навмисне електричне з`єднання з нулевим захисним провідником металевих струмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою.

Захисне заземлення і занулення використовують з метою:

§ забезпечення нормальних режимів роботи установки;

§ забезпечення безпеки людей при порушенні ізоляції мережі,струмопровідних частин;

§ захисту електроустаткування від напруги;

§ захисту людей від статичної електрики;

§ захисту будинків і споруд від блискавки.

Мала напруга –номінальна напруга не більше 42В, яку застосовують з метою зменшення небезпеки ураження електричним струмом.

Джерелом малої напруги є трансформатори, батереї гальванічних елементів, акумулятори, перетворювачі частоти. Застосовувати трансформатори забороняється.

Висновок

Отже, визначимо що:

Інтернет – це глобальна інформаційна система, яка:

ü Логічно взаємозв’язана простором глобальних унікальних адрес, заснованих на інтернет-протоколі (ІР) або на подальших розширених, або наступних ІР;

ü Здатна підтримувати комунікації з використаним Протоколу управління передачею інтернет-протоколом (ТСР\ІР) або його подальших розширень/наступників чи інших ІР-сумісних протоколів;

ü Забезпечує, використовує або робить доступною, на суспільний або приватній основі, високорівневі сервіси, надбудовані над описаною тут комунікаційною і іншою пов’язаною з нею інфраструктурою.

Якщо Інтернету судиться зіткнутися з невдачами, це відбудеться не через дефіцит технологій, передбачення або мотивації. Головна небезпека полягає в тому, що ми не можемо встановити єдиний напрям і стрімкими лавами рушити в світле майбутнє.

 

 

Дипломна робота

на тему:

«Документація господарських операцій підприємства»

План:

Вступ

1. Класифікація документів.

2. Реквізити бухгалтерських документів і вимоги щодо їх оформлення.

3. Форми документів.

4. Облікові регістри.

5. Порядок виправлення помилок в бухгалтерських документах.

6. Документооборот.

Висновок

Вступ: Первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника ) на їх проведення.

При складанні документів дотримуються:

• точної відносності документів, характеру відображених у них операцій;

• точного кількісного виразу з вказівкою одиниці виміру;

• грошового виразу операції з вказівкою ціни, за якою обчислено суму вартості одержаних або витрачених матеріальних цінностей.



Отже, по документах є можливість встановити, хто конкретно несе відповідальність за дані операції; їх використовують при розгляді спірних питань, що можуть виникнути між господарствами, підприємствами, організаціями чи окремими особами.

Щоб кожний документ відповідав повністю своєму призначенню, в ньому повинні знайти відображення всі необхідні показники-реквізити.

1. Класифікація документів

Велика кількість господарських операцій вимагає використання різноманітних документів. З метою кращого розуміння призначення, особливостей порядку оформлення окремих груп документів, а також правильного застосування їх, документи групують за певними ознаками. Бухгалтерські документи класифікують за такими ознаками:

За призначенням документи поділяються на:

♣ розпорядчі;

♣ виконавчі;

♣ комбіновані;

♣ бухгалтерського оформлення.

(накази про прийняття на роботу, калькуляції)

За місцем складання документи поділяють на:

· зовнішні;

· внутрішні.

(рахунки-фактури)

За порядком складання документи поділяються на :

o первинні;

o зведені.

(накладні, грошові чеки, звіти касира)

За способом складання документи поділяють на:

• разові;

• нагромаджувальні. (ПКО і ВКО)

За ступенем охоплення вихідних даних документи бувають:

♣ змінні;

♣ довідкові.

За технікою складання і опрацювання документи поділяються на такі, які заповнені ручним способом і механізованим (виготовленні машинним засобом, створенні засобами обчислювальної техніки).

2. Реквізити бухгалтерських документів і вимоги щодо їх оформлення

Реквізити – це сукупність обов’язкових даних у документі, без яких він не може бути підставою для обліку і немає юридичної сили.

Реквізити бувають постійні і змінні. Постійні реквізити наносять, коли виготовляють уніфіковану форму чи бланк документа, а змінні – під час його складання.

Кожний окремий документ, незалежно від характеру відображеної ним інформації, повинен містити обов’язкові реквізити, які є загальними для характеристики довільної господарської події. Обов’язковими реквізитами кожного документу є:

− назва документа(прибутковий касовий ордер, накладна);

− дата складання;

− зміст господарської операції та підстава для її здійснення;

− вимірники операції;

− підписи осіб, відповідальних за виконання операції і правильність їх оформлення.

При відсутності обов’язкових реквізитів документ вважається неправильно оформленим і немає юридичної сили і

облікового значення.

3. Форми документів

Первинні документи складаються на бланках типових та спеціалізованих форм, затверджених в установленому порядку. В умовах подальшої комп’ютеризації обліку і лібералізації прав підприємств в сфері облікової політики доцільно передбачити здійснення документування господарських операцій з використанням самостійно виготовлених бланків, які обов’язково повинні мати реквізити типових або спеціалізованих форм.

Типізація документів – це розробка бланків, які використовуються для оформлення однакових за змістом операцій на підприємствах різних галузей народного господарства. Широко використовують такі типові документи, як прибуткові (додаток №21) і видаткові (додаток №22) касові ордери, авансові звіти, накладні.

Уніфікація документів – це поглиблена форма типізації. Уніфікованими документами оформляють широке коло господарських операцій різних галузей народного господарства.

Стандартизація документів – це розробка бланків однотипних документів однакового стандартного розміру і форми.

Прикладом типового, уніфікованого і стандартного документа може служити прибутковий касовий ордер.

4. Облікові регістри

Обліковий регістр – це упорядкований носій інформації, узагальненої на рахунках бухгалтерського обліку, пристосований для реєстрації даних із первинних документів або отриманий в результаті механізованої обробки первинного обліку, що являє собою юридичний документ і підтверджує правильність відображення інформації в системі бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку на практиці уніфіковані, виготовлені типографським способом з відповідним їх графленням та заголовками, з указаниям типових кореспондуючих рахунків.

• Облікові регістри класифікують:

• за зовнішнім виглядом;

• за призначенням;

• за обсягом змісту;

• за структурою побудови;

• за способом складання;

• за характером відображення операцій.

Порядок виправлення помилок в бухгалтерських документах

При заповненні документів і облікових регістрів можливі помилки. Помилки виникають з різних причин: внаслідок втоми, недбалості працівника, несправності калькулятора або комп’ютера. Однак у тексті та цифрових даних первинних документів, облікових регістрів і звітів підчистки й необумовлені виправлення не допускаються. При заповненні документів і облікових регістрів можливі помилки. Помилки виникають з різних причин: внаслідок втоми, недбалості працівника, несправності калькулятора або комп’ютера. Однак у тексті та цифрових даних первинних документів, облікових регістрів і звітів підчистки й необумовлені виправлення не допускаються.

Найбільш масовими помилками в обліку є:

• запис неправильного тексту в документах та регістрах;

• неправильний запис цифр ( ціни, суми);

• неправильні підсумки (натуральні і вартісні);

• неправильна кореспонденція рахунків;

• записи не в ті регістри, які передбаченні кореспонденцією;

• неправильне виведення оборотів і сальдо по рахунках;

• неправильні розрахунки платежів у бюджет;

• неправильне нарахування заробітної плати та утримань.

Виявленні помилки повинні бути виправленні до складання балансу і форм звітності.

В залежності від характеру помилок і часу їх виявлення використовуються декілька способів виправлення:

ü коректурний;

ü додаткового запису;

ü червоного сторно;

ü переводу рахунку.

Коректурний спосіб передбачає закреслення неправильного тексту і цифр, надпису над закресленим правильного. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки має бути обумовлене надписом “виправлено” та підтверджено підписами осіб, що здійснили виправлення із зазначенням дати.

Спосіб додаткового запису застосовується тоді, коли занижена сума по правильно складеній кореспонденції рахунків. Для виправлення помилки складається додаткова кореспонденція тих же рахунків, але лише на різницю в сумі.

Спосіб червоного сторно передбачає виправлення неправильної кореспонденції рахунків методом анулювання(виключення)попереднього запису. Виправлений запис робиться в облікових регістрах червоним записом,

а при відсутності червоної пасти сума обводиться рамкою звичайною пастою, що означає виключення цієї суми з підсумку. Таким чином, запис червоним сторно(сторнувапьний запис) анулює попередній запис, що був зроблений помилково.

У документах, якими оформлені касові й банківські операції з цінними паперами, виправлення не допускаються.

Документооборот

Документооборот — це рух документів від моменту їх складання на даному підприємстві або одержання зі сторони до використання для бухгалтерських записів і передачі в архів. Існують такі основні етапи документообороту:

ž складання і оформлення документа;

ž прийняття документа бухгалтерією;

ž рух документа по відділах і робочих місцях бухгалтерії, його обробка і використання для облікових записів;

ž передача документа на засоби обчислювальної техніки і повернення назад;

ž передача документа до архіву.

Документооборот на кожному підприємстві встановлюється головним бухгалтером і є обов’язковим для всіх працівників підприємства.

› Порядок документообороту залежить від характеру й особливостей господарських операцій та їх облікового оформлення, а також від структури підприємства і його облікового апарату.

› Для раціональної організації бухгалтерського обліку на підприємствах складають план документообороту, який визначає порядок складання і оформлення документів, надходження їх до бухгалтерії, опрацювання, використання в облікових записах і передачу до архіву.

Первинні документи, облікові регістри, бухгалтерські звіти і баланси, які пройшли обробку, передаються в архів. Архів буває поточний і постійний. В поточному архіві зберігаються документи тільки поточного року, а в постійному – всі документи попередніх років. У постійному архіві також зберігаються облікові регістри, баланси, звіти. Виправдні документи зберігаються окремо від регістрів синтетичного і аналітичного обліку. Терміни зберігання документів у постійному архіві визначені спеціальною інструкцією Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України.

Після закінчення строку зберігання документи знищуються, тобто складається акт і вони передаються організаціям, що заготовляють вторинну сировину. Документи постійного зберігання перебувають у постійному архіві безстроково.

Висновок

З даної дипломної роботи можна зробити висновок: організація роботи з документами являє собою важливу частину процесів управління і прийняття управлінських рішень, що суттєво впливає на оперативність та якість управління.

Відсутність належного порядку в оформленні й опрацюванні документів є однією з причин відставання обліку, складання звітності, неефективності використання облікової інформації для управління господарською діяльністю і контролю.

Отже, документи мають важливе значення для забезпечення контролю за збереженням майна господарства, раціональним його використанням. Приймання і відпуск матеріальних цінностей, використання грошових коштів, здійснення розрахунків тільки на підставі належно оформлених документів запобігають зловживанням з боку посадових осіб. Практика свідчить, що нестачі, розтрати і безгосподарність, різні зловживання найчастіше бувають там, де документи оформляються неправильно і несвоєчасно, облік ведеться незадовільно.

 

Відсутність належного порядку в оформленні й опрацюванні документів є однією з причин відставання обліку, складання звітності, неефективності використання облікової інформації для управління господарською діяльністю і контролю.

 

 





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...