Главная Обратная связь

Дисциплины:






Програмне забезпечення як послуга



Програ́мне забезпе́чення як по́слуга — модель пропозиції програмного забезпечення споживачеві, при якій постачальник розробляєвеб-застосунок, розміщує його й управляє ним (самостійно або через третіх осіб) з метою та можливістю використання замовниками через інтернет. Замовники платять не за володіння програмним забезпеченням як таким, а за його використання (через API, що доступний через веб і часто використовує веб-служби). Близьким до терміну SaaS є термін «On-Demand» (за запитом).

Принциповою відмінністю моделі SaaS від раніших (Hosted Applications та Application Service Provider (ASP)) є те, що отримується саме послуга та інтерфейс (призначений для користувача або програмний), тобто деяка функціональність без жорсткої прив'язки до способу її реалізації.

Історія

Спочатку вся комп'ютерна галузь використовувала орендну бізнес-модель — перші комп'ютери коштували величезних грошей та їх обчислювальні потужності здавались замовникам. З іншої сторони, таку оренду не можна вважати різновидністю SaaS, оскільки замовники отримували доступ до комп'ютерів напряму, а не за допомогою глобальних мереж зв'язку.

Оскільки модель SaaS орієнтована на надання послуг за допомогою Інтернет, її розвиток безпосередньо зв'язаний з розвитком глобальної мережі. Перші компанії, які пропонували програмне забезпечення як послугу, з'явились в західних країнах в 1997—1999 роках, а акронім SaaS ввійшов в широке використання в 2001 році.

Softwaгe as а service (від англ -. Програмне забезпечення як послуга), SaaS - принцип надання програмного забезпечення, коли воно встановлене на сервері постачальника, а користувач отримує до нього доступ через Інтернет (як правило, при посередництві знайомого всім браузера). У відповідності з даним принципом працюють вже згадувані «Документи Google» і Zoho Docs, Microsoft Office Live Workspace і т.п.
Зберігання всіх створюваних користувачем документів здійснюється на сервері постачальника. Якщо виникає необхідність відредагувати вже існуючий документ, потрібно спочатку завантажити його на сервер. Згодом можна отримати доступ до всіх своїх документів з будь-якого комп'ютера. Найчастіше хмарний софт не просто дублює функції звичайних додатків, але і додає нові. Насамперед, це можливість обміну файлами з іншими користувачами: для створеного документа не важко встановити список тих, кому його буде видно.
Власне хмарні програми складаються з двох частин: клієнтської ( завантажується на комп'ютер користувача і зберігається в кеші браузера) і серверної. Клієнтська частина може забезпечувати значну частку функцій (відображення та редагування документа) або всього лише показувати результати вироблених на сервері операцій, але в будь-якому випадку не є самодостатньою. Для повноцінної роботи клієнтської частини програми можуть знадобитися ті чи інші плагіни, наприклад Java або Runtimе Еnvirоnmеnt Adobe Flash Рlауеr; хоча останнім часом все ширше використовується мова JavaScript, підтримуваний всіма популярними браузерам і «з коробки».



Desktop як послуга

 

Якщо велику частину потрібних для роботи додатків можна розмістити в хмарі - чому б не відправити туди ж і допоміжні елементи інтерфейсу! Та що вже там - весь робочий стіл! Технічно це нітрохи не важче. Подібне рішення (робочий стіл як послуга) реалізується в концепції робочого як служба (DaaS) . Хмарний робочий стіл, як і інші додатки, відкривається в браузері і може представпять собою або сторінку з посиланнями на зареєстровані хмарні програми, або сторінку, в яку ці самі програми вже вбудовані. Призначивши такий робочий стіл домашньою сторінкою в браузері, можна працювати повністю в хмарному оточенні, що не згадуючи про локально встановлені програми. Підхід досить незвичний і на перший погляд здається неприйнятним. Однак задумайтеся: яку частину проведеного за комп'ютером часу ви працюєте тільки в браузері? Можливо, перейшовши на хмарний десктоп, ви б не так багато втратили.

 

 

Хмарні операційні системи

 

Якщо все робоче оточення переноситься в хмару - напрошується питання: а чи потрібна сама операційна система з усіма встановленими в ній програмами? Адже фактично використовується один тільки браузер. Деякі розробники спробували позбутися всього «зайвого» - в результаті з'явилися хмарно -орієнтовані операційні системи. Система, розрахована на хмарне оточення, відрізняється мінімалізмом: її завдання - забезпечити підтримку обладнання і нормальну роботу веб -браузера. Створюються такі системи, як правило, на базі ядра Linuх і включають браузер на основі вільного «движка» WebКit або Gecko. Вони можуть встановлюватися на нетбуки або розповсюджуватися безкоштовно - адже згодом користувач буде платити за онлайн -сервіси.

Застосування хмарних операційних систем

 

Уявити собі хмарну операційну систему в якості основної на настільному комп'ютері досить важко. Застосовувати її тут було б нераціонально: адже їй не буде потрібно і чверті обчислювальної потужності домашнього ПК. Зате на нетбуках і неттопах вона буде як не можна до речі (причому, ставши суто мережевими, дані пристрої почнуть повністю виправдовувати свої назви).

Ринок планшетів і смартфонів для хмарних ОС теж виглядає досить перспективним - ці, як правило, малопотужні гаджети і так щосили експлуатують різні онлайн -сервіси. Поява відповідних пристроїв не за горами: китайська компанія Alibaba Group недавно представила смартфон К-Тонсh W-700 з хмарною ОС Aliyun власного виготовлення, Mozilla Foundation веде розробку мобільної ОС для завантаження Gecko (B2G), а Google адаптує для планшетів інтерфейс своєї Сhromе ОС.
І все ж вважати, що на домашніх ПК хмарним операційним системам не місце, було б помилкою. Вони цілком підходять на роль другої ОС, яку можна швидко завантажити, наприклад, для виходу в Інтернет на короткий час. Втім, у подібних випадках хмарність не дасть особливих переваг .

Функції операційної системи :

Головні функції:

· Виконання на вимогу програм користувача тих елементарних (низькорівневих) дій, які є спільними для більшості програмного забезпечення і часто зустрічаються майже у всіх програмах (введення та виведення даних, запуск і зупинка інших програм, виділення та вивільнення додаткової пам'яті тощо).

· Стандартизований доступ до периферійних пристроїв (пристрої введення-виведення).

· Завантаження програм у оперативну пам'ять і їх виконання.

· Керування оперативною пам'яттю (розподіл між процесами, організація віртуальної пам'яті).

· Керування доступом до даних енергонезалежних носіїв (твердий диск, оптичні диски тощо), організованим у тій чи іншій файловій системі.

· Забезпечення користувацького інтерфейсу.

· Мережеві операції, підтримка стеку мережевих протоколів.

Додаткові функції:

· Паралельне або псевдопаралельне виконання задач (багатозадачність).

· Розподіл ресурсів обчислювальної системи між процесами.

· Організація надійних обчислень (неможливості впливу процесу на перебіг інших), основана на розмежуванні доступу до ресурсів.

· Взаємодія між процесами: обмін даними, синхронізація.

· Захист самої системи, а також користувацьких даних і програм від дій користувача або програм.

· Багатокористувацький режим роботи та розділення прав доступу (автентифікація, авторизація).

WebOS
Вищеописані хмарні, або, точніше, хмарно -орієнтовані операційні системи не слід плутати з іншою концепцією - WebOS (не має нічого спільного з НР WebOS). Маються на увазі рішення DaaS, що працюють в будь-якому звичайному веб - браузері і включають базовий набір ПЗ. Серверна частина WebOS може розміщуватися на звичайному хостингу або будь-якому комп'ютері з встановленим веб -сервером. Вікна додатків, що входять до складу такої ОС, зазвичай відкриваються на тій же веб - сторінці, тому немає необхідності перемикатися між вкладками браузера. Запустивши браузер в повноекранному режимі, можна навіть забути, що він існує.

Кожна поважаюча себе держава мріє про власну операційну систему. Адже вітчизняна операційна система – одна з умов національної безпеки.

У той же час, у кожного банку є біль, пов’язаний із підтримкою своєї діяльності. Цю проблему автор бестселера «Цифровий банк» Кріс Скінер озвучив так: «Усі намагаються зробити банківські ІТ-продукти більш привабливими ззовні, у той час як технічна частина сповнена сміття».

Висновок

Отже, Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) — це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченням комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.Операційна система звичайно складається з ядра операційної системи та базового набору прикладного програмного забезпечення.

Основна ідея такої системи — легкий перехід від одного комп'ютера до іншого. Тут можуть виникнути мимовільні аналогії з акаунтом соціальної мережі, який можна підвантажувати на будь-якому доступному терміналі з доступом до Мережі в незалежності від встановленої ОС. Приблизно така ідея і переслідується творцями цієї нової революційної операційної системи.


 

Питання для самоперевірки

1.Що таке програ́мне забезпе́чення як по́слуга?

2. Які недоліки має?

3.Які переваги ?

4. Коли перші компанії, пропонували програмне забезпечення?

5. З чого складається операційна система?

6. Де з'явились перші компанії, які пропонували програмне забезпечення як послугу?

7. Основна ідея операційної хмарної системи?

8. Який тернін є Близьким до терміну SaaS?

 

Перелік використаних джерел:

 

1. Що таке хмарні ОС

http://ito.vspu.net/ENK/2013_2014/Osn_projekt_tehnologi_magistr/Rob_stud/lukash/Preview/page-38.html

2. Хмарні операційні системи

https://uk.wikipedia.org/wiki





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...